Справа №592/11600/15-к Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1

Номер провадження 11-кп/788/239/16 Суддя-доповідач - ОСОБА_2

Категорія - Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних справах

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2016 року колегія суддів з розгляду справ та матеріалів кримінального судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Забари І. К.,

суддів - Пархоменко О. М., Рунова В. Ю.,

з участю секретаря судового засідання - Сисенко Н.В.,

прокурора – Хярм К.В.,

засудженого – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_3 на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 25 грудня 2015 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання про умовно – дострокове звільнення від відбування покарання

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, засудженого вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 29 липня 2009 року за ст.ст. 187 ч.3, 186 ч.2, 172 ч.1, 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців з конфіскацією всього належного йому майна, крім житла;

ВСТАНОВИЛА:

10 березня 2016 року до Ковпаківського районного суду м. Суми звернувся ОСОБА_3 з заявою про умовно – дострокове звільнення від відбування покарання.

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 25 грудня 2015 року в задоволенні вказаного клопотання було відмовлено, оскільки поведінка засудженого під час відбування покарання не дає можливості дійти безумовного висновку про його виправлення, а тому умовно-дострокове звільнення від відбування покарання є передчасним.

Не погоджуючись з таким рішення суду, засуджений ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою задовольнити його заяву про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. При цьому свої вимоги мотивує тим, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги висновок адміністрації установи і спостережної комісії про те, що він довів своє виправлення та про доцільність застосування пільги, передбаченої ст.81 КК України, що він добровільно відшкодував майже половину завданої злочином шкоди, має постійне місце проживання та сталі соціальні зв’язки, приймає участь у програмах диференційованого впливу на засуджених, є гравцем футбольної команди виправної колонії, приймає участь у змаганнях по настільному тенісу, за що має відповідні нагороди. А посилання суду першої інстанції на незадовільну поведінку, на думку апелянта, є безпідставним, оскільки наявні у нього 4 стягнення погашено в установленому законом порядку.

Заслухавши суддю – доповідача щодо суті ухвали суду та поданої апеляційної скарги, засудженого ОСОБА_3, який повністю підтримав подану ним апеляційну скаргу, думку прокурора, який вважав апеляційну скаргу засудженого необгрунтованою, провівши судові дебати, дослідивши матеріали кримінального провадження, піддавши аналізу доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга засудженого не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання після фактичного відбуття засудженим за умисний тяжкий злочин не менше двох третин строку покарання, призначеного судом, якщо він сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Згідно з роз’ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 року № 2 «Про умовно – дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м’яким» рішення про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого та доведеності того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 29 липня 2009 року ОСОБА_3 був засуджений за ст.ст . 187 ч.3, 186 ч.2, 172 ч.1, 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців з конфіскацією всього належного майна, крім житла, відбуває покарання в Сумській виправній колонії управління ДПтС України в Сумській області (№116). Станом на 25 грудня 2015 року невідбута частина покарання становить 09 місяців 23 дні.

З наявних в матеріалах особової справи засудженого річних характеристик за 2010, 2011, 2012, 2013, 2014 роки вбачається, що ОСОБА_3 характеризується посередньо, вимоги режиму відбування покарання порушував, за що мав 4 стягнення, які погашені за строком давнини, на виробництві установи не працевлаштований за власним небажанням працювати, заохочень від адміністрації установи не має, не приймає участі в програмах диференційованого впливу на засуджених, у відношенні до працівників колонії ввічливий та тактовний, виконує їх законні вимоги, на профілактичних обліках не перебуває, за характером спокійний, врівноважений, у відношенні до інших засуджених не конфліктний, а тому на думку адміністрації установи, ОСОБА_3 не стає на шлях виправлення (а.о.с. 99, 105, 116, 123, 131).

З довідки по особовій справі засудженого ОСОБА_3 про наявність заохочень і стягнень за період відбування покарання у Сумській виправній колонії УДПтС України у Сумській області (№116) вбачається, що на засудженого ОСОБА_3 було накладено 4 стягнення у 2009-2013 р.р., зокрема, за порушення розпорядку дня, відсутність нагрудного знаку, відмову від 2-х. год. відпрацювання, які погашені у встановленому законом порядку; засуджений має три заохочення від начальника установи за сумлінне відношення до праці під час проведення ремонтних робіт у відділенні, за активну участь в суспільному житті відділення та благоустрої місць позбавлення волі від 03 березня, 05 липня та 02 жовтня 2015 року (а.с.8).

І вже з характеристики від 17 грудня 2015 року вбачається, що ОСОБА_3 характеризується позитивно, на виробництві установи не працевлаштований в зв’язку з відсутністю виробничих потужностей, приймає активну участь у суспільному житті відділення та в благоустрої місць позбавлення волі, вірно реагує на заходи виховного впливу, приймає участь у програмах диференційованого впливу на засуджених «Духовне відродження» та «Підготовка до звільнення» (заяви про зарахування від 07 травня та 10 червня 2015 року), а тому, на думку адміністрації установи, засуджений довів своє виправлення, а тому застосування до нього пільги, передбаченої ст.81 КК України, є доцільним (а.с.7).

Отже, матеріалами кримінального провадження та особової справи повністю підтверджується висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення клопотання ОСОБА_3 про умовно-дострокове звільнення, оскільки лише напередодні настання формального права застосування ст.81 КК України засуджений змінив свою поведінку, почавши брати участь у програмах диференційованого виховного впливу на засуджених та отримав заохочення, що свідчить про його ситуативну поведінку, а поведінка засудженого ОСОБА_3 і його ставлення до праці за весь період перебування у виправній установі не дають безумовних підстав вважати, що він довів своє виправлення та цілі покарання були досягнуті, і виправлення засудженого настало раніше, визначеного вироком судом.

Більш того, відшкодування засудженим ОСОБА_3 половину заподіяної злочином шкоди, наявність у нього постійного місця проживання, сім’ї – матері, брата, вітчима, прийняття участі у спортивному житті колонії, не є безумовними підставами для умовно - дострокового звільнення засудженого від подальшого відбування покарання, з огляду на поведінку засудженого за весь період перебування у місцях позбавлення волі.

А тому, колегія суддів вважає непереконливими доводи апеляційної скарги засудженого з приводу наявності достатніх підстав для його умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.

За таких обставин, ухвала Ковпаківського районного суду м. Суми від 25 грудня 2015 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_3 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання винесена обґрунтовано, відповідає вимогам КПК України, підстав для її скасування, як про це поставлено питання в апеляційній скарзі засудженого, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 25 грудня 2015 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_3 про умовно – дострокове звільнення від відбування покарання, залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 – без задоволення.

Ухвала набирає чинності негайно та оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_4. ОСОБА_5.