Єдиний унікальний номер 235/6141/15-ц Номер провадження 22-ц/775/199/2016

Головуючий у 1 інстанції Карабан І.І. Єдиний унікальний номер 235/6141/15-ц

Доповідач Халаджи О.В. Номер провадження 22-ц/775/199/2016

Категорія 44

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

3 березня 2016 року м. Бахмут

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Халаджи О.В.

суддів Жданової В.С., Канурної О.Д.,

секретар Доля В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 01 грудня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в здійсненні права користування та розпорядження житловим приміщенням шляхом виселення,

В С Т А Н О В И В:

03 серпня 2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в здійсненні права користування та розпорядження житловим будинком, що розташований за адресою: Красноармійський район, с. Шевченко, вул. Нова, 11, шляхом виселення з зазначеного будинку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. В обґрунтування позову зазначив, що він у відповідності до договору купівлі-продажу від 27 листопада 2010 року придбав у приватну власність будинок, що знаходиться за адресою: Красноармійський район, с. Шевченко, вул. Нова, 11. В даному будинку з його дозволу з кінця 2010 року проживала та була зареєстрована мати його дружини (його теща) – ОСОБА_3, та її знайомий ОСОБА_2. Відповідач є громадянином ОСОБА_4, має посвідку на постійне проживання в Україні від 16.12.2010 року, приїхав до України у 2010 році з ОСОБА_4, де в нього є родина, повнолітні діти. Теща попрохала його зареєструвати для того, щоб він мав можливість отримати посвідку на проживання в Україні, щоб знаходитися на території України легально, на законних підставах. Оскільки він не хотів псувати відносини з тещею, то виконав її прохання. 25 травня 2015 року ОСОБА_3 померла. Він та його дружина мають бажання продати даний будинок, і в усній формі запропонували відповідачу залишити будинок, оскільки він є власником даного будинку, а відповідач не є членом його сім`ї і взагалі є для нього сторонньою людиною. Відповідач відмовився залишати будинок. Доступу до будинку він не має, оскільки відповідач змінив замок, двері завжди закриті і ключей він не має. Це перешкоджає в користуванні даним будинком, оскільки він має зробити там ремонт та підготувати будинок для продажу, а також мати доступ до помешкання для ознайомлення потенційних покупців з помешканням. На письмове звернення покинути будинок, відповідач відмовив, ключі не надав від будинку.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 01 грудня 2015 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в здійсненні права користування та розпорядження житловим приміщенням шляхом виселення – відмовлено, мотивуючи тим, що факт проживання відповідача у спірному будинку не порушує право власності відповідача і не створює перешкоди у здійсненні ним права розпорядження своїм майном - жилим будинком за адресою: м.Красноармійськ, смт.Шевченко, вул.Нова, буд.11.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся до апеляційного суду Донецької області із апеляційною скаргою, в якій зазначив, що проживання відповідача в його будинку створює неможливість вільного користування та розпорядження його приватною власністю. Вважає, що дане рішення суду є незаконним, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення винесено з порушенням норм матеріального права, тому підлягає скасуванню.

Сторони до судового засідання не з’явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що у справі належні докази.

Відповідно до частини 2 ст. 305 ЦПК України, неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що будинок за адресою: м. Красноармійськ, смт Шевченко, вул. Нова, буд.11 належить на праві приватної власності позивачу, що підтверджується договором купівлі-продажу будинку від 27 листопада 2010 року, посвідченого нотаріально, та витягом про державну реєстрацію від 30 листопада 2010 року (а.с. 7).

Згідно домової книги в будинку за адресою: м. Красноармійськ, смт Шевченко, вул. Нова, буд.11 на постійне місце проживання з 10 серпня 2011 року зареєстрований ОСОБА_5, а з 03 жовтня 2012 року також на постійне місце проживання зареєстрований відповідач ОСОБА_2, який до цього був з 17 грудня 2010 року зареєстрований за місцем проживання позивача, що підтверджується посвідкою на постійне проживання, але фактично проживав у спірному будинку з листопада 2010 року, що підтверджено довідкою Шевченківської селищної ради м. Красноармійська та проти чого не заперечують сторони.

ОСОБА_5 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 28 вересня 2000 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с. 38).

Відповідно до ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним право користування та розпоряджання своїм майном.

Судом встановлено, відповідач по справі у визначеному законом порядку був вселений позивачем в будинок за адресою: м.Красноармійськ, смт Шевченко, вул.Нова, буд.11, що належить йому на праві приватної власності добровільно, саме будучи чоловіком члена сімї позивача, що підтвердив в судовому засіданні позивач, який пояснив, що мати його дружини була членом його сімї, а відповідач був особою, з якою та проживала 10 років однією сімєю, і купували будинок для їх проживання, вселялися вони на невизначений термін, поки буде потреба у них в цьому.

Як перешкоду в реалізацію права власності на будинок, позивач зазначив факт проживання відповідача у спірному будинку, у зв`язку з чим у того не має можливості розпоряджатися зазначеним майном, а саме його продати.

У відповідності до ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог суд першої інстанції вірно встановив правовідносини, які склались між сторонами та вірно застосував до ним норми матеріального права та прийшов до правильного висновку, що сам по собі факт проживання відповідача у будинку позивача, який йому належить на праві власності не створює перешкод у розпорядженні його майном.

Дійсно при укладанні договорів купівлі-продажу нерухомого майно, не встановлено обмежень щодо укладення таких правочинів у разі проживання осіб в приміщеннях, що відчужується. Інших доказів, які б свідчили про створення перешкод з боку відповідача позивачем по справі суду не надано.

За своєю формою рішення суду відповідає вимогам ст. 215 ЦПК України.

Згідно ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Виходячи з вказаної норми закону, до компетенції суду апеляційної інстанції не входять повноваження щодо переоцінки доказів, досліджених судом першої інстанції з додержанням встановленого порядку.

За вказаних обставин доводи відповідача про неправильну оцінку досліджених судом першої інстанції доказів є необґрунтованими. Нових доказів, які б давали підстави для відмовлення у позові, у дослідженні яких судом першої інстанції було неправомірно відмовлено або їх неподання було зумовлено поважними причинами, апелянтом не надано.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України, Апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 01 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, касаційна скарга на неї може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді: