Справа  № 2а-592/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2009 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

    головуючого – судді Прасолова В.М.

    при секретарі – Горбуновій Л.С.

    за участю представника позивачки – ОСОБА_1

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до інспектора дорожньо – патрульної служби батальйону ДПС відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Кривого Рогу та автомобільно – технічної інспекції при УМВС в Дніпропетровській області Зарубенка Олександра Олександровича про визнання протиправною скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, закриття справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

    Позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до інспектора дорожньо – патрульної служби батальйону ДПС відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Кривого Рогу та автомобільно – технічної інспекції при УМВС в Дніпропетровській області Зарубенка О.О.(далі за текстом “інспектор”), в якому просить: постанову про адміністративне правопорушення від 18 березня 2009 року, винесену інспектором у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.І ст. 122 КпАП України визнати протиправною та скасувати; справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 закрити, за відсутністю в діях складу правопорушення.

    На обґрунтування позову наводить наступне. Дізналася про Існування оскаржуваної постанови після того, як отримала постанову поштою. Постанова винесена за результатами застосування фіксації порушень ПДР засобами фото та відео фіксації, що працюють у автоматичному режимі, у відповідності до ст..14-1 КУпАП. Вважає, що постанова не відповідає вимогам закону з таких підстав. Прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, відповідно до інструкції є спеціальним технічним засобом, що має функції фото і відеозапису. Так, згідно з свідоцтвом про визнання та затвердження типу засобів вимірювальної техніки № иА-МІ/3-924-2006р. виданого 11.11.2006р. Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики, вказаний прилад визнано засобом вимірювальної техніки “Вимірювач швидкості радіолокаційний відеозаписувальний “Візир”. Але, технічний засіб "Візир" не є автоматичним засобом фото чи відео фіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп'ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, абощо, об'єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо). В постанові вказано, що швидкість вимірювалась за допомогою радіолокаційного відео записуючого вимірювача швидкості "Візир" №081788, який за своєю суттю не є автоматичним засобом фото чи відео фіксації, а за інструкцією про експлуатацію даного пристрою вимагає застосування додаткових дій з боку співробітника ДАІ. Між тим, ст.14-1 КУпАП України передбачає, що для її застосування необхідно, щоб фіксація велася саме спеціальними технічними засобами фото, кіно або відео зйомки, які працюють у автоматичному режимі. За таких умов, така фіксація не відповідає вимогам закону, до того ж, не сприяє виконанню основних завдань міліції і, зокрема, ДАІ по профілактиці та припиненню правопорушень. У постанові зазначено, що вона, позивачка, власниця транспортного засобу, керувала транспортним засобом у зазначений у постанові час у зазначеному місці. Проте, для таких висновків у особи, яка винесла постанову, не було підстав. Не має водійського посвідчення, а отже не в якому разі не могла керувати транспортним засобом. На місці нібито порушення  ніхто не зупиняв, постанову та протокол не складав. Якщо постанова виноситься щодо особи, яка безпосередньо керувала транспортним засобом, то ця постанова повинна бути винесена у загальному порядку. Якщо постанова виноситься за результатами фото фіксації, у порядку ст.14-1 КУпАП, то ця постанова не повинна містити тверджень, що саме зазначена особа керувала транспортним засобом. Отже, така постанова підлягає скасуванню, як винесена із порушенням закону. У постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фото фіксацію. Між тим, це повинно бути зафіксовано, тим більше, що у відповідності до п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджено Наказом МВС 13.11.2006 N 1111), до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників. Відповідно до пп..12.2, 12.3 зазначеної Інструкції, визначено виключний перелік способів та тактичних прийомів нагляду за дорожнім рухом. При цьому нагляд за рухом з автомобіля без спеціального пофарбування та спеціальних сигналів допускається виключно у випадках руху у потоку транспорту. А використання приватних транспортних засобів не допускається взагалі. Між тим, з фото, доданого до оскаржуваної постанови, видно, що зйомка велася з автомобіля, який припарковано. Це також говорить про порушення нормативних актів МВС при фіксації порушень, та перешкоджає застосуванню її результатів для притягнення осіб до адміністративної відповідальності. Розміри похибок вимірювань в оскаржуваній постанові не зазначено, що у відповідності до вимог Закону України "Про стандартизацію та метрологію", перешкоджає використанню результатів вимірювань, а за таких умов наявність перевищення швидкості (що необхідно для наявності складу зазначеного правопорушення) не може визнаватися доведеним. Фото, яке додано до оскаржуваної постанови, не містить ознак, що дають змогу встановити напевно місце в якому воно зроблене, в свою чергу зроблена за допомогою не стаціонарного автоматичного обладнання, яке має фіксоване місце знаходження, твердження про те що порушення сталося по пр. Миру в м. Кривому Розі є безпідставним та необґрунтованим. На фото, доданому до постанови видно, що фото-фіксація радіолокаційним відеозаписуючим вимірювачем швидкості "Візір" здійснювалось в щільному потоці машин. Відстань до цілі цей радар не вимірює й може вибрати із групи цілей або саму швидкісну, або саму "масивну". Фотоапарат, вмонтований в радар, дозволяє фіксувати зображення номера з 80 метрів, не більше, а радар при цьому фіксує ще мінімум 400м за зоною фотозйомки. І виділяє із групи цілей саму швидкохідну. Вважає, що данні щодо швидкості зафіксовані на фото та в оскаржуваній постанові, можуть належати будь-якому транспортному засобу в потоці машин, який є більш масивний або рухається з найбільшою швидкістю. Транспортний засіб швидкість якого нібито зафіксована радіолокаційним відеозаписуючим вимірювачем швидкості "Візір", відповідно до технічного паспорту 1990 року випуску, і знаходиться в такому технічному стані, який не дозволяє йому рухатися зі швидкістю 83 км./г. В силу ч. 1 ст. 247 КУпАП України - провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

    У судовому засіданні представник позивачки повністю підтримав позов і в своїх поясненнях підтвердив зміст позову. 16 березня 2009 року автомобілем керувала не позивачка, а її син - ОСОБА_3 Змінювати, уточнювати, доповнювати позов, подавати додаткові докази не бажає.

    Відповідач у судове засіданні не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, подав заяву в який заперечує проти позову, просить справу за його відсутності.

    У судовому засіданні безпосередньо досліджені наступні письмові докази: постанова(а.с.4), фотокартка(а.с.5), свідоцтво(а.с.8).

На підставі ст. 86 КАС України, оцінивши безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно досліджені у судовому засіданні докази, суд вважає встановленими наступні обставини.

При цьому суд керується вимогами ст.71 ч.2 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності  покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачка з 16 грудня 2000 року є власником автомобіля “Ніссан”, державний номер НОМЕР_1(далі за текстом “автомобіль “Ніссан”), автомобілем має прав керувати ОСОБА_3, що встановлено свідоцтвом(а.с.8).

16 березня 2009 року позивачка не керувала автомобілем “Ниссан”, а керував автомобілем ОСОБА_3, що встановлено поясненнями представника позивачки.

18 березня 2009 року відповідачем у відношенні позивачки винесена постанова про притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 300 грн. 00 коп., що встановлено постановою(а.с.4).

До даної постанови додана фотокартка з зображенням автомобіля “Мерседес”, з написами, які стосуються швидкості та позначенням дати “29 березня 2009 року, що встановлено фотокарткою(а.с.5).

Встановленим фактам та обставинам відповідають такі правовідносини, які регулюються

КУпАП.

У відповідності до ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин, вирішення її в точній відповідності до закону. Як встановлено ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган(посадова особа) повинні з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення. Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність.

У судовому засіданні встановлено, що позивачка 16 березня 2009 року не керувала автомобілем “Ниссан”.

Частина перша статті 122 КУпАП передбачає відповідальність водіїв транспортних засобів за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкістю руху більш як на двадцять кілометрів на годину. У судовому засіданні не встановлено, яке саме встановлено обмеження швидкості руху на ділянці, де був сфотографований автомобіль, який належить позивачці, судом встановлено, що автомобілем позивачка не керувала. Яке саме встановлено обмеження швидкості руху на ділянці, де був сфотографований автомобіль не було встановлено і при винесенні постанови про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності, так як в постанові відсутні посилання на докази, які підтверджують цю обставину. Таким чином в діях позивачки, яка є лише власником автомобіля, і особи, яка керувала автомобілем відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП.

Тому при винесенні постанови про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності інспектор діяв всупереч вказаним вимогам КУпАП і винесена ним постанова є протиправною.

Згідно до ст. 288 КУпАП  постанова про накладення адміністративного стягнення може бути скасована.

Визнавши постанову протиправною, суд вважає за можливе цю постанову скасувати.

Згідно до ст. 293 КУпАП, орган, який розглядає скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення, має повноваження скасувати постанову і закрити справу. Відповідно до ст. 247 КУпАП, розпочате провадження по справі про адміністративне правопорушення може бути закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

У судовому засіданні встановлено, що в діях позивачки відсутній склад адміністративного правопорушення, а тому справа підлягає закриттю.

Вислухавши пояснення представника позивачки, дослідивши письмові докази, суд на підставі ст.10 КАС України, відповідно до якої усі учасники адміністративного процесу є рівними, та ст.11 КАС України, у  відповідності до якої розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні  своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, у межах позовних вимог, вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України на користь позивача з відповідача належить стягнути судові витрати по сплаті державного мита у сумі 17 грн.00 коп.

Керуючись ст.ст.9,122,245,247,288,293 КУпАП, ст. ст. 6, 10, 11, 86, 94, 128, 158, 161, 162, 163  КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до інспектора дорожньо – патрульної служби батальйону ДПС відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Кривого Рогу та автомобільно – технічної інспекції при УМВС в Дніпропетровській області Зарубенка Олександра Олександровича – задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову, винесену 18 березня 2009 року інспектором дорожньо – патрульної служби батальйону ДПС відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Кривого Рогу та автомобільно – технічної інспекції при УМВС в Дніпропетровській області Зарубенко Олександром Олександровичем про притягнення ОСОБА_2  до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП.

Провадження по справі про притягнення Казакової Людмили Анатоліївнидо адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч.1 КУпАП, вчинене 16 березня 2009 року – закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Стягнути на користь ОСОБА_2 з інспектора дорожньо – патрульної служби батальйону ДПС відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Кривого Рогу та автомобільно – технічної інспекції при УМВС в Дніпропетровській області Зарубенка Олександра Олександровича судові витрати по оплаті державного мита у сумі 17 грн. 00 коп.

На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення постанови або в разі проголошення резолютивної частини – протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя:                                 В.М. Прасолов