Справа № 192/147/16-ц

Провадження № 2/192/123/16

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" березня 2016 р. Солонянський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого – судді Щербини Н. О.,

за участі секретаря судового засідання - Сербіної Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт Солоне цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПРИВАТБАНК” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 02 вересня 2008 року ОСОБА_1 відповідно до укладеного договору б/н отримала кредит у розмірі 6 000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку, які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/ складає між нею і банком договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві, а відповідно до п.3.2,3.3 зазначених Умов та Правил відповідач також надала згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і він надав право на зменшення/збільшення в будь-який момент кредитного ліміту. При укладенні договору сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, а друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Позивач посилається на те, що у відповідності до умов договору він свої зобов’язання виконав в повному обсязі та видав відповідачу кредит у розмірі визначеному договором, а відповідач свої зобов’язання не виконала належним чином, у зв’язку з чим станом на 30 листопада 2015 року виникла заборгованість за кредитом в сумі 32 403 гривні 94 копійки, з яких 6 460 гривень 57 копійок - заборгованість за кредитом, 21 562 гривні 23 копійки - заборгованість по процентам за користування кредитом, 2 600 гривень 00 копійок – заборгованість за пенею та комісією, а також нараховані штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг в розмірі 250 гривень (фіксована частина) та 1 531 гривня 14 копійок (процентна складова), у зв’язку з чим позивач змушений звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором в примусовому порядку.

Представник позивача, який про день та час розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.27), в судове засідання 10 березня 2016 року не з’явився, надавши суду письмову заяву (а.с.21), відповідно до якої прохали розглядати справу у відсутність їх представника, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, прохали їх задовольнити та не заперечували проти заочного розгляду справи в разі неявки відповідача.

Відповідач ОСОБА_1, яка про день та час розгляду справи повідомлена відповідно до ч.5 ст.74 ЦПК України належним чином за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання – с.Аполонівка, військове містечкоАДРЕСА_1 (а.с.25,28), звідки повістка про виклик до суду повернулася з відміткою «за зазначеною адресою не проживає» (а.с.29-31), а про зміну місця проживання ні позивача, ні суд не повідомила, в судове засідання 10 березня 2016 року не з’явилася, про причини своєї неявки суд не повідомила, як не подала і заперечень проти позову та доказів, що їх обґрунтовують.

У зв’язку з цим, суд вважає можливим здійснювати розгляд справи за відсутності відповідача, оскільки відповідно до вимог ч.5 ст. 74 ЦПК України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

У зв’язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд у відповідності з ч.2 ст.197, ст. 224 ЦПК України ухвалив здійснювати розгляд справи у відсутність сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та за письмовою згодою позивача у порядку заочного провадження на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши докази, що маються у справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст.ст.10,11,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, при цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень, крім випадків встановлених цим законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, а також сплата неустойки.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання і право на яку згідно ст. 550 ЦК України виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну, або припинення цивільних прав та обов’язків. Зміст договору відповідно до ст. 628 ЦК України становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Однією із різновидностей зобов’язання є кредитний договір, укладений між сторонами відповідно до вимог ст.1054, ст.1055 ЦК України, який відповідно до ст. 629 цього Кодексу є обов’язковим до виконання сторонами.

Судом встановлено, що між ЗАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «Приватбанк» (а.с.18-20), як позикодавцем, та відповідачем ОСОБА_1 02 вересня 2008 року шляхом підписання заяви, відповідно до якої відповідач висловив бажання на оформлення на своє ім’я кредитки «Універсальна» «30 днів пільгового періоду» з базовою ставкою 3 % на місяць на залишок заборгованості, був укладений договір (а.с.9), оскільки відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, а друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Своїм підписом в заяві від 02 вересня 2008 року відповідач ОСОБА_1 підтвердила, що ознайомлена та згодна з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку (а.с.9 зворот), а відповідно до п. п.3.1-3.3 Умов та Правил надання банківських послуг позивач зобов’язався надати позивачу кредит та за своїм рішенням встановити розмір кредитного ліміту, який був встановлений у відповідності до п. 3.2,3.3 Умов та Правил надання банківських послуг в розмірі 6 000 гривень.

В свою чергу відповідач зобов’язалася погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісію на умовах, передбачених цим договором, а банк відповідно до п.5.2 Умов та Правил надання банківських послуг має право вимагати дострокового виконання боргових зобов’язань в цілому або у встановленій банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов’язків за цим договором, а при порушенні клієнтом строків платежів за будь-яким із грошових зобов’язань більш ніж на 120 днів, клієнт зобов’язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 гривень та 5% від суми позову – п.8.6. (а.с.13 на звороті).

Відповідач ОСОБА_1 в порушення умов договору не виконала взяті на себе грошові зобов’язання та не виплатила в повному обсязі та у встановлені кредитним договором строки суму кредиту, відсотки, нараховані за порушення умов договору та штрафи, у зв’язку з чим, за розрахунками позивача (а.с.5-8) станом на 30 листопада 2015 року утворилася заборгованість за кредитом в розмірі 6 460 гривень 57 копійок, заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 21 652 гривні 23 копійки та заборгованість за пенею і комісією в розмірі 2 600 гривень 00 копійок (а.с.5-8), що свідчить про істотне порушення відповідачем в односторонньому порядку умов укладеної угоди, внаслідок чого суд у відповідності до ст.ст. 526, 611,615, 1049, 1054 ЦК України вважає необхідним стягнути зазначену заборгованість з відповідача, оскільки відповідно до вимог ст.599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання і право на яку згідно ст. 550 ЦК України виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання.

На підставі зазначеного, також підлягає стягненню з відповідача на користь позивача нарахований штраф у вигляді фіксованої частини в розмірі 250 гривень і у вигляді процентної складової в розмірі 1 531 гривня 14 копійок, які передбачені пунктом 8.6 Умов та Правил надання банківських послуг (а.с.13 на звороті), оскільки відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за договором б/н від 02 вересня 2008 року в розмірі 32 403 гривні 94 копійки, яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 6 460 гривень 57 копійок, заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 21 562 гривні 23 копійки, заборгованості за пенею та комісією в розмірі 2 600 гривень 00 копійок, а також з нарахованих штрафів відповідно до п. 8.6 Умов та Правил в розмірі 250 гривень (фіксована частина) та в розмірі 1 531 гривня 14 копійок (процентна складова), оскільки в добровільному порядку відповідач зазначену заборгованість не сплачує, а доказів щодо сплати такої заборгованості ОСОБА_1 суду не надала.

Крім того, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути у зв’язку із задоволенням позову витрати по сплаті судового збору, який було сплачено позивачем при зверненні з позовом до суду, з урахуванням розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258, 267, 526-530, 536, 543, 549-551, 553-559, 572-593, 598, 610-615, 624, 625, 638-654, 1046-1056-1 ЦК України; ст.ст. 10, 11, 57, 60, п.6 ч.3 ст.79, 88, 209, 212-215, 224-228 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» за кредитним договором № б/н від 02 вересня 2008 року заборгованість станом на 30 листопада 2015 року за кредитом в розмірі 6 460 (шість тисяч чотириста шістдесят) гривень 57 копійок, заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 21 562 (двадцять одна тисяча п’ятсот шістдесят дві) гривні 23 копійки, заборгованість за пенею та комісією в розмірі 2 600 (дві тисячі шістсот) гривень 00 копійок, штраф (фіксована частина) в розмірі 250 (двісті п’ятдесят) гривень та штраф (процента складова) в розмірі 1 531 (одна тисяча п’ятсот тридцять одна) гривня 14 копійок, а всього – 32 403 (тридцять дві тисячі чотириста три) гривні 94 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень 00 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Солонянський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку, а строк на апеляційне оскарження рішення суду починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий: суддя Н. О. Щербина