КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/17710/15 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П.

Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 березня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Грищенко Т.М.,

суддів Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі Киш С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Керамхол» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 листопада 2015 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Керамхол» до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товару та карток відмови, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Керамхол» звернулося до суду з позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товару №100270001/2015/000049/2 від 27.07.2015р., картки відмови у прийнятті митної декларації від 27.07.2015р. № 100270001/2015/00120; рішення про коригування митної вартості товару №100270001/2015/000050/2 від 27.07.2015р., картки відмови у прийнятті митної декларації від 27.07.2015р. № 100270001/2015/00121, рішення про коригування митної вартості товару №100270001/2015/000052/2 від 28.07.2015р.,картки відмови у прийнятті митної декларації від 28.07.2015р.№ 100270001/2015/00126.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 листопада 2015 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що Між позивачем (покупець) та Cezamika Paradyz Spolka z.o.o., (продавець) укладено контракт від 21.01.2015р. № CР/ЕS/2015/02 відповідно до умов якого, продавець продав а покупець придбав продукти і товари продавця, а саме керамічні плитки і декорації, експозитури.

З метою митного оформлення товару, що надійшов відповідно до вказаного вище контракту, позивачем подано митні декларації №100270001/2015/219327 від 27.07.2015 р. №100270001/2015/219326 від 27.07.2015р. за якими заявлено до митного оформлення наступний товар: плитка та фріз з кам'яної кераміки, для підлоги та стін, глазурована, в асортименті, з шаром покриття на лицьовій поверхні, яке за хімічним складом та забарвлення відрізняється від зворотної сторони та об'єму кераміки.

Крім того, для здійснення митного оформлення позивачем подано митну декларацію №100270001/2015/219531 від 28.07.2015р., за якою заявлено до митного оформлення наступний товар: литка та фріз з кам'яної кераміки, для підлоги та стін, глазурована, в асортименті, з шаром покриття на лицьовій поверхні, яке за хімічним складом та походженням забарвлення відрізняється від зворотної сторони та об'єму кераміки, плитка керамічна для стін, мозаїка, глазурована, в асортименті, з шаром покриття на лицьовій поверхні, яке за хімічним складом та забарвленням відрізняється від зворотної сторони та об'єму кераміки, різного кольору, найбільша грань може бути вписана у квадрат зі стороною 7см; плитка (фріз) зі скла, для облицювання стін, являє собою скляну полоску, із фоновим малюнками.

Разом із МД позивачем подано наступні документи: зовнішньоекономічний контракт; прейскурант (прайс-лист) виробника товару; рахунки-фактури (інвойси), сертифікати про походження товару загальної форми, інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару, інформацію про позитивні результати радіологічного контролю, лист виробника товару, картки особи, яка здійснює операції з товарами.

Митна вартість визначена позивачем за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

За результатами розгляду поданих до митного оформлення документів, митним органом виявлено, що подані основні документи містять розбіжності, та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв'язку з тим, що документи не були надані декларантом у повному обсязі, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №100270001/2015/000049/2 від 27.07.2015р., №100270001/2015/000050/2 від 27.07.2015р. та №100270001/2015/000052/2 від 28.07.2015р., в графі 33 яких вказано про вищевикладені розбіжності.

В свою чергу, рішення про коригування митної вартості товарів стали підставою для видання карток відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 27.07.2015р. №100270001/2015/00120; від 27.07.2015р. №100270001/2015/00121, від 28.07.2015р. №100270001/2015/00126.

Вважаючи протиправними оскаржувані рішення позивач звернувся до суду.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 51 Митного кодексу України (далі по тексту - МК) митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 52 МК передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Частинами 2, 3 зазначеної статті передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Вичерпний перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначено у ч. 2 ст. 53 МК, а саме: 1) декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-про форма; 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування. - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі, якщо документи, зазначені у частині другій ст. 53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угод и, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів ; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митно ї декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарі в, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз наведених статей свідчить, що митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

При цьому, згідно наведених статей сумнів у митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. При цьому вичерпний перелік таких підстав визначений Митним кодексом У країни.

Відповідно до умов Контракту, кількість, асортимент, ціна за одиницю товару, вартість кожної доставки Товарів, а також умови оплати, будуть окремо погоджуватись між Сторонами, наприклад, у формі: специфікацій, замовлення, проформи, які становлять невід'ємну части ну Контракту.

Таким чином, сторони не визначали, що кількість, асортимент, ціна за одиницю товару, вартість кожної доставки Товарів, а також умови оплати, будуть погоджуватись виключно у формі: специфікацій, замовлення, проформи.

Вказані умови Контракту не встановлює імперативних вказівок для сторін, яким саме документом вони можуть підтвердити кількість, асортимент, ціну за одиницю товару, вартість кожної доставки Товарів, а також умови оплати.

Сторони Контракту були вільні у виборі будь-якого іншого документу, що дозволяв би визначити кількість, асортимент, ціну за одиницю товару, вартість кожної доставки Товарів і такими документами були обрані документи, що у подальшому були подані митному органу.

При цьому, суд першої інстанції не перевірив чи підтверджували інші подані Позивачем документи кількість, асортимент, ціну за одиницю товару, вартість кожної доставки Товарів, а також умови оплати.

Крім того, митний орган не дотримав встановленого порядку визначення митної вартості товару, передбаченого статтею 57 МК.

Згідно з положеннями ст. 57 МК визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України.

Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 МК України, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 МК України.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 МК України.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що перемішується через митний кордон України.

Крім того, надані позивачем до митниці документи на підтвердження вартості товару не містять розбіжностей та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, у графі, що визначає обставини прийняття рішення та джерела інформації, які використовувалися митним органом для визначення митної вартості, зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: 1) неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 МК України); 2) невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; 3) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо не достовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин , через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарі в відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

При цьому, сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованій системі аналізу та управління ризиками.

Наявність у митного органу інформації про те, що заявлена підприємством митна вартість на товар не відповідала цінам, що склались на такий товар на ринку імпорту у момент здійснення імпортної операції, зокрема на основі відомостей щодо задекларованого товар у згідно вантажних митних декларацій не є підставою для відмови у визнанні заявленої позивачем митної вартості за основним методом, оскільки торгові відносини є різноманітними, при цьому наявні інші обставини, які впливають на їх ціну характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок, зміна кон'юнктури ринку тощо.

Отже, судом першої інстанції не було надано оцінки доводам позивача про те, що TOB «Керамхолл» подано митному органу достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за першим методом, то заявлена позивачем митна вартість товарів за ціною договору виповідає вимогам ст. 58 Митного кодексу України.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з помилковим застосуванням норм чинного законодавства України, доводи, викладені в апеляційній скарзі спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові суду першої інстанції, а тому вона скасуванню з ухваленням нової постанови про часткове задоволення позову.

Відповідно до ст. 198, 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Керамхол» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 листопада 2015 р. - скасувати та ухвалити нову.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Керамхол» - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці Державної фіскальної служби України № 100270001/2015/000049/2 від 27.07.2015 року про коригування митної вартості товару.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації від 27.07.2015 року № 100270001/2015/00120.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці Державної фіскальної служби України № 100270001/2015/000050/2 від 27.07.2015 року про коригування митної вартості товару.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації від 27.07.2015 року № 100270001/2015/00121.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці Державної фіскальної служби України № 100270001/2015/000052/2 від 28.07.2015 року про коригування митної вартості товару.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації від 28.07.2015 року № 100270001/2015/00126.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.М.Грищенко

Судді І.О.Лічевецький

В.Е.Мацедонська

Повний текст рішення виготовлено 09.03.2016 р.

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.