ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/4532/15-ц

Провадження № 2/210/382/16

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"03" березня 2016 р. Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу у складі:

головуючого - судді: Літвіненко Н.А.

при секретарі: Рябченко І.В.

з участю предст. позивача ОСОБА_2

з участю предст. відповідача Мороз Н.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Кривого Рогу цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до відповідача Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про відшкодування моральної шкоди посилаючись на те, що в 2002 році він працював зварювальником на ТОВ «Коксохімремонт». 13.05. 2002 року з позивачем трапився нещасний випадок, а саме падіння позивача з висоти, внаслідок чого призвело ушкодження здоров'я у вигляді перелому 2-3 хребтового попереку.

За висновком МСЕК від 18.09.2002 року при первинному огляді позивачу встановлена стійка втрата професійної працездатності в розмірі 70 % з 18.09.2002 року - у зв'язку з трудовим каліцтвом.

Довідкою МСЕК від 08.04.2015 року при повторному огляді встановлено позивачу ОСОБА_4 трудове каліцтво та 3 групу інвалідності, а згідно з витягу із акту огляду до довідки встановлена стійка втрата працездатності у розмірі 35% з 01.04.2015 по 01.04.2016 року.

Внаслідок вищевикладеного позивач змушений понад 13 років проходити чисельні медичні огляди та обстеження, медико-соціальні експертні комісії, відновлювальні процедури, лікування.

На даний час самопочуття позивача ОСОБА_4 з кожним днем погіршується, за десятиліття різними медичними закладами поставлено суперечливі діагнози, що навіть комісія про повторне розслідування нещасного випадку не змогла провести розслідування та рекомендувала позивачу звернутися до суду.

Розрахунок моральної шкоди позивачем ОСОБА_4 полягає у наступному.

Згідно з Законом України «Про Держаний бюджет на 2015 рік» встановлено мінімальний розмір заробітної плати у розмірі 1218 грн., який позивач приймає за одиницю оцінювання місяця моральної шкоди. Так як нещасний випадок стався 13.05.2002 року, тобто повних 159 місяців з моменту отримання травми хребта, тоді 1218 грн.*159 місяців = 193 662 грн. (мінімальна заробітна плата помножена на час постравматичної хвороби хребта).

За таких обставин позивач просить, щоб з боку відповідача йому була відшкодована моральна шкода, завдана ушкодженням здоров'я .

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, наполягав на їх повному задоволенні.

Представник відповідача проти позову заперечує, вважає суму позову завищеною.

Суд, вислухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно трудової книжки позивач ОСОБА_4 з 21.09.2000 року до 18.09.2002 року працював електрозварювальником ручного зварювання по 3 розряду з ремонту обладнання коксохімічного виробництва в ТОВ «Коксохімремонт».

13 травня 2002 року з позивачем ОСОБА_4 трапився нещасний випадок, а саме падіння позивача з висоти, внаслідок чого призвело ушкодження здоров'я у вигляді перелому 2-3 хребтового попереку.

Як вбачається з висновку МСЕК від 18.09.2002 року, при первинному огляді позивачу встановлена стійка втрата професійної працездатності в розмірі 70 % - у зв'язку з трудовим каліцтвом.

Як вбачається з довідки наданої МСЕК від 08.04.2015 року, при повторному огляді позивачу ОСОБА_4 встановлено трудове каліцтво та 3 група інвалідності, а згідно з витягу із акту огляду до довідки встановлена стійка втрата працездатності у розмірі 35%.

Згідно наданих виписних епікризів з медичних установ, позивач неодноразово, в зв'язку з погіршенням стану здоров'я, проходив та знаходився на лікуванні в ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» та в ДУ «Інститут нейрохірургії ім. А.П. Ромоданова».

При вирішенні питання про спричинення позивачу ОСОБА_4 моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини справи, з урахуванням характеру, обсягу, тривалості та наслідків заподіяних позивачу моральних страждань, стан його здоров'я, втрату професійної працездатності, вину підприємства в заподіянні шкоди, істотних вимушених змін у його життєвих стосунках.

Одним із завдань ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» було відшкодування моральної шкоди, заподіяної умовами виробництва, застрахованим і членам їх сімей від нещасних випадків.

Позивач ОСОБА_4 має право на відшкодування моральної шкоди за рахунок відповідача Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, так як групу інвалідності та діагноз профзахворювання встановлено вперше у період з 01.04.2001 року до 31 .12.2005 року, а саме 19.02.2003 року, тобто під час дії законодавчих актів, які надавали потерпілим таке право.

Отже, в судовому засіданні встановлено, що при виконанні трудових обов'язків здоров'ю позивача ОСОБА_4 була заподіяна шкода, внаслідок падіння позивача з висоти він отримав ушкодження здоров'я, втратив 70% працездатності, являється інвалідом 3 групи. Перебуваючи тривалий час на лікуванні, позивач втрачає домашній затишок і звичні нормальні життєві зв'язки, постійно хворіє, позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання, постійно виникають складнощі у зв'язку з загальною слабкістю, втомою, постійними болями. Внаслідок цього позивач відчуває фізичну біль і страждання, дискомфорт в його житті, фізичний біль, психологічний дискомфорт, обмежено працездатний. Все це призвело до вимушених змін і порушень в життєвих, особистих, побутових і виробничих відносинах.

Правилами ст. 21 ч. 1 п. 1 пп. «е» ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» встановлено, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому

законодавством порядку виплатити грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому.

Відповідно до ст. 28 ч. 2 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» за наявності факту заподіяння моральної шкоди потерпілому провадиться страхова виплата за моральну шкоду.

Згідно зі ст. 23 ч.1, ч.2 п. 1 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Оскільки позивач був застрахованою особою, то відповідно до ст. 21, 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» має право на відшкодування моральної шкоди за рахунок відповідача Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області.

Відповідно до ст. 268 ч. 1 п. 3 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'ю або смертю.

З урахуванням наведеного, суд вважає необхідним стягнути з відповідача Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі на користь позивача ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі 35 000 гривень без утримання податку з доходу фізичних осіб.

В іншій частині позовних вимог позивачу ОСОБА_4 відмовити.

Відповідно до ст. 88 ч. 3 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави відповідно до задоволеної частини вимог, тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі на користь держави судовий збір в сумі 350 грн. 00 коп.

Керуючись ст.3, 8, ч.3 ст.22 Конституції України, ст..ст.1, 2, 5, 6, 13, 21, 28, 34 Закону України "Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності», ст.ст.3,7,10,11,60,86,88,209,212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі на користь ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі 35 000 гривень без утримання податку з доходу фізичних осіб.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_4 - відмовити.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі судовий збір на користь держави в сумі 350 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів із дня його проголошення.

Суддя: Н. А. Літвіненко