Справа № 340/564/15-к

Провадження № 11-кп/779/76/2016

Категорія ч.1 ст.121 КК України

Головуючий у 1 інстанції Сабадах Б.В.

Суддя-доповідач Томенчук Б.М.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Томенчука Б.М.,

суддів Поповича С.С., Хруняка Є.В.,

з участю секретаря с/з Василаш Х.М.,

прокурора Журавльова Є.Є.,

представника потерпілого ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4,

обвинуваченого ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12013090190000167 за апеляційною скаргою заступника прокурора Івано-Франківської області Р.Гнідана на вирок Косівського районного суду від 03 грудня 2015 року у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_5 за ч.1 ст.121 КК України,-

в с т а н о в и л а :

вказаним вироком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 з середньою освітою, українця, громадянина України, раніше не судимого, засуджено:

за ч.1 ст.121 КК України із застосуванням ст.69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 2 місяці 18 днів.

Постановлено зарахувати ОСОБА_5 в строк відбуття покарання з часу його затримання та перебування під вартою з 15.09.2014 року по 03.12.2015 року і на підставі ч.5 ст.72 КК України звільнено його від призначеного покарання у зв'язку із реальним відбуттям.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили замінено з тримання під вартою на особисте зобов'язання.

Цивільний позов ОСОБА_6 про стягнення матеріальної та моральної шкоди залишено без розгляду.

Згідно з вироком суду обвинувачений ОСОБА_5 вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент його спричинення. Кримінальне правопорушення вчинено за таких обставин.

06 травня 2013 року приблизно о 00 год.30 хв. ОСОБА_5, перебуваючи в с. Криворівня, Верховинського району біля кафе-бару приватного підприємця ОСОБА_7, підійшов до відвідувача цього закладу неповнолітнього ОСОБА_6, який в той час розмовляв по мобільному телефону і стояв спиною до нього, завдав останньому предметом, схожим на бейсбольну биту, один удар в тім,яну ділянку голови, чим завдав тілесні ушкодження, що згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент їх спричинення.

В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5, просить вирок суду скасувати з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення й особі обвинуваченого внаслідок м,якості та просить ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_5 покарання за ч.1 ст.121 КК України у виді 5 років позбавлення волі. Вважає, що суд всупереч ч.2 ст. 63 КК України призначив обвинуваченому покарання у виді 1 року 2 місяців 18 днів позбавлення волі. Зокрема не враховано, що вчинений злочин відноситься до категорії тяжких, а зазначені у вироку обставини, що пом'якшують покарання не є сукупністю тих обставин, які істотно знижують ступінь вчиненого злочину. Вважає, що невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого полягає у необґрунтованому застосуванні ст. 69 КК України при призначенні покарання.

У запереченні на апеляційну скаргу прокурора захисник ОСОБА_4 просить вирок суду залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення, зазначивши, що згідно з роз'ясненнями, що містяться у п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року " Про практику призначення судами кримінального покарання " передбачено, що суди повинні призначати покарання в межах санкції Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вказаний злочин. При цьому судам належить обговорювати питання про призначення менш суворого покарання особам, які вперше вчинили злочини, і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки. Вважає, що суд при призначенні обвинуваченому покарання обґрунтовано застосував ст.69 КК України.

В ході апеляційного розгляду прокурор підтримав апеляційну скаргу.

Під час апеляційного розгляду обвинувачений повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому. Просить колегію суддів врахувати відсутність цивільного позову, оскільки він добровільно повністю відшкодував потерпілому як моральну, так і матеріальну шкоду, і який просив суд не призначати йому, обвинуваченому, покарання пов'язане з позбавленням волі, що він вперше притягається до кримінальної відповідальності, раніше не судимий, позитивно характеризується по місцю проживання, його молодий вік, і незадовільний стан здоров'я. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, і суворо не карати.

Представник потерпілого під час апеляційного розгляду апеляційні вимоги прокурора заперечив і висловив позицію потерпілого про те, що той просить вирок суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді, доводи сторін, перевіривши матеріали провадження і обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів приходить до висновку, що вона підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст. 404 КПК, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно з вимогами ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Таких вимог закону при постановленні вироку суд першої інстанції в повній мірі не дотримався.

Оскільки висновки суду про доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні зазначеного у вироку кримінального правопорушення та кваліфікація його дій за ч.1 ст. 121 КК України в апеляційній скарзі не оспорюються, тому апеляційним судом не перевіряються.

Положенням ч.2 ст.65 КК України передбачено, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

В ч. 2 ст. 50 КК України зазначено, що покарання має на меті не тільки кару,а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року " Про практику призначення судами кримінального покарання ", призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди зобов'язані врахувати ступінь тяжкості злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.

При призначенні покарання ОСОБА_5 суд першої інстанції відповідно до вимог ст.65 КК України врахував ступінь тяжкості та суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, яке є тяжким, та його наслідки, а також особу винного, який позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває. Обтяжуючих покарання обставин, передбачених ст.67 КК України, судом не встановлено, а пом'якшуючими покарання обставинами суд визнав щире каяття та сприяння слідству у розкритті кримінального правопорушення, а також думку потерпілого, який просив суворо не карати обвинуваченого та добровільне відшкодування обвинуваченим заподіяної матеріальної та моральної шкоди і за таких обставин відповідно застосував положення ст. 69 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд першої інстанції хоч і правильно застосував положення ст.69 КК України, визнавши вказані вище обставини такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого з урахуванням особи обвинуваченого, зокрема, що він на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, а за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, та заяву потерпілого про відшкодування завданих ним збитків, але разом з тим, визначив строк покарання надто м'яким.

Таким чином, визначене покарання у виді 1 року 2 місяців 18 днів позбавлення волі із врахуванням даних про особу обвинуваченого та обставини справи, не є достатнім та необхідним для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, а тому суперечить засадам, передбаченим ст. 65 КК України.

Разом з тим, сукупність вище зазначених обставин, а саме, відсутність обтяжуючих покарання обставин за наявності пом'якшуючих покарання обставинам: повне визнання вини, щире каяття у вчиненому та сприяння слідству у розкритті кримінального правопорушення, а також думку потерпілого, який просив суворо не карати обвинуваченого, а вирок суду залишити без змін, та добровільне відшкодування обвинуваченим заподіяної матеріальної та моральної шкоди які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину та дають підстави суду апеляційної інстанції призначити покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.1 ст.121 КК України та застосувати ст.69 КК України.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що вирок суду слід скасувати за м'якістю призначеного покарання, неправильного застосування кримінального закону та ухвалити новий, яким призначити ОСОБА_5 покарання хоч і з застосуванням ст. 69 КК України, але більш суворе ніж визначив суд першої інстанції, у виді двох років п'яти місяців.

При цьому, колегія суддів, відповідно до ч.2 ст. 404 КПК України, вважає за необхідне зарахувати обвинуваченому термін попереднього ув'язнення в строк відбуття покарання, згідно вимог ч. 5 ст. 72 КК України з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, що становить 2 роки 5 місяців 6днів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 405,407,409,413,414,420КПК України, колегія суддів,-

засудила :

Апеляційну скаргу заступника прокурора Івано-Франківської області Р. Гнідана задовольнити частково.

Вирок Косівського районного суду від 03 грудня 2015 року відносно ОСОБА_5 за ч.1 ст.121 КК України в частині призначеного покарання скасувати та постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_5 винуватим за ч.1 ст.121 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді 2(двох) років 5 (пяти) місяців позбавлення волі.

Час перебування ОСОБА_5 під вартою з 15 вересня 2014 року по 03 грудня 2015 року зарахувати йому в строк відбування покарання, відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, що становить 2 роки 5 місяців 6днів та вважати його таким, що відбув призначене за даним вироком покарання і вирок суду до виконання не приводити.

В решті вирок Косівського районного суду від 03 грудня 2015 року відносно ОСОБА_5 залишити без зміни.

На вирок протягом трьох місяців з дня його проголошення може бути подано касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Б.М. Томенчук

Судді С.С.Попович

Є.В. Хруняк