УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

01.03.16р. Справа № 904/1938/15

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Полєв Д.М.

при секретарі судового засідання Карпенко К.М.

за участю представників сторін:

від кредитора: представник ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" ОСОБА_1 дов. № 010-01/2344 від 11.04.2014р.

від боржника: представник ОСОБА_2 за довіреністю б/н від 16.12.2015р.

в засіданні приймали участь: розпорядник майном ОСОБА_3

розглянувши справу

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ТОП", м. Дніпропетровськ

до боржника ОСОБА_4 акціонерного товариства "АТП 13060" (49000, м. Дніпропетровськ, пр. імені Газети "Правда", 35, офіс 707/1; ЄДРПОУ 03117085)

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

          Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО-ТОП" подано заяву щодо банкрутства ОСОБА_4 акціонерного товариства "АТП 13060" (49000, м. Дніпропетровськ, пр. імені Газети "Правда", 35, офіс 707/1; ЄДРПОУ 03117085).

          Ухвалою суду від 12.03.15р. прийнято заяву про порушення справи про банкрутство до розгляду.

          Ухвалою суду від 18.03.2015р. порушено провадження у справі про банкрутство ОСОБА_4 акціонерного товариства "АТП 13060" (49000, м. Дніпропетровськ, пр. імені Газети "Правда", 35, офіс 707/1; ЄДРПОУ 03117085), введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено ОСОБА_3

          Ухвалою суду від 02.07.15р. грошові вимоги ОСОБА_4 акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (код ЄДРПОУ 00032112, 03150, м. Київ, вул. Горького, 127) з урахуванням уточнення у розмірі 584 636 623,45 грн. відхилено, затверджено реєстр вимог кредиторів у справі про банкрутство ОСОБА_4 акціонерного товариства "АТП 13060"(49000, м. Дніпропетровськ, пр. імені Газети "Правда", 35, офіс 707/1; ЄДРПОУ 03117085) з вимогами наступних кредиторів: 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ТОП" (код ЄДРПОУ 35112205, 49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1) на суму 1 218,00 грн. (перша черга задоволення); 135710258,52 грн. (четверта черга задоволення).

          Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду 11.09.2015р. ухвалу суду від 02.07.2015 р. в частині відхилення грошових вимог публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до публічного акціонерного товариства "АТП 13060" у розмірі 584 636 623,45 грн. залишено без змін.

          Постановою Вищого господарського суду України від 15.12.2015р. постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.09.2015 та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2015 в частині розгляду грошових вимог ПАТ "Укрексімбанк" у справі № 904/1938/15 скасовано, справу № 904/1938/15 в частині розгляду грошових вимог ПАТ "Укрексімбанк" передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

          Розпорядженням керівника апарату господарського суду Дніпропетровської області №1 від 05.01.2016р. призначено повторний автоматичний розподіл справи №904/1938/15.

          Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи справу передано на розгляд судді Полєву Д.М.

          Ухвалою суду від 11.01.2016р. справу в частині розгляду грошових вимог ПАТ "Укрексімбанк" прийнято до провадження суддею Полєвим Д.М.

           23.02.2016р. до суду надійшло заперечення ПАТ "АТП 13060" (далі боржник) на заяву з кредиторськими вимогами ПАТ "Укрексімбанк" (далі - банк).

           23.02.2016р. до суду надійшов відзив розпорядника майном від 22.02.2016 №01-34/05-02 на грошові вимоги банку.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановлено наступне.

          Відповідно до п. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон), конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

          Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

          Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

          Згідно з п. 4 ст. 23 Закону, особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

          Згідно п. 5 ст. 23 Закону, розпорядник майна боржника не пізніше ніж на десятий день з дня, наступного після закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку, з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення в поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторами.

          Згідно з ч. 2, 3 п. 6 ст. 23 Закону, заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

          За наслідками розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.

          Відповідно до п. 8 ст. 23 Закону, вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або господарським судом, вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

          Згідно з п. 2 ст. 25 Закону, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.

           21.04.2015р. до суду надійшла заява ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (надалі - банк, кредитор) №010-5/167 від 16.04.2015р. з грошовими вимогами до ПАТ "АТП 13060" (далі - боржник) на загальну суму 578 130 991, 87 грн.

           21.04.15р. до суду надійшли уточнення до заяви про грошові вимоги №010/5/168 від 17.04.2015р., на суму 584 636 623,45 грн., до яких додано: докази курсу національної валюти України, встановленого Національним банком України щодо відповідних валют - долару США та євро станом на 16.04.15р. та 17.04.15р., копія довіреності представника АТ "Укрексімбанк" та докази надсилання копій уточнення боржнику та розпоряднику майна.

          Так, кредитор просить визнати грошові вимоги у розмірі 6694 437,47 євро, 17 833 287,64 доларів США та 41 904 034,90 гривень, що разом в гривневому еквіваленті (за курсом Національного Банку України станом на 16.04.15р.) з урахуванням сплаченого судового збору в сумі 1 218,00 грн. складає: 584 636 623,45 грн., в тому числі пеня в сумі 59 809,87 грн.; окремо внести до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги ОСОБА_4 акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", що забезпечені іпотекою майна ОСОБА_4 акціонерного товариства "АТП 13060" за іпотечним договором №18105Z72 від 10.11.2005 року; окремо внести до реєстру відомості про майно ОСОБА_4 акціонерного товариства "АТП 13060", яке є предметом іпотеки за іпотечним договором №18105Z72 від 10.11.2005 року.

          Розпорядник майна у повідомленні від 19.02.2016 року №01-34/04-02 грошові вимоги банку визнав у розмірі 1218,00 грн., які внесені ним до першої черги задоволення та у розмірі 142747808,00 грн., які внесені ним окремо до реєстру вимог кредиторів ПАТ "АТП 13060". Інші вимоги кредитора відхилені розпорядником майна оскільки вони перевищують погоджену сторонами вартість іпотечного майна.

                              Банк в наданому суду запереченні від 27.05.2015 на повідомлення арбітражного керуючого ОСОБА_3 від 07.05.2015 року №01-34/01-05 не погоджується з твердженням розпорядника майна щодо застосування приписів Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.13 №01-06/606/2013, оскільки він носить виключно рекомендаційний характер для суду. Крім того, на думку кредитора, іпотекою забезпечуються всі вимоги іпотекодержателя, які випливають з генеральної угоди, втому числі всіх кредитних договорів, тому просить суд визнати вимоги банку у повному обсягу та внести їх окремо до реєстру вимог кредиторів.

                              Боржник заперечує проти визнання грошових вимог кредитора та просить суд застосувати строки позовної давності до кредиторських вимог банку та відмовити останньому у визнання грошових вимог.

                              На думку боржника, перебіг строку позовної давності відносно вимог банку за іпотечним договором №18105Z72 від 10.11.2005 для всіх боржників, в тому числі і для ПАТ "АТП 13060" починається з моменту невиконання основними боржниками (ТОВ "БМ Транс - BM Trans", ТОВ "БМ Будмеханізація") повідомлення - вимоги ПАТ "Державний імпортно-експортний банк України" від 21.08.2009р щодо дострокового погашення кредиту (ТОВ "БМ Будмеханізація" з 16.09.2009р., ТОВ "БМ Транс - BM Trans" з 14.09.2009р.) та закінчується відповідно через три роки (для ТОВ "БМ Будмеханізація" - 16.09.2012р., для ТОВ "БМ Транс - BM Trans" - 14.09.2012р.).

                              Зважаючи на те, що кредитором своєчасно до 16.09.2012 року не подано позовну заяву до ПАТ "АТП 13060" про звернення стягнення на предмет іпотеки, відтак кредитором заявлені у справі про банкрутство вимоги з пропуском строку позовної давності.

          Крім того, боржник зазначає, що посилання банку на приписи п.2 ч.1 ст.236 ЦК України щодо зупинення перебігу позовної давності у зв'язку з порушенням у 2009р. та 2013р. господарським судом м. Києва справи про банкрутство ПАТ "АТП 13060" є необґрунтованими, оскільки виходячи із змісту п. 2 ч. 1 ст. 263 ЦК України, абз. 24 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакція яка діяла до 19.01.2013 року) порушення провадження по справі про банкрутство ПАТ "АТП 13060" та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів не є підставою для зупинення перебігу позовної давності в розумінні п. 2 ч.1 ст. 263 ЦК України, адже в цивільному законодавстві мораторій визначається як відстрочення виконання зобов'язання (пункт 2 частини першої статті 263 ЦК України), а відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів визначено як зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Отже, мораторій на задоволення вимог кредиторів у зв'язку з порушенням справи про банкрутство не є підставою для зупинення перебігу строку позовної давності згідно статті 263 Цивільного кодексу України, оскільки порушення справи про банкрутство і введення мораторію на задоволення вимог кредиторів є передумовою для повного або часткового задоволення вимог кредиторів, в порядку визначеному Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

          Представник банку заперечує проти доводів боржника, та зазначає, що питання пропуску строку позовної давності вже було предметом розгляду при попередньому розгляді кредиторських вимог та Вищим господарським судом України в ухвалі від 15.12.15 року зазначено, що з моменту введення мораторію на задоволення вимог кредиторів зупиняється перебіг строку позовної давності за зобов'язаннями, строк виконання яких настав до дня введення мораторію, а відтак банком не порушено строки позовної давності.

          Розглянувши грошові вимоги кредитора, встановлено наступне.

           10.11.2005р. між кредитором та ТОВ "БМ Транс-ВМ Тrans", ТОВ "БМ Будмеханізація", ЗАТ "АТП 13060" (правонаступником якого є ПАТ "АТП 13060"), ТОВ "BM.COM", ОСОБА_5 "БМ-Сервіс", ОСОБА_5 "BM-2000" укладено генеральну угоду № 18105N3/2114, із змінами і доповненнями, метою якою є визначення загальних умов фінансування інвестиційної, виробничої та іншої діяльності позичальників, яке здійснюється відповідно до цієї генеральної угоди, шляхом укладення договорів про надання кредитних операцій.

          Відповідно п. 1.4 генеральної угоди зазначено, що кожний кредитний договір є окремим додатком та є її невід'ємною частиною.

          В рамках генеральної угоди укладено кредитні договори №18106К26/2154 від 26.07.2006р; №18106К26/2155 від 26.07.2006р; №151407К20 від 23.03.2007 р.; №151407К21 від 23.03.2007 р.; №151407К27 від 20.06.2007 р.; №151407К30 від 12.07.2007 р.; №151407К42 від 18.09.2007 р.; № 151408К21 від 25.09.2007 р.; №151408К24 від 16.12.2008 р..

          В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором укладеним в рамках генеральної угоди між кредитором та боржника укладено договір поруки N18106Р25 від 06.11.2006 р. та іпотечний договір №18105Z72 від 10.11.2005 року.

          На виконання умов кредитних договорів ТОВ "БМ Транс - BM Trans" видано кредитні кошти у розмірі 643 069,39 євро, 13 900 000,00 доларів США, 262 324,34 гривень та ТОВ "БМ Будмеханізація" кредитні кошти у розмірі 5 566 329,99 євро, 20 000 000,00 грн., які позичальниками повернуто не було.

          Згідно з ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом. Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

          Посилаючись на приписи ст.ст.536, 625, 1050 ЦК України заявником нараховано штрафні санкції на суму заборгованості.

          Згідно зі ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, притриманням, завдатком.

          У зв’язку з чим, кредитором подано ряд позовних заяв про стягнення заборгованості з ТОВ "БМ Транс - BM Trans" та ТОВ "БМ Будмеханізація", ПАТ "АТП 13060", ТОВ "БМ Будмеханізація", ТОВ "ВМ.СОМ", ТОВ "БМ-Сервіс", ТОВ "ВМ-2000", по яким господарськими судами порушені провадження №5010/1117/2012-8/14, 5010/1137/2012-8/20, 5010/1135/2012-8/18, 5010/1136/2012-8/19, 5009/3369/12, 9/5005/7522/2012, 5010/1134/2012-22/51, 5010/1138/2012-22/52, 5011-37/11672-2012, 5011-33/12768-2012.

          06.11.2006 р. між банком та боржником укладено договір поруки №18106Р25, з наступними змінами та доповненнями, за яким кредитор зобов'язався солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання позичальником основного зобов'язання, а також відшкодовувати понесені кредитором витрати внаслідок невиконання або несвоєчасного (неповного) виконання ними основного зобов'язання (п.3.1.). У випадку невиконання позичальником основного зобов'язання, передбаченого відповідними положеннями кредитної угоди, кредитор має право вимагати виконання цього зобов'язання у поручителя та/або позичальника, як у солідарних боржників (п.3.2.).

          Згідно ч.1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

          Рішенням господарського суду міста Києва від 04.06.2013 р. у справі №5011-33/12768-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2013р., постановою Вищого господарського суду України від 30.09.2013р., визнано припиненими правовідносини за договором поруки №18106Р25 від 06.11.2006р., укладеним між ПАТ "АТП 13060" та ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України".

          Відповідно до частини 3 статті 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

          Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду міста Києва від 04.06.2013 р. у справі №5011-33/12768-2012 р., яке набрало законної сили, за участю тих же сторін спірних правовідносин, встановлено обставини, які мають преюдиційне значення для вирішення даного спору, а саме визнано припиненими правовідносини за спірним договором поруки №18106Р25 від 06.11.2006р.

          За таких обставин, відсутні правові підстави для задоволення вимог банку до боржника, які ґрунтуються на договорі поруки №18106Р25 від 06.11.2006р.

          Також, 10.11.2005 р. між ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" та ЗАТ "АТП 13060" укладено іпотечний договір №18105Z72 із змінами та доповненнями.

          Відповідно до п.5.1. іпотечного договору у разі невиконання або неналежного виконання зобов’язання боржником умов кредитного договору, обов’язків, встановлених цим договором, іпотекодержатель має право вимагати достроково виконання зобов’язання боржником, а в разі його невиконання – звернути стягнення на предмет іпотеки.

          На виконання кредитних договорів №151408К21 від 25.09.2007р.; №151407К30 від 12.07.2007р.; №18106К26/2154 від 26.07.2006р; №151407К20 від 23.03.2007 р.; №151407К27 від 20.06.2007р.; №151408К24 від 16.12.2008р.; №151407К42 від 18.09.2007р.; №151407К21 від 23.03.2007р.; №18106К26/2155 від 26.07.2006р. ТОВ "БМ Транс - BM Trans" видано кредитні кошти у розмірі 643 069,39 євро, 13 900 000,00 доларів США, 262 324,34 гривень та ТОВ "БМ Будмеханізація" кредитні кошти у розмірі 5 566 329,99 євро, 20 000 000,00 гривень.

          Видані за кредитними договорами кошти позичальниками повернуто.

          Відповідно до п. 2.2.2 Іпотечного договору у разі порушення зобов’язань за кредитним договором та/або умов цього договору іпотекодержатель зобов’язаний надіслати боржнику та іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення.

          Враховуючи неналежне виконання позичальниками зобов'язань за кредитними договорами, банком надіслало на адресу позичальників повідомлення від 21.08.2009 р. з вимогою здійснити дострокове погашення заборгованості за кредитними договорами протягом 10 банківських днів з дати отримання повідомлення.

          Так, рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 12.11.2012 р. по справі №5010/1135/2012-8/18, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.11.2013 р. та постановою Вищого господарського суду України від 24.02.2014 р. в частині вимог ПАТ "Державний імпортно-експортний банк України" до ТОВ "БМ Транс - ВМ Тrans", ТОВ "БМ Будмеханізація", ТОВ "ВМ.СОМ", ТОВ "БМ - Сервіс", ТОВ "ВМ - 2000", встановлено, що повідомлення від 21.08.2009 № 158-04/6121 про порушення зобов'язання ТОВ "БМ Транс - ВМ Тrans" отримано 01.09.2009 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №14340484.

          Зі змісту рішення господарського суду Івано-Франківської області від 12.11.2012 р. по справі №5010/1134/2012-22/51, яке залишено в силі постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.10.2013 р. та постановою Вищого господарського суду України від 18.02.2014 р. в частині вимог ОСОБА_4 акціонерного товариства "Державний імпортно-експортний банк України" до ТОВ "БМ Транс - ВМ Тrans", ТОВ "БМ Будмеханізація", ТОВ "ВМ.СОМ", ТОВ "БМ - Сервіс", ТОВ "ВМ - 2000" вбачається, що ТОВ "БМ Будмеханізація" повідомлення від 21.08.2009 р. №158-04/6116 про порушення зобов'язання отримано 01.09.2009 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №14340409.

          У зазначених повідомленнях кредитором встановлено вимогу протягом 10 банківських днів з дати отримання повідомлення здійснити дострокове погашення основного боргу та нарахованих процентів/комісій за кредитними договорами.

          Позичальниками повідомлення про порушення зобов’язань від 21.08.2009р. не виконано.

          Що стосується повідомлення ПАТ "АТП 13060" про дострокове повернення кредитних коштів від 21.08.09 року та виникнення у ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" права звернення на предмет іпотеки, суд бере до уваги, що питання відправки банком та отримання ПАТ "АТП 13060" зазначеного повідомлення вже було досліджено, зокрема господарським судом м.Києва у справі №5011-33/12768-2012 (позов ПАТ "АТП 13060" до ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", ТОВ "БМ Транс - ВМ Тrans", ТОВ "БМ Будмеханізація", ТОВ "ВМ.СОМ" та ТОВ "БМ - Сервіс" про визнання правовідносин за договором поруки №18106Р25 від 06.11.2006 р. припиненими).

          Так, Господарським судом м. Києва по справі №5011-33/12768-2012 досліджено зміст наданого ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" повідомлення про вручення поштового відправлення ПАТ "АТП 13060" та встановлено, що у зазначеному документі номер касового чеку не співпадає із номером наданого касового чеку до реєстру № 1 поштових відправлень. В касовому чеку зазначені номери листів з 1467 по 1475, що дає підстави вважати, що це ідентифікаційні дані для відправлених листів. Однак, відповідно до доданих повідомлень про вручення, а, також, змісту самого реєстру відправлень, зазначені номери не значаться. Суд прийшов до висновку про відсутність доказів направлення банком на адресу ПАТ "АТП 13060" вимоги в порядку частини 4 статті 559 Цивільного кодексу України. Зазначене і стало підставою для задоволення позову ПАТ "АТП 13060" та визнанню припиненими правовідносини за Договором поруки № 18106Р25 від 06.11.2006 року, укладеним між ОСОБА_4 акціонерним товариством "АТП 13060" та ОСОБА_4 акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України".

          Аналогічні висновки викладені у постанові Львівського апеляційного господарського суду від 12.11.2013 р. по справі №5010/1135/2012-8/18 та у постанові Львівського апеляційного господарського суду від 23.10.2013 р. по справі №5010/1134/2012-22/51, які залишені в силі судом касаційної інстанції.

          Але суд, при визначенні моменту з якого починається перебіг строку позовної давності по вимогам ПАТ "Державно експортно-імпортний банк України" приймає до уваги наступні обставини.

          Відповідно до ст.12 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

          Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

          Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

          Статтею 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

          Пунктом 1.6 іпотечного договору №18105Z72 від 10.11.2005 року сторонами погоджено, що у випадку невиконання або неналежного виконання боржником відповідних положень кредитного договору та/або невиконання або неналежного виконання ОСОБА_6 відповідних положень цього договору, іпотекодержатель має право отримати задоволення своїх вимог за рахунок Предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами.

          Пунктом 2.1.4 іпотечного договору №18105Z72 від 10.11.2005 року встановлено право Іпотекодержателя у разі невиконання Боржником умов Кредитного договору та/або невиконання ОСОБА_6 умов цього Договору, одержати задоволення своїх вимог за рахунок Предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами ОСОБА_6.

          Пунктом 2.1.12 іпотечного договору №18105Z72 від 10.11.2005 року встановлено право Іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо в момент настання терміну виконання Боржником зобов’язання (у тому числі й щодо сплати будь – яких платежів, які повинні здійснюватися відповідно до Кредитного договору), забезпеченого іпотекою за цим Договором, воно не буде виконано та в інших випадках, передбачених чинним законоодавтвом України, цим Договором та Кредитним договором.

          Пунктом 2.1.14 іпотечного договору №18105Z72 від 10.11.2005 року встановлено право Іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо протягом тридцяти денного строку письмова вимога Іпотекодержателя до Боржника, про усунення порушених зобов’язань за Кредитним договором та/або цим Договором, з попередженням про звернення стягнення на Предмет іпотеки залишена без задоволення.

          Пред'явлення вимоги до основних боржників про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом є зміною строку виконання зобов'язання та зумовлює перебіг позовної давності.

          Пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплати відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання, а тому перебіг позовної давності за вимогами банку про повернення кредиту та платежів за ним почався з наступного дня, зазначеного кредитором у вимозі про дострокове повернення кредиту як кінцевий строк виконання її умов.

          Таким чином, суд робить висновки, що право звернення на предмет іпотеки виникло у банку після спливу десятиденного строку для самостійного виконання повідомлення вимоги від 21.08.2009 року основними боржниками ОСОБА_5 "БМ Транс - BM Trans" та ОСОБА_5 "БМ Будмеханізація".

          Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду м. Києва від 13.10.2009 порушено провадження у справі №50/642 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_7 - 1" про банкрутство ПАТ "АТП 13060", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

          Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.12.2012 р. у справі №50/642 заяву ТОВ "ОСОБА_7 - 1" про порушення справи про банкрутство ПАТ "АТП 13060" залишено без розгляду, дію мораторію припинено.

          Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, яка діяла на момент порушення справи про банкрутство ПАТ "АТП 13060", а саме, до 19.01.2013р.) одночасно з порушенням справи про банкрутство вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів.

          Згідно ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

          Отже, з дня введення мораторію на задоволення вимог кредиторів зупиняється виконання боржником всіх вимог кредиторів за зобов'язанням, строк виконання яких настав до дня введення мораторію.

          Відповідне положення містить п. 2 ч. 1 ст. 263 Цивільного кодексу України, згідно якого перебіг позовної давності зупиняється у разі відстрочення виконання зобов'язання (мораторій) на підставах, встановлених законом.

          Враховуючи те, що протягом дії мораторію не може здійснюватись як виконавче провадження, так і добровільна оплата боржником грошових зобов'язань строк виконання яких настав до дня введення мораторію, законодавством встановлюється відстрочка виконання боржником зобов'язань, що підпадає під визначену п. 2 ч. 1 ст. 263 Цивільного кодексу України підставу зупинення перебігу строку позовної давності.

          Таким чином, з моменту введення мораторію на задоволення вимог кредиторів зупиняється перебіг строку позовної давності за зобов'язаннями, строк виконання яких настав до дня введення мораторію.

                              Тому суд відхиляє доводи боржника щодо пропуску ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" строку позовної давності.

                              Вирішуючи питання щодо визначення розміру грошових вимог кредитора судом встановлено наступне.

                              Згідно п. 1.3.4. іпотечного договору №18105Z72 від 10.11.2005 року в редакції договору №18105Z72-7 від 26.05.2008 року про внесення змін та доповнень до іпотечного договору №18105Z72 від 10.11.2005 року, заставна вартість майна за згодою сторін дорівнює 142 747 808,00 гривень.

                              Відповідно до п. 2.1.5. Іпотечного договору, за рахунок майна іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що випливають з кредитного договору на момент фактичного задоволення, включаючи кредит та проценти за користування кредитом; витрати, пов’язані з пред’явленням вимоги за основним зобов’язанням і звернення стягнення на предмет іпотеки, а також інші збитки, завдані порушенням основного зобов’язання чи умов цього Договору.

          Виходячи із вимог ст. 575 ЦК України іпотека є окремим видом застави, а саме, заставою нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

          Заставодавцем, відповідно до ч.1 ст.583 ЦК України, може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).

          Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про заставу" застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.

          Статтею 589 ЦК України та статтею 19 Закону України "Про заставу" передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

          Відповідно до вимог ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

          Згідно ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

          Згідно ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

          Таким чином, поручитель та майновий поручитель є суб'єктами різних за змістом цивільних правовідносин, а саме - поручитель є суб'єктом такого виду забезпечення як порука на підставі ст.ст. 546, 553 ЦК України, а майновий поручитель є суб'єктом такого виду забезпечення зобов'язань як застава (іпотека), правова природа якого визначена Законом України "Про заставу", Законом України "Про іпотеку".

          Правова природа іпотеки полягає у забезпеченні можливості кредитора у разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення вимог за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Іпотека за правовою природою є заставою та регулюється нормами параграфа 6 (статті 572 - 593) глави 49 ЦК України та спеціальним законом. Правові статуси поручителя і майнового поручителя врегульовані окремо, з суттєвими видовими відмінностями, достатніми для їх розрізнення і для вирішення спорів з їх участю шляхом безпосереднього застосування відповідних норм цивільного закону.

          ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" звернулось із кредиторськими вимогами до боржника - ПАТ "АТП 13060" як до майнового поручителя.

          Боржник в даному випадку не є позичальником за основними кредитними договорами, та не є особою, яка отримувала кредитні кошти.

          Проте, норми Закону про банкрутство не обмежують право банку звернутися з грошовими вимогами до майнового поручителя, якщо основний боржник не сплатив борг.

          Однак, згідно вимог ч. 1 ст. 11 Закону України "Про іпотеку", майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

          Отже, відповідальність майнового поручителя, як іпотекодавця, який не є одночасно боржником в основному зобов'язанні, обмежується переданим у іпотеку майном (його вартістю, визначеною в договорі іпотеки).

          Згідно ч.3 п.31 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.13 №01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI)" у визначенні господарським судом розміру вимог кредитора, що забезпечені майном боржника, до уваги має братися оцінка майна, погоджена сторонами у відповідному договорі застави (іпотеки).

          Наведена правова позиція узгоджується із правовою позицією, що висловив Верховний Суд України у постанові №14/030 від 03.06.2014 року у справі №25/5005/6641/2012 та у постанові від 26.08.2014 року справі № 5024/948/2012.

          З огляду на викладене, суд вважає за необхідне визнати грошові вимоги ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в розмірі 142747808,00грн., та внести їх окремо до реєстру вимог кредиторів як такі, що забезпечені заставою майна боржника, 1218грн. судового збору із включенням до першої черги задоволення. Решту вимог на суму 441887 597,45 грн. відхилити.

          Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 87 Господарського процесуального кодексу України, ст.16, ч.7 ст.22, ст.ст. 23, 25, 26, 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд, -

УХВАЛИВ:

          Визнати грошові вимоги ОСОБА_4 акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", м. Київ до ОСОБА_4 акціонерного товариства "АТП 13060", м. Дніпропетровськ в розмірі 142747808,00грн., та внести їх окремо до реєстру вимог кредиторів як такі, що забезпечені заставою майна боржника, 1218грн. судового збору із включенням до першої черги задоволення.

          Решту вимог на суму 441887 597,45 грн. відхилити.

Суддя ОСОБА_8