ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" березня 2016 р.Справа № 916/4747/15

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Богатиря К.В., Воронюка О.Л.

секретар судового засідання Чеголя Є.О.

за участю представників учасників провадження у справі про банкрутство:

від ПАТ "Одеський нафтопереробний завод" - Майорова Н.М. за довіреністю;

від ПАТ "ЕК "Одесаобленерго" - Швидкий О.О. за довіреністю;

від арбітражного керуючого Проскуріна Д.О. - Усачов О.М. за довіреністю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Публічного акціонерного товариства "Одеський нафтопереробний завод"

на ухвалу господарського суду Одеської області від 11.01.2016 р.

у справі №916/4747/15

за заявою Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго"

до Публічного акціонерного товариства "Одеський нафтопереробний завод"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ

У листопаді 2015 року публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" (далі - ПАТ "ЕК Одесаобленерго") звернулось до господарського суду Одеської області із заявою про порушення справи про банкрутство публічного акціонерного товариства "Одеський нафтопереробний завод" (далі - ПАТ "Одеський нафтопереробний завод") за положеннями Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки боржник нездатний задовольнити вимоги кредитора у сумі 2 303 970, 96 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.01.2016 року (суддя Антощук С.І.) порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ "Одеський нафтопереробний завод", визнано грошові вимоги - ПАТ "ЕК Одесаобленерго" до ПАТ "Одеський нафтопереробний завод", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном ПАТ "Одеський нафтопереробний завод" строком на сто п'ятнадцять днів до 05.05.2016 року включно, призначено розпорядником майном ПАТ "Одеський нафтопереробний завод" арбітражного керуючого Проскуріна Дмитра Олександровича, тощо.

В мотивах оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції зазначив, що перевіривши обґрунтованість вимог заявника, ознаки їх безспірності, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження, з врахуванням положень ч.3 ст.10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", встановлено, що безспірні вимоги ПАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" до ПАТ "Одеський нафтопереробний завод" у розмірі 1 947 858,93 грн. (1 116 390,06грн. - заборгованість за активну електричну енергію; 308 026,84грн. - заборгованість за реактивну електричну енергію; 26 237,45грн. - 3% річних; 452 028,68грн. - інфляційні нарахування; 45 175,90грн. - судовий збір). Вимоги заявника у розмірі 356 112,03грн. (пеня) до складу безспірних вимог не включаються, тому можуть бути пред'явлені у справі у загальному порядку згідно ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Таким чином, розглянувши заяву про порушення справи про банкрутство та додані до неї документи, суд встановив наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство, передбачених ст.ст. 10, 16, 19, 22 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Не погоджуючись із даною ухвалою до Одеського апеляційного господарського суду звернулось ПАТ "Одеський нафтопереробний завод" з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу підготовчого засідання господарського суду Одеської області про порушення провадження у справі від 11.01.2016 року по справі №916/4747/15 та в порушенні провадження у справі про банкрутство, відмовити.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що ПАТ "ЕК Одесаобленерго" обґрунтовуючи заявлені кредиторські вимоги посилається на рішення господарського суду Одеської області по справі №916/802/15-г за позовом ПАТ "ЕК Одесаобленерго" до ПАТ "Одеський нафтопереробний завод" про стягнення заборгованості в сумі 1091727,64 грн. від 14.04.2015 року, судовий наказ від 05.05.2015 року по справі №916/802/15-г, рішення господарського суду Одеської області по справі №916/1703/15 за позовом ПАТ "ЕК Одесаобленерго" до ПАТ "Одеський нафтопереробний завод" про стягнення заборгованості в сумі 1212243,32 грн. від 08.06.2015 року, судовий наказ від 26.06.2015 р. по справі №916/1703/15.

Між тим, як стверджує апелянт, в матеріалах справи відсутні постанови державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження.

Посилаючись на приписи ч.ч. 1, 2, 3 ст.10, ч.ч. 1, 3 ст.11, Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", скаржник зазначає, що враховуючи те, що ПАТ "ЕК Одесаобленерго", не додано суду доказів безспірності кредиторських вимог, а саме постанови про відкриття виконавчих проваджень по господарським справам №916/1703/15 та №916/802/15-г, у суду були відсутні правові підстави для порушення провадження у справі.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 25.01.2016 р. справу №916/4747/15 прийнято до провадження та призначено до розгляду колегією суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Богатиря К.В., Жекова В.І.

02.02.2016 р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга арбітражного керуючого Лукашука Миколи Васильовича на ухвалу господарського суду Одеської області від 11.01.2016 р. у справі №916/4747/15, яка відповідно до протоколу автоматичного розподілу була передана на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Богатиря К.В., Жекова В.І.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 04.02.2016 р. апеляційну скаргу арбітражного керуючого Лукашука Миколи Васильовича на ухвалу господарського суду Одеської області від 11.01.2016 р. у справі №916/4747/15 було повернуто без розгляду на підставі п. 3 ст. 97 ГПК України, а саме, у зв'язку із сплатою апелянтом судового збору у розмірі, що є меншим ніж встановлено Законом України "Про судовий збір".

05.02.2016 Одеським апеляційним господарським судом отримано відзив на апеляційну скаргу від ПАТ "ЕК Одесаобленерго" в якому останнє просить апеляційну скаргу ПАТ "Одеський нафтопереробний завод" на ухвалу господарського суду Одеської області від 11.01.2016 року про порушення провадження у справі про банкрутство №916/4747/15 залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу суду залишити без змін.

У своєму відзиві, кредитор зазначає, що на виконання вимог ст.ст.10,11,14,15 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ПАТ "ЕК Одесаобленерго" до заяви про порушення справи про банкрутство ПАТ "Одеський нафтопереробний завод" було додано усі визначені законом документи на підтвердження заборгованості, неспроможності її сплатити протягом установленого строку та інше. Серед документів, на підтвердження заборгованості, кредитором було надано, зокрема, копії рішень господарського суду Одеської області від 14.04.2015 року (справа №916/802/15), від 08.06.2015 року (справа №916/1703/15), наказів суду по зазначеним справам від 05.05.2015 р. та 26.06.2015 р. відповідно, заяв про відкриття виконавчих проваджень №21/21 від 06.05.2015 р. та 21/370 від 01.07.2015 р., копії постанов про відкриття виконавчих проваджень №47503745 та №48057177 від 12.05.2015 р. та 08.07.2015 р. відповідно. Зазначене, за твердженням ПАТ "ЕК Одесаобленерго" підтверджується текстом самої заяви про порушення справи про банкрутство, а також матеріалами справи.

До того ж, кредитор зазначає, що під час розгляду судом заяви про порушення справи про банкрутство, представником боржника було як в усному порядку у засіданнях, так і у письмовому відзиві, що наявний в матеріалах справи, підтверджено наявність заборгованості перед кредитором, жодних заперечень щодо заяви про порушення справи чи то доданих до неї документів на підтвердження підстав для порушення справи зазначено не було. Представником боржника також було підтверджено й неможливість виконання грошових зобов'язань боржником перед кредитором ані за час примусового виконання наказів господарського суду державною виконавчою службою, ані під час розгляду заяви про порушення справи про банкрутство.

Також, ПАТ "ЕК Одесаобленерго" у своєму відзиві зазначає, що разом з копією заяви про порушення справи про банкрутство, що була надіслана боржнику, було надіслано й усі документи на підтвердження боргу у чіткій відповідності до тих, які були надані суду, що підтверджується описом вкладення у цінний лист. Серед таких документів, за твердженням кредитора, були й копії постанов Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського МУЮ про відкриття виконавчих проваджень №47503745 від 12.05.2015 р. та №48057177 від 08.07.2015 р. по стягненню сум заборгованості з ПАТ "Одеський нафтопереробний завод" на користь кредитора у розмірі 1 091 727, 64 грн. та 1 212 243, 32 грн. відповідно.

Враховуючи наведене, ПАТ "ЕК Одесаобленерго" вважає, що доводи апеляційної скарги ПАТ "Одеський нафтопереробний завод" щодо ненадання кредитором до суду разом із заявою про порушення справи про банкрутство копій постанов державної виконавчої служби про відкриття виконавчих проваджень по стягненню суд заборгованості згідно зазначених рішень господарського суду у справах №916/802/15 та №916/1703/15 є помилковими та спростовуються матеріалами справи.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 08.02.2016 р. за клопотанням представника ПАТ "Одеський нафтопереробний завод" було продовжено строк розгляду справи та відкладено розгляд апеляційної скарги.

Окрім того, даною ухвалою було зобов'язано господарський суд Одеської області терміново надіслати на адресу Одеського апеляційного господарського суду матеріали справи №916/4747/15.

15.02.2016 року Одеським апеляційним господарським судом отримано від господарського суду Одеської області матеріали справи №916/4747/15.

Розпорядженням В.о. керівника апарату Одеського апеляційного господарського суду №83 від 19.02.2016 р. призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку із перебування головуючого судді Жекова В.І. у відпустці

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2016 р. для розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Одеський нафтопереробний завод" на ухвалу господарського суду Одеської області від 11.01.2016 р. по справі №916/4747/15 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Богатиря К.В., Воронюка О.Л.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 15.02.2016 р. справу №916/4747/15 прийнято до провадження та призначено до розгляду колегією суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Богатиря К.В., Воронюка О.Л.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 15.02.2016 р. розгляд справи було відкладено на підставі п.1 ч.1 ст.77 ГПК України.

23.02.2016 р. матеріали справи №916/4747/15 було повернуто до господарського суду Одеської області.

У судовому засіданні від 09.03.2016 р. представник скаржника підтримав вимоги за апеляційною скаргою на наполягав на їх задоволенні.

Представники ПАТ "ЕК Одесаобленерго" та арбітражного керуючого Проскуріна Д.О. надали пояснення згідно з якими не погоджуються з апеляційною скаргою, просять залишити її без задоволення, а ухвалу господарського суду Одеської області від 11.01.2016 р. по справі №916/4747/15 - без змін.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи та заслухавши представників учасників провадження у справі про банкрутство, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПАТ "Одеський нафтопереробний завод" підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно до приписів ст. 4-1 ч. 2 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Пунктами 2, 3 ст.10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають боржник, кредитор. Справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом. Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" боржник - юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа за зобов'язаннями, які виникли у фізичної особи у зв'язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, неспроможний виконати протягом трьох місяців свої грошові зобов'язання після настання встановленого строку їх виконання, які підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, та постановою про відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом; кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Стаття 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлює, що грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань відносяться також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, в тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.

Згідно ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності.

Статтею 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи. Якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження. За наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство та відзиву боржника господарський суд виносить ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство; відмову у порушенні провадження у справі про банкрутство.

Звертаючись із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ "Одеський нафтопереробний завод", кредитор ПАТ "ЕК Одесаобленерго" зазначило, що рішенням господарського суду Одеської області від 14.04.2015 р. по справі №916/802/15-г з ПАТ "Одеський нафтопереробний завод" на користь ПАТ "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" стягнуто заборгованість у загальному розмірі 1 091 727,64 грн., з яких 630 655,93 грн. - заборгованість за спожиту активну електричну енергію; 171 569,48грн. - заборгованість за перетікання реактивної електричної енергії; 14 855,33грн. - 3% річних; 114 317,93грн. - збитки від інфляції; 138 922,55грн. - пеня; 21 406,42грн. - судовий збір. На виконання вказаного рішення господарським судом Одеської області було видано наказ від 05.05.2015р. по справі №916/802/15-г на стягнення 1 091 727,64 грн. Другим Суворовським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції 12.05.2015р. було відкрито виконавче провадження ВП №47503745 по виконанню наказу від 05.05.2015р. про стягнення 1 091 727,64грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 08.06.2015р. по справі №916/1703/15 з ПАТ "Одеський нафтопереробний завод" на користь ПАТ "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" стягнуто заборгованість у загальному розмірі 1 212 243,32грн., з яких: 485 734,13грн. - заборгованість за спожиту активну електричну енергію; 136 457,36грн. - заборгованість за перетікання реактивної електричної енергії; 11 382,12грн. - 3% річних; 337 710,75грн. - збитки від інфляції; 217 189,48грн. - пеня; 23 769,48 грн. - судовий збір. На виконання вказаного рішення господарським судом Одеської області було видано наказ від 26.06.2015р. по справі № 916/1703/15 на стягнення 1 212 243,32 грн. Другим Суворовським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції 08.07.2015р. було відкрито виконавче провадження ВП №48057177 по виконанню наказу від 26.06.2015р. про стягнення 1 212 243,32грн.

Враховуючи означені рішення, загальна заборгованість ПАТ "Одеський нафтопереробний завод" перед ПАТ "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" становить 2 303 970,96 грн., з яких 1 116 390,06грн (заборгованість за активну електричну енергію), 308 026,84грн. (заборгованість за реактивну електричну енергію), 26 237,45грн. (3 % річних), 452 028,68грн. (інфляційні нарахування), 356112,03грн. (пеня), 45 175,90 грн. (судовий збір).

Судом першої інстанції визнано заяву ПАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" обґрунтованою та такою, що відповідає вимогам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду з цього приводу зазначає наступне.

Відповідно до ст.11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі. До заяви про порушення справи про банкрутство додаються, зокрема, докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора; докази того, що сума вимог кредитора (кредиторів) не забезпечена повністю заставою майна боржника (за наявності застави).

Так, судом апеляційної інстанції було перевірено матеріали оскарження ухвали, а також оглянуто оригінал справи №916/4747/15 та встановлено, що заявником ПАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство було додано рішення господарського суду Одеської області від 14.04.2015 р. у справі №916/802/15-г та рішення господарського суду Одеської області від 08.06.2015 р. у справі №916/1703/15, відповідно до яких, загальна заборгованість ПАТ "Одеський нафтопереробний завод" перед ПАТ "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" становить 2 303 970,96 грн. (станом на 27.11.2015 р., дата звернення кредитора із заявою про порушення справи про банкрутство, та на 11.01.2016 р., дата проведення підготовчого засідання, сума у триста мінімальних розмірів заробітної плати згідно ст.8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2015 рік" дорівнює 413 400 грн.). Також, заявником надано постанову про відкриття виконавчого провадження від 12.05.2015 р. (щодо рішення господарського суду Одеської області від 14.04.2015 р. у справі №916/802/15-г) та постанову про відкриття виконавчого провадження від 08.07.2015 р. (щодо рішення господарського суду Одеської області від 08.06.2015 р. у справі №916/1703/15).

Згідно з довідки ПАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" №21/624 від 30.10.2015 р. заявлені до боржника вимоги за рішеннями суду не забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Як було зазначено заявником у заяві про порушення справи про банкрутство, підтверджується матеріалами справи та не заперечується боржником, в наданий державним виконавцем строк боржником вимоги виконавчих документів не виконано.

До того ж, в матеріалах справи міститься клопотання про відкладення підготовчого засідання, яке було надано представником боржника 10.12.2015 р. до господарського суду Одеської області, в якому останній зазначає, що боржником велись переговори шляхом листування з дебітором боржника ТОВ "Енергія і Газ Україна" щодо здійснення останнім від імені та в інтересах ПАТ "Одеський нафтопереробний завод" оплати заборгованості за постачання електричної енергії в сумі 2 303 970,96 грн. на користь ПАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго".

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що заявником було дотримано вимоги ст.11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та надано усі необхідні документи на підтвердження безспірності вимог до боржника.

Судом першої інстанції вірно встановлено обґрунтованість вимог заявника, ознаки їх безспірності, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження, з врахуванням положень ч.3 ст.10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та правомірно визнано безспірні вимоги ПАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" до ПАТ "Одеський нафтопереробний завод" у розмірі 1 947 858,93грн. (1 116 390,06грн. - заборгованість за активну електричну енергію; 308 026,84грн. - заборгованість за реактивну електричну енергію; 26 237,45грн. - 3% річних; 452 028,68грн. - інфляційні нарахування; 45 175,90грн. - судовий збір).

Також, судова колегія погоджується із висновком місцевого господарського суду щодо того, що вимоги заявника у розмірі 356 112,03 грн. (пеня) до складу безспірних вимог не включаються та можуть бути пред'явлені у справі у загальному порядку згідно ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки, ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника, в тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було обґрунтовано визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора та порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ "Одеський нафтопереробний завод", а тому, в даній частині оскаржувана ухвала є обґрунтованою та такою, що не підлягає скасуванню.

Разом з тим, судова колегія Одеського апеляційного господарського суду вважає, що судом першої інстанції було порушено приписи Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" при призначені арбітражного керуючого.

Так, відповідно до ст.3 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражні керуючі є суб'єктами незалежної професійної діяльності. Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) з моменту винесення ухвали (постанови) про призначення його арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства - боржника. Право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) надається особі, яка отримала відповідне свідоцтво у порядку, встановленому цим Законом, та внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Частиною 3 ст.7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що залежно від категорії боржника, виду його діяльності та наявності у нього майна господарський суд застосовує загальний, спеціальний або спрощений порядок провадження у справі про банкрутство. Загальний порядок передбачає застосування процедури розпорядження майном з подальшим переходом до процедур санації, ліквідації або мирової угоди.

Згідно ч.2 ст.22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" процедура розпорядження майном боржника вводиться строком на сто п'ятнадцять календарних днів і може бути продовжена господарським судом за вмотивованим клопотанням розпорядника майна, комітету кредиторів або боржника не більше ніж на два місяці.

Згідно з п.9 ст.16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в ухвалі про порушення провадження у справі про банкрутство зазначається, зокрема, про призначення розпорядника майна, встановлення розміру оплати його послуг та джерела її сплати.

Статтею 97 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути громадянин України, який має повну вищу юридичну або економічну освіту, стаж роботи за фахом не менше трьох років або одного року на керівних посадах після отримання повної вищої освіти, пройшов навчання та стажування протягом шести місяців у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства, володіє державною мовою та склав кваліфікаційний іспит.

Відповідно до ст.114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кандидатура арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) для виконання повноважень розпорядника майна визначається судом самостійно із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України. Положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення розпорядника майна господарським судом у справах про банкрутство затверджується Пленумом Вищого господарського суду України за погодженням з державним органом з питань банкрутства.

Під час прийняття заяви про порушення справи про банкрутство суд в ухвалі зобов'язує визначеного автоматизованою системою арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) надати заяву на участь у даній справі.

У разі якщо від арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), визначеного автоматизованою системою, не надійшла заява про згоду стати розпорядником майна в цій справі, то розпорядника майна призначає суд без застосування автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.11.2015 р. судом першої інстанції було вчинено електронний запит на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого для призначення розпорядником майном боржника у справі №916/4747/15. За результатами запиту автоматизованою системою надано довідку від 30.11.2015 р., згідно якої визначено кандидатуру арбітражного керуючого Кияновської Лариси В’ячеславівни.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.12.2015 р., крім іншого, зобов'язано арбітражного керуючого надати до суду необхідні документи.

03.12.2015 р. до господарського суду Одеської області від арбітражного керуючого Кияновської Лариси В’ячеславівни надійшла заява про згоду на призначення розпорядником майном боржника у справі №916/4747/15 про банкрутство ПАТ "Одеський нафтопереробний завод" з підтверджуючими документами.

09.12.2015 р. до господарського суду Одеської області від арбітражного керуючого Кияновської Лариси В’ячеславівни надійшла заява про відмову від участі у справі №916/4747/15 про банкрутство ПАТ "Одеський нафтопереробний завод" та проханням залишити раніше подану заяву на участь у справі без розгляду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.12.2015 р. запропоновано арбітражному керуючому Проскуріну Дмитру Олександровичу надати суду до 06.01.2016 р. включно заяву на участь у даній справі з відомостями про арбітражного керуючого згідно положень Розділу VIII Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та документами, що підтверджують право на зайняття відповідною діяльністю.

28.12.2015 р. на виконання вимог ухвали господарського суду Одеської області від арбітражного керуючого Проскуріна Дмитра Олександровича до господарського суду надійшла заява про згоду на участь у справі № 916/4747/15 про банкрутство ПАТ "Одеський нафтопереробний завод" разом з документами, що підтверджують право на зайняття діяльністю арбітражного керуючого.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.01.2016 року, серед іншого, призначено розпорядником майном ПАТ "Одеський нафтопереробний завод" арбітражного керуючого Проскуріна Дмитра Олександровича.

В обґрунтування призначення арбітражного керуючого Проскуріна Д.О. розпорядником майна боржника, суд першої інстанції зазначив, що його кандидатура є такою, що відповідає вимогам Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема, ч.2 ст. 114, ст. 97 вказаного Закону. Судом зазначено, що Проскурін Д.О. має свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), отримав повну вищу освіту за спеціальністю "Правознавство", має великий досвід роботи, є добровільним страхувальником відповідальності перед третіми особами, отримав свідоцтво про підвищення кваліфікації шляхом участі в семінарі з питань банкрутства та відновлення платоспроможності боржника та успішно склав залік у Центрі перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників юстиції, арбітражному керуючому присвоєно другий рівень кваліфікації, не має на даний час великої завантаженості, має технічні можливості виконувати обов'язки по справі, не має судимості за вчинення корисливих злочинів та заборони суду займатись діяльністю арбітражного керуючого, раніше не здійснював управління боржником та не є заінтересованою особою стосовно боржника чи кредиторів відповідно до ст.1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", не має дисциплінарних стягнень.

Колегія суддів не погоджується з даними висновками оскаржуваної ухвали, з наступних підстав.

Відповідно до п.1.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 16.01.2013 р. №1 «Про затвердження Положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство» відбір кандидатів арбітражних керуючих для їх призначення господарським судом у справах про банкрутство здійснюється автоматизованою системою з додержанням принципів черговості, вірогідності, рівної кількості справ про банкрутство, з урахуванням навантаження кожного арбітражного керуючого та коефіцієнту складності справ, спеціалізації, територіальності, особливостей провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності, у тому числі державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, а також вимог законодавства про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Згідно з п.п.2.1., 2.2. Положення з метою реалізації визначених Положенням принципів відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого арбітражним керуючим присвоюється рівень кваліфікації відповідно до їх професійних знань та визначається їх спеціалізація згідно з їх досвідом роботи та ефективністю виконання ними повноважень арбітражного керуючого. Кваліфікація арбітражних керуючих визначається за п'ятьма рівнями, присвоєння яких арбітражним керуючим здійснюється в порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства за погодженням з Вищим господарським судом України.

Пунктом 2.6. Положення визначено, що після реєстрації в автоматизованій системі в порядку, передбаченому розділом III Положення, повідомлення арбітражного керуючого про його участь в автоматизованому відборі кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство адміністратор автоматизованої системи надсилає відомості стосовно такого арбітражного керуючого відповідному апеляційному господарському суду для визначення спеціалізації арбітражного керуючого.

Спеціалізація арбітражного керуючого визначається апеляційними господарськими судами, в яких арбітражний керуючий виявив бажання взяти участь у автоматизованому відборі, на підставі статистичних даних, наданих місцевими господарськими судами, в яких арбітражний керуючий виконував свої повноваження, не пізніше місяця до початку нового календарного року.

Особам, які отримали право на здійснення діяльності арбітражного керуючого вперше, спеціалізація арбітражного керуючого визначається апеляційними господарськими судами після реєстрації їх повідомлення в автоматизованій системі з урахуванням кількості справ про банкрутство відповідних категорій суб'єктів підприємницької діяльності та професійних даних арбітражних керуючих.

Спеціалізація арбітражного керуючого визначається з урахуванням виконання ним повноважень арбітражного керуючого у справах про банкрутство, виходячи з належності суб'єкта підприємницької діяльності до видів економічної діяльності, форми власності, його категорії. За видами економічної діяльності (КВЕД): паливно-енергетичний комплекс та водопостачання; хімічна промисловість; агропромисловий комплекс; металургійна промисловість; діяльність у сфері транспорту; будівництво; фінансова та страхова діяльність; оборонно-промисловий комплекс; харчова промисловість та організація харчування; торгівля, надання побутових та інших послуг; зовнішньоекономічна діяльність; інше. За формою власності: державна власність; власність Автономної Республіки Крим; комунальна власність; приватна власність.

Визначення спеціалізації арбітражного керуючого за першою та другою групою є обов'язковим.

З урахуванням особливостей справ про банкрутство у відповідному апеляційному окрузі, апеляційним господарським судом арбітражному керуючому може визначатися інша спеціалізація.

Інформація щодо спеціалізації арбітражних керуючих в апеляційному окрузі розміщується на офіційному веб-сайті відповідного апеляційного господарського суду в мережі Інтернет.

Пунктом 4.1. Положення визначено, що автоматизований відбір кандидатів арбітражних керуючих на призначення у справах про банкрутство здійснюється у випадках, передбачених Законом та Положенням, за принципом територіальності, крім випадків, встановлених Положенням. Принцип територіальності полягає у автоматизованому відборі кандидатів арбітражних керуючих для призначення їх у справах про банкрутство у місцевих господарських судах, що входять до складу будь-яких одного чи двох апеляційних округів за вибором. Автоматизований відбір кандидатів арбітражних керуючих здійснюється з урахуванням необхідної для розгляду конкретної справи про банкрутство спеціалізації арбітражного керуючого, визначеної під час автоматичного розподілу заяви про порушення справи про банкрутство. Спеціалізація арбітражного керуючого, необхідна для розгляду конкретної справи про банкрутство, визначається виходячи з належності суб'єкта підприємницької діяльності до видів економічної діяльності (КВЕД), форми власності і категорії згідно з пунктом 2.6 Положення.

Згідно з п.п.4.3., 4.8. Положення електронний запит на автоматизований відбір кандидата арбітражного керуючого здійснюється за встановленою формою з обов'язковим зазначенням коефіцієнту складності справи та необхідної для розгляду конкретної справи спеціалізації арбітражного керуючого.

Автоматизований відбір кандидата арбітражного керуючого здійснюється у встановленому Положенням порядку з урахуванням рівня кваліфікації, спеціалізації та участі арбітражного керуючого у справах про банкрутство.

Відповідно до п.4.12., 4.12.2. Положення ухвалою про прийняття заяви про порушення справи про банкрутство господарський суд зобов'язує визначеного автоматизованою системою арбітражного керуючого подати заяву про участь у відповідній справі у встановлений цією ухвалою строк.

Арбітражний керуючий, визначений автоматизованою системою, протягом трьох днів з дня отримання ухвали про прийняття заяви про порушення справи про банкрутство зобов'язаний надати господарському суду заяву про його участь у справі з повідомленням про те, що він не належить до жодної з категорії осіб, зазначених у частині другій статті 114 Закону, на паперовому носії та/або в електронній формі на адресу електронної пошти, з якої він отримав відповідну ухвалу.

Пунктом 4.14. Положення визначено, що у разі якщо від арбітражного керуючого, визначеного автоматизованою системою, надійшла заява про відмову від участі у справі або не надійшла заява про участь у такій справі у встановлений господарським судом строк, господарський суд призначає арбітражного керуючого без застосування автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Реєстру, з урахуванням рівня кваліфікації та спеціалізації арбітражного керуючого.

Як вбачається з матеріалів справи (т.1, а.с. 56), 30.11.2015 року судом першої інстанції було здійснено запит на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого в якому, зокрема, визначено спеціалізацію за видами економічної діяльності: паливно-енергетичний комплекс та водопостачання; спеціалізація за формою власності: приватна власність.

Відповідно до довідки щодо кандидатури арбітражного керуючого від 30.11.2015 автоматизованою системою було визначено, з врахуванням спеціалізації, кандидатуру арбітражного керуючого Кияновської Л.В.

На офіційному веб-сайті Одеського апеляційного господарського суду в мережі Інтернет міститься інформація щодо спеціалізації арбітражних керуючих, а також апеляційного округу в межах якого арбітражний керуючий здійснює свою діяльність.

Так, Кияновська Л.В. здійснює свою діяльність в межах Одеського округу та має спеціалізацію за видами економічної діяльності: паливно-енергетичний комплекс та водопостачання; хімічна промисловість; агропромисловий комплекс; металургійна промисловість; діяльність у сфері транспорту; будівництво; фінансова та страхова діяльність; оборонно-промисловий комплекс; харчова промисловість та організація харчування; торгівля, надання побутових та інших послуг. Спеціалізація

за формою власності: державна власність; комунальна власність; приватна власність.

А також, у межах Дніпропетровського округу має спеціалізацію за видами економічної діяльності: агропромисловий комплекс; будівництво; харчова промисловість та організація харчування; торгівля, надання побутових та інших послуг; інше; паливно-енергетичний комплекс та водопостачання. Спеціалізація за формою власності: державна власність; комунальна власність; приватна власність.

03.12.2015 р. до господарського суду Одеської області від арбітражного керуючого Кияновської Лариси В’ячеславівни надійшла заява про згоду на призначення розпорядником майном боржника у справі №916/4747/15 про банкрутство ПАТ "Одеський нафтопереробний завод" з підтверджуючими документами.

09.12.2015 р. до господарського суду Одеської області від арбітражного керуючого Кияновської Лариси В’ячеславівни надійшла заява про відмову від участі у справі №916/4747/15 про банкрутство ПАТ "Одеський нафтопереробний завод" та проханням залишити раніше подану заяву на участь у справі без розгляду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.12.2015 р., судом першої інстанції, з власної ініціативи, запропоновано арбітражному керуючому Проскуріну Дмитру Олександровичу надати суду до 06.01.2016 р. включно заяву на участь у даній справі з відомостями про арбітражного керуючого згідно положень Розділу VIII Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та документами, що підтверджують право на зайняття відповідною діяльністю.

28.12.2015 р. на виконання вимог ухвали господарського суду Одеської області від арбітражного керуючого Проскуріна Дмитра Олександровича до господарського суду надійшла заява про згоду на участь у справі № 916/4747/15 про банкрутство ПАТ "Одеський нафтопереробний завод" разом з документами, що підтверджують право на зайняття діяльністю арбітражного керуючого.

В оскаржуваній ухвалі, судом першої інстанції зазначено, що враховуючи наявність заяви визначеного автоматизованою системою про відмову від участі у даній справі, судом було розглянуто кандидатури арбітражних керуючих внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України з урахуванням рівня кваліфікації та спеціалізації арбітражного керуючого, та з аналізу наявних кандидатур було обрано кандидатуру арбітражного керуючого Проскуріна Дмитра Олександровича.

Розглянувши заяву арбітражного керуючого Проскуріна Дмитра Олександровича про згоду на участь у справі про банкрутство ПАТ "Одеський нафтопереробний завод" та додані до неї документи, суд першої інстанції встановив, що арбітражний керуючий Проскурін Д.О. отримав Свідоцтво Міністерства юстиції України про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №380 від 27.02.2013р.; закінчив у 2003р. Національний університет внутрішніх справ і отримав повну вищу освіту за спеціальністю "Правознавство" та здобув кваліфікацію юриста (копія диплома НОМЕР_2 від 28.11.2003р.); має великий досвід роботи (трудова книжка НОМЕР_1); є добровільним страхувальником відповідальності перед третіми особами (договір добровільного страхування відповідальності арбітражного керуючого №1045544 від 06.07.2015р.); отримав свідоцтво №274 від 13.04.2014р. про підвищення кваліфікації шляхом участі в семінарі з питань банкрутства та відновлення платоспроможності боржника та успішно склав залік у Центрі перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників юстиції (свідоцтво №274 від 13.04.2014р.); арбітражному керуючому присвоєно другий рівень кваліфікації (лист Міністерства юстиції України вих.№13.0.2.-33/1205 від 07.10.2014р.); не має на даний час великої завантаженості (відомості вказані в заяві); має технічні можливості виконувати обов'язки по справі (відомості вказані в заяві); не має судимості за вчинення корисливих злочинів та заборони суду займатись діяльністю арбітражного керуючого (відомості вказані в заяві); раніше не здійснював управління боржником та не є заінтересованою особою стосовно боржника чи кредиторів відповідно до ст.1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (відомості вказані в заяві); не має дисциплінарних стягнень (відомості вказані в заяві).

Таким чином, місцевим господарським судом визнано кандидатуру арбітражного керуючого Проскуріна Дмитра Олександровича такою, що відповідає вимогам Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема, ч.2 ст. 114, ст. 97 вказаного Закону.

Проте, судова колегія вважає, що судом першої інстанції при призначені розпорядником майна банкрута Проскуріна Д.О. не було враховано вимоги Положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки, відповідно до даного Положення та закону, суду першої інстанції хоч й надано право на самостійне призначення арбітражного керуючого без застосування автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Реєстру, у разі якщо від арбітражного керуючого, визначеного автоматизованою системою, надійшла заява про відмову від участі у справі, проте, таке призначення, виходячи з системного аналізу наведених законодавчих положень, повинно відбуватись з урахуванням рівня кваліфікації та спеціалізації арбітражного керуючого.

До того ж, судом першої інстанції не взято до уваги п. 4.1. Положення, яким визначено, що автоматизований відбір кандидатів арбітражних керуючих на призначення у справах про банкрутство здійснюється у випадках, передбачених Законом та Положенням, за принципом територіальності, крім випадків, встановлених Положенням.

Колегія суддів відзначає, що обраний господарським судом Одеської області розпорядник майна боржника Проскурін Д.О., відповідно до даних, що містяться на офіційному веб-сайті Одеського апеляційного господарського суду в мережі Інтернет, здійснює свою діяльність у межах Дніпропетровського округу, має спеціалізацію за видами економічної діяльності - інше; спеціалізація за формою власності: приватна власність. А також, у межах Харківського округу має спеціалізацію за видами економічної діяльності - торгівля, надання побутових та інших послуг; спеціалізація за формою власності - приватна власність.

Таким чином, судова колегія вважає, що господарським судом Одеської області при призначені розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Проскуріна Д.О. не було враховано того, що дана кандидатура не відповідає спеціалізації визначеній у даній справі, а саме, паливно-енергетичний комплекс та водопостачання, а також порушено принцип територіальності, оскільки місцезнаходженням боржника є місто Одеса, у той час як арбітражний керуючий Проскурін Д.О. діє лише в межах Дніпропетровського та Харківського округів.

Окрім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Як вбачається з матеріалів справи, до суду першої інстанції було надано заяву з додатками про участь у справі про банкрутство арбітражним керуючим Лукашуком Миколою Васильовичем (т. 1, а.с. 153-178), а також 11.01.2016 р. господарським судом Одеської області було отримано заяву з додатками від арбітражного керуючого Вудуд Гаррі Ігоровича про участь у справі про банкрутство (т.1, а.с. 198-207).

Суд першої інстанції, листами від 21.12.2015 р. (т.1, а.с. 179) та 11.01.2016 р. (т.1, а.с. 208) надав відповіді на дані заяви арбітражних керуючих в яких, посилаючись на приписи ст. 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зазначив, що судом розглядаються заяви арбітражних керуючих для призначення розпорядником майна боржника, які визначені автоматизованою системою або надані на вимогу суду без застосування автоматизованої системи. Розгляд заяв арбітражних керуючих, поданих іншими способами, у межах справи про банкрутство Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачено, у зв'язку із чим суд зазначив, що не має правових підстав для розгляду даних заяв по суті.

Згідно з ст. 86 ГПК України якщо господарський спір не вирішується по суті (відкладення розгляду справи, зупинення, припинення провадження у справі, залишення позову без розгляду тощо), господарський суд виносить ухвалу.

Ухвала господарського суду має містити найменування господарського суду, номер справи і дату винесення ухвали, найменування сторін, ціну позову, вимогу позивача, прізвища судді (суддів), представників сторін, прокурора, інших осіб, які брали участь у засіданні (із зазначенням їх посад); стислий виклад суті спору або зміст питання, з якого виноситься ухвала; мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство; висновок з розглянутого питання; вказівку на дії, що їх повинні вчинити сторони, інші підприємства, організації, державні та інші органи та їх посадові особи у строки, визначені господарським судом.

Враховуючи наведені процесуальні вимоги, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції саме оскаржуваною ухвалою мав бути здійснений розгляд заяв вказаних арбітражних керуючих у даній справі та обґрунтовано позицію щодо відхилення або задоволення таких кандидатур.

Відповідно до ст.101 ГПК України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів відзначає, що особливість процедури визначення кандидатур арбітражних керуючих при призначені розпорядника майна, відсутність судового рішення щодо заяв арбітражних керуючих Лукашука М.В. та Вудуд Г.І., процесуальні повноваження апеляційної інстанції, зумовлюють передачу справи в частині вирішення питання про призначення в установленому порядку розпорядника майна боржника на розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 104 Господарського кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції в частині призначення розпорядника майна прийнята з порушенням Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та підлягає скасуванню з передачею справи в частині призначення розпорядника майна публічного акціонерного товариства "Одеський нафтопереробний завод" до суду першої інстанції.

При цьому, судова колегія, враховуючи особливості процедури розпорядження майном боржника, вважає за доцільне не припиняти виконання арбітражним керуючим Проскуріним Дмитром Олександровичем обов'язків розпорядника майна боржника до призначення господарським судом Одеської області в установленому порядку розпорядника майна публічного акціонерного товариства "Одеський нафтопереробний завод".

Перевіряючи юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в іншій частині ухвали місцевого господарського суду колегія суддів дійшла висновків про те, що місцевий господарський суд розглянув всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, вірно застосував норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийнята господарським судом ухвала в іншій частині відповідає статтям 43, 85 господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості й підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись статтями 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Одеський нафтопереробний завод" задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 11.01.2016 р. по справі №916/4747/15 в частині призначення арбітражного керуючого Проскуріна Дмитра Олександровича розпорядником майна публічного акціонерного товариства "Одеський нафтопереробний завод" (п.5 висновків ухвали) скасувати.

В іншій частині ухвалу залишити без змін.

Справу №916/4747/15 в частині призначення розпорядника майна публічного акціонерного товариства "Одеський нафтопереробний завод" передати на розгляд до господарського суду Одеської області.

До призначення господарським судом Одеської області в установленому порядку розпорядника майна публічного акціонерного товариства "Одеський нафтопереробний завод", арбітражному керуючому Проскуріну Дмитру Олександровичу виконувати обов'язки розпорядника майна публічного акціонерного товариства "Одеський нафтопереробний завод"

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 12.03.2016 року.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Богатир К.В.

Суддя Воронюк О.Л.