Справа № 752/19564/15-ц

Провадження по справі № 2/752/2086/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2016 року м. Київ Голосіївський районний суд міста Києва

в складі: головуючого-судді - Сальникової Н.М.,

при секретарі - Захаревської Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської Ради, третя особа державна нотаріальна контора Голосіївського району м. Києва про визначення додаткового строку для подання заяви на прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2015 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Голосіївського районного суду з позовом до Київської міської Ради, третя особа державна нотаріальна контора Голосіївського району м. Києва про визначення додаткового строку для подання заяви на прийняття спадщини.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1, зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_3. Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді ? частки квартири АДРЕСА_1. У встановлений законодавством строк до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не звернувся, оскільки будучи спадкоємцем першої черги, проживаючи у спірній квартирі, де ? частина належить йому, вважав, що фактично прийняв спадкове майно. На даний час просить визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Позивач в судове засідання не з'явився, але завчасно подав до канцелярії суду заяву про розгляд справи у його відсутність, крім цього наполягав на задоволенні позову та встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Представник відповідача Київської міської ради в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, по пошті надіслали письмові пояснення, де просять прийняти рішення згідно норм чинного законодавства та справу розглядати у відсутність їх представника.

Третя особа державна нотаріальна контора Голосіївського району м. Києва в судове засідання свого представника не направили, повідомлені належним чином про дату і місце судового розгляду. Про причини неявки суду не повідомила, клопотань про розгляд справи за її відсутності або ж про відкладення розгляду справи не надали. З цих обставин суд вважає можливим розглянути справу у їх відсутність на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв'язку, об'єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення позову по суті, суд, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до вимог ст.ст. 10,11,59 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Положеннями ст.3 ЦК України визначено, що загальними засадами цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно вимог статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права й свободи людини і громадянина та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суди як органи державної влади зобов'язані своєчасно й дієво захищати ці права та свободи шляхом розгляду зокрема і цивільних справ.

Відповідно до вимог ч.1 ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Згідно з положеннями частин 1, 2 ст.1220, ч.1 ст.1222, ч.3 ст.1223 ЦК спадщина відкривається внаслідок смерті особи, часом відкриття спадщини в такому випадку є день смерті особи. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

В судовому засіданні на підставі належних та достовірних доказів встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, про що в Виконкомі Великоснітинської сільської ради Фастівського району Київської області зроблено відповідний актовий запис за № 14, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ОК № 081057 виданого 10.03.2007 року Виконкомом Великоснітинської сільської ради Фастівського району Київської області. /а.с.6/.

Як вбачається з матеріалів та не оспорюється сторонами по справі, позивач ОСОБА_1 є сином та єдиним спадкоємцем за законом спадкового майна ОСОБА_3, до складу якого належить ? частка квартири АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом права власності на житло від 15.11.1994 року №1875 виданим Управлінням справами ОСОБА_4 Наук України (а.с. 11). Інших спадкоємців, передбачених ст.1261 ЦК України, судом не встановлено.

Відповідно до положень ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Дією, що свідчить про прийняття спадщини, є подача заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

Виходячи з правового аналізу ч.ч.1,3 ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до роз'яснень, викладених в п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку для прийняття спадщини необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця, які роблять вчасне звернення в нотаріальну контору неможливим або важким.

В судовому засіданні знайшло підтвердження, що позивач пропустив встановлений ст.1270 ЦК України шестимісячний строк для прийняття спадщини з поважних причин, що в свою чергу і унеможливило її своєчасне звернення до нотаріальної контори.

Дослідивши письмові докази по справі та давши їм належну оцінку в сукупності з іншими доказами, враховуючи проміжок часу, що був пропущений позивачем для прийняття спадщини з поважних причин, суд дійшов висновку, що позивачу має бути встановлений додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 1270, 1272 Цивільного кодексу України,суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Київської міської Ради, третя особа державна нотаріальна контора Голосіївського району м. Києва про визначення додаткового строку для подання заяви на прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлої - ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, терміном на 2 /два/ місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м.Києва шляхом подання апеляційної скарги через Голосіївський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Н.М. Сальникова