Номер провадження: 33/785/112/16

Номер справи місцевого суду: 496/5725/15-п

Головуючий у першій інстанції Галич

Доповідач Олініченко В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2016 року м. Одеса

Суддя апеляційного суду Одеської області Олініченко В.В., в присутності ОСОБА_1 та представника ОСОБА_2 - адвоката Барбула О.О., розглянувши апеляцію ОСОБА_2 з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Біляївського районного суду Одеської області від 21.01.2016 р. та матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Біляївського районного суду Одеської області від 21.01.2016 р. провадження по справі відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючого водієм на підприємстві «Нова Пошта», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

закрито у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Як зазначено у постанові, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АП2 №155469 від 27.11.2015 р., ОСОБА_1 04.11.2015 р. о 15 годині 10 хвилин, керуючи автомобілем марки «Мерседес Бенц 409», д.н. НОМЕР_1, рухаючись по Ленінградському шосе, 27, не впевнився в безпеці руху при виїзді з прилеглої території, не надав перевагу руху автомобілю марки «Мерседес Бенц S350», д.н. НОМЕР_2, в результаті чого транспортні засоби зіткнулися та отримали механічні пошкодження.

В заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду ОСОБА_2 просить поновити строк, як пропущений з поважної причини, посилаючись на те, що копію постанови він отримав лише 01.02.2016 р. під час ознайомлення з матеріалами справи в суді першої інстанції, в засіданні при розгляді справи він присутній не був, а копія постанови йому поштою не направлялась.

В апеляції ОСОБА_2 просить скасувати постанову Біляївського районного суду Одеської області від 21.01.2016 р. та прийняти нову постанову, якою визнати винним ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, посилаючись на те, що постанова суду винесена з порушенням вимог матеріального права, оскільки висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, суд неповно та необ'єктивно дослідив усі докази по справі та необґрунтовано прийшов до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. На думку апелянта суд безпідставно не взяв до уваги висновок №6631 від 24.11.2015 р., по експертному автотехнічному дослідженню обставин зіткнення автомобілів, що проводилось експертом відділу автотехнічних досліджень лабораторії інженерно-технічних видів дослідження ОНДІСЕ, який повністю підтверджує вину ОСОБА_1 в цьому ДТП та свідчить про те, що саме дії останнього призвели до зіткнення вказаних вище автомобілів. ОСОБА_2 зазначає, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 12.3 ПДР, на що вказує відсутність гальмівного шляху у його автомобіля.

Перевіривши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника ОСОБА_2 - адвоката Барбула О.О., який підтримав апеляцію, пояснення водія ОСОБА_1, який заперечував проти апеляції, вважаю, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню, а апеляція не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Зважаючи на те, апелянт не був присутній в судовому засіданні, і в порушення вимог ст. 285 КУпАП копія постанови була видана йому тільки 01.02.2016 р. (а.с.19,29), приходжу до висновку, що пропуск строку на подачу апеляції було допущено з поважної причини та він підлягає поновленню.

Що стосується постанови суду, то вона є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування не встановлено.

Як видно зі схеми ДТП та фототаблиці, долученої до експертного висновку, ДТП відбулося не при виїзді з прилеглої території на головну дорогу автомобіля «Мерседес Бенц-409» під керуванням ОСОБА_1, який не надав перевагу руху автомобіля «Мерседес Бенц S 350», як це зазначено в протоколі, а ДТП відбулось коли обидва автомобілі рухались на прилеглій території, а тому суд в постанові правильно зазначив, що із вказаних документів чітко вбачається, що автомобіль марки «Мерседес Бенц S 350» з'їхав з автошляху «Київ - Одеса» та в порушення п. 10.1 ПДР при зміні напрямку руху не переконався, що це буде безпечно та не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Відповідно до зазначених документів, автомобіль «Мерседес Бенц S 350» під керуванням ОСОБА_2 рухався по автодорозі «Київ - Одеса» та в районі «Ленінградське шоссе - 27» звернув праворуч на прилеглу територію. Відповідно до даних схеми місця ДТТ - ДТП відбулось не при виїзді водія ОСОБА_1 на головну дорогу з прилеглої території, як вказано в протоколі, а на прилеглій території - фактично на Т-подібному перехресті двох рівнозначних доріг: асфальтної дороги, розташованої перпендикулярно до автодороги, яка веде до бази «Водограй» - складських приміщень «Нової пошти», та дороги, яка веде до «Мерседес-Центру», - на смузі руху водія ОСОБА_1, який в цей час рухався по своїй смузі від складських приміщень в напрямку автодороги.

На схемі ДТП, яку підписали обидва водії без зауважень, позначено місце зіткнення, яке знаходиться саме на смузі руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1

Пунктом 1.1 Загальних положень ПДР встановлено, що ці Правила у відповідності до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху по всій території України. Інші нормативні акти, які стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух по закритій території) мають ґрунтуватись на вимогах цих правил.

Відповідно до загальних положень ПДР дорога - це частина території, призначена для руху транспортних засобів і пішоходів, яка обмежена по ширині зовнішніми краями тротуарів, або краями полоси відводу (п.1.10). А проїзна частина - це елемент дороги, призначений для руху нерейкових транспортних засобів.

Прилегла до автодороги територія, на якій відбулось ДТП, не є закритою територією, та, як видно із зазначених документів, складається із газонів, клумб та асфальтних доріг, рух по яких має здійснюватись відповідно до Правил дорожнього руху. А тому, при з'їзді з автодороги, повернувши праворуч з відповідним світловим сигналом, водій ОСОБА_2 для заїзду на територію «Мерседес-Центру» мав звернути ліворуч та керуватись при цьому п. 10.1 ПДР, а також п.16.12 ПДР про те, що на перехресті рівнозначних доріг водій нерельсового транспортного засобу зобов'язаний уступити дорогу транспортному засобу, який наближається справа.

З приводу причин ДТП водій ОСОБА_1 в судовому засіданні апеляційного суду пояснив, що водій ОСОБА_2 їхав з великою швидкістю - не менше 70 км/год, про що свідчить відстань 15 м, на якій він зупинився після ДТП, та, з'їжджаючи з автодороги, їхав з включеним правим поворотом, а тому він не міг передбачити, що цей автомобіль буде повертати ліворуч, і крім того, він знав, що відповідно до Правил при зміні напрямку руху автомобіль зобов'язаний був його пропустити.

Вказані пояснення відповідають об'єктивним даним, зафіксованим на схемі місця ДТП, вказаним положенням Правил дорожнього руху, а також п.1.4 ПДР, відповідно до якого кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

З огляду на викладене суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги висновок №6631 від 24.11.2015 р. автотехнічного експертного дослідження з питання як повинні були діяти обидва водії відповідно до ПДР, оскільки для його вирішення не потрібні були спеціальні знання експерта, а необхідне знання ПДР, що входить в компетенцію посадової особи, яка проводила дізнання. Відповідно до п.2.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень в редакції від 26.12.2012 р. №1950/5, експерту забороняється вирішувати питання, які виходять за межі спеціальних знань експерта та з'ясування питань права і надавати оцінку законності проведення процедур, регламентованих нормативно-правовими актами.

Крім того, висновок експерта про те, що дії водія ОСОБА_1 регламентувались п.10.2 ПДР не відповідають даним схеми ДТП, та фототаблиці, долученої до експертного висновку самим експертом, відповідно до яких ДТП відбулось не при виїзді водія ОСОБА_1 на головну дорогу з прилеглої території, а на прилеглій території - фактично на Т-подібному перехресті двох рівнозначних доріг. Експерт у своєму висновку сам зазначив, що ДТП мало місце на прилеглій дорозі до автотраси.

З огляду на викладене доводи апеляції є необґрунтованими, підстав для її задоволення та скасування законного і обґрунтованого рішення суду першої інстанції не встановлено, а тому в задоволенні апеляції слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 247 п.1, 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання ОСОБА_2 задовольнити, поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови Біляївського районного суду Одеської області від 21.01.2016 р.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Біляївського районного суду Одеської області від 21.01.2016 р. про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, - залишити без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Одеської області В.В.Олініченко