Головуючий у 1 інстанції - Борзаниця С.В.

Суддя-доповідач - Блохін А.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2016 року справа №812/954/15

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року про залишення без розгляду в частині позовних вимог у справі № 812/954/15 за позовом ОСОБА_2 до Служби безпеки України, Управління Служби безпеки України в Луганській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та коштів у відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

19 серпня 2015 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Служби безпеки України, Управління Служби безпеки України в Луганській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та коштів у відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року у справі № 812/954/15, позовну заяву в частині позовних вимог: про визнання протиправним та скасування рапорту б/н від 28.04.2015 начальника Сєвєродонецького МВ УСБУ в Луганській області про застосування до ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у вигляді "сувора догана" за невиконання планових заходів та відсутність конкретних результатів у роботі (п.10 наказу №200/дск-99р.); про визнання протиправним та скасування наказу №230-ос від 09.06.2015 УСБУ в Луганській області про застосування до ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення "сувора догана" за порушення вимог ст. 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України - залишено без розгляду.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та відмовити у задоволенні клопотання представника відповідачів про залишення позовної заяви в частині позовних вимог без розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги, позивач зазначив, що судом першої інстанції неповно встановлені обставини, що мають значення для розгляду клопотання представника відповідачів, а також порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

За нормами пункту другого частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, так як не прибула жодна з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, через наступне. Частиною першою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Положеннями частини третьої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до пункту 13 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАС України під час розгляду адміністративних справ» від 06.03.2008 № 2 при розгляді спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби застосовуються строки звернення до суду, встановлені спеціальними законами. У разі коли ці закони зазначені питання не врегульовують, то з урахуванням необхідності субсидіарного застосування законів про працю суди повинні виходити із строків звернення до суду, визначених частиною першою статті 233 Кодексу законів про працю України. Тому громадянин може звернутися із заявою про вирішення спору в тримісячний строк із дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення з публічної служби - у місячний строк із дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Відповідно до статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Згідно з пунктом дев'ятим частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд постановляє ухвалу про залишення адміністративного позову без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що рапортом начальника Сєвєродонецького МВ УСБУ в Луганській області від 28.04.2015 б/н ОСОБА_2 оголошено про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді «сувора догана» за систематичне порушення військової дисципліни та відсутність результатів у оперативно-службовій діяльності (а. с. 58).

Наказом від 09.06.2015 № 230-ос УСБУ в Луганській області застосовано до ОСОБА_2 дисциплінарне стягнення «сувора догана» за порушення вимог ст. 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (а. с. 70).

Виходячи з приписів статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, початок перебігу строку звернення до адміністративного суду законодавець пов'язує з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивача було ознайомлено з рапортом від 28.04.2015 б/н та Наказом від 09.06.2015 № 230-ос - 28.04.2015 та 12.06.2015 відповідно (а. с. 58, 70). Про прийняття рішень щодо накладення стягнень 28.04.2015 та 09.06.2015 Позивачеві було доведено начальником Сєвєродонецького МВ УСБУ в Луганській області Ковальчуком Є. на оперативній нараді перед усім особовим складом, в тому числі й в присутності Позивача.

Отже, щодо вказаного рапорту та наказу ОСОБА_2 дізнався 28.04.2015 та 12.06.2015 відповідно. У зв'язку з чим початок перебігу строку звернення до суду з адміністративним позовом необхідно обчислювати з 29.04.2015 та 13.06.2015 відповідно. До суду з позовом Позивач звернувся лише 19 серпня 2015 року. Таким чином, позивачем пропущено строк звернення до суду з адміністративним позовом.

Суд першої інстанції не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом поважними.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду з позовом Позивач посилається, що він перебував на лікуванні.

Відповідно до листка нагляду за хворим до лікарні Позивач вперше звернувся лише 24.07.2015 (а. с. 21-23), тобто вже після сплину місячного строку.

Позивач не навів жодних фактичних обставин, які завадили йому звернутися до суду з адміністративним позовом в місячний строк, тобто в строк до 29.05.2015 та 10.07.2015 відповідно. Таких фактичних обставин судом також не встановлено, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність залишити позовну заяву в частині позовних вимог: про визнання протиправним та скасування рапорту б/н від 28.04.2015 начальника Сєвєродонецького МВ УСБУ в Луганській області про оголошення про накладення на ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у вигляді «сувора догана» за невиконання планових заходів та відсутність конкретних результатів у роботі (п.10 наказу №200/дск-99р.); про визнання протиправним та скасування наказу №230-ос від 09.06.2015 УСБУ в Луганській області про застосування до ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення «сувора догана» за порушення вимог ст. 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України без розгляду.

Крім того, колегія суддів зазначає наступне.

Судовому захисту в адміністративних судах підлягають порушені права, свободи та законні інтереси особи в публічно-правових відносинах. При цьому визначальним для вирішення питання про обґрунтованість вимог особи у розв'язанні публічно-правового спору є встановлення факту порушення відповідних прав, свобод чи інтересів такої особи. У свою чергу, порушення прав, свобод та інтересів особи наявне тоді, коли сталися зміни стану суб'єктивних прав та обов'язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку в публічно-правових відносинах. Відповідні зміни або перешкоди можуть бути створені протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Якщо відповідні рішення, дії чи бездіяльність протиправно, на думку особи, спричинили виникнення, зміни чи припинення прав та обов'язків особи (тобто є юридично значимими), особа може порушити питання про визнання таких рішень, дій чи бездіяльності в судовому порядку. Таким чином, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або має місце інше ущемлення прав чи свобод. При цьому позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

На підставі викладеного, колегія суддів зазначає, що сам по собі рапорт начальника Сєвєродонецького МВ УСБУ в Луганській області, щодо якого заявлено позовні вимоги, є лише документом, який засвідчує факт оголошення позивачу про застосування дисциплінарного стягнення. Зазначений рапорт не породжує правових наслідків для позивача, тобто не змінює стан його суб'єктивних прав та не створює жодних додаткових обов'язків, а тому не є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке може бути оскаржений у судовому порядку.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що ухвала суду прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення без змін ухвали суду першої інстанції, відмови в задоволенні апеляційної скарги.

Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року про залишення без розгляду в частині позовних вимог у справі № 812/954/15 - залишити без задоволення. Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року про залишення без розгляду в частині позовних вимог у справі № 812/954/15 за позовом ОСОБА_2 до Служби безпеки України, Управління Служби безпеки України в Луганській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та коштів у відшкодування моральної шкоди - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий: А.А. Блохін

Судді: Т.Г. Гаврищук

М.Г. Сухарьок