КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
УХВАЛА
09.06.2010 № 46/79
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гарник Л.Л.
суддів: Іваненко Я.Л.
ОСОБА_1
при секретарі: Корінній А.О.
За участю представників:
від позивача -ОСОБА_2, дов. б/н від 11.01.2010 року
від відповідача -ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу СПД - фізична особа ОСОБА_3
на рішення Господарського суду м.Києва від 05.03.2010
у справі № 46/79 (ОСОБА_4В.)
за позовом Державне підприємство "Державний фармакологічний центр" МОЗ України
до СПД - фізична особа ОСОБА_3
третя особа відповідача
третя особа позивача
про стягнення 42775,79 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.03.2010 року у справі № 46/79 позов Державного підприємства “Державний фармакологічний центр” Міністерства охорони здоров’я України (далі-позивач) до Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_3 (далі-відповідач) про стягнення 42 775, 79 грн. задоволено частково.
З відповідача на користь позивача стягнуто 29 000 грн. боргу, 289,97 грн. державного мита, 160, 60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2010 та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Вважає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального та процесуального права. При цьому скаржником було додано до матеріалів апеляційної скарги ксерокопію платіжного доручення № 621 від 26.03.2010 року, яке не є належним доказом сплати державного мита у встановленому порядку.
Відповідно до абз. 4 п. 4 Роз’яснення Президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 р. N 04-5/366 “Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України” у разі виникнення сумнівів щодо надходження й зарахування державного мита до Державного бюджету України суд може і повинен згідно з пунктом 4 статті 65 ГПК витребувати від сторони, яка подала апеляційну скаргу, відповідне підтвердження територіального органу Державного казначейства України.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2010 року вказану апеляційну скаргу було прийнято до провадження, призначено до розгляду в судовому засіданні на 19.05.2010 року та зобов’язано відповідача надати суду оригінал платіжного доручення № 621 від 26.03.2010 року про оплату державного мита в розмірі 321, 91 грн. та докази зарахування державного мита до Державного бюджету України (відповідне підтвердження територіального органу Державного казначейства України).
В судове засідання 19.05.2010 року представник відповідача без поважних причин не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвали суду від 27.04.2010 року не виконав.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2010 року було відкладено розгляд апеляційної скарги на 09.06.2010 року, повторно зобов’язано відповідача надати суду оригінал платіжного доручення № 621 від 26.03.2010 року про оплату державного мита в розмірі 321, 91 грн. та докази зарахування державного мита до Державного бюджету України (відповідне підтвердження територіального органу Державного казначейства України).
В судове засідання 09.06.2010 року з’явились представники позивача та відповідача.
Представник позивача в судовому засіданні надав відзив на апеляційну скаргу.
В судовому засіданні відповідач на вимогу суду не надав оригінал платіжного доручення № 621 від 26.03.2010 року про оплату державного мита в розмірі 321, 91 грн. (надав копію), як і не надав доказів зарахування державного мита до державного бюджету України (відповідне підтвердження територіального органу Державного казначейства України). Таким чином, колегія суддів констатує невиконання відповідачем вимог ухвал Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2010 року та від 19.05.2010 року у справі № 46/79 без поважних причин.
Відповідно до частини 1 статті 46 Господарського процесуального кодексу України державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України. При оформлені платіжного доручення про перерахування державного мита слід керуватися вимогами Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженою наказом ГДПІ України від 22.04.1993 року № 15. Пунктом 14 Інструкції передбачено, що при перерахуванні державного мита з рахунку платника до документа, щодо якого вчинюється відповідна дія, додається останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту: "Зараховано в дохід бюджету _____ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Платіжні ж документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі. Ксерокопії чи фотокопії платіжних документів не можуть бути доказом сплати державного мита.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем до матеріалів апеляційної скарги та в судовому засіданні 09.06.2010 року було додано копії платіжних документів, які не відповідають вимогам зазначених вище положень чинного законодавства України.
Згідно з п.5 ст.81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.
Відповідно до ч.2 ст.99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Враховуючи те, що апелянт без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без розгляду.
З огляду на викладене вище та керуючись п.5 ч.1 ст.81, ст.ст. 86, 99 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_3 на рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2010 року у справі № 46/79 за позовом Державного підприємства “Державний фармакологічний центр” Міністерства охорони здоров’я України до Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_3 залишити без розгляду.
2. Матеріали справи № 46/79 повернути Господарському суду міста Києва.
від
Головуючий суддя Гарник Л.Л.
Судді
ОСОБА_5
ОСОБА_1
10.06.10 (відправлено)