Справа № 1-42/2009 р.

П О С Т А Н О В А

с у д о в о г о                    з а с і д а н н я

05 лютого 2009 року  Жовківський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді          Кобзар В.М.

при секретарі     Мачіха Г.В.

з участю прокурора              Кузь Т.О.

розглянувши у  відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовкві Львівської області   кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Боярка, Києво-Святошинський район м. Київ, мешканець АДРЕСА_1, українця, з вищою освітою, громадянина України, одруженого, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, військовозобов»язаного, на військовому обліку перебуває у Дніпровському РВК, працюючого директором з продажу в ТзОВ «Вестфалія», раніше не судився,

- за ст. 286 ч. 2 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 18 квітня 2008 року біля 23.30 години керував автомобілем марки “Міцубісі-Ланцер” реєстраційний НОМЕР_1 на автодорозі сполученням Львів-Київ в напрямку м. Києва біля с.Малі Підліски Жовківського району, порушив п.п. 1.5., 12.2., розділу 33 п. 3.29 Правил дорожнього руху України, які проявились в тому, що ОСОБА_1 керуючи автомобілем, будучи учасником дорожнього руху, створив небезпеку для руху, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух свого автомобіля, внаслідок чого вчинив наїзд на потерпілого ОСОБА_2.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_2 від отриманих тілесних ушкоджень помер на місці дорожньо-транспортної пригоди.     

Підсудний ОСОБА_1 свою винуватість визнав повністю та суду пояснив, що він 18.04.2008 року біля 23.00 год. керував автомобілем марки Міцубісі-Ланцер р.н.з. НОМЕР_1 рухався в напрямку м. Києва, проїхавши с. Гамаліївка та доїжджаючи до с. Малі Підліски Жовківського району, рухався з швидкістю близько 80 км/год на ближньому світлі фар. На вулиці була мряка і падав дощ. Під час руху він відчув удар якогось предмета в лобове скло, яке тріснуло, після чого проїхавши біля 15 м. зупинився, вийшов з автомобіля і нікого на дорозі не побачив, а тому вважав, що йому на дорогу вибігла якась тварина, після чого він поїхав далі, поставив автомобіль на стоянку, так як лобове скло було розбите. Коли до нього приїхали працівники міліції, він зрозумів, що вчинив наїзд на пішохода.

У скоєному щиро кається та просить про звільнення його від кримінальної відповідальності, застосувавши Закон України «Про амністію».       

Прокурор просить застосувати ст. 1 п. «В» Закону України «Про амністію» від 12.12.2008 року.

Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що претензій до підсудного не має, він їй відшкодував матеріальні та моральні збитки, просить суворо його не карати, не заперечує відносно застосування амністії щодо до підсудного.

Суд вважає, що до підсудного слід застосувати Закон України «Про амністію» від 12.12.2008 року, так як злочин вчинено не навмисний, з необережності, обставини які б обтяжували відповідальність підсудного ОСОБА_1 відсутні, підстав не застосування амністії передбачених ст. 7 Закону України «Про амністію» не має.

Ст. 1 Закону України від 12.12.2008 р. «Про амністію» передбачає звільнення від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань не пов»язаних з позбавленням волі за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України, злочин вчинений ОСОБА_1 відповідно до ст. 12 КК України не є особливо тяжким.

В ст. 7 п. «З» закону України від 12.12.2008 р. «Про амністію» зазначено, що амністія не застосовується при порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації особами, які керують транспортним засобами, при обтяжуючих обставинах (частина друга ст. 286 КК України).

При вирішенні питання про застосування амністії суд прийшов до переконання, що відповідно до ст. 67 п. 4 КК України, якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання в статті Особливої частини цього кодексу як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз вказувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує, а тому відсутні підстави про не застосування амністії передбачені ст. 7 Закону України «Про амністію», так як обставин, які обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України досудовим та судовим слідством не встановлено.

Підсудний ОСОБА_1 має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, а саме: ОСОБА_4  ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується свідоцтвами про народження дітей НОМЕР_1 виданого 15.12.2005 р. відділом реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві, НОМЕР_2 виданого 24.05.1996 р. відділом реєстрації актів громадянського стану Московського району м. Києва, НОМЕР_4 виданого 24.05.1996 р. відділом реєстрації актів громадянського стану Московського району м. Києва

Злочин підсудним ОСОБА_1 вчинено 18.04.2008 року, тобто до 26.12.2008 року - дати набрання чинності Закону України «Про амністію» від 12.12.2008 року і на момент вчинення злочину мав на утриманні неповнолітніх дітей.

Також суд враховує те, що раніше ОСОБА_1 не судимий, по місцю  роботи  характеризується позитивно, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, винуватість свою визнає, у вчиненому щиро кається, відшкодував потерпілій матеріальні та моральні збитки і вона до нього не має претензій, не заперечує проти застосування до підсудного Закону України «Про амністію», проти закриття кримінальної справи з нереабілітуючих обставин не заперечує і сам подав до суду заяву в якій просить застосувати до нього амністію.

А відтак, суд прийшов до висновку, що підсудного ОСОБА_1, слід звільненити від покарання, а кримінальну справу про його обвинувачення закрити на підставі ст. 1 п. ”В” Закону України «Про амністію» від 12.12.2008 року.

        На думку суду, з підсудного ОСОБА_1 слід стягнути в користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВСУ у Львівській області 1407,60 грн. за проведення експертизи № 1/466 від 20.05.2008р. та 703,80 грн. за проведення експертизи № 1/465 від 20.05.2008 р, оскільки такі проводилися експертними установами щодо доказів по справі про його обвинувачення.

Керуючись ст. 6 п. 4 КПК України, ст. 44 КК України, ст. 1 п. “В” Закону України “Про амністію” від 12 грудня 2008 року, суд, -

п о с т а н о в и в :

Застосувати до підсудного ОСОБА_1Закон України від 12.12.2008 року “Про амністію” який набрав чинності 26.12.2008 року, звільнивши його від кримінальної відповідальності за скоєний ним злочин передбачений ст. 286 ч. 2 КК України.

    Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1 за ст. 286 ч. 2 КК України провадженням закрити.

Міру запобіжного заходу підписку про невиїзд ОСОБА_1 залишити без змін до вступу постанови в законну силу.

Стягнути з ОСОБА_1в користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВСУ у Львівській області (м. Львів, пл. Григоренка, 3, ЄДРПОУ 25575150 банк ГУ ДК України у Львівській області: р/р 35221003000808,   МФО 825014) 2111 грн. 40 коп. (дві тисячі сто одинадцять грн. 40 коп.)  за проведення експертизи.

Постанова  може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області протягом 15 діб з часу її проголошення.

      Постанова виготовлена в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

      Суддя: