АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи:655/1071/15-ц Головуючий в 1 інстанції: Посунько Г.А.

Номер провадження: 22-ц/791/980/16 Доповідач – Іванова І.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2016 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області у складі:

головуючого – Іванової І.П.

суддів: Базіль Л.В., Полікарпової О.М.,

секретар – Прушинська О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Горностаївського районного суду Херсонської області від 09 лютого 2016 року

по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальна установа «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг)», про захист честі, гідності та ділової репутації,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом посилаючись на те, що вона перебуває на посаді завідуючого стаціонарним відділенням Комунальної установи «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг)» (далі – КУ «Терцентр»). 05 червня 2015 року їй стало відомо про те, що від кухара стаціонарного відділення КУ «Терцентр» ОСОБА_2 надійшла скарга на Урядову телефонну «гарячу лінію», де йдеться про грубе поводження ОСОБА_1 з підлеглою ОСОБА_2, не надання для її роботи норм харчування та приниження її на робочому місці. 17 серпня 2015 року відповідачка звернулася зі скаргою до Голови Горностаївської районної державної адміністрації, де йдеться про приниження, погрози, залякування ОСОБА_1 стосовно неї. Також, 17 вересня 2015 року ОСОБА_2 повторно звернулася на Урядову телефонну «гарячу лінію» зі скаргою на ОСОБА_1 Позивачка вважає, що відповідачем поширено негативну недостовірну інформацію, що порушує особисті немайнові права, зокрема, ганьбить її честь, гідність, а також завдає шкоди її діловій репутації.

У зв’язку з чим, просила: визнати недостовірною інформацію відносно неї, поширену відповідачем ОСОБА_2, зазначену в скарзі на Урядову телефонну «гарячу лінію» від 03 червня 2015 року, в скарзі до Голови Горностаївської районної державної адміністрації Херсонської області від 17 серпня 2015 року та в скарзі на Урядову телефонну «гарячу лінію» від 17 вересня 2015 року; зобов'язати відповідача ОСОБА_2 спростувати інформацію, зазначену в скаргах, шляхом направлення листа на ім’я директора КУ «Терцентр» наступного змісту: «Я, ОСОБА_2, визнаю безпідставність власних звинувачень відносно громадянки ОСОБА_1, прошу свого вибачення за всі мої висловлювання та наклепи, та прошу вибачити мене. Обіцяю на майбутнє не чинити образливих висловлювань та дій на Вашу адресу».

Рішенням Горностаївського районного суду Херсонської області від 09 лютого 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, що призвели до порушення судом норм матеріального права, просить рішення Горностаївського районного суду Херсонської області від 09 лютого 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Судом першої інстанції встановлено, що з 13 липня 2007 року по 25 жовтня 2015 року ОСОБА_2 працювала в КУ «Терцентр» кухарем стаціонарного відділення. ОСОБА_1 – на посаді завідуючого стаціонарним відділенням Комунальної установи «Територіальний центр соціального обслуговування». Між ними склались неприязнені стосунки. 03 червня 2015 року ОСОБА_2 звернулась на Урядову телефонну «гарячу лінію» Державної установи «Херсонський обласний контактний центр» зі скаргою на завідуючу стаціонарного відділення даної установи ОСОБА_1 та зазначила в змісті заяви про те, що неодноразово зверталася до ОСОБА_1 для отримання норм на харчування, оскільки є поваром у вищезазначеній комунальній установі, проте завідуюча постійно принижує її на робочому місці та грубо себе поводить по відношенню до неї.

17 серпня 2015 року ОСОБА_2 звернулася зі скаргою до Голови Горностаївської районної державної адміністрації на відповідача ОСОБА_1, в якій зазначила, що остання її постійно принижує, погрожує, некоректно висловлюється.

17 вересня 2015 року відповідачка повторно звернулась на Урядову телефонну «гарячу лінію» Державної установи «Херсонський обласний контактний центр» з аналогічною скаргою на ОСОБА_1, поданою 03 червня 2015 року. Листами № 261/1-9 від 14 вересня 2015 року та № 272/1-9 від 21 вересня 2015 року директора КУ «Терцентр» ОСОБА_3 начальнику Управління праці та соціального захисту населення ОСОБА_4 визнано звернення відповідачки безпідставними та рекомендовано ОСОБА_2 вирішувати особисті стосунки з ОСОБА_1 у судовому порядку.

Заслухавши доповідача, вислухавши сторони, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2, звертаючись з заявами до компетентних органів, використала своє право, передбачене ст. 40 Конституції України, висловила у заявах свої оціночні судження, без посилання на конкретні факти, а тому, на думку суду, такі звернення ОСОБА_2 не є підставою для задоволення позову ОСОБА_1

Такого висновку суд першої інстанції дійшов обґрунтовано.

Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Як роз’яснено у п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 року № 1 (далі – Постанова Пленуму ВСУ), при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Наявність сукупності таких обставин і провіряв суд першої інстанції при розгляді справи. Тому довід апеляції, що судом не взято до уваги п. 3 ст.13 ЦК України стосовно меж здійснення цивільних прав відповідачкою є голослівним.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням (п. 19 Постанова Пленуму ВСУ).

Дійсно, у даному випадку мали місце скарги на позивача з боку ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 постійно її принижує, погрожує, некоректно висловлюється, однак заява від 03 червня 2015 року була спростована протоколом зборів працівників стаціонарного відділення КУ «Терцентр № 2 від 09 червня 2015 року та були надані відповіді на звернення ОСОБА_2 директором КУ «Терцентр» ОСОБА_3 у письмовому вигляді, в яких скарги визнанні безпідставними та нічим не підтвердженими.

Згідно ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до абз. 2 Постанови Пленуму ВСУ у випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого ст. 40 Конституції України, а не поширення недостовірної інформації.

Колегія суддів не може взяти до уваги довід апеляції, що судом не досліджувався зміст образ, які висловлювала на адресу позивача відповідач. Навіть на запитання при розгляді апеляції позивач конкретно не вказала, в чому виразилась образа.

На підставі зазначеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що наведені в скаргах висловлювання є оціночними судженнями, а саме: критичною оцінкою недоліків, які на думку відповідача мали місце в роботі ОСОБА_1 на посаді завідуючого стаціонарним відділенням КУ «Терцентр», без посилання на конкретні факти і те, що ОСОБА_5 у даному випадку скористалась своїм конституційним правом на звернення, передбаченого ст. 40 Конституції України.

Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування колегія суддів не знаходить.

На підставі викладеного, керуючись ст. 303, п.1 ч. 1ст. 307, ст. 308, п.1 ч.1 ст. 314, ст. 315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Горностаївського районного суду Херсонської області від 09 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий І.П. Іванова

Судді: Л.В. Базіль

ОСОБА_6