11-кп/775/197/2016(м)

220/3/16-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2016 року місто Маріуполь

Суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області Гєрцик Р.В.,

при секретарі Меляник К.В. за участю прокурора Сухаревої О.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши в порядку підготовки до апеляційного розгляду питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою до спливу двомісячного строку, -

ВСТАНОВИВ:

Вироком Великоновосілківського районного суду Донецької області від 25 січня 2016 року ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк два роки.

На зазначений вирок суду обвинувачений ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

З оскаржуваного вироку вбачається, що двомісячний строк тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою спливає 24 березня 2016 року.

Заслухавши прокурора про доцільність продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, оскільки жоден з більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, обвинуваченого, який заперечував проти продовження строку тримання під вартою, перевіривши матеріали кримінального провадження, вважаю доцільним продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою за таких підстав.

Згідно ст.401 КПК України, суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття апеляційного провадження за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції, зокрема, вирішує клопотання, в тому числі щодо обрання, зміни або скасування запобіжного заходу, інші питання, необхідні для апеляційного розгляду.

Відповідно до вимог ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що двомісячний строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 фактично спливає 24 березня 2016 року.

До спливу зазначеного строку судове провадження завершити неможливо, а тому суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.

З матеріалів кримінального провадження встановлено, що обставини по справі з моменту обрання запобіжного заходу не змінилися, продовжують існувати певні ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме можливість переховування обвинуваченого від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, оскільки він обвинувачуються у вчиненні злочину середньої тяжкості, за вчинення якого передбачено покарання до п’яти років позбавлення волі, характеризуються посередньо, неодноразово судимий, може вчинити нові кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Ці ризики до теперішнього часу певною мірою обґрунтовували застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою.

Беручи до уваги наведене, а також ті обставини, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 до теперішнього часу ще не вирішено, з метою забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов’язків в ході апеляційного розгляду, а також виконання процесуальних рішень у справі, вважаю доцільним продовжити обвинуваченому строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою на шістдесят днів.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 331, 401 КПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Продовжити ОСОБА_1, обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів до 15 травня 2016 року включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув’язнення.

Ухвала є остаточною, оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Донецької області ОСОБА_2