ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2023 рокуСправа №160/19252/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправними дій та    зобов`язання вчинити певні дії, -                   

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - ГУ ПФУ в Миколаївській області, відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 08.06.2023 №046350012962 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку ОСОБА_1 з урахуванням рішення Конституційного Суду від 23.01.2020 № 1/-р/2020 у справі № 1- 5/2018(746/15);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до пільгового стажу роботи по Списку № 2 ОСОБА_1 період роботи в ВСП « Шахтоуправління Тернівське» ПрАТ «ДТЄК Павлоградвугілля» з 27.12.1999    по 29.06.2000 на посаді машиніста конвеєра та з 13.06.2016 по 02.08.2016 на посаді майстра виробничої дільниці технологічного комплексу поверхні;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначити ОСОБА_1 з 01.06.2023 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 зі зниженням пенсійного віку, згідно з пунктом «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХII, в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» під 02.03.2015 №213-VIII, з урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у прийнятому 23.01.2020 рішенні №1-р/2020.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач 01.06.2023 звернулась до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з метою призначення пенсії за віком по Списку №2 зі зниженням пенсійного віку. Рішенням ГУ ПФУ в Миколаївській області від 08.06.2023 №046350012962 позивачу відмовлено в призначенні пенсії та зазначено, що до пільгового стажу роботи не зараховані: період роботи з 13.06.2016 по 02.08.2016, оскільки в пільговій довідці № 608 від 03.07.2023 невірно зазначено посилання на списки виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах; період роботи з 27.12.1999 по 29.06.2000 не зараховано до пільгового стажу з причини наявності перерви в проведенні атестації робочого місця. На думку позивача, вона на час звернення за призначенням пенсії має необхідний страховий та пільговий стаж, визначені пунктом «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від    05.11.1991    №1788-XII (далі – Закон №   1788-XII) внаслідок чого рішення відповідача є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов`язання відповідача зарахувати протиправно незараховані періоди роботи за Списком №2 та призначити пенсію позивачу.

Ухвалою суду від 07.08.2023 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою суду встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Відповідач суду відзив на позов не надав, про причини неподання відзиву суд не повідомив.

На підставі частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 01.06.2023 звернулась із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.

За принципом екстериторіальності заяву передано для розгляду до ГУ ПФУ в Миколаївській області.    

Рішенням ГУ ПФУ в Миколаївській області №046350012962 від 08.06.2023      відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. В рішенні встановлено, що вік заявниці 54 роки 06 місяців. Страховий стаж особи становить 31 рік 01 місяць 02 дні; пільговий стаж роботи за Списком № 2 - 06 років 07 місяців 03 дні. Має право на зниження пенсійного віку на 3 роки. Результати розгляду документів, доданих до заяви: до страхового стажу зараховано всі періоди. В обґрунтування відмови зазначено, до пільгового стажу не враховано періоди роботи, згідно з довідкою про підтвердження пільгового характеру роботи від 11.04.2023 № 314: з 27.12.1999 по 29.06.2000, оскільки наявна перерва між атестаціями робочих місць за умовами праці від 26.12.1994 №880 та від 30.06.2000  №600; з 13.06.2016 по 02.08.2016, оскільки зазначено Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461, який не чинний на період роботи заявниці, оскільки Постанова набрала чинності з 03.08.2016.

Позивач, не погодившись з відмовою відповідача у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та відмовою відповідача у зарахуванні до пільгового стажу періодів роботи з 27.12.1999    по 29.06.2000 на посаді машиніста конвеєра та з 13.06.2016 по 02.08.2016 на посаді майстра виробничої дільниці технологічного комплексу поверхні, звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли, суд виходить з такого.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV).

Відповідно до частини 1 статті 114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

На підставі пункту 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Відповідно до частини статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

На підставі частини 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Частиною 4 статті 24 Закону №1058-IV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 (далі – Закон № 1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Статтею 62 Закону № 1788-XII та пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 передбачено, що трудова книжка є основним документом, який підтверджує стаж роботи.

Матеріли справи свідчать, та ці обставини не заперечується сторонами, що на час звернення із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (01.06.2023) позивач досягла віку 54 років, страховий стаж особи становить 31 рік 01 місяць 02 дні; пільговий стаж роботи за Списком № 2 - 06 років 07 місяців 03 дні.

Відповідно до пункту 1.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок, яка затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58 (далі - Інструкція №58) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

В трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 містяться записи, зокрема (мовою оригіналу):

- №9: 31.03.1999 - переведена машинистом конвейера 3 разряда;

- №10: 22.06.2001 – переведена оператором пульта управления 3 разряда;

- №16: 13.06.2016 – переведена майстром поверхні дільниці технологічного комплексу поверхні;

- №17: 01.01.2022 – переміщена до ВСП «ШАХТОУПРАВЛІННЯ ДНІПРОВСЬКЕ ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» майстром поверхні дільниці технологічного комплексу поверхні.

Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18 листопада 2005 року та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01   грудня       2005       року за №1451/11731 (далі - Порядок №383).

На підставі пункту 3 Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 14.04.2023 №3/4, виданої ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» виробничий структурний підрозділ «ШАХТОУПРАВЛІННЯ ТЕРНІВСЬКЕ» позивач працювала повний робочий день за наступними професіями:

-          за період з 16.05.1994 по 30.03.1999 виконував в гірничому виробництві: проведення гірничих та інших видів робіт з метою видобутку вугілля, на поверхні шахти (функції допоміжного виробництва на поверхні діючої шахти) за професією, посадою – гірник по виборці породи виробничої дільниці технологічного комплексу поверхні, що передбачена Списком №2 розділ І підрозділ І пункт «а» позиція 2010100а-11709, код КП.  Підстава: Постанова Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994. Дана професія дає право виходу на пенсію на пільгових умовах, передбачених ч. 2 п. 2 статті 114 Закону №1058-IV. За період з 16.05.1994 по 30.03.1999 – 04 роки 10 місяців 15 днів;

-          за період з 31.03.1999 по 21.06.2001 виконував в гірничому виробництві: проведення гірничих та інших видів робіт з метою видобутку вугілля, на поверхні шахти (функції допоміжного виробництва на поверхні діючої шахти) за професією, посадою – машиніст конвеєра виробничої дільниці технологічного комплексу поверхні, що передбачена Списком №2 розділ І підрозділ І пункт «а» позиція 2010100а-13777, код КП.  Підстава: Постанова Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994. Дана професія дає право виходу на пенсію на пільгових умовах, передбачених ч. 2 п. 2 статті 114 Закону №1058-IV. За період з 31.03.1999 по 21.06.2001 – 02 роки 02 місяці 22 дні;

-          за період з 13.06.2016 по 02.08.2016 виконував в гірничому виробництві: проведення гірничих та інших видів робіт з метою видобутку вугілля, на поверхні шахти (функції допоміжного виробництва на поверхні діючої шахти) за професією, посадою - машиніст конвеєра виробничої дільниці технологічного комплексу поверхні, що передбачено Списком №2, розділом І, підрозд. 1 п.б поз. 1.1.б Підстава: Постанова Кабінету Міністрів України №461 від 24.06.2016. Дана професія дає право виходу на пенсію на пільгових умовах, передбачених ч. 2 п. 2 статті 114 Закону №1058-IV. За період з 13.06.2016 по 02.08.2016 – 0 років 01 місяць 21 день.

Дані професії підтверджені результатами атестації робочих місць:

-          наказ №880 від 26.12.1994 подовжено атестація з 26.12.1999 по 30.06.2000 вих.№14/1-117 від 29.05.2000;

-          наказ №600 від 30.06.2000 подовжено атестація з 30.06.2005 по 19.12.2005 вих.№1774 від 14.08.2007;

-          наказ №2545 від 19.12.2005, наказ №2219 від 03.12.2010, розпорядження  №185 від 18.01.2013, розпорядження №2395/1 від 24.11.2014, наказ №6026 від 24.11.2019.

ОСОБА_1 не зараховано відповідачем до пільгового стажу за Списком №2 періоди роботи з 27.12.1999 по 29.06.2000, оскільки мали місце перерви між проведенням атестації робочих місць на підприємстві.

Суд зазначає, що атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим       постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року № 442       (далі - Порядок № 442) та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01.09.1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Так, згідно зі       статтею 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення       встановлено адміністративну відповідальність керівників суб`єктів господарювання. Порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі якщо непроведення атестації мало своїм наслідком заподіяння шкоди здоров`ю працівнику, керівник підприємства може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за       статтею 271 Кримінального кодексу України.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку №442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

За змістом пунктів 8 та 9 Порядку № 442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Суд наголошує, що відповідно до пункту 1 частини 1       статті 29 Кодексу законів про працю України       (далі -       КЗпП України) до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний роз`яснити працівникові його права і обов`язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору.

Частинами 1 та 2   статті 153 КЗпП України       установлено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно до частини 1       статті 7 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 року №2694-XII      працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов`язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я. Окрім того, роботодавець зобов`язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.

Сукупність вищезазначених правових норм дозволяє дійти висновку, що атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах. Проте, розуміючи положення пункту «а» статті 13 Закону № 1788-XII - «за результатами атестації робочих місць» як обмежувальний захід при призначенні пільгової пенсії, держава покладає відповідальність за непроведення атестації, та відповідно, надмірний тягар, на пенсіонера (позивача у цій справі).

Відповідно до частини першої   статті 8 Конституції України       в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Елементом верховенства права є принцип правової визначеності.

Європейський суд з прав людини у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку Європейського суду з прав людини, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості       закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.

Отже, в разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Таким чином, можна зробити висновок, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком №2.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць       власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Отже, суд вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №520/15025/16-а.

За наведених обставин суд приходить до висновку про наявність протиправних дій відповідача щодо незарахування до пільгового стажу за Списком №2 періоду роботи позивача з 27.12.1999 по 29.06.2000 на посаді машиніст конвеєра.

Щодо незарахування відповідачем періоду роботи позивача у період з 13.06.2016 по 02.08.2016 за Списком №2 суд зазначає таке. В рішенні відповідач зазначив, що Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461, не чинний на період роботи заявниці, оскільки Постанова набрала чинності з 03.08.2016.

Судом встановлено, що постанова Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» набрала чинності з 03.08.2016.

Отже, суд погоджується з позицією відповідача щодо безпідставності посилання в довідці про підтвердження пільгового стажу за період з 13.06.2016 по 02.08.2016 на постанову Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461.  

Проте, суд зазначає, що до 03.08.2016 була чинна інша постанова Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», якою було передбачено, що посада «майстри (старші майстри) виробничих дільниць» відноситься до Списку №2.

Таким чином, період роботи позивача з 13.06.2016 по 02.08.2016 в гірничому виробництві: проведення гірничих та інших видів робіт з метою видобутку вугілля, на поверхні шахти (функції допоміжного виробництва на поверхні діючої шахти) за професією, посадою - машиніст конвеєра виробничої дільниці технологічного комплексу поверхні  передбачено Списком №2, розділом І, підрозд. 1 п.б поз. 1.1.б постанови Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003.

Суд зазначає, що неточність записів у первинних документах не може бути підставою для виключення періодів пільгової роботи особи, що дають їй право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком. Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №687/975/17, від 24.05.2018 року у справі № 490/12392/16-а.

За таких обставин, до пільгового стажу позивача за Списком №2 має бути зараховано період роботи з 13.06.2016 по 02.08.2016.

Отже, рішення ГУ ПФУ в Миколаївській області від 08.06.2023 №046350012962 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах є протиправним та підлягає скасуванню.

Водночас, суд звертає увагу про безпідставність доводів позивача щодо неврахування відповідачем Рішення Конституційного Суду від 23.01.2020 №1/-р/2020 у справі № 1- 5/2018(746/15).

Суд зазначає, що відмова у призначенні позивачу пенсії полягала не у зв`язку з недосягненням позивачем пенсійного віку для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. Відповідач не заперечує щодо наявності у позивача права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 3 роки.

Отже, в цій частині вимог права позивача не порушені. Суд наголошу, що судовому захисту в адміністративному процесі підлягають лише порушені права позивача на час звернення до суду, внаслідок чого суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача щодо додаткового застування  Рішення Конституційного Суду від 23.01.2020 №1/-р/2020 у справі № 1- 5/2018(746/15).

Також, суд зазначає про передчасність вимог про зобов`язання ГУ ПФУ в Миколаївській області призначити пенсію, оскільки це питання має бути вирішено відповідачем після зарахування спірних періодів до пільгового стажу на підставі цього рішення.

Аналізуючи у сукупності фактичні обставини справи та правові норми, виходячи з принципу верховенства права, з метою повного захисту порушених прав і свобод позивача, суд приходить до висновку про необхідність визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 від 01.06.2023.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 860,00 грн., що підтверджується квитанцією №32528798800007402533 від 26.07.2023.

Отже, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в сумі 430,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (адреса: вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54000; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 13844159) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 08.06.2023 №046350012962 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до пільгового стажу роботи по Списку № 2 ОСОБА_1 період роботи в ВСП «ШАХТОУПРАВЛІННЯ ТЕРНІВСЬКЕ» ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» з 27.12.1999    по 29.06.2000 на посаді машиніста конвеєра та з 13.06.2016 по 02.08.2016 на посаді майстра виробничої дільниці технологічного комплексу поверхні.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.06.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській  області судові витрати у розмірі 430    (чотириста тридцять) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

                    Суддя                                                     М.В. Бондар