Справа № 2 – а – 354/ 2009 рік
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 липня 2009 року Новобузький районний суд Миколаївської області
в складі : головуючої судді Кушнірової Т.Б.
секретаря Войцеховської О.А.
за участю: позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Новий Буг справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Жовтневої роти ДПС УДАІ УМВС України в Миколаївської області Будикіна Віталія Миколайовича про визнання дій неправомірними та скасування постанови від 27.04.2009 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, -
В С Т А Н О В И В:
09 червня 2009 року ОСОБА_1звернувся до суду з позовом до інспектора ДПС Жовтневої роти Будикіна В.М. про визнання його дій неправомірними та скасування постанови ВЕ № 099284 від 27 квітня 2009 року про адміністративне правопорушення, вказавши, що вказаною постановою його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП і притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 510 грн. В постанові вказано, що ним було порушено п.11.5 Правил дорожнього руху України і це порушення зафіксоване приладом ВІЗИР з серійним номером 0812485. Постанова була отримана ним поштою 05 травня 2009 року. Вважає таку постанову незаконною, оскільки, працівник міліції, виявивши правопорушення, не припинив його, фото, що додано до постанови, не підтверджує, що воно здійснене в межах певної ділянки дороги.
В судовому засіданні позивач посилаючись на обставини викладені в позовній заяві позовні вимоги свої підтримав повністю та просив їх задовольнити.
Відповідач, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з’явився та не повідомив суд про причини своєї неявки.
В силу ч. 4 ст. 128 КАС України, суд вважає, що справу можливо вирішити за відсутності відповідача, який є суб’єктом владних повноважень, на підставі наявних у ній доказів.
Вислухавши пояснення позивача, допитавши свідка та дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 27 квітня 2009 року інспектором ДПС Жовтневої роти Будикіним В.С. винесено постанову ВЕ № 099284, якою на позивача ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. за порушення ч.2 ст.122 КУпАП, а саме за те, що 27 квітня 2009 року о 19 год. 28 хв. на а/д Дніпропетровськ-Миколаїв, яка має дві смуги руху в одному напрямку, рухався по крайній лівій при вільній правій, чим порушив п.11.5 Правил дорожнього руху України.
Вказану постанову відповідачем було винесено в порядку ст.258 та ст.14-1 КУпАП, яка передбачає, що до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники(співвласники) транспортних засобів.
29 квітня 2009 року позивач отримав від інспектора ДПС Жовтневої роти постанову ВЕ № 088590 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням.
Відповідно до ст.10 Закону України ?ро міліцію”, яка визначає основні обов'язки міліції, працівник міліції зобов’язаний: забезпечувати в межах своєї компетенції безпеку дорожнього руху, додержання законів, правил і нормативів у цій сфері(п.12 ч.1); припиняти адміністративні правопорушення і здійснювати провадження у справах про них(п.5 ч.1); працівник міліції на території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу в разі звернення до нього громадян або службових осіб з заявою чи повідомленням про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, або у разі безпосереднього виявлення таких зобов'язаний вжити заходів до попередження і припинення правопорушень, рятування людей, подання допомоги особам, які її потребують, встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, охорони місця події і повідомити про це в найближчий підрозділ міліції(ч.2).
Стаття 11 Закону України ?ро міліцію” передбачає право працівника міліції використовувати передбачені нормативно-правовими актами технічні засоби, в тому числі засоби фото- і відеоспостереження, для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху , а у випадках, передбачених законом, тимчасово затримувати і доставляти на спеціальні майданчики чи стоянки для зберігання транспортні засоби, експлуатація яких не допускається або забороняється законом.
Порядок застосування спеціальних контрольно-вимірювальних приладів визначається Інструкцією з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС 13 листопада 2006 року за №1111, відповідно до якої спеціальні контрольно-вимірювальні прилади для визначення швидкості руху, фіксації порушень правил, норм та стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, прилади для виявлення підробок у документах, інші спеціальні технічні засоби застосовуються згідно з інструкціями та методичними вказівками про порядок використання цих технічних засобів(п.13.1); до роботи зі спеціальними технічними засобами допускаються працівники, які вивчили інструкції з їх експлуатації та склали заліки з правил їх застосування. Перевірка знань правил експлуатації спеціальних технічних засобів здійснюється щокварталу. Працівники, які не склали заліків, до роботи з такими засобами не допускаються, забороняється застосування засобів вимірювання, які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув(п.13.2); на кожний засіб вимірювання заводиться журнал обліку роботи технічних засобів вимірювання (додаток 8). Він заповнюється працівником ДПС ДАІ, що застосовував прилад при нагляді за дорожнім рухом. Використання під час несення служби спеціальних технічних засобів, не передбачених табельною належністю підрозділу, забороняється(п.13.4).
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Однак, на думку суду, відповідачем не доведено, що в даному випадку виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, яке було зафіксоване із застосуванням фотозйомки, було здійснено у відповідності до вимог КУпАП, Закону України ?ро міліцію”, Закону України ?ро дорожній рух”, Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС 13 листопада 2006 року за №1111, так як відповідачем документів та матеріалів, які можуть бути використані як докази у справі, не надано.
На пропозицію суду, яку було викладено в ухвалі від 29 травня 2009 року, надати докази на підтвердження обставин, на які посилається відповідач, не було надано відповідних доказів, тому суд вирішує справу на основі наявних доказів відповідно до вимог ч.6 ст.71 КАС України.
У відповідності до ст.ст. 10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», на вимірювання у сфері, у якій їх результати можуть бути використані в якості доказу у справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про сертифікацію та допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання. Таких документів також надано не було.
Разом з цим, вина ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП за порушення розташування транспортних засобів на проїзній частині формально вбачається, оскільки позивач не заперечує того факту, що він дійсно рухаючись по дорозі яка має дві смуги руху в одному напрямку, рухався по крайній лівій при вільній правій, чим порушив п.11.5 Правил дорожнього руху України, але враховуючи те, що вчинені діяння не представляють великої суспільної небезпечності, оскільки, його маневр виїзду на крайню ліву смугу руху ніякої аварійної ситуації для інших учасників дорожнього руху не створив, перебував на вказаній смузі короткий час, крім того, зважаючи на ступінь вини позивача, яка виразилася в тому, що позивач вимушено, для уникнення пошкодження транспортного засобу, власної безпеки та безпеки пасажирів, які перебували в автомобілі об’їжджав перешкоду, у вигляді вибоїн на дорозі.
Вказані обставни, в своїй скупності, дають можливість, з застосуванням положень ст. 22 КУпАП, звільнити позиваача у зв’язку з малозначністю правопорушення від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням, а провадження у справі закрити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.14-1, 251, 258, 293 КУпАП, ст.ст. 3,7,8,9,12,71,160,162,163 КАС України, суд, –
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 з адовольнити частково.
Постанову інспектора ДПС Жовтневої роти ДПС УДАІ УМВС України в Миколаївської області Будикіна Віталія Миколайовича від 27.04.2009 року серії ВЕ № 099284 в частині накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн. змінити, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП закрити, звільнивши його від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП у зв’язку з малозначністю вчиненого правопорушення і обмежитись усним зауваженням.
В іншій частині адміністративного позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Новобузький районний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку визначеному ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя