АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-471/2009 року Головуючий по 1-й інстанції :
Хоролець В.В.
Суддя-доповідач:
Новохатня В.А.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 березня 2009 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого : Акопян В.І.,
Суддів : Новохатньої В.А., Лобова О.А.
при секретарі: Зеленській О.І.
з участю: адвоката ОСОБА_2
позивача ОСОБА_1
представників відповідачів: Канарчука О.В., Потак І.М., Ченчика Є.В.,
третьої особи - ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 18 грудня 2008 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління ветеринарної медицини у Великобагачанському районі Полтавської області, Головного управління ветеринарної медицини у Полтавській області про поновлення на роботі (посаді), стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду,-
В С Т А Н О В И Л А:
У липні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що наказом начальника Управління ветеринарної медицини у Великобагачанському районі Полтавської області від 22 травня 2008 року його звільнено з посади начальника Великобагачанської районної державної лікарні ветеринарної медицини за п.1 ст.41 КЗпП України. Даний наказ вважав незаконним, оскільки будь-яких грубих порушень трудових обовґязків не допускав і його звільнення проведено в період тимчасової непрацездатності.
Прохав визнати наказ незаконним, поновити його на займану до звільнення посаду, стягнути середню заробітну плату за час вимушеного прогулу та відшкодувати завдану йому моральну шкоду у звґязку з порушенням його трудових прав у розмірі 4000 грн.
Рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 18 грудня 2008 року в задоволенні зміненого позову ОСОБА_1 до Управління ветеринарної медицини у Великобагачанському районі Полтавської області, Головного управління ветеринарної медицини у Полтавській області (третя особа начальник управління ветеринарної медицини у Великобагачанському районі ОСОБА_3) про визнання незаконним та скасування наказу начальника управління ветеринарної медицини у Великобагачанському районі ОСОБА_3 № 21 від 22 травня 2008 року про звільнення його з роботи начальника Великобагачанської районної державної лікарні ветеринарної медицини та поновлення на вказаній посаді, про стягнення з управління ветеринарної медицини у Великобагачанському районі Полтавської області 4000 грн. заподіяної моральної шкоди, 12663 грн. 45 коп. середнього заробітку, втраченого за час вимушеного прогулу та 1000 грн., понесених витрат за надання правової допомоги - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 прохає рішення суду скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
В запереченнях на апеляційну скаргу Головне управління ветеринарної медицини у Полтавській області та Управління ветеринарної медицини у Великобагачанському районі Полтавської області просять залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін, оскільки рішення суду є вірним та ухвалено з дотриманням чинного законодавства.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Відповідно до п.1 ст.41 Кодексу законів про працю України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку одноразового грубого порушення трудових обовґязків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності.
У відповідності з ч.3 ст.40 КЗпП України не допускається звільнення працівників з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності.
З матеріалів справи вбачається, що наказом начальника управління ветеринарної медицини у Великобагачанському районі № 21 від 22 травня 2008 року позивача ОСОБА_1 звільнено з посади начальника Великобагачанської районної державної лікарні ветеринарної медицини за одноразове грубе порушення трудових обовґязків керівником установи на підставі п.1 ст.41 КЗпП України. Виконання зазначеного наказу припинено у звґязку з тимчасовою непрацездатністю ОСОБА_1 Інший наказ із зазначенням дати звільнення не видавався.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач звільнений з роботи на відповідних правових підставах правильно.
Проте з таким висновком погодитися не можна.
Як убачається з наказу № 21 від 22 травня 2008 року звільнення позивача з роботи призупинено до його одужання, оскільки з 21 травня 2008 року по 12.06.2008 р. він перебував на лікуванні, що стверджується листками непрацездатності Великобагачанської центральної районної лікарні.
Згідно запису в трудовій книжці позивача звільнення його з роботи проведено управлінням ветеринарної медицини у районі 17 червня 2008 р.
Відповідно повідомлення Великобагачанської центральної районної лікарні позивач ОСОБА_1 з 17 по 27 червня 2008 року знаходився на лікуванні в денному стаціонарі поліклінічного відділення лікарні.
Таким чином встановлено, що звільнення ОСОБА_1 проведено в період його тимчасової непрацездатності, тобто з порушенням вимог, передбачених трудовим законодавством.
У відповідності з Положенням про Великобагачанську районну державну лікарню ветеринарної медицини лікарню очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з посади начальником управління ветеринарної медицини у районі за погодженням начальника управління ветеринарної медицини в області. В даному випадку наказ про звільнення ОСОБА_1 видано відповідачем без відповідного погодження начальником Головного управління ветеринарної медицини у Полтавській області.
Крім того, виходячи зі змісту п.1 ст.41 КЗпП України, підставою для звільнення керівника за цією нормою є вчинення ним одноразового грубого порушення трудових обовґязків. При вирішенні питання про те, чи є порушення трудових обовґязків грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку ним заподіяно чи могло бути заподіяно шкоду (п.27 постанови Пленуму Верховинного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду трудових спорів»).
Разом з тим при розгляді даного спору судом першої інстанції не встановлено, що допущене позивачем порушення трудових обовґязків є грубим, а також наявність в цьому його вини.
З урахуванням встановлених обставин порушені трудові права ОСОБА_1 підлягають поновленню. У звґязку з цим наказ відповідача від 22.05.2008 р. необхідно скасувати як незаконний та поновити позивача на займаній посаді з моменту його звільнення.
Згідно зі ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Встановлено, що з 18 червня 2008 року по даний час позивач не працює у звґязку з незаконним звільненням. А тому з відповідача підлягає стягненню за час вимушеного прогулу, що становить 9 місяців, середній заробіток в сумі 18 216 грн., виходячи з середньої заробітної плати за останні два місяці роботи - 2024 грн. (1848 грн.+2200 грн.= 4048 грн. : 2 = 2024 грн. х 9 міс. вимушеного прогулу).
Обґрунтовано предґявлено і вимоги щодо відшкодування моральної шкоди, оскільки порушення законних прав позивача призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звґязків. Однак позов в цій частині необхідно задовольнити частково, стягнувши з управління ветеринарної медицини в районі моральну шкоду у розмірі 1000 грн., виходячи із фактичних обставин справи та із засад розумності, виваженості і справедливості.
У відповідності зі ст.ст.79,80,81,84,88 ЦПК України при задоволенні даного трудового спору підлягають стягненню з управління ветеринарної медицини у Великобагачанському районі понесені позивачем витрати на правову допомогу в сумі 1000 грн. згідно наданої квитанції про сплату, а також судовий збір, виходячи із суми заробітної плати, яка стягується, і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
За таких обставин постановлене судом першої інстанції рішення не можна визнати законним та обґрунтованим й воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення предґявлених ОСОБА_1 вимог.
Керуючись ст.ст. 307, 309 п.3, 4, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 18 грудня 2008 року - скасувати.
Визнати незаконним та скасувати наказ Управління ветеринарної медицини у Великобагачанському районі Полтавської області № 21 від 22 травня 2008 року про звільнення ОСОБА_1 з роботи.
Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Великобагачанської районної державної лікарні ветеринарної медицини з 18 червня 2008 року.
Стягнути з Управління ветеринарної медицини у Великобагачанському районі Полтавської області середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 18 216 грн., моральну шкоду у розмірі - 1000 грн., витрати за надання юридичної допомоги у сумі 1000 грн. на користь позивача ОСОБА_1 та на користь держави - судовий збір у розмірі 182 грн. 16 коп. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 30 грн.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий: В.І. Акопян
Судді
Апеляційного суду: В.А. Новохатня
О.А. Лобов
Згідно: