Справа № 2-54/09

2009 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«08» липня 2009 року       Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим

у складі: головуючого судді – Слєзко Т.В.,

при секретарі –  Сизих Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ялти цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-тя особа - ОСОБА_3, про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому, уточнивши вимоги, просить суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь борг у розмірі 3 124 200 грн. та відсотки у розмірі 788 860, 50 грн.

Вимоги мотивовані тим, що відповідач оманою заволодів його грошами, які так і не повернув.

Відповідач у судове засідання не з’явився, представника не направив, позов визнав частково у розмірі 175000 доларів США - фактично отриманих грошових коштів.

3-тя особа у судовому засіданні заявила що ніякого відношення до позовних вимог не має.

    Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, суд приходить до висновків щодо обґрунтованості вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

    Вироком Ялтинського міського суду від 08 жовтня 2008р., що набрав законної сили 09 грудня 2008р., ОСОБА_2 був засуджений по ч. 4 ст. 190 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного йому майна.

    При цьому судом було встановлено, що ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1, введеного в оману, 10 вересня 2006р. – 350 000 доларів США, а 25 жовтня 2006р. – 60 000 доларів США, у борг.

    Зазначені гроші так і не були повернені.

    Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинне виконуватися належним чином згідно умовам договору, вимогам цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як зазначено у ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

    Наданим розрахунком, який ніким не оспорюється, сума боргу порахована у розмірі 3 124 200 грн., відсотки у розмірі 788 860, 50 грн., а загальна сума боргу складає 3 913 060, 50 грн.

Таким чином, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

    На підставі викладеного,  керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 212-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

    Позов  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-тя особа - ОСОБА_3, про стягнення боргу, - задовольнити.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 загальну суму боргу у розмірі 3 913 060, 50 грн. та судові витрати у розмірі 1 730 грн., а всього – 3 914 790 (Три мільйоні дев’ятсот чотирнадцять тисяч сімсот дев’яносто) грн. 50 коп.

Рішення може бути оскаржено у порядку та строки, встановлені ст. ст. 294 - 296 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Суддя