Тарутинський районний суд Одеської області

____________________________________________________________________________________

Справа № 2-456/11

Провадження по справі № 6/514/2/16

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2016 року смт Тарутине

Тарутинський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - М.В. Козирєва

за участю секретаря - Я.П. Міхальчук

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання відділу державної виконавчої служби Тарутинського районного управління юстиції Одеської області про визнання мирової угоди на стадії виконання,-

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 квітня 2012 року по справі № 6-6309св11 за позовом ОСОБА_1. до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1., третя особа: ОСОБА_3. про визнання попереднього договору купівлі-продажу недійсним, постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1. 195000 гривень авансу та 1950 гривень судового збору, а всього 196950 гривень.

21 травня 2012 року за постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Тарутинського районного управління юстиції відкрито виконавче провадження № 32709147.

07 жовтня 2013 року сторони виконавчого провадження уклали між собою мирову угоду, 18 лютого 2014 року начальник відділу ДВС Тарутинського РУЮ звернулась до суду з поданням про визнання зазначеної мирової угоди і 24 лютого 2014 року її визнано відповідною ухвалою Тарутинського районного суду Одеської області.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області 23 грудня 2015 року ухвалу Тарутинського районного суду Одеської області від 24 лютого 2014 року скасовано і справу для вирішення питання про затвердження мирової угоди передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

В судовому засіданні представник стягувача підтримав подання державного службовця і просив визнати укладену мирову угоду.

Боржник ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення подання, пояснила, що вона уклала мирову угоду зі стягувачем, не знаючи, що прийдеться передавати половину належного їй будинку, чим порушила права своєї малолітньої дитини. На теперішній час вона не бажає укладати мирову угоду зі стягувачем, відмовляється від укладеної мирової угоди, однак борг перед стягувачем на суму 196950 гривень визнає.

Представник відділу ДВС Тарутинського РУЮ надав заяву про розгляд справи за відсутності державного виконавця.

Представник служби у справах дітей Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області в судове засідання не з’явилась, надала заяву, відповідно до якої підтримала заяву боржника ОСОБА_2 щодо відмови у затвердженні мирової угоди.

Представник відділу Держгеокадастру у Тарутинському районі Одеської області залишив питання щодо визнання мирової угоди на розсуд суду.

Заслухавши учасників судового провадження, вивчивши матеріали справи суд дійшов наступних висновків.

Так, на підставі ч. 3 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» сторони мають право укласти мирову угоду про закінчення виконавчого провадження, яка визнається судом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 175 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок, сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну заяву. Якщо мирову угоду або повідомлення про неї викладено в адресованій суду письмовій заяві сторін, ця заява приєднується до справи.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 372 ЦПК України мирова угода, укладена між сторонами, або відмова стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її до суду за місцем виконання рішення для визнання.

Суд має право перевірити і не визнати мирову угоду або не прийняти відмови стягувача від примусового виконання, якщо це суперечить закону або порушує права чи свободи інших осіб.

Отже, за своєю суттю мирова угода може бути укладена сторонами виконавчого провадження виключно добровільно і не порушуючи закону та прав чи свобод інших осіб.

Проте, в судовому засіданні сторона виконавчого провадження – боржник ОСОБА_2 відмовилась від укладеної нею 07 жовтня 2013 року зі стягувачем мирової угоди, оскільки при її укладенні порушено права неповнолітньої дитини ОСОБА_4, та заявила про небажання укласти іншу.

Таким чином, відмова сторони виконавчого провадження від укладення мирової угоди зі стягувачем та порушення, у разі її затвердження, прав неповнолітньої дитини є безумовними підставами для відмови в її визнанні.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 175, 372 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У визнанні мирової угоди від 07 жовтня 2013 року, укладеної між сторонами виконавчого провадження ОСОБА_2 та ОСОБА_5, який діє від імені ОСОБА_3, ОСОБА_1 на стадії виконання - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області протягом 5 днів з дня її проголошення, а якщо сторони не були присутні в судовому засіданні, протягом 5 днів з дня отримання її копії.

Суддя М.В. Козирєв