Справа №1-381/11

ВИРОК

Іменем України

22 березня 2011 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Мягкоход Ю. В.

при секретарі - Кованій В. А.,

з участю: прокурора - Рибалка І. А.,

адвоката - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця м. Орел Російської Федерації, росіянина, громадянина України, який має освіту середню-спеціальну, одруженого, працюючого машиністом аміачних холодильних установок філіалу «Холодокомбінату № 4» ПП «Рось», проживаючого за адресою: м.Київ, пр-т. Відрадний, 24/93, кв. 113, раніше не судимого,

у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України ,

вствновив:

Як вбачається з обставин справи, ОСОБА_2 10.11.2010р. приблизно в 17 год. 20 хв., керуючи засобом підвищеної небезпеки, а саме технічно справним автомобілем «ВАЗ- 2104» д.н. AI 75-46 BT , рухався по сухому асфальтобетонному покриттю середньої смуги проспекту Відрадного в м. Києві, з боку вулиці Чернишевського в напрямку вул. Гарматної, що мав по три смуги для руху транспортних засобів в кожному напрямку, зустрічні напрямки руху якого були розділені подвійною суцільною лінією дорожньої розмітки.

Під час руху у вказаному напрямку, проїжджаючи біля будинку 25 по пр-ту. Відрадному в м. Києві, де було розташовано наземний не регульований пішохідний перехід, водій ОСОБА_2, грубо порушуючи та ігноруючи вимоги п.п. 1.3, 1.5., 2.3.(6)., 2.3.(д),. 8.5.1., 12.1., 12.3., 18.1., 18.4. Правил дорожнього руху України введених в дію з 1.01.2002р., проявив неуважність до дорожньої обстановки , не врахувавши дорожні умови , рухаючись по вище вказаній проїзній частині, проігнорувавши вимоги дорожньої розмітки, що встановлювала певний режим і порядок руху, не обравши безпечну швидкість і не справившись з керуванням своїм автомобілем, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_3, котра перетинали проїзну частину проспекту Відрадного в м. Києві по наземному пішохідному переходу, з ліва на право по ходу його руху, внаслідок чого остання отримала тілесні ушкодження.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 33/Е від 25.01.2011р. при вивченні та аналізі медичної документації на ім'я ОСОБА_3 експерт прийшов до висновку, що в неї на момент звернення за медичною допомогою 10.11.2010 р. були виявлені такі тілесні ушкодження :

А) рвано-забійна рана по передньо-медіальній поверхні нижньої третині лівої гомілки; уламковий фрагментарний перелом кісток лівої гомілки - відкритий перелом лівої гомілки;

Б) закриті травми кінцівок: садна тіла; уламковий перелом кісток правої гомілки; уламковий перелом дистальних відділів обох кісток лівого передпліччя ; перелом медіальної кісточки правої великогомілкової кістки без зміщення.

За ступенем тяжкості, кожне з вище вказаних тілесних ушкоджень відноситься :

- у п. а) підсумків — до тяжкого тілесного ушкодження (за критерієм небезпеки для життя) відповідно до п. 2.1.?.(м) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995р.. погоджених з Міністерством внутрішніх справ України, Генеральною прокуратурою УкраїнЙлВерховним судом України, Службою безпеки України ;

у п. б) Підсумків — до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості ( за критерієм тривалості розладу здоров'я) відповідно до п.2.2.1. «Правил» .

Описані ушкодження утворилися від дії тупих предметів, можливо у строк 10.11.2010р., не виключено внаслідок автомобільної травми - зіткнення автомобіля, що рухався, з пішоходом, який у момент первинного контакту перебував у вертикальному положенні.

Порушення вимог ПДР України водієм ОСОБА_2 який згідно п. 1.3. ПДР був зобов'язаний знати і неухильно виконувати правила дорожнього руху було в наступному:

п. 1.5. - своїми діями він як учасник дорожнього руху створив небезпеку для руху, загрозу життю і здоров»ю громадян, спричинив матеріальні збитки;

п. 2.3.(6) - для забезпечення безпеки дорожнього руху не був уважним, не слідкував за дорожньою обстановкою, відповідно не відреагував на її зміни;

п. 2.3 .(д) - створив своїми діями загрозу безпеці дорожнього руху; п. 8.5.1. - проігнорував вимоги горизонтальної дорожньої розмітки, що встановлювала певний режим і порядок руху;

п. 12.1. - під час вибору у встановлених межах безпечної швидкості руху не врахував дорожню обстановку щоб мати змогу постійно контролювати рух та безпечно керувати транспортним засобом;

п 12.3. - при виникненні небезпеки для руху і перешкоди котру він об'єктивно спроможний був виявити, не вжив негайних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди;

п. 18.1. - наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувала пішохід, не зменшив швидкість і не зупинився щоб дати дорогу пішоходу, для якої було створено перешкоду і небезпеку;

п.18.4. - під'їжджаючи до нерегульованого пішохідного переходу перед яким зменшував швидкість та зупинився транспортний засіб , що рухався в сусідній смузі, не зменшив швидкість і не зупинився, щоб продовжити рух переконавшись, що на пішохідному переході не має пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Порушення водієм ОСОБА_2 вимог п.п. 1.3, 1.5., 2.3.(6), 2.3.(д), 8.5.1.. 12.1., 12.3., 18.1., 18.4. Правил дорожнього руху України знаходиться у прямому причинному зв'язку з виникненням даної ДТП та її наслідками.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у скоєнні інкримінованого йому злочину визнав повністю, пославшись на покази надані на досудовому слідстві.

Відповідно до протоколу допиту обвинуваченого від 24.12.2010 р. (а. с. 60-61), ОСОБА_2 показав, що 10.11.2010р. приблизно в 17 год. 20 хв. він керував технічно справним автомобілем «ВАЗ-2104» д.н. AI 75-46 BT, та рухався по пр. Відрадному в м. Києві з боку вул. Чернишевського в напрямку вул. Гарматної. По даній проїзній частині він проїздив не однократно і проїзна частина для його була знайомою. У вказаний час він проїздив, як виявилось пізніше біля будинку 25 по пр. Відрадному в м. Києві. В автомобілі у його в якості пасажирів знаходилось двоє громадян . На передньому пасажирському сидінні знаходилась гр. ОСОБА_4 , на задньому сидінні гр. ОСОБА_5 В його та зустрічному напрямку руху було по три смуги для руху транспортних засобів. Він рухався в середній смузі руху свого напрямку. Видимість проїзної частини була доброю. По ходу його руху було розташовано наземний \ пішохідний перехід. Праворуч та ліворуч від його в попутному напрямку рухались транспортні засоби, але які саме він не пам'ятає, так як не звертав на їх увагу. Був звичайний рух транспортних засобів для того часу доби. На той час за кермом він знаходився приблизно 1 годину. Втомленим він не був. Самопочуття у його було добрим. Від керування транспортним засобом він не відволікався і стежив за дорожньою обстановкою. Яких-небудь медичних препаратів чи спиртного він не вживав. Рухався на 4 передачі. Швидкість його автомобіля була приблизно 60 км/год. У автомобіля було увімкнено ближнє світло фар. В один з моментів руху він несподівано для себе побачив перед своїм автомобілем постать пішохода, котра рухалась по наземному пішохідному переходу з ліва на право по ходу його руху. Вона з»явилась перед його автомобілем із-за транспортного засобу , що рухався ліворуч від його , в сусідній смузі руху попутного напрямку, котрий зупинився перед пішохідним переходом. Він відразу застосував екстрене гальмування але уникнути контакту з пішоходом не зміг і передньою частиною свого автомобіля збив даного пішохода. Це була невідома йому жінка. Після зупинки автомобіля він відразу вибіг з автомобіля і підбіг до пішохода. Він та присутні на місці пригоди громадяни почали надавати їй медичну допомогу і викликали на місце пригоди карету швидкої допомоги та співробітників міліції. До приїзду співробітників міліції він свій транспортний засіб не переміщав. Він залишався на місці як зупинився після контакту з пішоходом. З місця пригоди постраждалу каретою швидкої допомоги доставили в лікарню. Після приїзду співробітників міліції він пройшов медичне освідування на предмет вживання спиртних напоїв та дав пояснення співробітникам міліції з приводу обставин ДТП.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_2 його вина в скоєнні інкримінуємого йому злочину повністю підтверджується зібраними по кримінальній справі доказами, а саме:

-показаннями потерпілої ОСОБА_6 наданими на досудовому слідстві (а. с. 24-26) та підтвердженими її представником у судовому засіданні, відповідно до яких ОСОБА_6 показала, що 10.11.2010 р. приблизно в 17 год. 20 хв. вона знаходилась на пр. Відрадний, 25 в м. Києві, їй потрібно було перейти проїзну частину пр. Відрадного на протилежний бік. З парного на непарний бік вулиці. Для переходу проїзної частини там мається наземний пішохідний перехід, що позначений відповідними дорожніми знаками та дорожньою розміткою. Підійшовши до краю проїзної частини вона переконалась, що транспортні засоби, що рухались по пр. Відрадному з боку вул. Гарматної в напрямку бул. Лепсе проїхали і почала спокійною ходою по пішохідному переходу перетинати проїзну частину. Проїзна частина в районі пішохідного переходу освітлювалась міським електроосвітленням і була1 поділена на три смуги для руху транспортних засобів. Коли вона доходила до середин проїзної частини, то побачила праворуч від себе на значній відстані фари автомобіля і спокійною ходою продовжувала рух. Наступне, що вона пам'ятає - відчула сильний удар, а потім якісь голоси навколо неї. З місця пригоди її було доставлено до лікарні. Під час її перебування в лікарні до неї приходив невідомий раніше громадянин, котрий представився водієм автомобіля , що скоїв на неї наїзд. Чому так сталось , що він її збив, останній не пояснював.

-показаннями свідка ОСОБА_5, допитаного на досудовому слідстві (а. с. 33-35) та підтвердженими у судовому засіданні, відповідно до яких останній показав, що 10.11.2010 р. він попросив ОСОБА_2 відвезти його разом з своєю матір'ю в пологовий будинок на Солом'янській площі, де в той час знаходилась його дружина. Він погодився. Після чого вони на автомобілі ОСОБА_2 «ВАЗ-2104» поїхали приблизно в 17 год. 20 хв. до пологового будинку. У вказаний час вони якраз проїздили біля будинку 25 по пр. Відрадному в м. Києві, як виявилось вже пізніше. Він знаходився в автомобілі на задньому пасажирському сидінні, приблизно по середині. Його мати ОСОБА_4, знаходилась на передньому пасажирському сидінні. Вони рухались по пр. Відрадному в м. Києві, з боку бул. Лепсе в напрямку вул. Гарматної. Крім їх в автомобілі більше нікого не було. В його присутності водій ОСОБА_2 знаходився за кермом приблизно 10 хв. В його присутності він на втому не скаржився і наскільки він розумів він втомленим не був. Яких- небудь медичних препаратів чи спиртного він не вживав. Він сам має право на керування транспортними засобами і тому може сказати, що швидкість їх автомобіля була не великою. Якою саме йому важко сказати, так як він не спостерігав за спідометром, але точно не більше 60 км/год. Йому з свого місця проїзну частину було видно добре. Міське електроосвітлення по ходу їх руху працювало і видимість проїзної часини була доброю. В їх напрямку руху було три смуги для руху транспортних засобів. Вони рухались в середній смузі руху свого напрямку. Як йому здалось транспортних засобів на проїзній частині було не дуже багато. Ліворуч від них в попутному напрямку рухався легковий автомобіль . Попереду їх в середній смузі руху поблизу ніякі транспортні засоби не рухались. Праворуч від них в крайній правій смузі попутного напрямку на зупинці громадського транспорту стояв маршрутний автобус «БОГДАН». В цей час вони під'їздили до наземного пішохідного переходу, що був позначений відповідними знаками та дорожньою розміткою. В один з моментів він відчув сильний удар, та подумав, що їх автомобіль зачепив маршрутний автобус. До салону полетіли уламки, скла. Коли їх автомобіль зупинився і він вийшов з автомобіля, то побачив, що перед їх автомобілем на проїзній частині лежить невідома жінка пішохід. Тоді він вже зрозумів, що вони збили пішохода. Самого моменту появи пішохода, звідки, в якому напрямку вона рухалась він не бачив. Все відбулось якось миттєво. На місці пригоди зупинились інші водії. Водій автомобіля котрий рухався ліворуч від них розповів, що пішохід рухалась з ліва на право відносно їх напрямку руху і він зупинився щоб пропустити її, а ми її своїм автомобілем збили. Але саме цього моменту він не запам'ятав. Можливо він в той час на щось відволікся. На місце пригоди було викликано швидку допомогу та співробітників міліції. Жінка пішохід котру було збито автомобілем була в свідомості і кричала від болю. По приїзду швидкої допомоги збитого пішохода госпіталізували до лікарні.

-показаннями свідка ОСОБА_4, допитаної на досудовому слідстві (а. с. 42-44) та підтвердженими у судовому засіданні, відповідно до яких остання показала, що 10.11.2010 р. вона попросила ОСОБА_2 підвезти її з своїм сином на Севастопольську площу і він погодився. У його у користуванні знаходиться автомобіль ВАЗ. Вона сіла на переднє пасажирське сидіння, а син сів на заднє сидіння. Після чого вони поїхали по пр. і Відрадному в м. Києві, з боку вул. Г. Севастополя в напрямку вул. Гарматної в м. Києві. Приблизно в 17 год. 20 хв. 10.11.2010 р. вони проїздили біля будинку 25 по пр-ту. Відрадному в м. Києві, як вже виявилось пізніше. Швидкість автомобіля була не великою. На вулиці було вже темно. Працювало міське електроосвітлення. Чи була проїзна частина сухою вона не пам'ятає. У автомобіля було увімкнено світло фар. Транспортних засобів на проїзній частині було багато в обох напрямках. З її місця проїзну частину було видно добре. Чи була проїзна частина поділена на смуги руху вона не пам'ятає, але після ДТП коли вона вийшла з автомобіля, то бачила на проїзній частині подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки. Вони рухались приблизно по середині проїзної частини свого напрямку руху. Ліворуч від них в попутному з ними напрямку рухався якийсь легковий автомобіль. Він рухався трохи випереджаючи їх. Вона на його уваги не звертала, а дивилась вперед по своїй смузі руху. В один з моментів руху вона побачила ліворуч від них якусь тінь і відбувся удар в їх автомобіль. На той момент вона навіть не зрозуміла, що вони збили пішохода, а подумала, що врізались в стовпа. Про те, що пішохода було збито на пішохідному переході на момент удару вона не бачила. Вона не акцентувала уваги на навколишній обстановці. Після удару їх автомобіль зупинився. Вони відразу вийшли з автомобіля і вона побачила, що вони збили пішохода, незнайому жінку. Вона лежала на проїзній частині і стогнала, її син спробував її підняти, але вона сказала, щоб він її не зачіпав до приїзду швидкої допомоги. Вони та присутні громадяни почали викликати на місце пригоди швидку допомогу та співробітників міліції. Жінка стогнала та говорила, що у неї болять ноги. Коли приїхала карета швидкої допомоги то постраждалу з місця ДТП госпіталізували до лікарні.

-показаннями свідка ОСОБА_7, допитаного на досудовому слідстві (а. с. 39- 41), відповідно до яких останній показав, що 10.11.2010 р. приблизно в 17 год. 20 хв. він керував технічно справним автомобілем НОМЕР_1 та рухався по пр-ту. Відрадному, з боку бул. Лепсе в напрямку вул. Гарматної. У вказаний час він проїздив, як вже виявилось пізніше, біля будинку 25 по пр-ту. Відрадному в м. Києві. У його в автомобілі на передньому пасажирському сидінні знаходився в якості пасажира його знайомий ОСОБА_8 Ю. Проїзна частина пр-ту. Відрадного в його напрямку руху та в зустрічному напрямку руху була поділена на три смуги для руху транспортних засобів . Він рухався в крайній лівій смузі свого напрямку руху. Швидкість його руху була приблизно 60 км/год. Він від керування транспортним засобом не відволікався і стежив за дорожньою обстановкою. Видимість проїзної частини була доброю. Транспортних засобів на проїзній частині було багато в зустрічному напрямку. В попутному з ним напрямку транспортних засобів було не багато. Проїзна частина була сухою. Чи працювало міське електроосвітлення він не пам'ятає. Дорожню розмітку на проїзній частині було видно добре. По ходу його руху було розташовано наземний пішохідний перехід, що був позначений відповідною дорожньою розміткою та дорожніми знаками. Приблизно метрів за 100 до вказаного пішоходного переходу він побачив, як з ліва на право по ходу його руху, по пішоходному переходу проїзну частину пр-ту. Відрадного спокійною ходою перетинає пішохід, невідома жінка. Він почав пригальмовувати, щоб зупинитись перед пішохідним переходом та пропустити жінку. Під'їхавши до пішохідного переходу приблизно метри за 2, він зупинився пропускаючи пішохода. Жінка продовжила свій рух по пішохідному переходу. Коли вона проходила повз його автомобіль він побачив в дзеркало заднього виду, що праворуч від його по середній смузі руху попутного напрямку, їде не зупиняючись автомобіль. Наступного моменту коли жінка пішохід вийшла із-за його автомобіля в середню смугу руху, даний автомобіль, як виявилось ВАЗ-2104, не зупинився перед пішохідним переходом і збив передньою частиною жінку пішохода. Від удару жінка падає на капот цього автомобіля і він приблизно метрів 10 провіз її на капоті до повної зупинки. Коли автомобіль зупинився, то жінка впала на проїзну частину. Після чого він під'їхав до узбіччя та припаркувавши свій автомобіль разом з своїм пасажиром взявши аптечку побігли до пішохода. При цьому на місце пригоди почали викликати швидку допомогу та співробітників міліції. Жінка була в свідомості і кричала від болю. В автомобілі ВАЗ-2104 знаходилось троє невідомих громадян, двоє чоловіків та жінка. Коли приїхала карета швидкої допомоги то госпіталізувала постраждалу до лікарні.

-показаннями свідка ОСОБА_8, допитаного на досудовому слідстві (а. с. 36- 38), відповідно до яких останній показав, що 10.11.20010 р., о приблизно в 17 год. 20 хв., він рухався в якості пасажира на автомобілі «ФОРД-Сієрра», за кермом якого знаходився його знайомий ОСОБА_9. Вони рухались по пр-ту. Відрадному в м. Києві, з боку вул. Чернищевського в напрямку вул. Гарматної. У вказаний час вони проїздили, як виявилось пізніше біля будинку 25 по пр-ту. Відрадному в м. Києві. В їх напрямку руху було по три смуги для руху транспортних засобів. Вони рухались в крайній лівій смузі свого напрямку руху. Він знаходився на передньому пасажирському сидінні і видимість проїзної частини була доброю. Міське електроосвітлення працювало. Транспортних засобів на проїзній частині було не багато. Проїзна частина була сухою. Швидкість їх автомобіля була приблизно 60 км/год. По ходу їх руху, на пр-ті. Відрадному, 25, було розташовано наземний пішохідний перехід, що був позначений відповідними дорожніми знаками та дорожньою розміткою. Підїзжаючи до вище вказаного пішохідного переходу він бачив, і водій їх автомобіля, що по пішохідному переходу, з ліва на право по ходу їх руху, проїзну частину пр-ту. Відрадного перетинає невідома жінка. Вона рухалась спокійною ходою. В руках у неї була сумка. Побачивши її ОСОБА_9 зупинив свій автомобіль перед пішохідним переходом, щоб дати дорогу пішоходу. В цей час жінка ще не дійшла до подвійної суцільної лінії дорожньої розмітки. Вона побачивши, що їх автомобіль пропускає її ї спокійно продовжувала рух. Коли дана жінка пройшла повз їх автомобіль і вийшла в середню смугу руху, автомобіль ВАЗ-2104, що рухався в попутному з ними напрямку, в середній смузі руху, не зупинився перед пішохідним переходом і збив дану жінку пішохода. Від удару жінку підкинуло на капот вказаного автомобіля та лобове скло, а потім вона відлетіла від автомобіля і впала на проїзну частину. Після наїзду водій автомобіля котрий збив жінку вийшов з автомобіля і підійшов до жінки. Вони також з ОСОБА_9 зупинили свій автомобіль і підійшли до жінки. Коли він підійшов до жінки вона була в свідомості і говорила, що їй боляче. В автомобілі котрий збив пішохода, як він побачив на місці пригоди рухались незнайомі два чоловіки та жінка. На місце пригоди було викликано карету швидкої допомоги та співробітників міліції. Каретою швидкої допомоги постраждалу було госпіталізовано з місці пригоди.

-висновком судово-медичної експертизи № 33/Е від 25.01.2011р. (а. с. 48-51), згідно якого при вивченні та аналізі медичної документації на ім»я ОСОБА_3 експерт прийшов до висновку, що в неї на момент звернення за медичною допомогою 10.11.2010р. були виявлені такі тілесні ушкодження:

А) рвано-забійна рана по передньо-медіальній поверхні нижньої третині лівої гомілки; уламковий фрагментарний перелом кісток лівої гомілки - відкритий перелом лівої гомілки;

Б) закриті травми кінцівок: садна тіла; уламковий перелом кісток правої гомілки; уламковий перелом дистальних відділів обох кісток лівого передпліччя; перелом медіальної кісточки правої великогомілкової кістки без зміщення.

За ступенем тяжкості, кожне з вище вказаних тілесних ушкоджень відноситься: у п. а) підсумків — до тяжкого тілесного ушкодження ( за критерієм небезпеки для життя) відповідно п. 2.1.3,/м «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995р., погоджених з Міністерством внутрішніх справ України, Генеральною прокуратурою України, Верховним судом України, Службою безпеки України; у п. б) Підсумків - до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості (за критерієм тривалості розладу здоров»я) відповідно п.2.2.1. «Правил».

Описані ушкодження утворилися від дії тупих предметів, можливо у строк 10.11.2010р., не виключено внаслідок автомобільної травми - зіткнення автомобіля, що рухався, з пішоходом, який у момент первинного контакту перебував у вертикальному положенні.

-проведеним відповідно до протоколу від 10.11.2010р. оглядом місця ДТП (а.с. 6-

10).

-фототаблицею до протоколу огляду місця ДТП (а.с. 11-12).

-схемою місця ДТП (а.с. 15).

Вище встановлені дії підсудного ОСОБА_2 судом кваліфікуються за ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки останній, своїми діями, які виразились в порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, що керує транспортним засобом, заподіяв потерпілій тяжкі тілесні ушкодження.

Обставиною передбаченою ст. 66 КК України, що пом'якшують покарання підсудного, суд визнає щире каяття підсудного.

Обставиною передбаченою ст. 67 КК України, що обтяжує покарання підсудного, суд вважає тяжкі наслідки, що завдані злочином.

Обираючи вид та міру покарання, суд враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, який до кримінальної відповідальності притягується вперше, позитивно характеризується, одружений, працює, приходить до висновку про те, що йому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами, проте з застосуванням положень ст. ст.75-77 КК України - звільнити його від відбуття основного покарання з випробуванням з іспитовим строком.

Прокурор Солом'янського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської клінічної лікарні № 17 заявив позов до підсудного про стягнення з останнього на користь KMKJ1 № 17 витрат по лікуванню потерпілої ОСОБА_6 в сумі 18 420, 26 грн., у зв'язку з завданням останній тяжких тілесними ушкодженнями, внаслідок вчиненого підсудним злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

У судовому засіданні прокурор позов підтримав та просить його задовольнити в повному обсязі.

Підсудний позов визнав у повному обсязі та проти його задоволення не заперечує.

Згідно з ч. 1 ст. 93-1 КПК України, кошти, витрачені закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину, за винятком випадку завдання такої шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства чи тяжкої образи з боку потерпілого, стягуються судом при постановленні вироку за позовом закладу охорони здоров'я, органу Міністерства фінансів України або прокурора в порядку, передбаченому статтею 28 та частинами другою і третьою статті 93 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Як встановлено вище, внаслідок вчинення ОСОБА_2 злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, потерпілій ОСОБА_6 завдано тяжкі тілесні ушкодження.

Відповідно до довідки KMKJ1 №17 від 04.02.2011 p., фактичні витрати на лікування ОСОБА_6 за період з 10.11.2010 р. по 28.12.2010 р. склали 18 420, 26 грн.

З огляду на наведене, позов прокурора Солом'янського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської клінічної лікарні № 17 підлягає задоволенню в повному обсязі.

Потерпіла ОСОБА_6 також пред'явила позов до підсудного про відшкодування їй матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок вчинення ОСОБА_2 злочину відносно неї.

Відповідно до позову, ОСОБА_6 просить суд стягнути з підсудного на її користь матеріальну шкоду, що виразилась у втратах понесених нею у зв'язку з лікування в розмірі 17 395, 67 грн. та відшкодування моральної шкоди, яку позивачка оцінила в розмірі 203 256 грн.

Представник позивачки у судовому засідання позов підтримав та просить його задовольнити у повному обсязі з підстав наведених у ньому.

Підсудний позов визнав частково, а саме, заявлену матеріальну шкоду визнав в повному обсязі, а матеріальну - частково, посилаючись на її безпідставне завищення.

Згідно з ч. 1 ст. 1195 ЦК України, 1. Фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Відповідно до наявних в матеріалах справи платіжних документів, на придбання медикаментів та темничного приладдя позивачкою витрачено кошти на загальну суму в розмірі - 17 397, 67 грн.

На підставі наведеного, суд вважає, що позов в частині заявленої матеріальної шкоди підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

З огляду на наведене, суд вважає, що позов в частині відшкодування на користь позивачки завданої моральної шкоди за рахунок підсудного також підлягає задоволенню, проте частково, оскільки на думку суду, виходячи з обставин вчинення злочину,'особи підсудного та потерпілого, бажання підсудного відшкодувати завдану ним шкоду, щире каяття останнього, правомірним, належним, достатнім та таким, що не поставить підсудного у тяжке матеріальне становище, стане відшкодування в розмірі 10 000 грн.

Керуючись ст.ст. 28, 93-1, 323, 324 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавлення права керування транспортними засобами строком 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України суд покладає на ОСОБА_2 такі обов'язки:

-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи;

-повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.

Строк відбування покарання обчислювати з дня проголошення вироку.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку в закону силу залишити без змін - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Речовий доказ у справі - автомобіль НОМЕР_2 - повернути у користування засудженому ОСОБА_2

Цивільний позов Прокурор Солом'янського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської клінічної лікарні № 17 до ОСОБА_2 про стягнення витрат на лікування - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Київської міської клінічної лікарні № 17, р/р № 35423005001329 в УДК м. Києва, МФО 820019, код ЄДРПОУ 03319759): грошові кошти в сумі 18420 (вісімнадцять тисяч чотириста двадцять) грн. 26 коп.

Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6: відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 17 395 (сімнадцять тисяч триста дев'яносто п'ять) грн. 67 коп., відшкодування моральної шкоди в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн., а всього - 27 395 (двадцять сім тисяч триста дев'яносто п'ять) грн. 67 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Вирок може буи оскаржений до Апеляційного суду м.Києва через Солом»янський районний суд м.Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: