Справа № 144/964/15-ц Провадження № 22-ц/772/356/2016Головуючий в суді першої інстанції Панченко Д. І.

Категорія 57 Доповідач Іванюк М. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі : головуючого - судді ІванюкаМ.В, суддів КучевськогоП.В. та БереговогоО.Ю, з участю секретаря ТопольськоїВ.О, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Теплицького районного суду від 17 грудня 2015р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» про стягнення коштів, --

В С Т А Н О В И Л А :

В серпні 2015 року ОСОБА_3. звернувся в суд з позовом до ТОВ «Авто Просто» та ТОВ «АТ Сервіс» про захист прав споживача, мотивуючи свої вимоги тим, що 24 лютого 2015 року між ТОВ «Авто Просто» і ним укладено договір з метою придбання автомобіля марки «КІА», модель «SPORTAGE», вартістю 320 тис. грн. На виконання умов цієї угоди він сплатив 169 993,47 гривень товариству з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» та 14911,20 гривень товариству з обмеженою відповідальністю «АТ Сервіс», однак автомобіль не отримав.

16.09.2015 року ОСОБА_3. подав уточнену позовну заяву, в якій просив стягнути з ТОВ «Авто Просто» на його користь сплачені ним кошти у загальній сумі 178904 грн. 20 коп (включаючи суми, сплачені в ТОВ «АТ Сервіс», які останнім за договором у наступному перераховувалися до того ж ТОВ «Авто Просто»). Вважає, що при укладені договору відповідач ТОВ «Авто Просто» умисно ввів його в оману щодо умов отримання автомобіля і обставин, які мають істотне значення, а саме щодо ціни на автомобіль, який він бажав придбати. Адже відповідач в подальшому, збільшуючи в односторонньому порядку суму внесків, довів ціну автомобіля до його реальної вартості на ринку. При збільшенні ціни на автомобіль відповідач споживачева у встановленому договором порядку про це не повідомляв. При цьому вважає, що в діях ТОВ «Авто Просто» наявні ознаки нечесної підприємницької практики, яка вводить споживача в оману, так як виплати ним грошових коштів не створюють для відповідача будь-яких обов'язків. Це відбувається шляхом утворення пірамідальної схеми, що суперечить вимогам ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів». Адже даною нормою забороняється здійснення нечесної підприємницької практики, яка вводить в оману, зокрема, шляхом утворення або сприяння розвитку пірамідальних схем. Частиною 6 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними, а тому визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У зв'язку з цим кошти, сплачені споживачем за таким договором підлягають стягненню відповідно до ст.216 Цивільного Кодексу України.

Рішенням Теплицького районного суду від 17 грудня 2015р. у задоволенні позову було відмовлено.

ОСОБА_3. у своїй апеляційній скарзі просить дане рішення скасувати і ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити. Вважає, що відмовляючи у задоволенні заявлених вимог, суд першої інстанції не встановив дійсні обставини справи, порушив норми матеріального права.

Належним чином повідомлений представник ТОВ «Авто Просто» в суд апеляційної інстанції не з'явився, однак подав на вказану апеляційну скаргу свої письмові заперечення. Згідно ч.2 ст.305 ЦПК України його неявка за таких обставин не перешкоджає розгляду справи в апеляційному суді.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_3. і адвокат ЧовганюкА.М. підтримали апеляційну скаргу з наведених у ній підстав. Пояснили, що згідно додатку №1 до укладеного між сторонами договору №714708 поточна ціна автомобіля марки «КІА» модель «SPORTAGE» станом на 24.02.2015р (тобто на день укладення договору) була визначена рівною 320000грн. У той же час 24.02.2015р. вартість аналогічного автомобяля «КІА» модель «SPORTAGE» у офіційного дилера становила 655000грн, тобто удвічі дорожче, ніж за укладеним договором. А поступове доведення відповіддачем ціни автомобіля до реальної ринкової вказує на те, що ТОВ «Авто Просто» вдалося до нечесної підприємницької діяльності, оскільки позивача введено в оману стосовно ціни автомобіля. Саме визначена у додатку до договору ціна автомобіля, рівна 320000грн. спонукала ОСОБА_3. укласти дану угоду з відповідачем.

Вислухавши зазначених осіб, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах заявлених вимог, заперечень і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав :

Згідно ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд першої інстанції в порушення вимог п.1 ч.1 ст.214 ЦПК України у повній мірі не вирішив усі питання щодо наявності обставин, якими обгрунтовувалися вимоги і заперечення та якими доказами вони підтверджуються. При цьому згідно ч.3 ст.303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційних скарг, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Так, відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції не вважав доведеним посилання ОСОБА_3. на порушення з боку відповідача його прав споживача, наявних у нього згідно Закону України «Про захист прав споживачів». При цьому суд, посилаючись на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду України від 11.09.2013 року у справі №6-40цс13, взяв до уваги, що ТОВ «Авто Просто» отримало відповідний дозвіл (ліцензію) на здійснення діяльності (надання фінансової послуги) щодо «придбання товарів у групах» у Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, і в його діях відсутні ознаки «пірамідальної схеми».

Колегія суддів погоджується з висновком суду про відсутність у діях відповідача ознак «пірамідальної схеми».

Однак апеляційний суд не може погодитись з висновком про безпідставність інших доводів позивача щодо ведення відповідачем нечесної підприємницької діяльності, зокрема стосовно визначення початкової ціни на автомобіль. Саме цим доводам позивача суд першої інстанції обгрунтованої оцінки не дав.

При цьому встановлено, що дійсно згідно додатку №1 до укладеного між сторонами договору №714708 поточна ціна автомобіля марки «КІА» модель «SPORTAGE» станом на 24.02.2015р (тобто на день укладення договору) була визначена рівною 320000грн. У той же час 24.02.2015р. вартість аналогічного автомобяля «КІА» модель «SPORTAGE» у офіційного дилера становила 655000грн. А в письмових запереченнях, які ТОВ «Авто Просто» надавало як на позовну заяву, так і на апеляційну скаргу, ніяким чином не спростовуються вказані доводи позивача у частині того, що його було введено в оману стосовно ціни на автомобіль і що в цьому вбачається нечесна підприємницька практика, оскільки в разі, якщо б відповідачем була визначена інша, більш висока реальна поточна його ціна, то ОСОБА_3. таку угоду не укладав би. Посилання відповідача на те, що у даному випадку предметом договору був не автомобіль, чи якийсь інший визначений товар, а саме надання фінансової послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товару (автомобіля) в групах, не може братися до уваги, оскільки позивачем угода укладалася саме для придбання автомобіля з прив'язкою до поточної ціни, рівної 320000грн, визначеної у додатку до договору. Подальші односторонні зміни відповідачем розмірів платежів, які мав здійснювати позивач у прив'язці вже до більш високих цін на автомобіль, створює для нього завідомо невигідні умови, що не відповідає його намірам придбати автомобіль по обумовленій раніше ціні. Тому суд не повинен був брати до уваги заперечення відповідача про те, що періодичні платежі, які мав здійснювати позивач, не були фіксованими, а прив'язувалися у відсотковому співвідношенні до поточної ціни автомобіля, яка також не була фіксованою і змінювалася. За таких обставин підлягає застосуванню ч.1 п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів». Відповідно до даної норми забороняється здійснення нечесної підприємницької практики. Нечесна підприємницька практика включає в себе будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що, зокрема, вводить споживача в оману.

Факт ведення відповідачем нечесної підприємницької практики також підтверджується показаннями свідка ОСОБА_5, який пояснював суду, що на прохання позивача разом з ним їздив до міста Черкаси з тим, щоб забрати з автосалону автомобіль КІА. Однак автомобіль їм не надали, пояснивши це виявленим дефектом та необхідністю приїхати пізніше. При цьому їх було завірено, що ціна автомобіля буде незмінною - 320000грн. Аналогічні пояснення надала суду свідок ОСОБА_6.

Згідно ч.6 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними. Недійсність такого правочину встановлена законом. Тобто, відповідно до положень ч.2 ст.215 ЦК України у даному випадку має місце нікчемний правочин і додаткове визнання його недійсним судом не вимагається. За таких обставин суд першої інстанції не повинен був посилатись на ч.1 ст. 638 ЦК України відповідно до якої договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; на ст. 907 ЦК України, відповідно до якої договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін; на ч. 1 ст. 651 ЦК України, відповідно до якої зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; на частини 2.3 та 4 ст. 653 ЦК України щодо зміни або розірвання договору. У зв'язку з цим невірним є і посилання суду на те, що при укладенні договору сторони діяли вільно і на власний розсуд.

Таким чином, Згідно ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. На виконання умов вказаного нікчемного правочину позивач сплатив ТОВ «Авто Просто» 178904 грн. 20 коп. (а.с.14-16), однак автомобіль не отримав. У своїх запереченнях відповідач розрахунок позивача не спростував. Вказана сума має бути стягнута з відповідача.

Згідно ст.309 ЦПК України наведене дає апеляційному суду підстави для скасування оскаржуваного рішення і ухвалення нового рішення про задоволення уточнених позовних вимог.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст.209, 218, 303, 304, 305ч.2, 307ч.1 п.2, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, ст.ст. 215ч.2, 216ч.1 ЦК України, ч.ч.1,2,3,6 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів», колегія суддів, --

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Теплицького районного суду від 17 грудня 2015р. у даній справі скасувати. Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО» на користь ОСОБА_3 178 904грн.20 коп і судовий збір на користь держави в сумі 1789грн. 04 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

Рішення може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :