Справа № 148/254/16-ц

Провадження №2/148/235/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2016 року Тульчинський районний суд Вінницької області

в складі: судді Штифурко Л.А.,

секретаря Лавренюк А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду м. Тульчин цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Відділу Державної виконавчої служби Тульчинського районного управління юстиції Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Тульчинський технікум ветеринарної медицини Білоцерківського національного аграрного університету про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом зняття арешту з майна,-

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2016 року ОСОБА_1 звернулася в суд з вказаним вище позовом. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 послалася на те, що Відділом ДВС Тульчинського районного управління юстиції Вінницької області накладено арешт на все належне їй нерухоме майно. Виконавче провадження, на підставі якого був накладений арешт на майно, на даний час знищено, про що їй повідомлено при зверненні до ВДВС Тульчинського РУЮ у Вінницькій області. Через це державний виконавець не має можливості звільнити майно з-під арешту. Наявність даного арешту на належне їй нерухоме майно перешкоджає в повній мірі здійснювати своє право власності, зокрема, розпорядитися ним на власний розсуд. В інший спосіб, ніж в судовому порядку, вирішити питання про скасування арешту неможливо, тому позивач звернулася до суду та просить усунути перешкоди в користуванні власністю шляхом зняття арешту з належного їй нерухомого майна, а саме: житлового будинку № 55а по вул. Я. Гаврилюка (Садова) в с. Нестерварка Тульчинського району Вінницької області, 1/3 частини житлового будинку по вул. Пушкіна, 18 у м. Тульчин Вінницької області.

          В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Суду пояснили, що за рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 18 січня 1999 року з ОСОБА_3 на користь Тульчинського технікуму ветеринарної медицини Вінницького сільгоспінституту було стягнуто оплату за гуртожиток в сумі 559 грн. Вважають, що саме на виконання цього рішення державним виконавцем було накладене арешт на все нерухоме майно позивача. На даний час це рішення позивачем виконане. На звернення позивача до відповідача щодо скасування арешту їй повідомили, що виконавчих проваджень відносно неї на сьогодні не існує, а виконавче провадження, у зв’язку з яким був накладений арешт, знищене за строками давності. Також зазначили, що наявність арешту на нерухоме майно позивача при відсутності невиконаних виконавчих проваджень порушує право власності позивача, оскільки вона не в змозі розпорядитися належним їй майном, хоча має бажання подарувати його своїм дітям. Просили позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав та пояснив, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень виконавчих проваджень про стягнення з позивача коштів на користь фізичних, юридичних осіб та держави немає. Виконавчі провадження, які перебували на виконанні у ВДВС Тульчинського РУЮ у Вінницькій області за 2000 рік, знищені за терміном зберігання, а тому скасувати арешт на належне позивачеві майно ВДВС Тульчинського РУЮ у Вінницькій області не в змозі. Також зазначив, що в разі, якщо особа набувала право власності на нерухомість пізніше, ніж був накладений сам арешт, він автоматично поширювався і на це майно. Не заперечив проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Тульчинського технікуму ветеринарної медицини Білоцерківського національного аграрного університету суду пояснив, що в 1999 році дійсно з ОСОБА_1 на користь технікуму було стягнуто заборгованість з оплати за гуртожиток в сумі 559 грн. Однак на сьогодні це зобов’язання нею виконане та претензій до позивача з цього приводу у технікуму немає. Вважав можливим позов задовольнити.

Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 04.08.2010 року є власником житлового будинку № 55а по вул. Я. Гаврилюка (Садова) в с. Нестерварка Тульчинського району Вінницької області, право власності зареєстровано 06.12.2010 року що підтверджується Витягом про державну реєстрацію прав (а.с. 9) та відомостями Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 42-зворотній бік).

Встановлено судом і те, що на праві власності ОСОБА_1 належить також 1/3 частина будинку № 18 по вул. Пушкіна у м. Тульчин на підставі свідоцтва про право власності від 14 грудня 2015 року, номер запису про право власності: 12524658, що встановлено із Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 41).

Згідно запиту від 03.02.2000 року Тульчинського районного Відділу ДВС нотаріусу Тульчинського району запропоновано повідомити про наявність грошових вкладів, страхових внесків, житлових будинків та автотранспорту належних ОСОБА_1 та зазначено, що при наявності вказаного на все накладається арешт (а.с. 5, 6).

Також судом встановлено, що на підставі повідомлення серії та номер 3-111, виданого 01.02.2000 року Відділом державної виконавчої служби, на все нерухоме майно ОСОБА_1 накладено арешт, що вбачається із Інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта, про що зроблено запис про обтяження № 12524756 (спеціальний розділ) (а.с. 42).

З відповіді Відділу ДВС Тульчинського РУЮ Вінницької області, адресованої ОСОБА_1, та пояснень представника відповідача у судовому засіданні встановлено, що згідно бази даних Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень відомостей щодо виконання виконавчих документів про стягнення з ОСОБА_1 коштів на користь фізичних, юридичних осіб та держави немає. Виконавчі провадження за 2000 рік знищені відповідно до терміну зберігання та рекомендовано звернутися до суду для вирішення питання про зняття арешту з майна (а.с. 7).

           За змістом ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до роз’яснень, викладених у п. 33 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» відповідно до положень статей 391, 396 ЦК України позов про усунення порушень права, не пов’язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов’язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Так, судом встановлено та позивачем доведено, що вона є власницею житлового будинку № 55а по вул. Я. Гаврилюка (Садова) в с. Нестерварка Тульчинського району Вінницької області, та 1/3 частини житлового будинку по вул. Пушкіна, 18 у м. Тульчин. Також встановлений той факт, що це майно арештоване згідно повідомлення серії та номер 3-111 від 01.02.2000 року, виданого Відділом державної виконавчої служби.

Наявність арешту на належне позивачеві майно не позбавляє її права володіння вказаним майном. Разом з тим, його наявність, порушує право власності позивача, зокрема, право щодо розпорядження цим майном.

          Враховуючи те, що на даний час позивач, як власник, не має можливості належним чином здійснювати своє право власності на належне їй майно, підстави для збереження арешту, накладеного на це майно Відділом ДВС за відсутності невиконаних виконавчих проваджень, на думку суду, відсутні. У зв’язку з чим суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки вони знайшли підтвердження в ході судового розгляду, та вважає можливим їх задовольнити.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 15, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 321, 391 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Відділу Державної виконавчої служби Тульчинського районного управління юстиції Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Тульчинський технікум ветеринарної медицини Білоцерківського національного аграрного університету про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом зняття арешту з майна – задовольнити.

          Усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_1 права власності щодо належного їй нерухомого майна, скасувавши арешт, накладений згідно повідомлення 3-111 від 01.02.2000 року Відділу державної виконавчої служби Тульчинського РУЮ Вінницької області, на належні їй будинок № 55а по вул. Я. Гаврилюка (Садова) в с. Нестерварка Тульчинського району Вінницької області та 1/3 частину житлового будинку № 18 по вул. Пушкіна у м. Тульчин Вінницької області.

Стягнути з Відділу Державної виконавчої служби Тульчинського районного управління юстиції Вінницької області на користь ОСОБА_1 551 грн. 20 коп. судового збору.

          Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги через Тульчинський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Л.А. Штифурко