УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

______________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"17" березня 2016 р. Справа № 906/773/15.

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді: Лозинської І.В.

За позовом: розглядаючи заяву ПАТ "Гарантбуд" про забезпечення позову

у справі за позовом: Публічного акціонерного товариства "Гарантбуд" (м. Новоград - Волинський, Житомирська область)

до 1) Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України (м. Київ)

2) Відділу державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції Житомирської області (м. Новоград - Волинський, Житомирська область)

3) Головного територіального управління юстиції в Житомирській області в особі Управління державної виконавчої служби ( м. Житомир)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів:

1) ОСОБА_1 (м. Новоград - Волинський, Житомирська область)

2) Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" (м. Київ)

про визнання недійсними електронних торгів, оформлених протоколом № 81635 від 18.05.2015

ВСТАНОВИВ:

Відкритим акціонерним товариством "Гарантбуд" подано до господарського суду Житомирської області позов про визнання недійсними електронних торгів, оформлених протоколом № 81635 від 18.05.2015.

Рішенням від 08.07.2015 господарський суд визнав недійсними електронні торги з реалізації арештованого нерухомого майна позивача, оформлені протоколом №81635 від 18.05.2015; стягнув з ВДВС Новоград - Волинського МУЮ на користь позивача 1218,00 грн судового збору.

Постановою від 25.09.2015 Рівненський апеляційний господарський суд рішення господарського суду від 08.07.2015 залишив без змін.

Постановою ВГСУ від 26.11.2015 рішення господарського суду від 08.07.2015 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.09.2015 скасовано; справу передано на новий розгляд до господарського суду Житомирської області .

Ухвалою від 16.12.2015 господарський суд прийняв справу до провадження; призначив засідання суду; витребував від сторін необхідні документи.

Ухвалами від 24.12.2015 та 12.01.2016 господарський суд відкладав розгляд справи у зв"язку з витребуванням додаткових доказів в учасників процесу.

18.01.2015 до господарського суду від позивача надійшла заява (вих. № 3 від 18.01.2016) про забезпечення позову шляхом заборони третій особі по справі ОСОБА_1 відчужувати придбане ним на електронних торгах нерухоме майно позивача - комплекс будівель (вул. Герцена 10, м. Новоград - Волинський), яка мотивована тим, що ОСОБА_1, враховуючи обґрунтованість позовної заяви, може відчужити придбаний ним на прилюдних електронних торгах 18.05.2015 комплекс будівель на користь інших осіб, що значно ускладнить або навіть унеможливить виконання рішення суду (а. с. 101 - 105 у т. 3).

Ухвалою від 19.01.2016 господарський суд призначив вказану заяву до розгляду, призначив засідання суду на 02.02.2016 р. о 12:00 год.

Ухвалою господарського суду від 02.02.2016 розгляд заяви про забезпечення позову відкладено для надання додаткових доказів в її обґрунтування.

Представник позивача в засіданні суду 25.02.2016 надав роздруківку з інтернет-ресурсу щодо продажу виробничо-складських приміщень та гаражів загальною площею 2600 кв.м. за адресою: м. Новоград-Волинський, вул. Герцена.

У зв'язку з необхідністю перевірки наданої інформації, ухвалою від 25.02.2016 господарський суд розгляд заяви про забезпечення позову відклав, зобов'язав позивача повідомити дані щодо особи, яка розмістила вказане оголошення.

Ухвалою від 17.03.2016 господарський суд замінив найменування позивача з ВАТ "Гарантбуд" на Публічне акціонерне товариство "Гарантбуд".

В судове засідання 17.03.2016 позивач не прибув, до суду надіслав клопотання, в якому, зокрема, через неможливість уповноваженого представника з'явитися в судове засідання, просить здійснювати розгляд справи без його участі.

Представник ОСОБА_1 в засіданні суду щодо задоволення вказаної заяви позивача заперечив з огляду на те, що вона ґрунтується лише на припущеннях, жодних доказів в обґрунтування заяви про забезпечення позову не надано, роздруківка про оголошення не є належним доказом, а ОСОБА_1 немає наміру продавати придбане майно.

Розглядаючи заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, дослідивши наявні в матеріалах справи документи, суд враховує таке.

За ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою, зокрема, сторони, прокурора, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Таким чином, заходи до забезпечення позову мають бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами та вживаються судом у разі достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно із ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору, про що виноситься ухвала.

Згідно з п. 1.1 Інформаційного листа ВГСУ від 12.12.2006 № 01-8/2776 "Про деякі питання практики забезпечення позову", у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав і охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Пунктом 47 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" передбачено, що заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

У абзаці 3 пункту 3 постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 № 16 зазначено, що адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Судом враховується, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, укладення договорів поруки чи застави тощо).

Виносячи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти (п. 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011).

Саме лише посилання позивача у заяві на потенційну можливість третьої особи відчужити спірне майно на користь інших осіб, що значно ускладнить або навіть унеможливить виконання рішення суду, без наведення відповідного обґрунтування, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Доказів, які б свідчили про вчинення третьою особою таких дій чи про наміри їх вчиняти до заяви не додано. Така ж правова позиція викладена у п.п. 2, 3 вказаної постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.11.

З урахуванням викладеного, заява позивача про забезпечення позову ґрунтується лише на припущеннях, оскільки належних доказів в її обґрунтування не надано, в той час як відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості заяви позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів до забезпечення позову, ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, у зв'язку з чим у задоволенні поданої заяви позивача слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 66, 86 ГПК України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити Публічному акціонерному товариству "Гарантбуд" (м. Новоград - Волинський, Житомирська область) у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову у справі № 906/773/15.

Суддя ОСОБА_2

Друк:

1 - в справу

2 - позивачу