ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" березня 2016 р. м. Київ К/800/7324/15

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя-доповідач Кочан В.М., судді Іваненко Я.Л., Мойсюк М.І.,

секретар судового засідання Борілло Ю.В.,

за участю представників відповідача Ємець О.А., Шапілової С.-Х.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2015р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про стягнення суми індексації, суми відпускних та допомоги з тимчасової непрацездатності,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2014 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просила визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати їй індексації заробітної плати за період з березня 2012 року по травень 2014 року в сумі 10 237,46 грн., індексації суми відпускних 1 582,36 грн., індексації суми допомоги по тимчасовій непрацездатності 1 264,34 грн., стягнути з відповідача на її користь індексацію заробітної плати за період з березня 2012 року по травень 2014 року в сумі 10 237,46 грн., відпускних - 1 582,36 грн., допомогу по тимчасовій непрацездатності в розмірі - 1 264,34 грн. та 2 500,00 грн. судових витрат.

В обґрунтування позову посилається на те, що недоотримання вказаних сум індексації за період з березня 2012 року та травень 2014 року відбулося при переведенні її з однієї установи державної податкової служби до іншої, внаслідок помилкового визначення відповідачем базового місяця для нарахування індексації заробітної плати - березень 2012 року, а не лютий 2008 року.

Позивач вважає, що ненарахування відповідачем належних сум індексації заробітної плати призвело до неправильного обчислення середньої заробітної плати для розрахунку сум відпускних та розрахунку сум допомоги по тимчасовій непрацездатності за період з березня 2012 року по травень 2014 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2014р. в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2015р. скасовано постанову суду першої інстанції та ухвалено нове рішення про задоволення позову. Визнано протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Межрегіонального Головного управління Міндоходів щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_4 сум індексації, відпускних та допомоги з тимчасової непрацездатності за період часу з березня 2012 року по травень 2014 року. Стягнуто з Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів на користь ОСОБА_4 суми індексації її заробітної плати за період часу з березня 2012 року по травень 2014 року у розмірі 10 237,46 грн., відпускних у розмірі 1 582,36 грн., суми допомоги по тимчасовій непрацездатності у розмірі 1264,34 грн., всього - 13 084,16 грн. Стягнуто на користь ОСОБА_4 з Державного бюджету України 2500 грн. витрат на правову допомогу.

У касаційній скарзі представник Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, допущених судом апеляційної інстанції, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в зв'язку із реорганізацією шляхом перетворення СДПІ по роботі з великими платниками податків м. Харкові та створенням СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби за письмовою заявою ОСОБА_4 від 20.03.2012р. її було звільнено з посади головного державного податкового ревізора - інспектора відділу супроводження підприємств торгівлі в порядку переведення згідно наказу №18-О від 20.03.2012р.

Наказом СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби № 1-0 від 21.03.2012р. ОСОБА_4 з 21.03.2012р. за її заявою, призначено на посаду головного державного податкового ревізора - інспектора відділу супроводження підприємств торгівлі в СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби.

В подальшому СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби реорганізовано у СДПІ з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

Наказом №6-о від 01.07.2013р. «Про призначення працівників інспекції» в порядку ч. 4 ст. 36 КЗпП України ОСОБА_4 призначено в порядку переведення на посаду головного державного ревізора-інспектора відділу податкового супроводження підприємств торгівлі СДПІ з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

В ході зазначених реорганізаційних заходів начальником СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби був прийнятий наказ від 12.03.2012р. № 14, згідно якого для обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів працівників Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби визначено базовий місяць прийняття працівників на роботу (призначення на посаду), тобто, березень 2012 року.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що наказ начальника СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби від 21.03.2012р. №14, яким для обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів працівників установи визначено базовий місяць прийняття працівників на роботу (призначення на посаду) є чинним на час розгляду, тому відсутні правові підстави для нарахування індексації з березня 2012 року з визначенням базового місяця - лютий 2008 року. Крім того, суд послався на лист Міністерства праці та соціальної політики України від 20.09.2007р. № 59/10/136-07, яким надано роз'яснення, за змістом якого щодо новоприйнятих працівників не передбачено механізму індексації заробітної плати для цих працівників, а рішення про індексацію заробітної плати таким працівникам підприємство може приймати самостійно.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та задовольняючи позов, апеляційний суд виходив з того, що відповідно до пункту 10-2 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (далі - Порядок) для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість, та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи сума індексації зберігається, якщо сума збільшення заробітної плати менша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць. У разі коли сума збільшення заробітної плати більша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць, такий місяць вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком апеляційного суду, виходячи з наступного.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 1282-ХІІ), індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, у тому числі й оплата праці (грошове забезпечення).

Згідно зі статтею 4 вказаного Закону індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Відповідно до статті 6 Закону № 1282-ХІІ у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України 17.07.2003р. затвердив Порядок, який визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення.

Згідно з пунктом 11 Порядку підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індекс споживчих цін обчислюється Державним комітетом статистики України і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Пунктом 2 Порядку передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, у тому числі оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер.

Як встановили суди, переведення позивача з СДПІ по роботі з великими платниками податків м. Харкові було здійснено шляхом припинення трудових відносин із попереднім роботодавцем, про що свідчать заява позивача та наказ №18-О від 20.03.2012р.

Виконання обов'язків на посаді головного державного податкового ревізора - інспектора відділу супроводження підприємств торгівлі в СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби позивач розпочала як новоприйнятий працівник, що підтверджується її заявою та наказом № 1-0 від 21.03.2012р. про призначення на посаду.

Відповідно до пункту 14 Порядку роз'яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.

Листом Мінсоцполітики від 20.09.2007р. № 59/10/136-07 надано роз'яснення, згідно з яким щодо новоприйнятих працівників Порядком не передбачено механізму індексації заробітної плати для цих працівників. Рішення про індексацію заробітної плати таким працівникам підприємство може приймати самостійно.

Як встановлено судами, 12.03.2012р. начальником СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби був прийнятий наказ № 14, згідно якого для обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів працівників Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби визначено базовий місяць прийняття працівників на роботу (призначення на посаду).

Разом з тим згідно з пунктом 10.2 Порядку (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року № 526 «Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення»; далі - постанова № 526) для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість, та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи сума індексації зберігається, якщо сума збільшення заробітної плати менша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць. У разі коли сума збільшення заробітної плати більша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць, такий місяць вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.

Порядок було доповнено пунктом 10-2 лише з прийняттям постанови № 526, яка набрала чинності 21.06.2012р. При цьому позивач у даній справі призначена на посаду в СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби 21.03.2012р., тобто до набрання чинності змін у Порядок.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що право на нарахування індексації, беручи в якості базового місяця лютий 2008 року, у позивача в спірному періоді не виникло.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 06.10.2015р. (справа № 816/4505/14).

За вказаних обставин апеляційний суд помилково скасував законну та обґрунтовану постанову суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів задовольнити, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2015р. скасувати, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2014р. залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута в порядку, передбаченому ст.ст.237-244 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач Кочан В.М.

судді Іваненко Я.Л.

Мойсюк М.І.