Справа № 408/5358/15-ц

Провадження № 22ц/782/59/16

О К Р Е М А УХВАЛА

15 березня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого Назарової М.В.,

суддів: Заіки В.В., Романченка В.О.

за участю секретаря Козубської А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Луганської області в м. Сєвєродонецьку

апеляційну скаргу Луганської державної академії культури і мистецтв

на рішення Біловодського районного суду Луганської області від 09 грудня 2015 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Луганської державної академії культури і мистецтв, 3-ї особи - управління державної казначейської служби України в Печерському районі м. Києва про стягнення допомоги у зв'язку із вагітністю та пологами,

в с т а н о в и л а:

В листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого вказала, що з 1 вересня 2004 року (наказ про прийняття на роботу №87-к від 01.09.2004 року) працює у Луганській державній академії культури і мистецтв, останній час - на посаді старшого викладача кафедри теорії і практики перекладу. З 26 серпня 2014 року по 29 грудня 2014 року вона знаходилася у відпустці у зв'язку із вагітністю та пологами на підставі листка непрацездатності від 26.08.2014 р. №551226. Листок непрацездатності був наданий нею до адміністрації відповідача 29.09.2014 року, де їй була нарахована допомога в сумі 23793,84 грн., яка була включена до платіжної відомості за вересень місяць 2014 року. Однак в жовтні-листопаді 2014 року їй відмовили у виплаті лікарняних з посиланням на відсутність фінансування закладу, а на її письмове звернення 23.06.2015 року відповідач відмовив їй у виплаті з посиланням на те, що вона не є працівником Академії, яка 10.11.2015 року перемістилася до м. Києва. З 10.11.2014 року вона перебуває як вимушений переселенець разом з дитиною на підконтрольній державі Україна території в смт. Біловодськ Луганської області.

Позивач, зазначаючи, що згідно статті 2 Закону України «Про відпустки» право на відпустки забезпечується гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи /посади/, заробітної плати /допомоги/ у випадках, передбачених цим Законом, просила стягнути з відповідача на її користь допомогу по вагітності і пологах в розмірі 23793,84 грн. як працівнику, якому надана соціальна відпустка.

Заперечуючи проти позову, відповідач вказував, що оскільки Луганська державна академія культури і мистецтв у зв'язку із соціально-політичною ситуацією, що склалася в Україні, змінила своє місцезнаходження з м. Луганська на м. Київ, всі оригінали документів щодо ведення фінансово-господарської, освітньої діяльності, штатний розпис, кадрові документи та інше залишилося на тимчасово неконтрольованій органами державної влади України території, не можна встановити працівників, які перебували в трудових відносинах з академією, тому відповідач не знав, кого слід повідомляти про переміщення Академії до м. Києва. Про те, що позивач вважає себе працівником відповідача і знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до 3 років, відповідачу стало відомо 23.06.2015 року після отримання заяви позивача з вимогою виплатити лікарняні по вагітності та пологах. Оскільки позивач не став до роботи 30.12.2014 року після закінчення лікарняного, не написав заяву про надання йому відпустки по догляду за дитиною до 3 років, тому він не є працівником відповідача і не перебуває у трудових відносинах з останнім.

Оскаржуваним рішенням Біловодського районного суду Луганської області від 09 грудня 2015 року позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області від 15.03.2016 року вказане рішення суду залишено без змін, а апеляційна скарга відповідача - відхилена.

Згідно ч. 1 ст. 211 ЦПК України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону і встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов. Про вжиті заходи протягом місяця з дня надходження окремої ухвали повинно бути повідомлено суд, який постановив окрему ухвалу.

Під час розгляду справи встановлені наступні порушення в сфері трудового законодавства.

Конституцією як основним законом України закріплено право на працю і заробітну плату, а саме у ст. 43 зазначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно статі 17 Закону України «Про відпустки» на підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами тривалістю: - до пологів - 70 календарних днів; - після пологів - 56 календарних днів (70 календарних днів - у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів), починаючи з дня пологів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 6 Закону №2240 загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, який був чинним на час настання страхового випадку та виникнення спірних правовідносин, підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах.

Згідно ч. 1 ст. 38 №2240 Закону допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.

Згідно ч. 1 ст. 50 Закону №2240 матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 6 цього Закону, призначаються та надаються за основним місцем роботи (крім видів матеріального забезпечення, передбачених пунктами 1, 2 статті 34 цього Закону, яке надається за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України).

Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону №2240 є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону №2240 документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах розглядаються не пізніше десяти днів з дня їх надходження.

Частиною 2 ст. 52 Закону №2240 передбачено, що допомога по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах виплачується: застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 6 цього Закону, - у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати.

Відповідно до п. 5 Порядку фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22 грудня 2010 року №26 /далі - Порядку), для отримання коштів Фонду для виплати матеріального забезпечення застрахованим особам, нарахованого страхувальником, страхувальник звертається до робочого органу Фонду за місцем обліку в органі Фонду або за місцем обліку, зазначеним в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування (для зареєстрованих після 01 січня 2011 року), із заявою-розрахунком за підписом керівника та головного бухгалтера, засвідченою печаткою підприємства.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 з 1 вересня 2004 року працює в Луганській державній академії культури і мистецтв (Наказ про прийняття на роботу №87-к від 01.09.2004 року ), останнім часом на посаді старшого викладача, про що свідчать записи в трудовій книжці позивача (а.с. 15-17).

З 26 серпня 2014 року по 29 грудня 2014 року позивач перебувала на лікарняному, їй виданий листок непрацездатності у зв'язку із вагітністю та пологами від 26.08.2014 року №551226 (а.с. 18-19).

Вказаний листок непрацездатності був наданий ОСОБА_1 до адміністрації відповідача 29.09.2014 року, про що свідчить підпис відповідальної особи - інспектора відділу кадрів Галата та бухгалтера на лікарняному, їй було здійснено нарахування оплати лікарняного в розмірі 23793,84 грн. (а.с. 19).

Згідно з наказом Міністерства культури №966 від 10.11.2014 року Луганська державна академія культури і мистецтв змінила місцезнаходження з адреси: м. Луганськ, Червона площа ,7 на адресу: м. Київ, вул. І Франка, 19 (а.с. 35).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 15.09.2015 року Луганська державна академія культури і мистецтв зареєстрована під тим же ідентифікаційним кодом 26204964 за адресою м. Київ, вул. І Франка, 19 (а.с. 21).

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд виходив з доведеності протягом розгляду справи того факту, що позивач є працівником Академії, тобто особою, застрахованою в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, і за умови наявності належно оформленого листка непрацездатності, по якому комісією (уповноваженим) із соціального страхування на підприємстві відповідача було прийняте рішення про нарахування допомоги, останній повинен був виконати вимоги закону щодо оплати лікарняного.

Такий висновок суду погодила і колегія суддів апеляційного суду Луганської області з огляду на наступне.

Як правильно встановлено судом, позивач, будучи працівником Луганської академії культури і мистецтв, має належно оформлений листок непрацездатності №551226 від 26.08.2014 р., по якому до теперішнього часу не виплачено допомога по вагітності та пологах.

Матеріали справи свідчать, що згідно даних Реєстру листків непрацездатності Є1АС Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонду) 13.11.2014 року відповідач як страхувальник на виконання зазначених вимог закону надав до Ленінської міжрайонної виконавчої дирекції заяву-розрахунок від 13.11.2014 року № 4532, в яку включений листок непрацездатності по вагітності та пологах ОСОБА_1 АГБ №551226 з 26.08.2014 року по 29.12.2014 року, заява-розрахунок не була профінансована.

Згідно повідомлення виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду від 19.02.2016 року № 05-08-237/СД відповідно до Порядку ведення реєстру страхувальників Фонду, затвердженого наказом Виконавчої дирекції Фонду від 20.04.2011 року № 114-ос, актом приймання-передачі від 29.12.2014 року № 0064 страхувальник Луганська державна академія культури і мистецтв був переданий Ленінською міжрайонною виконавчою дирекцією Луганського обласного відділення Фонду до Подільської міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду. Зазначеним актом приймання-передачі була передана заборгованість за Фондом у сумі 53216,39 грн., в тому числі по листку непрацездатності ОСОБА_1 АГБ № 551226 з 26.08.2014 року по 29.12.2014 року (а.с. 117 ).

Вказана сума зобов'язань Фонду значиться і в Звіті за формою Ф4-ФСС з ТВП відповідача як страхувальника за дев'ять місяців 2014 року (а.с. 118).

Те, що позивач є працівником відповідача на час настання страхового випадку і виникнення спірних правовідносин, визнав в суді апеляційної інстанції представник відповідача, і це витікає з тексту апеляційної скарги, адже доводом апеляційної скарги є лише неможливість оплати лікарняного внаслідок відсутності його фінансування і застосування до спірних відносин Порядку надання матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.12.2014 № 37.

До Подільської міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду, де зараз відповідач перебуває на обліку як страхувальник, і куди було передано зобов'язання Фонду перед страхувальником станом на 01.10.2014 року на загальну суму 53216,39 грн., останній із заявкою-розрахунком для виплати матеріального забезпечення застрахованій особі ОСОБА_1 не звертався (а.с.114-116 ).

Довід апеляційної скарги про неможливість виконання вимог закону щодо заявки до Подільської міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду на фінансування оплати лікарняного ОСОБА_2 внаслідок відсутності документів щодо ведення фінансового-господарської, освітньої діяльності, штатного розпису, кадрових документів та іншого за попередні періоди, які залишилися на тимчасово неконтрольованій органами державної влади України території, колегія суддів визнала таким, що не заслуговує на увагу, оскільки згідно п. 5 вищезазначеного Порядку страхувальник повинен надати до робочого органу Фонду за місцем обліку заяву-розрахунок за підписом керівника та головного бухгалтера, засвідченою печаткою підприємства.

До того ж, вказану заявку із відповідними розрахунками відповідачем вже було подано в 2014 році до Ленінської міжрайонної виконавчої дирекції Луганського обласного ВФ.

Неспроможним виявився і довід апеляційної скарги про те, що оплата лікарняного ОСОБА_2 можлива лише за наявності коштів, отриманих від Фонду, оскільки після переміщення установи до іншої місцевості і з'ясування, що позивач є працівником Академії і має неоплачений листок непрацездатності, який заповнений належним чином самим відповідачем, останній як страхувальник не виконав вимоги ст. 31 Закону №1105 та не подав до відповідного відділення Фонду заяву-розрахунок для фінансування позивачу матеріального забезпечення.

Довід апеляційної скарги про те, що для отримання виплат матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду позивач як внутрішньо переміщена особа повинна самостійно звернутися до відповідної виконавчої дирекції Фонду згідно Порядку надання матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.12.2014 № 37, колегія суддів визнала також помилковим, оскільки в даному випадку у виконавчої дирекції Фонду відсутній обов'язок здійснювати оплату листків непрацездатності безпосередньо працівнику і остання не є тією особою, з якою у позивача виник матеріально-правовий спір. На спірні правовідносини розповсюджується дія лише Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 року №2240.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів доходить висновку про порушення трудових прав ОСОБА_1 керівництвом Академії культури і мистецтв з огляду на невиконання вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 року №2240 та Порядку фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22 грудня 2010 року №26.

Так, згідно ч. 2 ст. 4 Закону №2240 завданням законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, є встановлення гарантій щодо захисту прав громадян на отримання матеріального забезпечення та соціальних послуг у разі тимчасової

непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, смерті громадянина або члена його сім'ї.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону №2240 право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з

тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи і час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законодавством.

Відомостей про те, що ОСОБА_1 звільнена з установи відповідача матеріали справи не містять.

Отже, вона до теперішнього перебуває у трудових правовідносинах із Академією.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 5 Закону №2240 одним із принципів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням є відповідальність роботодавців та Фонду соціального

страхування з тимчасової втрати працездатності за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом.

Частиною першою ст. 21 Закону №2240 визначено, що підставою для фінансування страхувальників робочими органами відділень Фонду є оформлена за встановленим зразком

заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами.

Заперечуючи проти позову, відповідач первісно не визнавав взагалі, що ОСОБА_1 є працівником Луганської академії культури і мистецтв, а потім стверджував, що не має можливості виплатити позивачу страхове відшкодування внаслідок відсутності фінансування на вказані потреби і неможливість зробити заявку до Фонду.

При цьому, на запит апеляційного суду до Подільської міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду, де зараз відповідач перебуває на обліку як страхувальник, і куди було передано зобов'язання Фонду перед страхувальником станом на 01.10.2014 року на загальну суму 53216,39 грн., було отримано відповідь, що останній із заявкою-розрахунком для виплати матеріального забезпечення застрахованій особі ОСОБА_1 не звертався.

Оскільки з листка непрацездатності серії АГБ №551226 вбачається, що матеріальне забезпечення ОСОБА_1 у сумі 23793,84 грн. включено до платіжної відомості відповідача за вересень 2014 року (а.с. 18-19), до Ленінської міжрайонної виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду відповідач звернувся як страхувальник із заявою-розрахунком від 13.11.2014 року № 4532 (а.с. 98), відповідач як страхувальник був переданий вказаною виконавчою дирекцією Фонду до Подільської міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення згідно акту приймання-передачі від 29.12.2014 року №0064 у сумі 53216,39 грн., у тому числі була передана і заборгованість ОСОБА_1 за вищезазначеним листком непрацездатності (а.с. 98, 112-113), ці ж дані підтверджені і звітом по формі Ф4-ФСС з ТВП Академії до Подільської дирекції за 2015 рік (а.с. 112-113), то колегія суддів вважає, що відповідач не скористався як страхувальник своїми правами, передбаченими статтею 27 Закону №2240 щодо отримання в органах Фонду безоплатно інформацію про порядок використання коштів Фонду, на отримання інформації про результати проведення перевірки використання коштів Фонду; на фінансування з коштів Фонду фактичних витрат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

Лише після запиту апеляційного суду керівництво відповідача 01.03.2015 року за №37 звернулося із листом до Подільської МВД Київського міського відділення ФССТП про надання інформації щодо акту приймання-передачі №0064 від 29.12.2014 року, наявності зави-розрахунку, коштів для виплати ОСОБА_1 та порядку отримання заявлених коштів ОСОБА_1 (а.с. 111).

Хоча із звіту по формі Ф4-ФСС з ТВП Академії до Подільської дирекції за 2015 рік, підписаного тими самими посадовими особами відповідача, вбачається наявність зобов'язань Фонду у сумі 53216,39 грн. (а.с. 120).

Наведене свідчить про недотримання відповідачем як страховиком вимог ст. 28 Закону №2240 щодо своїх обов'язків забезпечувати фінансування матеріального забезпечення та надання соціальних послуг відповідно до цього Закону; здійснювати контроль за дотриманням порядку використання страхувальником страхових коштів; здійснювати контроль за достовірністю поданих страхувальниками та застрахованими особами відомостей, визначених статтями 27 і 51 цього Закону; вести облік і звітність щодо страхових коштів; надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення та соціальних послуг відповідно до цього Закону; вести облік коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, і своєчасно надавати органам Фонду встановлену звітність щодо цих коштів тощо.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що в даному випадку має місце неналежне виконання відповідальними працівниками Луганської академії культури і мистецтв своїх обов'язків та порушення норм чинного законодавства, що потягло за собою неотримання позивачем ОСОБА_1 протягом 1 року та 5 місяців належного їй матеріального забезпечення і, тим самим, грубого порушення її трудових прав

Вказане не може залишатися поза увагою суду і тягне за собою винесення у встановленому порядку окремої ухвали на підставі ст. 320 Цивільного процесуального кодексу України на адресу Територіальної державної служби з питань праці у м. Києві, до основаних завдань якої, крім іншого, відноситься і реалізація державної політики з питань контролю за додержанням законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Враховуючи вищевикладене, з метою недопущення зазначених порушень в майбутньому та вжиття відповідних заходів, керуючись ст.ст. 211, 320 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Про викладене довести до відома начальника Територіальної державної служби з питань праці у м. Києві для вжиття заходів відповідного реагування.

Про вжиті заходи протягом місяця з дня надходження ухвали повідомти Апеляційний суд Луганської області.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів.

Головуючий

Судді: