АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22а- 1033 Головуючий в І інстанції - Околот Г.М.
Категорія Доповідач Темнікова В.І.
УХВАЛА
ИМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2006 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого: Темнікової В.І. суддів: Кравченко Н.В., Мартинюка В.І., при секретарі: Форощук О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на ухвалу Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 07 вересня 2006р. за адміністративним позовом ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до заступника начальника Донецької митниці по правоохоронної роботі - начальника служби БК та MB Осипова Сергія Костянтиновича про скасування постанови Донецької митниці від 29 травня 2006р. про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, -
ВСТАНОВИЛА: В вересні 2006 року представник позивача ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом, у якому посилалася на те, що 29 травня 2006року посадовими особами Донецької митниці було винесено постанову у справі про порушення митних правил, згідно яких ОСОБА_1 визнано винним у порушенні митних правил, передбачених ст.355 Митного кодексу України. Вважаючи її незаконною просила скасувати постанову Донецької митниці у справі про порушення митних правил НОМЕР_1 від 29 травня 2006року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Зупинити дію постанови заступника начальника Донецької митниці по правоохоронній роботі - начальника служби БК та MB Осипова С.К. в частині стягнення штрафу, а також стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 судові витрати. Ухвалою Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 07 вересня 2006 року позов ОСОБА_1 в особі ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до заступника начальника Донецької митниці по правоохоронній роботі - начальника служби БК та MB Осипова СК. про скасування постанови Донецької митниці повернуто представнику позивача в зв'язку з недотриманням правил підсудності.
В апеляційній скарзіОСОБА_1 в особі свого представник ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу суду, посилаючись на порушення норм процесуального права, а саме вимог ч.2 ст. 19 КАС України.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає її такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав:
Згідно зі ст. З КАС України справа адміністративної юрисдикції це - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Стаття 18 КАС України визначає, що адміністративні суди складаються з місцевих загальних судів, як адміністративних судів, з окружних адміністративних судів, апеляційних адміністративних судів, та Вищого адміністративного суду України.
Статтею 20 КАС України передбачено, що місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди), а також Вищий адміністративний суд України у випадках, встановлених цим Кодексом, вирішують адміністративні справи як суди першої інстанції.
Згідно ст. 5 КАС України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, КАС України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. А згідно п.13 Прикінцевих та перехідних положень КАС України до приведення Законів України та інших нормативно-правових актів у відповідність з КАС України, вони діють у частині, що не суперечить цьому Кодексу.
Відповідно ж до пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, після набрання чинності цим Кодексом заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно -правових відносин, розглядаються в порядку, встановленому КАС України. А ч.2 ст. 19 КАС України передбачено, що адміністративні справи з приводу оскарження правових актів-індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються, інтересів конкретної особи вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.
Стаття 393 Митного Кодексу України дійсно визначає підсудність розгляду скарг на постанови митних органів за місцем знаходження митного органу: митниці, регіональної митниці та спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи. Однак, враховуючи те, що підсудність - це інститут процесуальний і саме КАС України, а не Митний кодекс України регулює судове провадження в адміністративних справах, підсудність позовів громадян до митних органів слід визначати з урахуванням вищенаведених норм діючого законодавства, тобто за місцем проживання позивачів.
Суд же першої інстанції при прийняття ухвали, виходив з того, що позивач, звернувшись до суду за своїм місцем проживання, порушив вимоги ст. 393 МК України та ч. 1 ст. 19 КАС України. Проаналізувавши зазначені вище обставини в їх сукупності, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції з цього приводу є поспішним і необгрунтованим, бо як убачається із позовної заяви, з якою позивач звернувся до суду, суть його вимог полягає в оскарженні постанови суб'єкту владних повноважень у справі до притягнення його до адміністративної відповідальності, тобто останнім оскаржується акт індивідуальної дії, який стосується саме його. Таким чином, при зверненні позивача з позовом про скасування постанови Донецької митниці від 29 травня 2006р. про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу до суду за місцем свого проживання ( АДРЕСА_1), ним не були порушені правила підсудності, встановлені ч.2 ст. 19 КАС України , а застосування до даних правовідносин положень ч.1 ст. 19 КАС України є неправомірним.
При цьому апеляційний суд враховує також те, що ухвалою Київського райсуду м. Донецька від 28.07.2006р. адміністративний позов ОСОБА_1 до Донецької митниці про про скасування постанови Донецької митниці від 29 травня 2006р. про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу було повернуто позивачу з посиланням на ч. 2 ст. 19 КАС України.
Тому колегія суддів вважає необхідним скасувати ухвалу суду першої інстанції, як таку, що не відповідає вимогам закону. А оскільки питання про відкриття провадження по справі, а отже і прийняття позову віднесено до компетенції суду першої інстанції, справа підлягає поверненню до суду першої інстанції для вирішення питання про можливість прийняття адміністративного позову у встановленому законом порядку.
Керуючись ст. ст. 199, 206 КАС України колегія суддів судової палати по цивільних справах апеляційного суду Луганської області,
УХВАЛИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на ухвалу Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 07 вересня 2006року задовольнити.
Ухвалу Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 07 вересня 2006року за позовом ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до заступника начальника Донецької митниці по правоохоронній роботі -начальника служби БК та MB Осипова Сергія Костянтиновича про скасування постанови Донецької митниці НОМЕР_1 від 29 травня 2006року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про можливість прийняття адміністративного позову у встановленому законом порядку.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця після набрання законної сили