Справа № 2-а-523
2009р.
ПОСТАНОВА
ІМ?ЯМ УКРАЇНИ
15 травня 2009р. смт. Мілове
Суддя Міловського районного суду Луганської області Чехов С.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Міловському районі Луганської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії як «Дитині війни»,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2009 року ОСОБА_1 (далі Позивачка) звернулася з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Міловському районі Луганської області (далі Відповідач), в якому зазначила, що вона має правовий статус дитини війни і Відповідач повинен виплачувати їй підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Посилаючись на те, що таке підвищення їй не виплачується Позивачка просить суд визнати бездіяльність Відповідача протиправною в зв`язку з не нарахуванням та невиплатою їй протягом 2006-2008 років підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», і зобов'язати Відповідача нарахувати та виплатити їй підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за 2006-2008 роки у сумі 3891 грн. 90 коп.
Крім того Позивачка просить поновити пропущений строк звернення до суду, посилаючись на те, що її права були обмежені шляхом прийняття окремих неконституційних положень нормативно-правових актів, Законів України, ці грубі порушення її конституційних прав тривали понад півтора року.
До початку судового засідання від сторін надійшли заяви про розгляд справи без їхньої участі, 16 квітня 2009 року постановлено ухвалу про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Від відповідача надійшли заперечення проти позову, в яких він посилається на те, що відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2105-ІV, який набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», відповідно до якого пункт 17 статті 77, а саме: «З метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинити на 2006 рік дію абзацу сьомого ст., 5 та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було виключено, статтю 110 викладено у такій редакції: «Установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом 7 статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 01.01.2006 року, а статтею 6-у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у 1 півріччі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету». Порядок виплати такого підвищення Кабінетом Міністрів України у 2006 році розроблено не було. З 1 січня 2007 року було передбачено тільки дітям війни, які є інвалідами, підвищення в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни - 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Визначення мінімального розміру пенсії за віком надано лише у статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому частиною третьою цієї ж статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за цим законом. Статтею 71 Закону України № 489-V від 19.12.2006 року «Про Державний бюджет на 2007 рік» зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік. Посилаючись на вищевикладене заперечення Відповідач просить відмовити Позивачці у задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи за наявних доказів, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:
Судом встановлено, що Позивачка має правовий статус дитини війни, що підтверджується посвідченням № 450490 (а. с. 5).
У березні 2009 року Позивачка зверталася до Відповідача і із заявою про перерахунок доплати до пенсії за віком, як дитині війни за період 2006-2008 років.
У той же день Позивачці Відповідачем було повністю відмовлено у перерахунку та виплаті доплати до пенсії, як дитині війни, оскільки законодавчо не врегульовано питання таких виплат.
Суд вважає, що така відмова у повній мірі не відповідає вимогам закону.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195- IV, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнанні такими, що не відповідають Конституції України.
Згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії, за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.
Статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року, що набрав чинності з 1 січня 2007 року (зі змінами від 15 березня 2007 року), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 01 січня - 380 грн, з 01 квітня -406грн, з 01 липня 2007 року - 410,06 грн., з 01 жовтня 2007 року - 415,11 грн.
Таким чином, суд вважає, що з 9 липня 2007 року, тобто з моменту прийняття зазначеного рішення Конституційного Суду України, Відповідач повинен нарахувати Позивачці підвищення розміру пенсії, як дитині війни, тому вимоги Позивачки підлягають задоволенню не з 1 січня 2007 року, а з 9 липня по 31 грудня 2007 року.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе задоволення вимог Позивачки щодо визнання протиправною бездіяльність Відповідача та невиплати Позивачці підвищення до пенсії за віком, як дитині війни.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року №107-17 внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме, текст статті 6 викладений в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».
Відповідно до статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22 травня 2008року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Відповідно до принципу дії нормативно-правового акту у часі, у зв'язку з прийняттям нової редакції статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (підпункт 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»), редакція зазначеної статті що існувала до 1 січня 2008 року втратила свою чинність. На підставі Рішення Конституційного Суду України №10-рп від 22 травня 2008року втратила чинність нова редакція статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», внаслідок чого відновлена попередня редакція закону.
28 травня 2008року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до пункту 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня -48,10 гривні, з 1 липня - 48,20 та з 1 жовтня - 49,80 гривні в той час, коли відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії повинно нараховуватись у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, підвищення дітям війни виплачуються органами Пенсійного фонду відповідно до зазначеної постанови, а не Закону, внаслідок чого є наявними правові підстави для визнання протиправною бездіяльності Управління ПФУ в Міловському районі в порушенні права на отримання підвищення до пенсії з 22 травня 2008 ріку по 31 грудня 2008 року відповідно до статті 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично виплачених сум.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року №2195-4, передбачена державна соціальна підтримка дітям-війни. Дію даної статті на 2006 рік було зупинено Законом України від 20 грудня 2005 року №3235-4, тому позов позивача у частині підвищення до пенсії за віком, як дитині війни, за 2006 рік задоволенню не підлягає.
Суд вважає, що заява Позивачки про поновлення строку на звернення до суду підлягає задоволенню і вважає, що Позивачкою строк звернення до суду був пропущений з поважних причин і підлягає поновленню, тому що Позивачка має похилий вік, її конституційні права грубо порушувались державою.
Керуючись ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. ст. 2, 17, 18, 122, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
ПОСТАНОВИВ:
Поновити строк звернення позивачки ОСОБА_1 до суду, як такий, що був пропущений з поважних причин.
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Міловському районі Луганської області про визнання протиправною бездіяльності щодо нездійснення підвищення до пенсії за віком та її виплати, як «дитині війни» за період 2006-2008р. задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Міловському районі Луганської області щодо нездійснення підвищення до пенсії за віком ОСОБА_1, як «дитині війни», у період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Міловському районі Луганської області здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1, як «дитині війни» за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Міловському районі Луганської області здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1, як «дитині війни» за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично виплачених сум.
У задоволені інших вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Міловському районі Луганської області відмовити за необґрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляції через Міловський районний суд. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову подасться протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо вона подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Одночасно копія апеляційної скарги надсилається особою, яка її подає, до Донецького апеляційного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя: