Справа № 11 - 94/07                                                             Головуючий у 1 інстанції Лесик В.О.

ст. 121 ч.2 КК України                                                         Доповідач Оксентюк В.Н.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

6 лютого 2007 р.

Колегія судців судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Оксентюка В.Н.

суддів Польового М.І., Пазюка О.С.

з участю прокурора Єндрущака В.В.

захисника ОСОБА_1

засудженого ОСОБА_2

потерпілого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора Ратнівського району на вирок Ратнівського районного суду від 5 грудня 2006 року, яким ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, українець, громадянин України, уродженець села Видричі Камінь-Каширського району Волинської області, освіта середня, непрацюючого, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, жителя села Броди Ратнівського району Волинської області, раніше не судимого,

засудженого за ст. 121 ч.2 КК України із застосуванням ст.69 КК України на 5 (п'ять) років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишено попередню - тримання під вартою.

Строк відбування покарання визначено з моменту затримання ОСОБА_2 з 23 серпня 2006 року.

Стягнуто з засудженого на користь держави 199 грн. 68 коп. судових витрат.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 задоволено.

Речові докази ». постільну білизну, одяг, господарські рогачі та відламки від них постановлено знищити.

Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

Даним вироком ОСОБА_2 визнано винним в тому, що 23 серпня 2006 року біля 01 години ночі в с.Броди Ратнівського району Волинської області, під час сварки, яка виникла на грунті ревнощів до своєї

2

дружини ОСОБА_4 у своєму житловому будинку та на подвір'ї умисно наніс руками та господарським кухонним рогачем багаточисельні удари в різні частини тіла, в тому числі в груди та голову потерпілому ОСОБА_5, заподіявши йому тяжкі тілесні ушкодження, які спричинили смерть потерпілого.

Помічник прокурора Ратнівського району, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції подав на вирок апеляцію, в якій, не оспорюючи фактичних обставин справи та правильності кваліфікації дій засудженого прохає вирок в частині призначення покарання скасувати через м'якість обраного покарання та постановити свій вирок.

Апеляцію обгрунтував тим, що при обранні міри покарання суд не в повній мірі врахував характер, суспільну небезпечність і тяжкість вчиненого злочину.

Підсудний ОСОБА_2 в ході досудового слідства та в судовому засіданні давав непослідовні покази, що ставить під сумнів щирість каяття. Підсудний тривалий час перебував на сезонних роботах і не міг доглядати за своєю матір'ю, яка є інвалідом другої групи. Суд безпідставно відніс до пом'якшуючих обставин підсудному часткове відшкодування потерпілому матеріальної шкоди, оскільки вказаний факт ніякими доказами по справі не стверджується.

Разом з тим, суд не врахував кількості нанесених потерпілому тілесних ушкоджень.

Вважає, що судом обрано надто м'яке покарання, яке не відповідає характеру та тяжкості вчиненого злочину, особі підсудного, а тому суд безпідставно застосував ст.69 КК України.

Засуджений ОСОБА_2 в поданому на апеляцію запереченні вказав, що він вину визнав, щиро розкаявся у вчиненому, на утриманні має неповнолітню дитину та матір похилого віку, яка є інвалідом другої групи, частково відшкодував потерпілому завдану шкоду. Прохає вирок суду залишити без змін, а апеляцію помічника прокурора Ратнівського району без задоволення.

Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку, доводи апеляції та заперечення на неї, міркування прокурора, який апеляцію підтримав, прохає вирок суду скасувати, постановити свій вирок та обрати засудженому покарання без застосування ст.69 КК України, потерпілого ОСОБА_3, який апеляцію прокурора підтримав, пояснення засудженого ОСОБА_2 та його захисника, які апеляції не визнали і прохають залишити вирок без змін, а апеляцію без задоволення, вивчивши матеріали кримінальної справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція задоволенню не підлягає.

Фактичні обставини справи і правильність кваліфікації дій засудженого ОСОБА_2 апелянтом не оспорюються. Суд першої інстанції правильно кваліфікував дії підсудного за ст.121 ч.2 КК України - як умисне заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, які спричинили смерть потерпілого.

При обранні міри покарання суд першої інстанції врахував обставини вчинення злочину, характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного, особу підсудного та інші обставини, які впливають на розмір міри покарання.

3Обтяжуючих покарання обставин суд не знайшов.

До пом'якшуючих вину обставин відніс щире каяття підсудного, а також те, що він є несудимим, на утриманні має неповнолітню дитину та матір похилого віку, яка є інвалідом другої групи, часткове відшкодування завданої шкоди.

Той факт, що на утриманні засудженого ОСОБА_2 перебуває його мати, яка є потерпілою від аварії на Чорнобильській АЕС та інвалідом другої групи об'єктивно стверджується довідкою Видричівської сільської ради від 14.11.2006 року та ксерокопіями посвідчень (а.с.115-117), часткове відшкодування потерпілому шкоди стверджується письмовою розпискою ОСОБА_3 (а.с.118).

Доводи прокурора в апеляції, що засуджений ОСОБА_2 був на сезонних роботах і не міг утримувати свою матір, яка є інвалідом другої групи, не заслуговують на увагу. Із матеріалів кримінальної справи та пояснення засудженого ОСОБА_2 вбачається, що саме важке матеріальне становище сім'ї змусило його тимчасово виїхати на сезонні роботи і зароблені кошти він використовував на утримання матері та неповнолітньої дитини.

По місцю проживання засуджений характеризується позитивно (а.с.85), хворіє лівобічним епідідімітом (а.с.114).

Наведені вище обставини в сукупності з іншими обставинами справи давали суду першої інстанції підстави для застосування ст.69 КК України та обраня покарання нижче нижчої межі санкції ст. 121 ч.2 КК України.

Обране судом покарання відповідає вимогам ст.50 65 КК України, є необхідне і достатнє для виправлення та перевиховання засудженого та попередження нових злочинів.

Підстав для скасування вироку суду і постановления свого вироку колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Ратнівського районного суду від 5 грудня 2006 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін, а апеляцію помічника прокурора Ратнівського району - без задоволення.

Головуючий /-/ Оксентюк В.Н.

Судді /-/ /-/       Польовий М.І., Пазюк О.С.

Оригіналу відповідає:

В.Н.Оксентюк

Суддя апеляційного суду

Друк.бсф.