Справа № 2-а-603
2009р.
ПОСТАНОВА
ІМ?ЯМ УКРАЇНИ
19 травня 2009р. смт. Мілове
Суддя Міловського районного суду Луганської області Чехов С.І, розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління пенсійного фонду України в Луганської області про поновлення пропущеного строку, визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,
ВСТАНОВИВ:
31 березня 2009 року ОСОБА_2 (далі Позивач) звернувся з адміністративним позовом до Головного управління пенсійного фонду України в Луганської області (далі Відповідач), в якому зазначив, що він має правовий статус дитини війни і Відповідач повинен виплачувати йому підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Посилаючись на те, що таке підвищення йому не виплачується Позивач просить суд визнати бездіяльність Відповідача протиправною в зв`язку з не нарахуванням та невиплатою йому протягом 2006-2008 років підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», і зобов'язати Відповідача нарахувати та виплатити йому підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за 2006-2008 роки у сумі 3891 грн. 90 коп.
Крім того Позивач просить поновити пропущений строк звернення до суду, посилаючись на те, що його права були обмежені шляхом прийняття окремих неконституційних положень нормативно-правових актів, Законів України, ці грубі порушення її конституційних прав тривали понад півтора року.
До початку судового засідання від сторін надійшли заяви про розгляд справи без їхньої участі. 19 травня2009 року постановлено ухвалу про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Від Відповідача надійшли заперечення проти позову, в яких він посилається на те, що відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2105-ІV, який набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», відповідно до якого пункт 17 статті 77, а саме: «З метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинити на 2006 рік дію абзацу сьомого ст., 5 та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було виключено, статтю 110 викладено у такій редакції: «Установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом 7 статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 01.01.2006 року, а статтею 6-у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у 1-му півріччі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету». Порядок виплати такого підвищення Кабінетом Міністрів України у 2006 році розроблено не було. З 1 січня 2007 року було передбачено тільки дітям війни, які є інвалідами, підвищення в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни - 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Визначення мінімального розміру пенсії за віком надано лише у статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому частиною третьою цієї ж статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за цим законом. Статтею 71 Закону України № 489-V від 19.12.2006 року «Про Державний бюджет на 2007 рік» зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік. Посилаючись на вищевикладене заперечення Відповідач просить відмовити Позивачеві у задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи за наявних доказів, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:
Судом встановлено, що Позивач має правовий статус дитини війни, що підтверджується довідкою від Управління праці та соціального захисту населення Міловської державної адміністрації (а. с. 6). Позивач звертався до Відповідача з заявою про нарахування підвищення до пенсії, але їй було відмовлено з посиланнями на те, що з 1 січня 2008 року йому виплачується підвищення до пенсії у розмірі 10% мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про соціальний захист дітей війни» визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195- IV, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195- IV, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Дію даної статті на 2006 рік було зупинено Законом України від 20 грудня 2005 року №3235-4, положення наведеної норми не конституційними визнані не були та не скасовувалися, тому позов у частині підвищення до пенсії за віком, як дитині війни, за 2006 рік задоволенню не підлягає.
Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнанні такими, що не відповідають Конституції України.
Таким чином, за період з 1 січня 2007 року до 31 грудня 2007 року, за який заявлено позовні вимоги, положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком були чинними лише з 9 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 року
Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Позивач звернувся до суду 31 березня 2009 року.
Згідно ч.1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Позивач разом із заявленим клопотанням про поновлення строку звернення до суду не навів поважних причин його пропуску, зазначивши лише, що причиною пропущення вказаного строку є необізнаність у правових питаннях, а про порушення своїх прав Позивач дізнався із засобів масової інформації у зв`язку з ухваленням відповідного рішення Конституційним судом України 9 липня 2007 року. За Законом незнання діючого законодавства не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, так як, відповідно до ст. 57 Конституції України, всі законодавчі акти, які стосуються прав та обов'язків громадян обов'язково оприлюднюються.
У зв'язку з тим, що Позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату підвищення до пенсії як дитині війни за 2007 рік без поважних причин, а Відповідач наполягає на застосуванні вказаного строку, суд вважає за можливе відмовити Позивачеві у поновленні строку звернення до суду і задоволенні вимог про підвищення до пенсії як дитині війни за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Відмовляючи в задоволені позову з підстав пропуску річного строку звернення до суду, суд зауважує, що в даному випадку не підлягають застосуванню вимоги статті 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008» рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Вказана соціальна підтримка не може розцінюватись як пенсія або її складова частина. Тобто, йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.
Відповідно до принципу дії нормативно-правового акту у часі, у зв'язку з прийняттям нової редакції статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (підпункт 2 пункту 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"), редакція зазначеної статті що існувала до 1 січня 2008 року втратила свою чинність. На підставі Рішення Конституційного Суду України №10-рп від 22 травня 2008року втратила чинність нова редакція статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", внаслідок чого відновлена попередня редакція закону.
28 травня 2008року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до пункту 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня -48,10 гривні, з 1 липня - 48,20 та з 1 жовтня - 49,80 гривні в той час, коли відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії повинно нараховуватись у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, підвищення дітям війни виплачуються органами Пенсійного фонду відповідно до зазначеної постанови, а не Закону, внаслідок чого є наявними правові підстави для визнання протиправною бездіяльності Управління ПФУ в Міловському районі в порушенні права на отримання підвищення до пенсії з 22 травня 2008 ріку по 31 грудня 2008 року відповідно до статті 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично виплачених сум.
Статтею 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" затверджено прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.
Враховуючи, що Позивачу починаючи з 01.01.2008 року сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили, працездатність, за період з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року Відповідач повинен додати Позивачу 715,23 грн. (з 22.05.2008р. по 31.05.2008р. - 481х30%/31х10-481х10%/31х10=31,03 грн., де 481 грн. - розмір мінімальної пенсії за віком з 01.04.2008р., 30% - розмір підвищення до пенсії згідно Закону, 31 - кількість календарних днів у травні 2008р., 10 - кількість днів з 22.05.2008р. по 31.05.2008р., 10% - розмір фактично виплаченого підвищення до пенсії; у червні 2008 року - 481х30%-481х10%=96,20 грн.; у липні - вересні 2008 року - (482х30%-482х10%)х3=289,20 грн.; у жовтні - грудні 2008 року - (498х30%-498х10%)х3=298,80 грн.).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Міловському районі Луганської області щодо невиплати Позивачу підвищення до пенсії за віком, як дитині війни та зобов'язати Управління Пенсійного фонду в Міловському районі Луганської області зробити нарахування та виплату підвищення позивачу до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 22 травня по 31 грудня 2008 року з урахуванням виплачених сум.
Керуючись ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. ст. 2, 17, 18, 99, 100, 122, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Луганської області про визнання протиправною бездіяльності щодо нездійснення підвищення до пенсії за віком та її виплати, як «дитині війни» за період 2006-2008р. задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Луганської області щодо нездійснення підвищення до пенсії за віком ОСОБА_3 як «дитині війни», у період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Луганської області здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1, як «дитині війни» згідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням фактично виплачених сум.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Луганської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії як "дитині війни" за періоди з 01.01.2006 року по 08.07.2007 року, з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року відмовити за необґрунтованістю.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Луганської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії як "дитині війни" за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року відмовити за пропуском строку звернення до суду
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляції через Міловський районний суд. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову подасться протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо вона подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Одночасно копія апеляційної скарги надсилається особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя: