ВИРОК

Іменем України

11 квітня 2011 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді Мягкоход Ю. В.

при секретарі - Кованій В. А.,

з участю прокурора - Рибалко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого Солом'янським районним судом м. Києва від 11.12.2009 за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року позбавлення та на підставі ст. ст. 75,76 КК України звільненого від відбуття покарання з іспитовим строком на 1 рік,

у вчинені злочину передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України , -

встановив:

ОСОБА_1 1.1., 28.11.2010 року, приблизно о 13 год. 15 хв., перебуваючи на вулиці біля східців, які ведуть до входу в магазин «Олді», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Гарматна, 7, побачив гр. ОСОБА_2, яка наближалася до нього та тримала в правій руці свою жіночу сумку. В цей час ОСОБА_1 побачив, що у зовнішній кишені жіночої сумки потерпілої ОСОБА_2 знаходиться мобільний телефон марки «Нокіа». По раптово виниклому злочинному наміру направленому на таємне викрадення чужого майна вирішив не помітно для потерпілої ОСОБА_2 викрасти її мобільний телефон.

Продовжуючи свої злочинні дії направлені на таємне викрадення чужого майна ОСОБА_1 1.1. впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає та потерпіла на нього не звертає уваги, дочекавшись коли потерпіла почне підійматися по східцях та знаходячись позаду останньої, непомітно для потерпілої ОСОБА_2, своєю правою рукою витягнув мобільний телефон «Нокіа 67 00», вартістю 2 000 гривень, в якому знаходилась сім-карта мобільного оператора «Київстар», вартістю 25 гривень, на рахунку якої було 60 гривень. Утримуючі в правій руці мобільний телефон ОСОБА_1 1.1, почав втікати в напрямку пр. Перемоги в м. Києві.

Однак злочинні дії ОСОБА_1 були викриті потерпілою ОСОБА_2, яка помітила відсутність свого мобільного телефону та почала бігти за ОСОБА_1І, та вимагати повернення мобільного телефону. В свою чергу ОСОБА_1І усвідомлюючи, що його дії викриті потерпілою, утримуючи при собі викрадений мобільний телефон «Нокіа 6700» з місця вчинення злочину зник, та в подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Злочинними діями ОСОБА_1 потерпілій ОСОБА_2 спричинено матеріальна шкода на загальну суму 2085 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1, будучи раніше судимим, а саме, вироком Солом'янським районним судом м. Києва 11.12.2009 р. засуджений за ст. 309 ч. 1 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на і рік, належних висновків для себе і зробив на шлях виправлення не став та маючи не зняту і не погашену в законному порядку судимість скоїв умисний злочин, що виразився у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), що становить склад злочину передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у скоєнні інкримінованого йому злочину визнав повністю, підтвердивши суду вищенаведені факти та обставини вчинення ним крадіжки чужого майна.

Показання підсудного ОСОБА_1 відповідають фактичним обставинам справи і ніким не оспорюються.

Суд, враховуючи думку сторін, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у здійсненні відкритого викрадення (грабежу) чужого майна, а рівно у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, є такою, що доведена.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1, у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставиною передбаченою ст. 66 КК України, що пом'якшують покарання підсудного, суд визнає щире каяття підсудного.

Обставин передбачених ст. 67 КК України, що обтяжує покарання підсудного, суд не вбачає.

На підставі викладеного, з урахуванням суспільної небезпечності вчиненого злочину, особи підсудного, який раніше судимий за умисний злочини та остання судимість не погашена у встановленому законом порядку, що свідчить про те, що ОСОБА_1 належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та знову вчинив злочин, суд вважає за необхідне обрати відносно підсудного ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі, оскільки вважає, що лише зазначене покарання достатнє для виправлення підсудного та попередження вчинення ним нових злочинів. Виходячи з наведеного та оскільки має місце обставина, що обтяжує покарання, підстав для застосування положень ст. 75 КК України суд не вбачає. Проте, враховуючи наявність обставини, що пом'якшує покарання підсудного, суд вважає за можливим визначити строк покарання у вигляді позбавлення волі менший від половини максимальної межі санкції ч. 1 ст.186 КК України визначеної для такого виду покарання. Крім цього, оскільки підсудний повністю не відбув покарання за вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 11.12.2009 р., суд вважає за необхідним, на підставі ст. 71 КК України, до призначеного покарання частково приєднати не відбуте покарання за вищезазначеним вироком суду.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати не відбуте покарання за вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 11.12.2009 р. у виді 4 (чотирьох) місяців позбавлення волі та остаточно призначити покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання обчислювати з 11.04.2011 року.

Запобіжний захід вжитий відносно ОСОБА_1 змінити з підписки про не виїзд на взяття під варту.

До вступу вироку в закону силу, утримувати ОСОБА_1 в Київському СІЗО №13 Державного Департаменту України з питань виконання покарань.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення а засудженому, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя