.

Справа №577/972/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Кравченко В. О.

Номер провадження 22-ц/788/350/16 Суддя-доповідач - Гагін М. В.

Категорія - 30

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2016 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Гагіна М. В.,

суддів - Ільченко О. Ю. , Ткачук С. С.

за участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 06 січня 2016 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, -

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що внаслідок злочинних дій ОСОБА_4 їй було завдано тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому зовнішньої лодижки лівої голені.

Вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 18 квітня 2013 року ОСОБА_4 був притягнутий до кримінальної відповідальності за ст.128 КК України - необережне заподіяння тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Після спричиненої травми вона неодноразово проходила курс лікування у Конотопській ЦРЛ у період з 02 по 17 липня 2013 року у травматологічному відділенні та з 11 по 23 липня 2014 року - хірургічному відділенні.

Вважає, що дане лікування є наслідком отриманої травми, завданої діями ОСОБА_4

Просила стягнути з відповідача майнову шкоду завдану вчиненням відносно неї кримінального правопорушення у сумі 3826 грн. 42 коп., з яких: 2613 грн. 26 коп. витрати на лікування, 1102 грн. 77 коп. - доходу втраченого внаслідок ушкодження здоров'я фізичної особи-підприємця та 110 грн. 39 коп. дорожні витрати (витрати на проїзд).

Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 06 січня 2016 року позов ОСОБА_3 залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

При цьому доводить, що нею були надані суду всі необхідні докази на підтвердження того, що лікування здійснювалося внаслідок заподіяння їй відповідачем травми.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_4, який заперечував проти доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

ОСОБА_3 належним чином повідомлена про час і місце судового засідання, проте своїм процесуальним правом на участь у ньому не скористалися, її неявка не є перешкодою для розгляду справи.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 не доведено причинний зв'язок між завданим тілесним ушкодженням і подальшим лікуванням, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Проте, повністю погодитись з таким висновком суду першої інстанції неможливо, оскільки цих висновків суд дійшов при неповному з'ясуванні обставин справи та помилковому застосуванні норм матеріального та процесуального права.

Зазначені порушення, згідно пунктів 1, 3, 4 ч.1 ст.309 ЦПК України, є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду й ухвалення нового рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_3 з огляду на таке.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1195 ЦК України відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, проводиться фізичною або юридичною особою, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі. Така особа зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані лікуванням та необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Отже, зі змісту цієї норми вбачається, що шкода, завдана фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, складається з втраченого заробітку (доходу), додаткових витрат, викликаних необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. Тобто будь-які витрати, які стягуються на користь потерпілого на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язані з лікуванням та заходами, спрямованими на відновлення здоров'я.

Статтею 1198 ЦК України передбачено, що розмір доходу фізичної особи - підприємця, втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, що підлягає відшкодуванню, визначається з її річного доходу, одержаного в попередньому господарському році, поділеного на дванадцять. Якщо ця особа отримувала дохід менш як дванадцять місяців, розмір її втраченого доходу визначається шляхом визначення сукупної суми доходу за відповідну кількість місяців. Розмір доходу від підприємницької діяльності, втраченого фізичною особою - підприємцем внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, визначається на підставі даних органу державної податкової служби.

Матеріалами справи підтверджується, що внаслідок неправомірних дій ОСОБА_4 ОСОБА_3 було завдано тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому зовнішньої лодижки лівої голені.

Вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 18 квітня 2013 року ОСОБА_4 був притягнутий до кримінальної відповідальності за ст.128 КК України - необережне заподіяння тілесних ушкоджень середньої тяжкості у вигляді закритого перелому лівої гомілки із незначним зміщенням.

Зазначений вирок набрав законної сили.

Згідно виписного епікризу від 17 липня 2013 року завідуючого травматологічним відділенням Конотопської центральної районної лікарні ОСОБА_3 перебувала на стаціонарному лікуванні у цьому відділенні з 02 по 17 липня 2013 року з діагнозом консолідований перелом зовнішньої щиколотки лівої гомілки. Посттравматичний остеоартроз лівого гомілкового ступеневого суглобу.

Для лікування, згідно призначень лікаря, ОСОБА_3 за власні кошти були придбані медикаменти - крем «Софія» зовнішньо, моваліс в таблетках №28, траумель в таблетках №42, кеналог в/суглобно №1 та шприц 10,0 №1, а всього на суму 760 грн. 45 коп., що підтверджується фіскальними чеками на оплату їх вартості (а.с.4, 7).

ОСОБА_3 проживає в АДРЕСА_1 й у зв'язку з необхідністю проходження рентгенологічного дослідження лівого голене-стопного суглобу проходила це обстеження 26 червня 2013 року в Сумській обласній клінічній лікарні й на проїзні квитки витратила 77 грн. 15 коп., а також на проїзд до Конотопської ЦРЛ та у зворотному напрямку до с.Тернівка 33 грн. 24 коп., а всього 110 грн. 39 коп. (а.с.7 зворот).

Крім того, за змістом виписного епікризу від 23 липня 2014 року завідуючого хірургічним відділенням Конотопської ЦРЛ ОСОБА_3 перебувала на стаціонарному лікуванні у цьому відділенні з 11 по 23 липня 2014 року з діагнозом післяфлебітичний синдром лівої нижньої кінцівки, набряково-больова форма. ХВН-11.

За період перебування у відділенні ОСОБА_3 було призначено лікування наступними медикаментами: фізрозчин - 0,9% 200 мл 11 шт., фізрозчин - 0,9% 100 мл - 7 шт., рефортан 500 мл - 3 шт., реосорбілакт 200 мл - 5 шт., тівортін 100 мл - 6 шт., L-лізина есцинат 5 мл - 7 шт., пентоксифілін 5 мл - 11 шт., нікотинова кислота 1 мл - 11 шт., солкосеріл 4 мл - 7 шт., флебодія №26, система - 11 шт.

На придбання зазначених медикаментів ОСОБА_3 витратила 1436 грн. 31 коп., що підтверджується фіскальними чеками на оплату їх вартості.

Згідно свідоцтва серії НОМЕР_1 від 18 лютого 2003 року ОСОБА_3 є фізичною особою-підприємцем й здійснює роздрібну торгівлю у неспеціалізованих магазинах продуктами харчування (а.с.89).

Загальна сума доходу, отриманого ФОП ОСОБА_3, як за 2013 рік, так за 2014 рік перевищує мінімальну заробітну плату у місячному розмірі за ці роки й періоди, відповідно 1147 грн. та 1250 грн., а тому враховуючи положення ст.11 ЦПК України, перебування позивача у лікарні 16 днів у 2013 році та 13 днів у 2014 році, що стало наслідком втрати її доходу також підлягають компенсації за рахунок відповідача у межах суми зазначених у позові, відповідно за 2013 рік 592 грн. та 2014 рік 510 грн. 77 коп., а всього 1102 грн. 77 коп. (а.с.87, 88).

Отже, за встановлених фактичних обставин справи, вимог ст.ст.10, 60 ЦПК України, ОСОБА_3 доведено розмір завданої їй шкоди у сумі 3409 грн. 92 коп. та причинний зв'язок між завданою шкодою і діями відповідача, які є наслідком отриманого позивачу ушкодження здоров'я, відтак і наявності законних підстав для стягнення цієї суми з ОСОБА_4

ОСОБА_3 звільнена від сплати судового збору за зверненням до суду із зазначеним позовом, вимоги за яким задоволено на 89%, а тому за змістом ч.ч.3, 5 ст.88 ЦПК України з ОСОБА_4 в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 455 грн. 80 коп.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.2 ч.1 ст.307, п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.309, ст.313, ч.2 ст.314, ст.ст.316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 06 січня 2016 року у даній справі скасувати.

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 3409 грн. 92 коп. завданої шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави 455 грн. 80 коп. судового збору.

Рішення набрало законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -