ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
|
"04" липня 2006 р. |
справа № 20-11/244 |
За позовом Відкритого акціонерного товариства “Севастопольський завод залізобетонних виробів”
до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
про розірвання договору купівлі-продажу,
за зустрічним позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
до Відкритого акціонерного товариства Севастопольський завод залізобетонних виробів
про внесення змін до договору
Суддя Дмитрієв В.Є.
Представники сторін:
від позивача -Сергєєв В.О. довіреність б/н від 01.02.05
від відповідача - ОСОБА_2, довіреність НОМЕР_1.
СУТЬ СПОРУ:
Відкрите акціонерне товариство Севастопольський завод залізобетонних виробів звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі -продажу від 26.08.04 (далі - Договір), в результаті чого позивач просить розірвати договір купівлі -продажу та повернути майно.
Відповідач проти позову заперечує, пояснює це тим, що між позивачем та відповідачем була усна домовленість про повернення майна позивачеві у власність, відповідно до якої відповідач зобов`язався демонтувати майно та здати до металолому, вартість же метала повинна бути зарахована як оплата майна, отриманого відповідачем за договором купівлі -продажу.
В процесі розгляду справи суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1звернувся до господарського суду м. Севастополя із зустрічним позовом до Відкритого акціонерного товариства Севастопольський завод залізобетонних виробів про внесення змін до договору .
Ухвалою від 28.07.05 суд прийняв до провадження зустрічну позовну заяву для спільного розгляду із первісним позовом.
Відповідач за первісним позовом обґрунтовує заявлені позовні вимоги, тим, що СПД ОСОБА_1, відповідно до квитанції НОМЕР_2, сплатив позивачеві вартість майна, отриманого за договором купівлі -продажу в повному обсязі в розмірі 12487,0 грн., однак, відповідно до усної домовленості між СПД ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством “Севастопольський завод залізобетонних виробів”, СПД ОСОБА_1 сплатив вартість галереї наклонного транспортера вартістю 2747,0 грн., таким чином відповідач за первісним позовом просить затвердити зміни до договору купівлі -продажу, а саме : виключити п.1.2 договору найменування та вартість галереї наклонного транспортера -2747,0 грн., змінити п.1.3 договору, вказав, що загальна сума договору складає 9750,0 грн.
Ухвалою від 18.10.05 судом, відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, було призначено судово-будівельну експертизу, провадження якої було доручене Севастопольському відділенню Харківського науково -дослідного інституту судових експертиз ім.. Бокаріуса.
17.04.06 на адресу суду повернути матеріали справи №20-11/244 з висновком судової будівельно - технічної експертизи, у зв`язку з чим суд поновив провадження по справі.
Розгляд справи відкладався, в судових засіданнях оголошувалися перерви.
Відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача були роз'яснені його права і обов'язки.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, суд встановив.
26.08.04 між Відкритим акціонерним товариством “Севастопольський завод залізобетонних виробів” та Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 було укладено договір купівлі -продажу частини незавершеного будівництва цеху по виробництву товарного бетону (далі - майно) на загальну суму 12487,0 грн.
Відповідно до п. 2.1 Договору покупець впродовж 10 календарних днів після підписання договору здійснює оплату майна в розмірі 12487,0 грн. в повному обсязі.
Відповідно до п. 3.7 Договору покупець зобов`язаний в строки, які встановлені п. 2.1 Договору сплачувати продавцю належні суми.
27.08.04 був підписаний акт прийому -передачі незавершеного будівництва за адресою м. Севастополь, Фіолентовське шосе, 5, який був підписаний представниками суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 та Відкритого акціонерного товариства “Севастопольський завод залізобетонних виробів” . Відповідно до акту прийоми -передачі від 27.08.04 Відкрите акціонерне товариство “Севастопольський завод залізобетонних виробів” передало суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 незавершене будівництво загальною вартістю 12481,17 грн., тобто позивач зобов`язання за Договором виконав належним чином.
Відповідач зобов`язання за Договором у встановлений строк не виконав, впродовж 10 календарних днів вартість переданого майна за актом прийому - передачі від 27.08.04 не сплатив.
Відповідач обґрунтовує заперечення проти задоволення позовних вимог тим, що їм були здійснені поліпшення, які не можуть бути відділені від майна, тому розірвання Договору не можливе.
В процесі судового розгляду представник відповідача заявив клопотання про проведення судової експертизи для визначення питання щодо вартості поліпшень та можливості їх відділення від майна.
Відповідно до висновку експертизи вартість зроблених відповідачем поліпшень складає 125186,0 грн. виділити поліпшення майна без пошкодження об`єкту не можливо.
Експерт мотивує невіддільність поліпшень майна тим, що склад цементу та металеві конструкції під бетонно-змішувальне обладнання є об'єктами нерухомості, так як розташовані на фундаментах, та є необхідною частиною технологічного процесу виробництва бетону, отже в разі їх відділення об'єкт втрачає своє функціональне призначення і буде об'єктом незавершеного будівництва, який був придбаний ОСОБА_1 згідно з договором купівлі продажу (а.с. 127 т. 2).
Надаючи оцінку висновку експерта, суд враховує, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що досліджені експертом об'єкти у встановленому законом порядку набули статусу нерухомості.
Крім того, відповідно до листа Управління міського будівництва і архітектури суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1здійснював реконструкцію об`єкту без дозволу на здійснення будівельних робіт.
Також заслуговує на увагу той факт, що земельна ділянка для здійснення будівельних робіт, в тому числі будівництва під'їзної дороги та споруд, яке було враховане експертом при проведенні експертизи, СПД ОСОБА_1 у встановленому законом порядку не надавалася, що відповідно до ст.. 375-376 Цивільного Кодексу України дає підстави вважати все, побудоване відповідачем на земельній ділянці, на який розташований спірний об'єкт, самочинним будівництвом.
Також судом враховується той факт, що позивачем заявлено вимогу про повернення саме майна, переданого зо договором, отже відділення поліпшень, зроблених відповідачем, не призведе до заподіяння шкоди майну в тому вигляді, в якому воно було передане за договором та повинно бути повернено.
Суд дійшов висновку, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Севастопольський завод залізобетонних виробів” щодо розірвання договору купівлі -продажу та повернення майна такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1,2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Відповідно до пояснень позивача за первісним позовом та наявних в матеріалах справи документів, в момент укладення Договору майно за Договором знаходилося у податковій заставі.
Позивачем було укладено договір купівлі-продажу спірного майна на украй невигідних для позивача умовах (низька ціна майна відносно до його ринкової вартості) тільки враховуюче те, що він розраховував на погашення наявного податкового боргу за рахунок коштів, яки повинні були надходити на виконання цього договору купівлі-продажу.
Відповідач не виконував обов'язків по сплаті суми за договором впродовж тривалого часу, у зв'язку з чим позивач був змушений сплатити податковий борг за рахунок інших коштів.
Листом від 30.05.05 (а.с. 105 т.1) ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя підтверджується, що станом на 30.07.04. ВАТ „СЗЗВ” (позивач) мало бюджетну заборгованість по податку на землю в розмірі 7456,96 грн., однак 23.09.04 вона була погашена в повному обсязі.
Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. У зв`язку з тим, що відповідачем не виконано істотної умови договору щодо сплати вартості майна у встановлений договором строк, суд вважає позовні вимоги позивача в частині розірвання Договору такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Оскільки спірний договір є підставою переходу права власності на майно, суд вважає, що наслідком розірвання договору купівлі-продажу є перехід права власності на спірне майно позивачеві, отже вимоги позивача про зобов'язання відповідача передати спірне майно підлягають задоволенню.
Відповідно до квитанції НОМЕР_3 суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1перерахував на адресу приватного нотаріуса ОСОБА_3 9750,0 грн. для передачі Відкритому акціонерному товариству “Севастопольський завод залізобетонних виробів”, однак доказів того, що позивачем за первісним позовом отримано вищезазначену суму суду надано не було, крім того представники сторін неодноразово пояснювали, що Відкрите акціонерне товариство “Севастопольський завод залізобетонних виробів” від отримання коштів за договором відмовляється, а суми, які раніше перераховувались на рахунок позивача, були повернути відповідачу, що було підставою для зарахування коштів на депозит нотаріуса.
Таким чином, враховуючи відсутність доказів отримання позивачем суми оплати за договором, відсутність вимог сторін про повернення вказаної суми відповідачу, а також те, що СПД ОСОБА_1 не позбавлений можливості звернення в подальшому з вимогою про повернення суми у зв'язку з розірванням договору, в межах цієї справи питання стягнення вказаної суми з позивача, як наслідків розірвання договору купівлі-продажу, не розглядається.
Відповідно до зустрічного позову суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1просить внести зміни до Договору.
Відповідно до пояснень представника суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 між ним та Відкритим акціонерним товариством “Севастопольський завод залізобетонних виробів” існувала усна домовленість, відповідно до якої, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1взяв на себе зобов`язання демонтувати галерею наклонного транспортера, яка передана відповідачеві за первісним позовом відповідно до Договору, та здати до пункту металолому. Отримані відповідачем за первісним позовом кошти, за винятком витрат, здійснених при демонтуванні, були сплачені позивачеві як вартість галереї наклонного транспортера. Тобто відповідач за первісним позовом вважає, що вартість галереї наклонного транспортера в розмірі 2747,0 грн. була сплачена ним двічі, тому наполягає на внесенні змін до Договору.
Однак відповідачем за первісним позовом доказів укладення будь -яких додаткових угод, а також доказів сплати суми вартості демонтованого майна суду не надано, позивач за первісним позовом проти зустрічних позовних вимог заперечував, проти факту існування усної домовленості між Відкритим акціонерним товариством “Севастопольський завод залізобетонних виробів” та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 заперечував.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Тому суд дійшов висновку, що зустрічні позовні вимоги суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Первісний позов задовольнити в повному обсязі.
2. Розірвати договір купівлі -продажу від 26.09.04. частини незавершеного будівництва цеху по виробництву товарного бетону, укладений між суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством “Севастопольський завод залізобетонних виробів”.
3. Зобов'язати Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 в 10-денний строк після набрання рішенням законної сили повернути Відкритому акціонерному товариству “Севастопольський завод залізобетонних виробів” майно за договором від 26.09.04 який укладений між суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством “Севастопольський завод залізобетонних виробів”:
- пункт перегрузки № 2 (літер 2);
- вентиляційне приміщення (літер Ц 1);
- галерея наклонного транспортера (літер Ц2);
- пункт перегрузки № 1 (літер 3);
- приміщення щитової (літер Ц4);
- будівля станції перекачки конденсату (Літер Ц5);
- споруда частини підземного тонелю.
4. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_4 у СФ АКИБ “Укрсиббанк”, МФО 384588, ІНН НОМЕР_5) на користь Відкритого акціонерного товариства “Севастопольський завод залізобетонних виробів” (99053 м. Севастополь, вул. Фіолентовське шосе, 5, р/р 26001303335209 у СФ ПИБ, МФО 324515, ЄДРПОУ 05518316) витрати по сплаті державного мита у розмірі 294,87 грн., і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. В задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити.
Копії рішення направити сторонам.
Суддя В.Є. Дмитрієв
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України і підписано 10.07.06