Справа № 2-526/09

Рішення

Іменем   України

22 червня 2009 р.     м. Чернігів

Новозаводський районний суд міста ОСОБА_1

в складі: головуючого - судді             Артюх К.В.

при секретарі     Горбік Т.А.

за участю позивача ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_5, третіх осіб ОСОБА_6, ОСОБА_7

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, Чернігівської міської ради, Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітету України по земельних ресурсів», треті особи ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання права власності, поділ спільного майна подружжя, визнання недійсним державного акта про право власності на земельну ділянку, визнання права власності на частину земельної ділянки, суд, -

встановив:

    ОСОБА_2 звернулася до суду з позовними вимогами до ОСОБА_4, Чернігівської міської ради, Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітету України по земельних ресурсів про визнання права власності, поділ спільного майна подружжя, визнання недійсним державного акта про право власності на земельну ділянку, визнання права власності на частину земельної ділянки , в якій просить визнати за нею право власності на ? частину будинку та на ? всіх надвірних будівель, виділивши її частку в натурі, свої вимоги  мотивує тим, що  07.10.1989 року вона вступила в зареєстрований шлюб з відповідачем, від шлюбу мають дочку ІНФОРМАЦІЯ_1, після шлюбу, так як у відповідача малась земля під забудову та стояла «времянка» сторони почали будівництво будинку, будуватись та створювати спільне майно. В 1990 році заклали фундамент, вивели стіни, накрили кришу, збудували надвірні будівлі, в 1994 році сторони перейшли в нову хату, поступово роблячи внутрішні роботи, в 1997 році знесли «времянку». На сьогоднішній день будинок повністю збудований , має два поверхи, на першому поверсі розташовані три кімнати , кухня, туалет, коридор, веранда, котельня, на другому – дві кімнати та балкон, будинок має гараж та інші надвірні будівлі, ще в 1994 році  провели газифікацію, так як за час спільного життя стосунки позивача та відповідача погіршилися, відповідач став піднімати на позивача руку, виганяти з дому, змінив замки на будинку, не здає будинок в експлуатацію, позивач змушена звернутися до суду за захистом своїх прав.

    30.04.2009 року позивач подала до суду уточнення позовних вимог, де просить визнати за нею право власності та розподілити житловий будинок з надвірними спорудами № 1 «3» по вул. Невського в м. Чернігові, а саме квартиру № 2 між позивачем та відповідачем згідно варіанту № 2 судової будівельно – технічної експертизи: позивачу 2-2 площею 12,4 кв.м. вартістю 28258 грн., 2-4 площею 1,4 кв.м. вартістю 3191 грн., 2-5 площею 3,5 кв.м., вартістю  7976 грн., 2-6 площею 9,7 кв.м. вартістю 22106 грн., 2-7 площею 10,2 кв.м вартістю 19826 грн., 2-10 площею 8,7 кв.м. вартістю 19826 грн., частина приміщення 2-111 площею 9,2 кв.м., вартістю 20966 грн., всього 55,1 кв.м. – 125568 грн., що складає 24/100 частин від будинку в цілому і на 4 кв.м. менше від частини, яка ділиться між подружжям в одиницях загальної площі, і на 9115 грн. менше від частини, яка ділиться в одиницях вартості.

З урахуванням надвірних будівель і споруд: вартість частки в будинку 125568 грн., вартість погребу «в-1» 7339 грн., вартість ? частини сараю «в-1» 5488,5 грн., вартість ? частини сараю «В1-1» 8998,5 грн., вартість ? частини вбиральні «Д-1» 850,5 грн., вартість ? частини гаражу «Ж-1» 13961 грн., всього 162205,5 грн., що складає 30/100 частин від домоволодіння в цілому і на 7446,5 грн. менше від частини, яка ділиться між подружжям в одиницях вартості. Відповідачу виділити по варіанту № 2 судової будівельно-технічної експертизи те, що пропонується в даному варіанті першому співвласнику, стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати: судовий збір, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, витрати на проведення судової експертизи.

18.05.2009 року позивач надала суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить визнати державний акт на землю від 27.03.2003 року, а саме на частину земельної ділянки, розташованої за адресою м. Чернігів, вул. Невського, 1 – з площею 477 кв.м. приватизованої відповідачем  ОСОБА_4 недійсним, а за позивачем визнати право власності на ? частину цієї земельної ділянки.

В судовому засіданні позивач, представник позивача позовні вимоги підтримала, просила визнати право власності і поділити в натурі ? частину будинку по вул. Невського, 1 в м. Чернігові по варіанту № 2 судової будівельно-технічної експертизи і виділити позивачу як другому співвласнику, а відповідачу, як першому співвласнику. В зв’язку з виділенням в натурі будинку необхідно визнати право власності і виділити земельну ділянку, для чого потрібно визнати недійсним державний ОСОБА_8 про право власності на земельну ділянку видану на ім'я відповідача.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив  в задоволенні позову відмовити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що будинок самочинно збудований, що видно з матеріалів справи, земельна ділянка виділялася саме відповідачу, він скористався своїм правом і приватизував земельну ділянку. Державний акт є дійсним, тому відсутні підстави для визнання його недійсним.  

Представники відповідачів – представник Чернігівської міської ради та представник  Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітету України по земельних ресурсів» в судове засідання не з’явилися. Від представника Чернігівської міської ради надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника Чернігівської міської ради.

Третя особа ОСОБА_6 просила в задоволенні позову відмовити.

Третя особа ОСОБА_7 вирішення питання залишив на розсуд суду.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що вона допомагала будувати будинок в 1991 році, відповідач не пускає позивача в будинок, побив її. Що стосується землі, свідок пояснила, що нічого не знає.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що сім'я ОСОБА_6 одружилися в 1989 році, в 1990році вони вирішили будуватися, свідка просили привозити перекриття, гроші давав відповідач, цеглу купували як батьки позивача так і батьки відповідача. Вони разом побудували частину будинку, гараж, майстерню.

Вислухавши осіб, які брали участь у справі, свідків, дослідивши матеріали справи, розглядаючи позов в межах заявлених вимог і на підставі наданих суду доказах, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю, з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що згідно копії свідоцтва про шлюб (а.с.6) ОСОБА_4 07.10.1989 року  уклав шлюб з ОСОБА_8, присвоєно прізвище ОСОБА_4. Шлюб на день розгляду справи не розірваний.

Відповідально до копії  державного акта на право власності на земельну ділянку від 12.08.2003 року (а.с. 41) ОСОБА_4 на підставі рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування, договору купівлі-продажу, рішення Чернігівської міської ради від 27.03.2003 року /сьома сесія, двадцять четвертого скликання, є власником земельної ділянки площею 0,0477 га у межах згідно з планом , земельна ділянка розташована в м. Чернігів, вул. Невського, 1-з, цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Відповідно до висновку № 10-09 С судової будівельно – технічної експертизи від 26.03.2009 року (а.с.51-71) ступінь готовності житлового будинку з прибудовами  літерами «А-2»Ю, «А1-2», «а-2», «а1-2» складає 100% - готовності, та 5% - зносу. Ступінь готовності надвірних будівель складає 100% готовності, та процент зносу: сарай літ. «В-1» - 20% зносу; сарай літ. «В-1» - 0% зносу; гараж літ. «Ж-1» - 10% зносу; вбиральня літ. «Д-1» - 25% зносу. Житловий будинок з прибудовами та надвірними будівлями самочинно збудований, не зданий в експлуатацію, правовстановлюючи документи відсутні. Вартість будинку та надвірних будівель які розташовані за адресою м. Чернігів, вул. Невського, 1-з складають 607430 грн. При будівництві частини житлового будинку та надвірних будівель які розташовані за адресою м. Чернігів, вул. Невського, 1-з використані такі будівельні матеріали: фундаменти – бетон; стіни – цегла керамічна, цегла силікатна; перекриття – залізобетонні панелі, дерево; підлога – лінолеум; покрівля – хвилясті азбестоцементні листи; вікна – дерев’яні; двері – дерев’яні. Вартість будівельних матеріалів які використані для будівництва основних конструктивних елементів частини житлового будинку (яка належить ОСОБА_4І.) та надвірних будівель складає 129464,84 грн.

Відповідно до довідки вуличного комітету № 35 від 13.05.2009 року (а.с.90) ОСОБА_4 проживає та зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_2 «з», за даною адресою зареєстровані і проживають: домовласник  ОСОБА_4, дочка ОСОБА_6, дружина ОСОБА_2 зареєстрована за даною адресою, але на даний момент не проживає.

Згідно ч.2, ч. 3 ст. 10 ЦПК України, сторони та інші особи,  які беруть участь у справі,  мають рівні  права  щодо  подання  доказів,  їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини,  на  які  вона посилається  як  на  підставу  своїх  вимог  або заперечень,  крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як  за  зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін  та  інших осіб, які беруть участь у справі.

    Згідно ст. 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.

    Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Враховуючи, що частина домоволодіння по вул. Невського № 1 «з» в м. Чернігові споруджена сім’єю ОСОБА_2 самочинно,  за  відсутності  дозволу та проектної документації  на будівництво,  а тому до складу спільного сумісного  майна подружжя вона увійти не може і поділу не підлягає, позивачкою не пред’являлися вимоги про визнання права власності та поділ будівельних матеріалів, які були використані при будівництві, тому в задоволенні позову в частині визнання права власності на ? частину будинку,  всіх надвірних споруд та виділ в натурі, слід відмовити.

Оскільки земельна ділянка, право власності на яку набуто шляхом приватизації, є особистою приватною власністю того із подружжя, кому вона безоплатно передана у власність, та не є спільною сумісною власністю подружжя, підставою визнання права власності на ? частину земельної ділянки та визнання недійсним ОСОБА_8 про право власності на земельну ділянку зазначався реальний поділ будинку, тому в задоволенні позовних вимог про визнання державного ОСОБА_8 на частину земельної ділянки розташованої по вул. Невського 1-з, площею 477 кв. м. від 27.03.2003 року,  визнання за позивачем права власності на ? частину цієї земельної ділянки, слід відмовити.

Керуючись ст. ст.  10, 11, 60, 209, 213 - 215, 218 ЦПК України,  ст. ст. 331, 376              ЦК України, ст. ст. 59,60, 69, 70,71СК України, ст. ст. 118, 152-158 ЗК України суд, -

Вирішив:

    В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_4, Чернігівської міської ради, Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітету України по земельних ресурсів», треті особи ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання права власності, поділ спільного майна подружжя, визнання недійсним державного акта про право власності на земельну ділянку, визнання права власності на частину земельної ділянки – відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд міста ОСОБА_1, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів, після подання заяви про апеляційне оскарження рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.  

Суддя Новозаводського

районного суду міста ОСОБА_1 ОСОБА_8