номер провадження справи 30/207/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2016 Справа № 908/6344/15

за позовом: Приватного акціонерного товариства “Мелітопольський олійноекстракційний завод” (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фрунзе, буд. 31)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Таврійська олійножирова компанія” (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Карла Маркса, буд. 17)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Реєстраційна служба Мелітопольського міськрайонного управління юстиції (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Карла Маркса, буд. 27)

про визнання недійсним та скасування свідоцтва про права власності на нерухоме майно,

Суддя Кагітіна Л.П.

За участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача – ОСОБА_1, довіреність № б/н від 06.01.2016 р.;

від відповідача – ОСОБА_2, довіреність № б/н від 01.02.2016 р.;

від третьої особи – не з’явився;

До господарського суду Запорізької області звернулося Приватне акціонерне товариство “Мелітопольський олійноекстракційний завод” з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Таврійська олійножирова компанія” про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно; скасування в Державному реєстрі реєстрації комплексу, розташованого в м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 33, проведеної Реєстраційною службою Мелітопольського міськрайонного управління юстиції 06.08.2013 р. за реєстраційним номером 126740123107.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 16, 356, 358, 364 ЦК України, ст.ст. 2, 3, 16, 18, 21 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень". При цьому зазначає наступне. Приватне акціонерне товариство «Мелітопольський олійноекстракційний завод» є власником майна, що знаходиться у спільній частковій власності, за адресою Запорізька область, м. Мелітополь. вул. Фрунзе, 33, а саме: нерухоме майно 4/25 частин комплексу будівель та споруд, у складі майна гаражу Г-1, убиральні У-1, Навісу Є-1. Вказане майно було придбано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійська олійножирова компанія» за договором купівлі-продажу частини комплексу від 25.06.2005р., посвідченого приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу, зареєстровано в державному реєстрі прав на нерухоме майна за №4429. Приватне акціонерне товариство «Мелітопольський олійноекстракційний завод» мало намір наведене майно, однак з`явившись до приватного нотаріуса ОСОБА_3 07.11.2015р. для укладення угоди, позивач отримав відмову у вчиненні нотаріальної дії по укладенню договору купівлі-продажу. Приватний нотаріус ОСОБА_3 не змогла провести державну реєстрацію права власності на нерухоме майно: 4/25 частин комплексу будівель та споруд, у складі майна гаражу Г-1, убиральні У-1, навісу Є-1 за адресою м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 33, в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідно до п. 5 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Це сталось внаслідок того, що відповідач, всупереч діючих норм закону, за своєю заявою від 12.07.13р. зареєстрував свою частину комплексу як цілу частку 1/1 в Мелітопольському міськрайонному управлінні юстиції 06.08.13р. за реєстраційним номером 126740123107 на підставі Свідоцтва №7612639 від 06.08. 2013р. За доводами позивача, відповідач, зареєструвавши своєю заявою від 12.07.13 свою частину комплексу як цілу частку в Мелітопольському міськрайонному управлінні юстиції на підставі Свідоцтва №7612639 від 06.08.2013р., фактично позбавив позивача права реєстрації належної йому частки 4/25 комплексу в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Оскільки немає нотаріального договору про поділ комплексу нерухомості розташованого в м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 33, позивач вважає, що видача свідоцтва реєстраційною службою Мелітопольського міськрайонного управління юстиції є незаконною. При цьому вказує, що направлена на адресу відповідача вимога №6051 від 20.11.2015р. про скасування в Мелітопольському міськрайонному управлінні юстиції державної реєстрації 06.08.13р. за реєстраційним номером 126740123107 на підставі Свідоцтва №7612639 від 06.08. 2013р. залишена відповідачем без відповіді та виконання, що стало підставою для звернення з даним позовом.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.12.2015 р. порушено провадження у справі № 908/6344/15, присвоєно справі номер провадження № 30/207/15, розгляд якої призначено на 04.02.2016 р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об’єктивного розгляду і вирішення справи по суті.

У судовому засіданні, відкритому 04.02.2016 р., розгляд справи відкладено до 25.02.2016 р.

На підставі ст. 69 ГПК України ухвалою суду від 25.02.2016 р. строк розгляду справи продовжено на 15 днів за клопотанням позивача, розгляд справи відкладено на 14.03.2016 р.

В судовому засіданні 14.03.2016 р. розгляд справи продовжено.

За письмовим клопотанням представників позивача та відповідача фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Представник позивача у судовому засіданні, позов підтримав в повному обсязі, з урахуванням наданого суду уточнення до позовної заяви, які стосуються технічних виправлень. З урахуванням пояснень позивача, позивач просить визнати недійсним та скасувати Свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 7612639 від 06.08.2013 р., видане Реєстраційною службою Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Товариству з обмеженою відповідальністю «Таврійська олійножирова компанія»; скасувати державну реєстрацію комплексу, розташованого в м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 33, проведену Реєстраційною службою Мелітопольського міськрайонного управління юстиції 06.08.2013 р. за реєстраційним номером 126740123107 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Товариством з обмеженою відповідальністю «Таврійська олійножирова компанія». Надані позивачем уточнення не змінюють ані підстав позову, ані його предмету, тому клопотання позивача задоволено судом.

Представник відповідача у судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечив, з підстав зазначених у відзиві.

За доводами відповідача, свідоцтво про право власності не є актом у розумінні господарського та господарсько-процесуального судочинства, тому провадження у справі слід припинити. Щодо вимоги про скасування державної реєстрації права власності, вказує, що повноваження щодо реєстрації припинення права власності віднесено до повноважень органів реєстраційної служби, які є суб’єктами владних повноважень, тому спір з такою вимогою підвідомчий суду адміністративного судочинства. Також, за доводами відповідача, із оспореного позивачем свідоцтва на право власності № 7612639 від 06.08.2013 р. вбачається, що відповідач зареєстрував право власності та отримав відповідне свідоцтво щодо іншого майнового комплексу, який не включає в себе майно, що належить позивачу.

Третя особа-1 представника у судове засідання не направила. В раніше наданому клопотанні просить справу розглянути без участі її представника.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними у справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документи не надані.

Враховуючи обмеженість розгляду справи визначеними законом процесуальними строками та достатність матеріалів справи для розгляду справи, наявність заяви третьої особи про розгляд справи без участі її представника, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника третьої особи.

В судовому засіданні 14.03.2016 р. справу розглянуто, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

                               ВСТАНОВИВ:

29.06.2005 р. між Відкритим акціонерним товариством «Мелітопольський олійноекстраційний завод» (Покупцем, правонаступником якого є позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таврійська олійножирова компанія» (Продавцем, відповідачем у справі) було укладено договір купівлі-продажу частини комплексу (надалі – Договір), посвідченого приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в державному реєстрі прав на нерухоме майно за № 4429.

Відповідно до п. 1.1 Договору Подавець зобов’язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов’язується прийняти належні Продавцю на праві власності 4/25 (чотири / двадцять п’ятих) частини комплексу, що знаходиться за адресою: Запорізька область, м.Мелітополь. вул. Фрунзе, 33, а саме: гараж Г-1, убиральня У-1, навіс Є-1, і сплатити за них визначену за домовленістю сторін грошову суму.

Комплекс, частина якого відчужується складається з: будівлі А-1, побудованої з цегли, розмір загальної площі 154,9 кв. м., нежитлова площа становить 57,9 кв.м., складу Б-1, побудованого з цегли, розмір загальної площі 254,8 кв.м., нежитлова площа становить 240,9 кв.м., будівлі В-1 КПП, побудована з цегли, розмір загальної площі 3,4 кв.м., нежитлова площа становить 3,4 кв.м., гаражу Г-1, побудованого з цегли, розмір загальної площі 10,9 кв.м., нежитлова площа становить 10,9 кв.м., гаражу-майстерні Д-1, побудованого з цегли, розмір загальної площі 48,6 кв.м., нежитлова площа становить 48,6 кв.м., навісу Є-1, з металевої сітки, резервуари № 1-3, убиральні У, цегляної, огорожі № 4, залізничної колії № 5, дворового мостіння № 6.

Приватне акціонерне товариство «Мелітопольський олійноекстракційний завод» мало намір продати майно, що знаходиться у спільній частковій власності, за адресою Запорізька область, м. Мелітополь. вул. Фрунзе, 33, а саме: нерухоме майно 4/25 частин комплексу будівель та споруд, у складі майна гаражу Г-1, убиральні У-1, Навісу Є-1, а також залізничні колії: у складі колії №1 від вістря вістряків стрілочного переводу №7 до стику рамних рейок стрілкового переводу №6 довжиною 219,32 м. ділянку колії №2 довжиною 56,2 м., ділянку колії №5 від початку першої ланки за хвостом хрестовини стрілочного переводу №4 до упору довжиною 56,1 м, під`їздної колії №6 довжиною 36,68 м, стрілочні переводи №1,6.

Згідно нотаріальних свідоцтв від 30.10.15р.№3830 від 07.11.15р. №3916, з метою виконання ст. 362 Цивільного кодексу України, позивачем було направлено відповідачу пропозицію з правом першочергового придбання частини об’єкту нерухомості. Цим правом відповідач не скористався.

Постановою від 07.11.2015 р. приватним нотаріусом ОСОБА_3 було відмовлено позивачу у вчиненні нотаріальної дії у посвідченні договору купівлі-продажу належних йому 4/25 частин комплексу за адресою: м. Мелітополь Запорізької області, вул. Фрунзе, буд. 33.

У зазначені постанові вказано, що при підготовці державної реєстрації на належні Приватному акціонерному товариству «Мелітопольський олійноекстраційний завод» 4/25 частин комплексу будівель та споруд, у складі майна: гаражу Г-1, убиральні У-1, навісу Є-1 за адресою м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 33, в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було виявлено, що у вищезазначеному реєстрі вже присутня реєстрація права власності на комплекс за адресою: м. Мелітополь Запорізької області, вул. Фрунзе, 33, за Товариством з обмеженою відповідальністю «Таврійська олійножирова компанія», податковий код 25222368, що знаходиться за адресою: м. Мелітополь Запорізької області, вул. Карла Маркса, 17, при цьому реєстрація проведена за цим Товариством не на належну йому частку, як співвласника, цього комплексу, а на повну, тобто цілу частку (« 1/1»), яка була здійснена реєстраційною службою Мелітопольського міськрайонного управління юстиції 06.08.2013 р. з відкриттям розділу за реєстраційним номером 126740123107 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 06.08.2013 р. за індексним номером 7612639.

За доводами позивача, у власності позивача після здійснення продажу 4/25 залишилось 21/25 частин комплексу, тому при наявності долі 21/25 відповідач не мав юридичного права здійснювати реєстрацію своєї частини комплексу як 1/1 (цілої частини). Зазначеної незаконною реєстрацією відповідач позбавив позивача права розпорядження своєю часткою.

Позовні вимоги про визнання недійсним та скасування свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 7612639 від 06.08.2013 р., виданого Реєстраційною службою Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Товариству з обмеженою відповідальністю «Таврійська олійножирова компанія»; скасування державної реєстрації комплексу, розташованого в м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 33, проведеної Реєстраційною службою Мелітопольського міськрайонного управління юстиції 06.08.2013 р. за реєстраційним номером 126740123107 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Товариством з обмеженою відповідальністю «Таврійська олійножирова компанія», є предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представників позивача та відповідача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Приписами ч. 2 ст. 41 Конституції України встановлено, що право власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України, право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, не залежно від волі інших осіб. Згідно зі ст. 317 цього Кодексу власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 328 Цивільного кодексу України унормовано, що право власності набувається на підставах, не заборонених законом та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. ст. 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Мелітопольський олійноекстракційний завод» (позивач) є власником майна, що знаходиться у спільній частковій власності, а саме: нерухомого майна - 4/25 (чотири / двадцять п’ятих) частин комплексу, що знаходиться за адресою: за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь. вул. Фрунзе, 33, а саме: гаражу Г-1, убиральні У-1, навісу Є-1.

Зазначене майно було придбано позивачем у Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійська олійножирова компанія» за договором купівлі-продажу частини комплексу від 29.06.2005р., посвідченого приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованого в державному реєстрі прав на нерухоме майно за № 4429.

Як вказує позивач, з метою продажу належного йому майна за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь. вул. Фрунзе, 33, а саме: 4/25 частин комплексу будівель та споруд, у складі майна гаражу Г-1, убиральні У-1, навісу Є-1, а також залізничні колії, він звернувся до приватного нотаріуса з відповідною заявою, проте, у вчиненні нотаріальних дій йому було відмовлено постановою від 07.11.2015 р.

В постанові приватного нотаріуса зазначено, що при підготовці державної реєстрації на належні Приватному акціонерному товариству «Мелітопольський олійноекстраційний завод» 4/25 частин комплексу будівель та споруд, у складі майна: гаражу Г-1, убиральні У-1, навісу Є-1 за адресою м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 33, в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було виявлено, що у вищезазначеному реєстрі вже присутня реєстрація права власності на комплекс за адресою: м. Мелітополь Запорізької області , вул. Фрунзе, 33, за Товариством з обмеженою відповідальністю «Таврійська олійножирова компанія»,Ю податковий код 25222368, що знаходиться за адресою: м. Мелітополь Запорізької області, вул. Карла Маркса, 17, при цьому реєстрація проведена за цим Товариством не на належну йому частку, як співвласника, цього комплексу, а на повну, тобто цілу частку (« 1/1»), яка була здійснена реєстраційною службою Мелітопольського міськрайонного управління юстиції 06.08.2013 р. з відкриттям розділу за реєстраційним номером 126740123107 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 06.ю08.2013 р. за індексним номером 7612639.

Відповідно до приписів ст. 356 ЦК України, власність двох та більше осіб з визначенням часток є спільною частковою власністю. У статті 358 Цивільного кодексу України зазначено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Згідно із частиною 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Відповідно до частини 3 цієї статті, у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Також, відповідно до ст. 21 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі поділу об'єкта нерухомого майна або виділу частки об'єкта нерухомого майна відповідний розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються, реєстраційний номер цього об'єкта скасовується. Водночас для кожного з новостворених об'єктів нерухомого майна відкривається новий розділ Державного реєстру прав і нова реєстраційна справа, кожному з таких об'єктів

присвоюється новий реєстраційний номер.

Відповідно до п. 7. ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Обставини справи свідчать, що за заявою відповідача від 12.07.2013 р. було зареєстровано право власності на майновий комплекс за адресою: м. Мелітополь Запорізької області, вул. Фрунзе, 33, при цьому, за Товариством з обмеженою відповідальністю «Таврійська олійножирова компанія» проведено реєстрацію не на належну йому частку, як співвласника, цього комплексу, а на повну, тобто цілу частку (« 1/1»), яка була здійснена реєстраційною службою Мелітопольського міськрайонного управління юстиції 06.08.2013 р. з відкриттям розділу за реєстраційним номером 126740123107 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 06.08.2013 р. за індексним номером 7612639.

Відповідно до ч. 7 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, видається у разі виділення окремого об'єкта нерухомого майна зі складу об'єкта нерухомого майна, що складається із двох або більше об'єктів.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність нотаріального договору про поділ комплексу нерухомості розташованого в м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 33, суд дійшов висновку, що видача реєстраційною службою Мелітопольського міськрайонного управління юстиції свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 06.08.2013 р. за індексним номером 7612639 є незаконною.

Частиною 2 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що Державна реєстрація прав проводиться на підставі свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» заявлене право власності або інше речове право може бути зареєстроване тільки при відсутності іншої реєстрації.

Враховуючи, що державну реєстрацію частини комплексу за відповідачем, як цілої частки (« 1/1») в Мелітопольському міськрайонному управлінні юстиції 06.08.2013р. за реєстраційним номером 126740123107 було проведено на підставі свідоцтва про право власності, яке видано незаконно, реєстрація у державному реєстрі майнового комплексу за адресою м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 33, також є такою, що не відповідає Закону.

Згідно із ст. 55 Закону України «Про власність» ніхто не може бути позбавлений права власності іншим способом, як за рішенням суду у встановленому законом порядку. Тим самим відновити права власності позивача щодо його державної реєстрації можливо тільки за умови скасування здійсненої відповідачем реєстрації на зазначені об’єкти нерухомості.

Таким чином, відповідач своїми діями позбавив позивача права зареєструвати свою частину за адресою м. Мелітополь. вул. Фрунзе, 33, і відповідно, розпоряджатись, належним йому майном.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач, з метою відновлення своїх прав, звернувся до відповідача з вимогою №6051 від 20.11.2015р. щодо скасування в Мелітопольському міськрайонному управлінні юстиції державної реєстрації 06.08.2013р. за реєстраційним номером 126740123107 майнового комплексу на підставі свідоцтва №7612639 від 06.08. 2013р. Відповідач до теперішнього часу вимоги позивача не виконав, залишивши її без відповіді.

Згідно з приписами статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. За приписами статей 1, 2 Господарського процесуального кодексу України звертаючись з позовами до господарських судів, підприємства, установи, організації реалізують надане їм право захищати в судовому порядку свої порушені або оспорюванні права та охоронювані законом інтереси у спосіб, передбачений, зокрема, статтею 16 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" визначено поняття державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, як офіційне визнання і підтвердження державних фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до відповідного Державного реєстру.

Право власності на нерухоме майно виникає з моменту його реєстрації згідно ст. 331 ЦК України. Неможливість здійснення реєстрація права позивача в державному реєстрі прав на нерухоме майна унеможливлює подальше розпорядження майном.

Доводи відповідача, що свідоцтво про право власності не є актом у розумінні господарського судочинства, суд відхиляє. Приймаючи до уваги основну мету судочинства, - захист порушеного права, для найшвидшого відновлення порушеного права та з урахуванням того, що стаття 16 ЦК України передбачає можливість захисту порушеного права в інший, не передбачений цією статтею спосіб, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача саме у визначений ним спосіб.

Таким чином, аналіз зазначених норм права та фактичних обставин справи свідчить про те, що позовні вимоги про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 06.08.2013 р. за індексним номером 7612639 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Право власності на комплекс за адресою: м. Мелітополь Запорізької області, вул. Фрунзе, 33, на теперішній час зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Таврійська олійножирова компанія» в Державному реєстрі прав - єдиній державній інформаційній системі, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав, який ведеться згідно Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Пунктом 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно приписів п. 25 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ № 703 від 22.06.2011 р., у разі проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно заінтересованою особою є власник (власники), інший правонабувач (правонабувачі), сторона (сторони) правочину, відповідно до якого виникло право власності та інше речове право.

Як вже встановлено судом, власником нерухомого майна: 4/25 частин комплексу будівель та споруд, у складі майна гаражу Г-1, убиральні У-1, навісу Є-1 за адресою м.Мелітополь, вул. Фрунзе, 33, є Приватне акціонерне товариство «Мелітопольський олійноекстраційний завод» на підставі договору купівлі-продажу частини комплексу від 29.06.2005 р.

Отже, для того, щоб власником 4/25 майнового комплексу було можливо зареєструвати це право в Державному реєстрі необхідно спочатку скасувати в Державному реєстрі реєстрацію комплексу, розташованого в м. Мелітополь Запорізької області, вул. Фрунзе, 33, проведену Реєстраційною службою Мелітопольського міськрайонного управління юстиції 06.08.2013 р. за реєстраційним номером 126740123107.

Відносно доводів відповідача, що вимоги про скасування державної реєстрації права власності за підвідомчістю відносяться до суду адміністративного судочинства, суд зауважує, що в даному випадку вимоги про скасування в Державному реєстрі реєстрації комплексу, розташованого в м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 33, проведеної Реєстраційною службою Мелітопольського міськрайонного управління юстиції 06.08.2013 р. за реєстраційним номером 126740123107, є похідною вимогою від основної, тому підлягають розгляду в одному провадженні за правилами господарського судочинства.

Пунктом 37 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затв. Постановою КМУ N 703 від 22.06.2011р., встановлено, що Державний реєстратор переносить записи Державного реєстру прав про речові права та їх обтяження щодо об'єкта нерухомого майна, який поділяється або частка з якого виділяється, до відкритих на кожний з новостворених об'єктів нерухомого майна розділів Державного реєстру прав.

Орган державної реєстрації прав, нотаріус після проведення державної реєстрації права власності на один з новостворених об'єктів нерухомого майна у разі відсутності державної реєстрації права власності на інший новостворений об'єкт нерухомого майна у день прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень надсилає власникові такого об'єкта письмове повідомлення про проведення державної реєстрації права власності на один з новостворених об'єктів, в якому рекомендує звернутися до органу державної реєстрації прав, нотаріуса з метою проведення державної реєстрації права власності на інший новостворений об'єкт.

Отже, скасування державної реєстрації комплексу, розташованого в м.Мелітополь, вул. Фрунзе,33, в державному реєстрі прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 126740123107 на підставі свідоцтва №7612639 від 06.08.2013р. не є припинення права власності відповідача на належні йому 21/25 частини права власності комплексу будівель та споруд за зазначеною вище адресою, оскільки в цьому разі відновлюється первісна реєстрація відповідача на 21/25 частин зазначеного комплексу.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В даному випадку відповідачем не спростовуються наведені позивачем факти. Разом з тим, обставини справи свідчать про доведеність набуття позивачем права власності на 4/25 частини майнового комплексу, розташованого в м. Мелітополь Запорізької області, вул. Фрунзе, 33, та порушення його права володіння та розпорядження належного йому майна з боку відповідача.

Враховуючи викладене, суд констатує наявність підстав для задоволення позовних вимог, які є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 45, 22, 33, 34, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                         ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “Мелітопольський олійноекстракційний завод” (м. Мелітополь Запорізької області) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Таврійська олійножирова компанія” (м. Мелітополь Запорізької області) задовольнити повністю.

Визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно №7612639 від 06.08.2013 р., видане Реєстраційною службою Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Товариству з обмеженою відповідальністю «Таврійська олійножирова компанія» (72312, м. Мелітополь Запорізької області, вул. Карла Маркса, 17, код ЄДРПОУ 25222368).

Скасувати державну реєстрацію комплексу, розташованого в м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 33, проведену Реєстраційною службою Мелітопольського міськрайонного управління юстиції 06.08.2013 р. за реєстраційним номером 126740123107 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Товариством з обмеженою відповідальністю «Таврійська олійножирова компанія» (72312, м. Мелітополь Запорізької області, вул. Карла Маркса, 17, код ЄДРПОУ 25222368).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійська олійножирова компанія» (72312, м. Мелітополь Запорізької області, вул. Карла Маркса, 17, код ЄДРПОУ 25222368) на користь Приватного акціонерного товариства “Мелітопольський олійноекстракційний завод” (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фрунзе, буд. 31, код ЄДРПОУ 00373830) 2436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлене у повному обсязі та підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 21.03.2016 р.