ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33001 м.Рівне, вул. Яворницького, 59
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"21" липня 2006 р. Справа № 20/158
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Василишина А.Р. за участю секретаря судового засідання помічника судді Сокола Ф.Г.
за участю представників сторін:
позивача: Скарбарчук О.Г. (дов. № 03-02/258 від 27.03.2006р.);
відповідача: Сенюк Л.В. (дор. б/н від 21.07.2006р.).
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до відповідача Акціонерного товариства відкритого типу „Енерговисотспецбуд”
про стягнення в сумі 65 988 грн. 64 коп.
Статті 27, 29, 49, 51, 127 Кодексу адміністративного судочинства України роз’яснені.
ВСТАНОВИВ:
Рівненське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (надалі –Позивач) звернулося в господарський суд Рівненської області з позовом до Акціонерного товариства відкритого типу „Енерговисотспецбуд” (надалі –Відповідач) про стягнення адміністративно-господарських санкцій за незабезпечення середньооблікової чисельності працюючих інвалідів у межах нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів в сумі 65 988 (шістдесят п’ять тисяч дев’ятсот вісімдесят вісім) грн. 64 коп..
Відповідач у запереченні № 672 від 8 червня 2006 року (а.с. 8-9), № 700 від 16 червня 2006 року (а.с. 15-16) та представник Відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову з підстав вказаних у запереченні.
Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, та оцінивши наявні в матеріалах справи і досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив наступне.
Згідно звіту Відповідача (а.с. 4) про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік (форми № 10-ПІ) середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу в 2005 році складала 369 (триста шістдесят дев’ять) осіб; чисельність інвалідів, які повинні працювати на підприємстві –15 (п’ятнадцять) осіб; середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність –10 (десять) осіб. Фонд оплати праці штатних працівників склав 4870,7 тисяч грн..
Звіт підписано 30 січня 2006 року керівником та головним бухгалтером Відповідача.
Оскільки Відповідачем у 2005 році не було працевлаштовано лише десять інвалів Позивач нарахував 65 988 (шістдесят п’ять тисяч дев’ятсот вісімдесят вісім) грн. 64 коп. адміністративно-господарських санкцій за незабезпечення середньооблікової чисельності працюючих інвалідів у межах нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.
У відповідності до статті 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, для підприємств незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 осіб – у кількості одного робочого місця.
У відповідності частини 1 статті 18 цього Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, працевлаштування здійснюється органами Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів (надалі в тексті –Органи працевлаштування інвалідів).
Згідно пункту 14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів (надалі в тексті – Положення про робоче місце інваліда), затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 3 травня 1995 року за № 314 „Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів”: підприємства (об’єднання), установи і організації у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів. Робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно, крім іншого, введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.
У відповідності з пунктом 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 26 вересня 2002 року за № 1434, у складі Мінпраці діє Фонд соціального захисту інвалідів. Згідно з пунктом 5 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів: підприємства, зокрема, інформують центри занятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Згідно пункту 14 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, підприємства інформують державну службу занятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів.
У відповідності до підпункту 3 пункту 4 та підпункту 3 пункту 5 про Фонд соціального захисту інвалідів, Фонду надано право здійснювати контроль за своєчасним перерахуванням підприємствами сум штрафних санкцій за недодержання ними нормативів робочих місць для правцевлаштування інвалідів та проводити перевірки підприємств щодо додержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.
Аналіз вище наведених положень законодавства про соціальний захист інвалідів свідчить про те, що обов’язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов’язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов’язок покладено на Органи працевлаштування інвалідів, перелічені в частині 1 статті 18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.
Судом встановлено, що Відповідач у 2005 році інформував місцеві органи соціального захисту населення про вільні 3 (три) робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів, що підтверджується звітом про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках станом на 28 вересня 2005 року, форми № 3-ПН (а.с. 12).
Таким чином, фактично Відповідачем у 2005 році було створено тринадцять робочих місць для інвалідів, що стверджується матеріалами справи, а тому Відповідач зобов’язаний сплатити адміністративно-господарські санкції за нестворені два робочі місця.
Розмір штрафних санкцій, призначених для перерахунку Позивачу через непрацевлаштування двох інвалідів складає 26 399 (двадцять шість тисяч триста дев’яносто дев’ять) грн. 46 коп..
Заперечення Відповідача відображені в додаткових доказах № 700 від 16 червня 2006 року безпідставні, оскільки законодавець не пов’язує обов’язок щодо сплати штрафних санкцій з оцінкою фінансових результатів господарської діяльності підприємства чи його зобов’язаннями перед бюджетом, і частина 3 статті 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, по суті, встановлює черговість внесення зазначених у ній платежів за рахунок доходних статтей, а частина 5 статті 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” встановлює можливість, у разі несплати, звернення стягнення на майно.
Доводи Відповідача висвітлені у пункті 3 заперечення № 672 від 8 червня 2006 року безпідставні, необґрунтовані і до уваги судом не беруться.
Відповідач доказів сплати адміністративно-господарської санкції суду не подав.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково в сумі 26 399 (двадцять шість тисяч триста дев’яносто дев’ять) грн. 46 коп..
Судовий збір у відповідності до статтей 87, 98 і Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України покладається на Відповідача пропорційно до задоволених вимог.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з відповідача –Акціонерного товариства відкритого типу „Енерговисотспецбуд”, Рівненська область, м. Кузнецовськ, Продмайданчик, р/р 26007301390140 в Промінвестбанку, МФО 333302, код ЄДРПОУ 13978210 –26 399 (двадцять шість тисяч триста дев’яносто дев’ять) грн. 46 коп. адміністративно-господарських санкцій за 2005 рік.
3. Стягнути з відповідача –Акціонерного товариства відкритого типу „Енерговисотспецбуд”, Рівненська область, м. Кузнецовськ, Продмайданчик, р/р 26007301390140 в Промінвестбанку, МФО 333302, код ЄДРПОУ 13978210 в доход державного бюджету України 263 (двісті шістдесят три) грн. 99 коп. судового збору.
4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5. Постанову направити сторонам у справі.
6. Виконавчі листи видати після набрання постановою законної сили.
7. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження..
Суддя Василишин А.Р.
- Номер:
- Опис: скарга на дії ДВС
- Тип справи: Скарга на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби
- Номер справи: 20/158
- Суд: Господарський суд Хмельницької області
- Суддя: Василишин А.Р.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 19.01.2018
- Дата етапу: 05.02.2018