копія
Справа №2-а-1538/09
Постанова
Іменем України
02 липня 2009 року місто Чернігів
Новозаводський районний суд міста ОСОБА_1
в складі: головуючого – судді Артюх К.В.
при секретарі Горбік Т.А.
з участю позивача ОСОБА_2, представників відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті ОСОБА_1 ради, Чернігівської міської виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинення дій, суд, -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом і просить визнати неправомірними дії відповідача по відмові у перерахунку та виплаті сум допомоги з оплати відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що підлягали виплаті в 2007 та 2008 роках, зобов’язати відповідача провести перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 13.10.2007 року по 31.12.2007 року, з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року та забезпечити її виплату.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та просила визнати неправомірними дії відповідача по відмові у перерахунку та виплаті сум допомоги з оплати відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що підлягали виплаті в 2007 та 2008 роках, зобов’язати відповідача провести перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 13.10.2007 року по 31.12.2007 року, з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року та забезпечити її виплату.
Представник відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті ОСОБА_1 ради в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити.
Представник відповідача - Чернігівської міської виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила в задоволенні відмовити.
Вислухавши позивача, представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні і не оспорюється сторонами, позивач є матір’ю ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.7) та у відповідності до статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Згідно до статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" від 18.01.1991 року № 2240-ІІІ допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2007 року № 32 «Питання виплати застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку», допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 1 січня призначається, а в ІІ-VI кварталах і виплачується органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання застрахованих осіб.
Судом встановлено, що позивач перебувала на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради та отримувала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, як застрахована особа з 01 липня 2007 року по жовтень 2008 року. В 2007 році допомога призначалася відповідно до Порядку призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2007 року № 13, зокрема пунктом 9 допомога призначається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 23% зазначеного прожиткового мінімуму.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» від 19.12.2006 року, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетом у таких розмірах: абзацом 3 ч.2 ст.56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку складає розмір, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян) від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення абзацу третього частини другої статті 56 та пункту 14 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, які визнані неконституційними, і що передбачено у самому рішенні.
Відповідно до ч.4 ст.9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Розмір державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визначений ч.1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року), відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Судом встановлено, що Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян) від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 офіційно оприлюднене в Офіційному віснику України, 2007, № 52, 27.07.2007 року. Таким чином, позивач повинна була дізнатися, про право на отримання допомоги у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років з моменту призначення допомоги.
З даним адміністративним позовом ОСОБА_2 звернулась 02.06.2009 року. Суд відповідно до вимог ст.ст. 99, 100 КАС України застосовує річний строк звернення з адміністративним позовом до адміністративного суду, оскільки на цьому наполягає представник відповідача, позивач заяви про поновлення процесуального строку не подавала, доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку не надала.
Згідно ст. 46 Конституції України, г ромадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Закон України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.
Частиною 1 статті 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, в редакції Закону N 107-VI від 28.12.2007, визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
Враховуючи, що позивач перебуваючи на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті ОСОБА_1 ради, даних про середньомісячний сукупний дохід своєї сім'ї не надавала, тому відповідач правомірно у відповідності до вимог ч.1 ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” проводило виплату допомоги по догляду за дитиною до досягненням нею трьох річного віку в розмірі 144 грн.10 коп., тому в задоволенні вимоги слід відмовити повністю, оскільки неправомірність дій відповідача не знайшла своє підтвердження.
Керуючись ст. ст. 99, 100, 158-163, 167 Кодексу Адміністративного Судочинства України, Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», Конституцією України, суд, -
П о с т а н о в и в :
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті ОСОБА_1 ради, Чернігівської міської виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинення дій, відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Новозаводський районний суд міста ОСОБА_1, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови, протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів, після подання заяви про апеляційне оскарження постанови. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Новозаводського
районного суду міста ОСОБА_1 Артюх