УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2016 року Справа № 876/10786/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Сеника Р.П.,

суддів Хобор Р.Б., Попка Я.С.

з участю секретаря судового засідання Мельничук Б.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Львов апеляційну скаргу Департаменту соціальної політики Луцької міської ради Волинської області на постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 06.10.2015 року у справі № 159/3478/15-а за позовом Департаменту соціальної політики Луцької ради Волинської області до ОСОБА_2 про стягнення 8159,94 гривень, -

В С Т А Н О В И В :

01 липня 2015 р. позивач Департамент соціальної політики Луцької ради Волинської звернувся до суду із позовом до області ОСОБА_2 про стягнення 8159,94 гривень.

Позовні вимоги мотивує тим, що відповідачу виплачена державна соціальна допомога малозабезпеченим сімям з 01.01.2013 по 30.06.2013 року та з 01.07.2013 по 31.12.2013 року у загальній сумі 8159,94 гривень. Однак, як виявилося, у власності відповідача є автомобіль «Fiat Doblo», а у власності чоловіка відповідача ОСОБА_3 є автомобілі «Fiat Doblo» та «Ford Courier». Оскільки у власності сімї є три автомобілі, відповідач незаконно отримала допомогу і має її повернути. Позивач просить стягнути з відповідача 8159,94 гривень.

Постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 06.10.2015 року у задоволенні позову Департаменту соціальної політики Луцької ради Волинської області відмовлено.

Постанову суду першої інстанції оскаржив позивач, подавши на неї апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що не погоджується з рішенням суду першої інстанції, оскільки дане рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та таке, що неповно відображає обставини, які мають істотне значення для даної справи.

Просить скасувати постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 06.10.2015 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 41 та ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити з таких підстав.

За змістом ст. 1215 Цивільного кодексу України передбачено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.

Водночас, колегія суддів зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, а ч. 2 ст. 4 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Приписам наведених норм кореспондують положення ч. 2 ст. 21 КАС України, згідно з якими вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Аналіз наведеної норми дає підстави для однозначного висновку про те, що адміністративними судами можуть розглядатися вимоги про відшкодування шкоди, яка була завдана лише суб'єктом владних повноважень, а також такі вимоги мають бути поєднанні з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності останнього.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 18 червня 2013 року у справі № 21-204а13, приписи якої, відповідно до ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов`язковими для всіх судів України.

Як видно із змісту п. 5 ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно - правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках встановлених Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 4 ст. 50 КАС України, громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.

В п. 4 ч. 1 ст. 18 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що даний спір належить розглядати в порядку цивільного судочинства оскільки, Департамент соціальної політики Луцької міської ради звернувся до суду з позовом з приводу повернення надмірно сплачених відповідачу сум. При цьому, серед вичерпних підстав КАС України, на основі яких суб'єкт владних повноважень може звернутися з позовом до адміністративного суду, повернення безпідставно отриманих коштів немає.

Також постановою пленуму Вищого адміністративного суду України від 14.02.2014 року №2 «Про внесення змін до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року №8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» внесено до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року №8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» такі зміни: пункти 16.2 і 24 виключити. В попередній редакції якого визначено, що право на звернення до суду з позовами про стягнення надміру виплачених коштів випливає з функцій контролю за витрачанням коштів цього фонду, тобто у зв»язку зі здійсненням суб»єктом владних повноважень владних управлінських функцій.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Оскільки порушення провадження у справі та її розгляд помилково здійснено за правилами КАС України, постановлене судом першої інстанції рішення відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 205 КАС України підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю.

Керуючись: ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Департаменту соціальної політики Луцької міської ради Волинської області задовольнити частково.

Постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 06.10.2015 року у справі № 159/3478/15-а за позовом Департаменту соціальної політики Луцької ради Волинської області до ОСОБА_2 про стягнення 8159,94 гривень скасувати, а провадження у справі закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Р.П. Сеник

Судді : Р.Б. Хобор

Я.С. Попко

Повний текст ухвали виготовлено 24.03.2016 року.