Комсомольський районний суд м.Херсона

м. Херсон, вул. Маяковського, 6/29, 73000, (0552) 26-47-82

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2010 року Комсомольський районний суд м. Херсона в складі:

Головуючого - судді : Черниш О.Л.

при секретарі: Буєвої М.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Херсона про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснення перерахунку і виплати недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», -

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на ту обставину що, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» він є дитиною війни. Ст.6 Закону дає йому право на щомісячну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яка відповідачем нарахованою не була. Просив суд поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, визнати протиправною бездіяльність у правління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Херсона відносно не визначення, не донарахування та не виплати йому надбавки до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та за період з 01 січня 2010 року по час ухвалення рішення суду, зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Херсона призначити, до нарахувати та виплатити їй надбавку до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у розмірі 30 і мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 1 січня по 31 грудня 2009 року, з 1 січня по час ухвалення рішення суду, виходячи із мінімальної пенсії за віком, встановленої на час виплат у липні - грудні 2007 року, в травні - грудні 2008 року, в січні - грудні 2009 року, з січня 2010 року по час ухвалення рішення суду , стягнути з відповідача судові витрати.

Позивач до судового засідання не з’явився про місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином. Звернувся до суду з заявою про розгляд справи в його відсутність, просив задовольнити позов за обставин зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача від Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Херсона до судового засідання не з’явився про місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином, звернувся з заявою про розгляд справи за його відсутності, позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає вдоволенню виходячи з наступного:

Судом встановлено, що позивач відповідно до його віку на 2 вересня 1945 року, тобто на час закінчення Другої світової війни, було менше 18 років та пенсійного посвідчення, віднесено до категорії «Дітей війни», що не заперечується відповідачем, та йому виплачується пенсія останнім.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" , який набрав чинності з 1 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Дія ст. 6 вказаного Закону у 2007 році була зупинена п.12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік».

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №1-29/2007 були такими, що не відповідають конституції (є неконституційними) окремі положення Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», зокрема, положення п.12 ст.71, яким було припинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

У 2008 році зміст ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» був п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та змін до деяких законодавчих актів України».

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року по справі №1-28/2008 були визнані такими, що не відповідають конституції (є неконституційними) окремі положення Закону України «Про Державний бюджет України рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», зокрема, п. 41 розділу II, яким було внесені зміни у ст. 6 Закону України «Про захист дітей війни».

Згідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх кремі що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

РішенняКонституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів юрисдикції при розгляді позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними, та є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Таким чином, норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у 2004 року є діючими з дня ухвалення рішень Конституційним Судом України - з 09.07.2007 року та з 22.05.2008 року.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та Законом України Державний бюджет України на 2010 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний дітей війни» не зупинялася і будь - які обмеження щодо її застосування не встановлювалися.

Таким чином відповідач повинен був нараховувати та сплачувати позивачу доплату до за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року, з 2009 року до теперішнього часу у відповідності з приписами норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей» в редакції 2004 року.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на висновок Конституційного Суду до справі № 2 - 25/2009 від 19 травня 2009 року про застосування мінімального пенсії за віком, установленого в абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», виключно для визначення розмірів пенсії як на підставу правомірності виплати соціальної допомоги дітям війни, у розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530. У пункті 3.2. Ухвали Конституційного Суду України від 19 травня 2009 року № 27 - у/2009 у справі – 2-25/2009 про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення терміна (сполучення) «мінімальна пенсія за віком», що міститься у ст. 6 Закону України «Про захист дітей війни», тлумачення терміна (словосполучення) «мінімальний розмір за віком», використаного в ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», ст. 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти державні соціальні гарантії» визначено, що відсутність механізму вирахування гної пенсії за віком, на 30 % якої мають підвищуватися дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується пенсії, є прогалиною у законодавчому регулюванні виплати дітям війни, передбаченої у ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" , а за умовами ч.9 ст.8 ЦПК України, пов’язаної з гарантіями, закріпленими в статтях 22 та 46 Конституції України, заборонена відмова особі у захисті порушеного права з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.

При прийнятті рішення суд враховує також те, що позивачу була нарахована та виплачувалася пенсія відповідачем, який повинен був самостійно здійснити нарахування та виплату надбавки до пенсії позивачу відповідно до діючого законодавства.

Таким чином, суд вважає бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Херсона щодо не нарахування та виплати надбавки до пенсії позивача з урахуванням підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007 по і 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 до теперішнього часу протиправною, і вважає обґрунтованими позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача провести нарахування та виплату надбавки до пенсії позивачу, як дитині війни, з урахуванням підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни», з 09.07.2007 року по 31 грудня 2007 року і з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, тобто з дня проголошення зазначених вище рішень Конституційного Суду України та з 01.01.2009 по час ухвалення рішення суду в межах заявлених вимог.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлена тривалістю в три роки, перебіг якої відповідно до ст. 261 ЦК України починається від дня, коли особа ; відалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що посилання позивача на те, що його права були є межені шляхом прийняття окремих неконституційних положень нормативно - правових актів, про які позивач дізнався з публікацій у пресі, а тому пропустив встановлений законом строк для звернення до суду, заслуговують на увагу і строк підлягає поновленню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 8,50 гр. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду судом справи в сумі 37 гр., разом 45,50 гр. При цьому, суд вважає помилковим твердження відповідача про звільнення його від оплати судових витрат на ставах, визначених ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року №7-93 «Про державне мито» та ст. 81 ЦПК України. До набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, до осіб, перелічених в ст. 4 зазначеного Декрету, на підставі п. 5 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України, пільги, встановлені законодавством для державного мита, застосовуються лише при зверненні їх до суду. Крім того, справи про стягнення на користь осіб, що мають статус «Дітей війни», щомісячної соціальної допомоги відсутні у переліку справ, визначених ст. 81 ЦПК України, в яких не підлягають оплаті витрати на інформаційно - технічне забезпечення, який є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 10,11, 208 ЦПК України , ст.152 Конституції України,ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», рішенням Конституційного Суду України № 6 - рп від 09.07.2007, рішенням Конституційного Суду України №10 - рп від 12.06.2008 року, Законом України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», суд -

вирішив:

Поновити ОСОБА_1 пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав з 09 липня 2007 року.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Херсона про визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язання здійснення перерахунку і виплати недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Херсона щодо не призначення, не донарахування та не виплати надбавки до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та за період з 01 січня 2009 року по час ухвалення рішення суду.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Херсона здійснити нарахування та виплату надбавки до пенсії ОСОБА_1 в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з 09.07.2007 по 31.12.2007 року, 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 по час ухвалення рішення суду .

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Херсона ви користь держави судові витрати в сумі 45.50гр.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Херсонської області через Комсомольський районний суд м. Херсона шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення .

Суддя