Справа № 11-306 /09 Головуючий у 1 інстанції Шарунович В.В.
ч.2 ст. 389КК України Доповідач Хлапук Л.І.
У Х В А Л А
і м е н а м У к р а ї н и
м. Луцьк 24 липня 2009 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі: головуючого-судді Хлапук Л.І.,
Суддів Польового М.І., Оксентюка В.Н.,
з участю прокурора Старчука В.М.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Ковельського міськрайонного суду від 29 квітня 2009 року, яким
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Задиби Турійського району, житель с. Зелена Ковельського району Волинської області, судимий 11 листопада 2008 року Ковельським міськрайонним судом за ч. 1 ст. 164 КК України до 100 годин громадських робіт, відбув 40 годин громадських робіт, -
засуджений за ч.2 ст. 389 КК України до 1 року 6 місяців обмеження волі.
На підставі ст. 71 КК України до даного покарання частково приєднано не відбуте покарання за вироком Ковельського міськрайонного суду від 11 листопада 2008 року у вигляді 2 днів обмеження волі, перевівши громадські роботи в обмеження волі згідно ст. 72 КК України, і остаточно ОСОБА_1 призначено покарання 1 рік 6 місяців 2 дні обмеження волі.
ОСОБА_1 визнаний винним в тім, що будучи 11 листопада 2008 року засуджений Ковельським міськрайонним судом до покарання у вигляді 100 годин громадських робіт ухилявся від їх відбування. Так, будучи 5 грудня 2008 року ознайомлений з порядком відбування громадських робіт і попереджений про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування даного покарання, без поважних причин не з'являвся на виклики на громадські роботи до Зеленської сільської ради, та із запланованих на грудень 2008 року 72 годин громадських робіт відбув лише 40.
А протягом січня-лютого 2009 року із запланованих йому до відбуття по 60 год. громадських робіт щомісяця не відбув жодного дня.
Засуджений ОСОБА_1 в своїй апеляції посилається на несправедливість вироку, зазначаючи, що не відбув з поважних причин - через хворобу лише 38 годин покарання. Просить врахувати його бажання працювати, позитивну характеристику за місцем проживання і призначити покарання не пов'язане з обмеженням волі.
Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку та доводи апеляції, засудженого ОСОБА_1, який підтримав апеляцію, міркування прокурора про залишення вироку без зміни, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція до задоволення не підлягає.
Ухилення ОСОБА_1 від відбування громадських робіт стверджено сукупністю зібраних по справі і досліджених судом доказів.
Так, з показань засудженого, копії вироку Ковельського міськрайонного суду від 11.11.2008 року встановлено, що ОСОБА_1 засуджений до 100 год. громадських робіт.
З копії облікової картки, графіку виходу на громадські роботи засудженого, підписки про його ознайомлення з умовами відбування даного покарання, довідки Ковельського МРВ КВІ, показань свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3 встановлено, що ОСОБА_1 протягом грудня 2008 року - лютого 2009 року відбув лише 40 годин громадських робіт, в той час коли повинен був відбути все покарання. Без поважних причин ухилявся від його відбування.
Твердження апелянта про його хворобу, яка перешкоджала виконати вирок, спростовується його ж показаннями в ході досудового і судового слідства про умисне ухилення від громадських робіт і відсутність у нього будь-яких захворювань в той час, медичними довідками, які підтвердили це.
Виходячи з вищенаведеного, судом правильно кваліфіковані дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 389 КК України.
Покарання засудженому у вигляді обмеження волі призначено у відповідності з вимогами ст. ст. 50, 65 КК України, з врахуванням характеру вчиненого ОСОБА_1 злочину, особи винного. Суд хоча й вказав у вироку про відсутність пом'якшуючих покарання обставин, однак фактично врахував такі з них, як признання і розкаяння засудженого у вчиненому.
Враховуючи особу винного, який ухиляється від суспільно-корисної праці, посередньо характеризується за місцем проживання, призначене йому судом покарання у виді 1 року 6 місяців обмеження волі є необхідне і достатнє для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів. Тому підстав для пом'якшення покарання колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати, -
у х в а л и л а :
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Ковельського міськрайонного суду від 29 квітня 2009 року щодо нього - без зміни.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду
Волинської області Л.І.Хлапук