ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

25 березня 2016 року Справа № 910/23132/15

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЄвсікова О.О.,

суддівКролевець О.А.,

Попікової О.В.,

розглянувши касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси

на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 01.02.2016 (головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді Алданова С.О., Дикунська С.Я.)

у справі№ 910/23132/15 Господарського суду міста Києва

за позовомУправління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси

доПублічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь"

прозобов'язання перерахувати кошти,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2016 у справі №910/23132/15 відмовлено Управлінню Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2015 повернуто скаржнику.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу до апеляційного суду для перегляду по суті.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши касаційну скаргу та додані до неї документи, встановила наступне.

Згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначені ставки судового збору, зокрема, за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Однак скаржником не додано доказів сплати судового збору за касаційне оскарження ухвали суду.

Натомість у прохальній частині скарги заявник просить суд звільнити Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси від сплати судового збору.

В обґрунтування клопотання заявник посилається на те, що станом на час звернення з касаційною скаргою необхідного для сплати судового збору фінансування територіальних органів Пенсійного фонду України не проводилось, зміни до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо використання коштів фонду на сплату судового збору не вносилось, а в силу приписів ч. 2 ст. 73 вказаного закону забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.

Згідно із ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, виходячи з положень вищевказаного закону, суд може відстрочити, розстрочити або звільнити від сплати судового збору при врахуванні майнового стану скаржника, який останній повинен довести суду, надавши відповідні докази в розумінні ст.36 ГПК України.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про судовий збір" у редакції від 22.05.2015 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", який набирає чинності 01.09.2015, Пенсійний фонд України та його органи не звільняються від сплати судового збору.

Разом з тим у п. 2 Прикінцевих положень Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок забезпечення відповідного фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Як роз'яснено в пп. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Разом з тим, наведені скаржником обставини, не мають характеру виключних, що свідчить про відсутність належних підстав для звільнення скаржника від сплати судового збору.

З огляду на викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення клопотання заявника касаційної скарги про звільнення від сплати судового збору.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 111-3Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

За таких обставин та враховуючи, що клопотання про звільнення від сплати судового збору судом не задоволено, подана касаційна скарга та додані до неї документи підлягають поверненню заявнику.

Керуючись статтями 86, 111, пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити Управлінню Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси у задоволені клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

2. Повернути Управлінню Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2016 у справі № 910/23132/15 та додані до неї документи без розгляду.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

суддіО.А. Кролевець

О.В. Попікова