Єдиний унікальний номер (справа №) 216/8761/15-ц

Номер провадження у суді 2/216/806/16

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29 лютого 2016 року місто ОСОБА_1 Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді Кузнецова Р.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Буданцевої О.А.,

заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_1 цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 завернулась до суду із позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вироком Центрально-Міського районного суду міста ОСОБА_1 у справі № 216/4946/14-к від 24 березня 2015 року ОСОБА_3 засуджено за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 289 КК України до п’яти років дев’яти місяців позбавлення волі без конфіскації всього особистого належного йому майна. Розслідування по кримінальному провадженню було встановлено, що 11 жовтня 2014 року у денний час доби, ОСОБА_3 повторно, діючи з корисливих мотивів та реалізуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна та обернення його на власну користь, знаходячись на території Центрального ринку, розташованого по вул. Глінки в Центрально-Міському районі міста ОСОБА_1 шляхом вільного доступу з належної позивачу дитячої коляски таємно викрав особисте майно позивача, а саме сумку, яка не представляє майнової цінності, у якій знаходився золотий ланцюжок вартістю 1841 грн., золотий хрестик вартістю 529 грн., грошові кошти в сумі 22 000 гривень. Привласнивши таємно викрадене майно, ОСОБА_3 з місця скоєння злочину зник, завдавши позивачу майнового збитку на загальну суму 24370 грн. В ході досудового розслідування позивача було визнана потерпілою. ОСОБА_2 11.10.2014 року близько 11:00 години в банкоматі зняла гроші 22 000 грн., які поклала в гаманець та суму, а сумку поклала на дно коляски, після чого пішла на Центральний ринок, коли оглядала товар, позивач на сумку не звертала увагу, а через декілька хвилин побачила, що сумки немає. В ході судового розгляду вину ОСОБА_3 у скоєнні крадіжки належного позивачу майна було повністю доведено. Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 червня 2015 року вирок ОСОБА_3 залишився без змін. Позивач просить стягнути з ОСОБА_3 майнову шкоду в розмірі 24370 грн., а також моральну шкоду, завдану внаслідок вчинення кримінального правопорушення, в розмірі 30 000 грн.

Позивач, який належним чином повідомлений про дату, місце та час розгляду справи, не використав наданого законом права на особисту участь у судовому засіданні, надав суду письмову заяву, в якій підтримав позовні вимоги та просив розглянути справу за його відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_3, який належним чином повідомлений про дату, місце та час розгляду справи, про що свідчить розписка від 01.02.2016 року в судове засідання не з’явився.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 224 ЦПК України у випадку неявки в судове засідання відповідача, належним чином повідомленого і від якого не надходила заява про розгляд справи у його відсутність або якщо вказані ним підстави неявки визнано неповажними, суд може прийняти заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, а представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи, тому суд вважає за можливе розглянути справу у заочному порядку.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об’єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

За приписами ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При цьому згідно роз’яснень, наданих Пленумом Верховного Суду України у п. 2 постанови від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Крім того в силу вимог ч. ч. 1 та 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Так, судом з достовірністю встановлено, що саме діями обвинуваченого ОСОБА_3 інтересам потерпілої ОСОБА_2 була заподіяна матеріальна шкода, а саме у зв'язку з викраденням належного позивачу майна, їй було завдано збитки на загальну суму 24370 гривень, які в силу вимог ст. ст. 1166, 1177 ЦК України повинні бути відшкодовані особою, що вчинила злочини.

Крім того частинами 1 та 2 ст. 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

З роз'яснень, що містяться в п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», вбачається, що оскільки питання відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з'ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

У зв'язку з цим суд, вважає, що діями обвинуваченого ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_2 була заподіяна моральна шкода, при цьому сума шкоди заподіяної позивачу складає 30000 грн. і цей розмір відповідає тим моральним стражданням, які понесли потерпілі, а також є розумним і справедливим.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

За приписами частини 1 статті 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

За приписами ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, яка діяла на момент звернення з позовом) ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, тобто 551,20 грн., оскільки Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» станом на 1 січня поточного року встановлено розмір мінімальної заробітної плати на рівні 1378 грн.

Отже з урахуванням задоволення позову в повному обсязі з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 551,20 грн.

Керуючись ст.ст. 1, 3, 4, 10, 11, 60, 61, 209, 213, 215-218, 224-233 ЦПК України, ст.ст. 23, 1166, 1167 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, відбуває покарання у Синельнікіській виправній колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області № 94) на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3) майнову шкоду, завдану внаслідок вчинення кримінального правопорушення в розмірі 24370 грн. (двадцять чотири тисячі триста сімдесят гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходиться в Синельнікіській виправній колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області № 94) на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3) моральну шкоду, завдану внаслідок кримінального правопорушення в розмірі 30000 грн. (тридцять тисяч гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходиться в Синельнікіській виправній колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області № 94) в дохід держави судові витрати у вигляді судового збору в сумі 551,20 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна гривня 20 копійок), що підлягає сплаті на поточний рахунок 31210206700026, одержувач платежу – УДКСУ у Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу, код класифікації доходів бюджету 22030001, МФО 805012, код ЄДРПОУ 38032222, банк отримувача ГУ ДКСУ Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.

Іншими учасниками судового процесу рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду до апеляційного суду Дніпропетровської області через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано, а у разі її подання - після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не скасовано судом апеляційної інстанції.

Суддя Р.О. Кузнецов