номер провадження справи 30/8/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.2016 Справа № 908/143/16

за позовом: Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137)

до відповідача: Міського комунального підприємства “Основаніє” (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 29-А)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Шевченківський відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції (69068, м. Запоріжжя, вул. Брюллова, 5)

про спонукання до виконання мирової угоди,

Суддя Кагітіна Л.П.

За участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №58/20-19 від 05.01.2015 р.;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №377 від 04.01.2016 р.;

від третьої особи: не з’явився;

Концерн “Міські теплові мережі” звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Міського комунального підприємства “Основаніє”, в якій просить зобов’язати відповідача виконати умови мирової угоди, укладеної 29.12.2012 р. між МКП “Основаніє” та Концерном “МТМ”, що затверджена ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.01.2013 р. у справі № 13/213/10, шляхом стягнення з Міського комунального підприємства “Основаніє” на користь Концерну “МТМ” грошових коштів у розмірі 34591,71 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст.ст. 202, 509, 525, 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України. При цьому вказує, що ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.01.2013 р. у справі № 13/213/10 між Концерном «Міські теплові мережі» та Міським комунальним підприємством «Основаніє» затверджено мирову угоду. Посилаючись на порушенням відповідачем умов зазначеної мирової угоди, в частині строків сплати заборгованості, позивач просить зобов’язати відповідача виконати умови мирової угоди шляхом стягнення з Міського комунального підприємства “Основаніє” грошових коштів у розмірі 34591,71 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.01.2016 р. порушено провадження у справі № 908/143/16, присвоєно справі номер провадження № 30/8/16, розгляд якої призначено на 11.02.2016 р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об’єктивного розгляду і вирішення справи по суті.

На підставі ст. 77 ГПК України, ухвалою суду від 11.02.2016 р. розгляд справи відкладався до 10.03.2016 р.

Ухвалою суду від 10.03.2016 р., на підставі ст. 69 ГПК України строк вирішення спору продовжено на 15 днів за клопотанням відповідача, розгляд справи відкладено на 24.03.2016р. Цією ж ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача було залучено Шевченківський відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції.

За письмовим клопотанням представників позивача та відповідача фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Представник позивача у судовому засіданні в повному обсязі підтримав доводи, викладені у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві.

За доводами відповідача, мирова угода на яку посилається позивач, була затверджена судом на стадії примусового виконання рішення, що підтверджує наявність виконавчого документу. Таким чином, і на теперішній час позивач не позбавлений права на звернення за примусовим стягненням на підставі вже винесеного рішення суду та вже виданого наказу. Просить суд припинити провадження по справі на підставі ст. 80 ГПК України, оскільки є рішення господарського суду, що вже вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет спору і з тих же підстав.

Також, представником відповідача у судовому засіданні до матеріалів справи надано копію платіжного доручення № 14452 від 23.03.2016 р. на суму 472632,91 грн., яким, за твердження представника відповідача підтверджується перерахування коштів на виконання рішення суду у справі № 13/213/10 від 20.08.2010 р.

Представник третьої особи у судове засідання не з’явився. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином у встановленому законом порядку.

На електронну адресу суду від Шевченківського відділу державної виконавчої служби надійшло повідомлення, в якому зазначається, що 25.02.2013 р. державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, оскільки ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.01.2013 р. у справі № 13/213/10 між сторонами укладено мирову угоду. Залишок боргу складає 35197,74 грн.

Відповідно до підпункту 3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при неподанні відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом матеріалів справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи вказане, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника третьої особи.

В судовому засіданні 24.03.2016 р. справу розглянуто за наявними матеріалами в межах встановленого строку, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача у судовому засіданні, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 20.08.2010р. у справі №13/213/10 позовні вимоги задоволено, з Комунального підприємства “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об’єднання №10”, м. Запоріжжя, на користь Концерну “Міські теплові мережі”, м. Запоріжжя, стягнуто основний борг у розмірі 37 002 грн. 70 коп., витрати по сплаті держмита у розмірі 370 грн. 03 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання рішення суду 31.08.2010р. видано наказ.

Відповідно до відомостей ЄДРВП, 16.07.2012 р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу №13/213/10, виданого господарським судом Запорізької області про стягнення з КП «ВРЕЖО № 10» заборгованості на користь Концерну «МТМ» Жовтневого району.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.01.2013 р. у справі №13/213/10 здійснено заміну сторони у виконавчому провадженні у справі № 13/213/10 – Комунального підприємства “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об’єднання №10” (69068, м. Запоріжжя, вул. 8 Березня, 46, ЄДРПОУ 24517860), м. Запоріжжя, його правонаступником – Міським комунальним підприємством “Основаніє” (69095, м. Запоріжжя, вул.. Українська, 29-а,ЄДРПОУ 20485152). Також, цією ухвалою між Концерном «Міські теплові мережі» та Міським комунальним підприємством «Основаніє» затверджено мирову угоду.

Пунктом 1 Мирової угоди сторонами узгоджено, що Сторона 2 (Міське комунальне підприємство «Основаніє») визнає, що її заборгованість перед Стороною 1 (Концерн «Міські теплові мережі») на момент укладення цієї Мирової угоди від 29.12.2012 р. по рішенню господарського суду Запорізької області від 20.08.2010 року у справі № 13/213/10 становить 35 197,74 грн.

Згідно з пунктом 2 Мирової угоди Сторона 2 гарантує, що з моменту затвердження цієї Мирової угоди судом, погасить Стороні 1 заборгованість у сумі 35 197,74 грн., шляхом здійснення щомісячної оплати, згідно графіку. Період погашення заборгованості зазначено з 01.12.2012 р. по 31.05.2013 р., сума до погашення – 35197,74 грн.

За доводами позивача, порушенням відповідачем умов зазначеної мирової угоди, в частині строків сплати заборгованості, є підставою для зобов’язання відповідача у судовому порядку виконати умови мирової угоди, укладеної 29.12.2012 р. між МКП “Основаніє” та Концерном “МТМ”, що затверджена ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.01.2013 р. у справі № 13/213/10, шляхом стягнення з Міського комунального підприємства “Основаніє” на користь Концерну “МТМ” грошових коштів у розмірі 34591,71грн.

Позовні вимоги про зобов’язання відповідача виконати умови мирової угоди, укладеної 29.12.2012 р. між МКП “Основаніє” та Концерном “МТМ”, що затверджена ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.01.2013 р. у справі № 13/213/10, шляхом стягнення з Міського комунального підприємства “Основаніє” на користь Концерну “МТМ” грошових коштів у розмірі 34591,71 грн., є предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представника позивача та відповідача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно ч.ч. 3, 4 ст. 78 ГПК України мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову. Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" до яких відносяться, зокрема, ухвали господарських судів (ст. 17 Закону).

Статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено вимоги до виконавчого документа, згідно якої у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;

4) резолютивна частина рішення;

5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;

6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.

Згідно п. 3.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження зі справи припинено. У разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди:

- якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 17 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою; тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах;

- якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 18 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про зобов'язання виконати мирову угоду, у випадку задоволення якого господарський суд видає наказ. Відповідний позов може мати як майновий, так і немайновий характер у залежності від змісту умов мирової угоди.

Судом встановлено, що ухвала господарського суду Запорізької області від 15.01.2013р. у справі № 13/213/10 про затвердження мирової угоди не містить дати набрання ухвалою законної сили та строку її пред’явлення до виконання, що свідчить про її невідповідність вимогам ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження".

Також, суд приймає до уваги, що 25.02.2013 р. державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, оскільки ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.01.2013 р. у справі № 13/213/10 між сторонами укладено мирову угоду. Залишок боргу складає 35197,74 грн.

Оригінал наказу господарського суду № 13/213/10 від 31.08.2010 р. з позначкою державного виконавця повернуто органу, який його видав – господарському суду Запорізької області та долучено до матеріалів справи № 13/213/10.

Крім того, як свідчать матеріали справи та не заперечується представниками сторін, згідно Акта заліку взаємних вимог № 1 від 22.09.2015 р. сторонами проведено взаємозалік заборгованості на суму 606,03 грн.

Отже, станом на момент розгляду даної справи заборгованість відповідача за мировою угодою складає 34591,71 грн.

Враховуючи вище викладене, суд, встановивши порушення відповідачем умов мирової угоди та невідповідність ухвали господарського суду Запорізької області від 15.01.2013 р. у справі № 13/213/10 про затвердження мирової угоди вимогам ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", дійшов висновку, що позивач правомірно звернувся до суду з позовом про спонукання до виконання мирової угоди.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов’язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

В даному випадку позивачем доведено, а відповідачем не спростовано обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Доводи відповідача про те, що заявлені позивачем вимоги не можуть бути самостійним предметом позову та розглядатися в порядку позовного провадження, оскільки мирова угода була затверджена судом на стадії примусового виконання рішення і на позивач не позбавлений права на звернення за примусовим стягненням на підставі виданого наказу, судом відхиляються. Як вже зазначалося вище, виданий на виконання рішення суду наказ було повернуто державним виконавцем без виконання на підставі того, що між сторонами затверджено мирову угоду. Наявність же судового рішення не позбавляє стягувача права на звернення до суду, в разі невиконання боржником умов мирової угоди.

Відносно наданої представником відповідача у судовому засіданні копії платіжного доручення № 14452 від 23.03.2016 р. на суму 472632,91 грн. та його доводів, що у зазначену суму також входить заборгованість відповідача, стягнута рішенням суду у справі №13/213/10 від 20.08.2010 р., суд зазначає наступне.

Так, наданою представником відповідача копією платіжного доручення № 14452 від 23.03.2016 р. підтверджується перерахування відповідачем коштів на загальну суму 472632,91 грн. В призначення платежу зазначено – перерахування заборгованості за теплову енергію згідно рішення суду по справі № 5009/1099/12 від 18.04.2014 р. – 291575,39 грн., №13/213/10 від 20.08.2010 р. – 34591,71 грн., № 8/84/10 від 14.05.2010 р. – 146465,81 грн.

Проте, суд не може прийняти зазначене платіжне доручення в якості виконання прийнятих на себе зобов’язань перед позивачем за умовами укладеної між сторонами мирової угоди, оскільки одержувачем коштів за платіжним дорученням № 14452 від 23.03.2016 р. є Жовтневий відділ ДВС ЗМУЮ. При цьому, як встановлено судом та зазначалося вище, постановою Шевченківського відділу державної виконавчої служби ЗМУЮ від 25.02.2013 р. виконавче провадження по примусовому виконанню наказу №13/213/10 від 31.08.2010 р. закінчено, оригінал наказу господарського суду № 13/213/10 від 31.08.2010 р. з позначкою державного виконавця повернуто господарському суду Запорізької області та долучено до матеріалів справи № 13/213/10.

Отже, підстав для перерахування державній виконавчій службі, тим більше, Жовтневому відділу ДВС ЗМУЮ, суми заборгованості перед позивачем за рішенням суду від 20.08.2010 р. у справі № 13/213/10 у відповідача не було. Враховуючи наведене, суд не може прийняти зазначене платіжне доручення № 14452 від 23.03.2016 р. в якості доказів сплати заборгованості позивачу, тому, доводи відповідача відхиляються.

Також суд вважає необхідним зауважити, що відповідач не позбавлений права на звернення до Жовтневого ВДВС ЗМУЮ з вимогою про повернення помилково перерахованих коштів за рішенням суду по справі № 13/213/10 від 20.08.2010 р. в сумі 34591,71 грн., які увійшли у загальну суму 472632,91 грн., перераховану платіжним дорученням №14452 від 23.03.2016 р.

Отже, з підстав зазначених вище, суд знаходить позовні вимоги про зобов’язання МКП «Основаніє» виконати умови мирової угоди, укладеної між МКП “Основаніє” та Концерном “МТМ”, що затверджена ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.01.2013 р. у справі № 13/213/10, шляхом стягнення з Міського комунального підприємства “Основаніє” на користь Концерну “МТМ” грошових коштів у розмірі 34591,71грн., обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 45, 22, 33, 34, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі» (м. Запоріжжя) до Міського комунального підприємства «Основаніє» (м. Запоріжжя) задовольнити повністю.

Зобов’язати Міське комунальне підприємство «Основаніє» (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 29-А, код ЄДРПОУ 20485152) виконати умови мирової угоди, укладеної 29.12.2012 р. між МКП «Основаніє» та Концерном «Міські теплові мережі», що затверджена ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.01.2013 р. у справі № 13/213/10, шляхом стягнення з Міського комунального підприємства «Основаніє» (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 29-А, код ЄДРПОУ 20485152) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (69091 м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458, п/р зі спеціальним режимом використання № 26039302042813 у Філії – Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957) грошових коштів у розмірі 34591 (тридцять чотири тисячі п’ятсот дев’яносто одна) грн. 71 коп.

Стягнути з Міського комунального підприємства «Основаніє» (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 29-А, код ЄДРПОУ 20485152) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (69091 м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458, р/р 26007301001951 у Філії – Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957) 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.П.Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлене у повному обсязі та підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 29.03.2016 р.