ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" липня 2006 р.                                                            Справа № 35/209-06

вх. № 5588/5-35

Суддя господарського суду Швед Е.Ю. 

при секретарі судового засідання Залеська Н.С.

за участю представників сторін:

позивача - Мажара С.В.;  відповідача - Мерзлікіна В.О., дов. № 1031 від 29.12.05р.;

розглянувши справу за позовом Акціонерного товариства "Харківстальконструкція", м. Харків  

до  Державного підприємства  "Завод ім.В.О. Малишева", м. Харків  

про стягнення 7200,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в розмірі 7 200,00 грн., яка виникла внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем своїх зобов2язань на підставі Договору № 7 від 27.04.2004р., а також віднести на відповідача свої витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач у відзиві на позовну заяву та в судовому засіданні проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити в їх задоволенні.

Сторони в судовому засіданні звернулися до суду із клопотанням про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем було укладено Договір № 7 від 27.04.2004р. на переатестацію електрозварювальників. Пунктом 2.2. спірного договору  відповідач зобов"язан був  провести 100% передплату за виконані роботи, а позивач повинен був приступити до виконання робіт після отримання від відповідача суми передоплати.

Відповідно до п.5 ст.193 Господарського кодексу України зобов"язана сторона має право  виконати зобов"язання достроково, якщо інше не передбачено  законом, іншим нормативно-правовим актом чи договором, чи не витікає із змісту зобов"язання. Позивач, в свою чергу не звернувши уваги на домовленість сторін, щодо порядку розрахунків та достроково виконав частину робіт за спірним договором, про що свідчить акт здавання-приймання виконаних робіт. Ваажачи на те, що роботи за спірним договором були виконані за відсутністю 100% передоплати, сторони своїми діями змінили порядок розрахунків за спірним договором та строк оплати виконаних робіт не встановлено.

Окрім того, як вбачається із змісту ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк виконання зобов"язання не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, боржник повинен виконати такий обов"язок у семиденний строк від дня пред"явлення вимоги, якщо обов"язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Таким чином, вимоги позивача щодо оплати виконаних робіт в порядку вищезазначеної статті на адресу відповідача не поступали, з урахуванням чого точну дату станом на яку відповідач повинен був виконати свої зобов"язання неможливо.  

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесу всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом. При таких обставинах, позивач не довів тих обставин на які він посилається в позові, тому в задоволенні позовних вимог треба відмовити.

Витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на позивача.

Керуючись ст.ст.33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову - відмовити.

Рішення підписано 17.07.2006р.

Суддя                                                                                            Швед Е.Ю.