ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"28" березня 2016 р. Справа № 903/1082/15

Суддя господарського суду Волинської області Костюк С.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 міжрайонного управління водного господарства про відстрочку виконання рішення суду

по справі №903/1082/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідротех-Плюс"

до відповідача ОСОБА_1 міжрайонного управління водного господарства

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача- Департамент агропромислового розвитку Волинської ОДА

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача- Головне управління державної казначейської служби України у Волинській області,

про стягнення 86 328,40 грн.

           Суддя С.В.Костюк

ПРЕДСТАВНИКИ:

від заявника: ОСОБА_2, дов від.29.07.2015 року

від стягувача: н/з

від третьої особи-1:н/з

від третьої особи-2:Петрунів Т.С., дов. №15-04/9-44 від 05.01.2015 року

Права та обов’язки учасникам судового процесу роз’яснені відповідно до ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

Клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не поступило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 25.11.2015 р. у справі №903/1082/15 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідротех-Плюс" до ОСОБА_1 міжрайонного управління водного господарства, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 агропромислового розвитку Волинської ОДА та Головне управління державної казначейської служби України у Волинській області задоволено повністю, стягнуто з відповідача в користь позивача 86 328,40 грн.

10.12.2015 року на виконання вказаного рішення судом було видано наказ №903/1082/15-1, який звернуто стягувачем до виконання.

14.03.2016 року Ратнівське міжрайонне управління водного господарства звернулось до господарського суду Волинської області з заявою про відстрочку виконання рішення господарського суду Волинської області від 25.11.2015р. у справі №903/1082/15 до 01.10.2016р.

В обґрунтування даної заяви посилається на те, що управління є розпорядником коштів другого рівня, Головним Замовником-Розпорядником коштів по договору підряду є ОСОБА_3, а тому погашення заборгованості пов’язано з надходженням коштів від ОСОБА_3.

У судовому засіданні 28.03.2016р. представник заявника заяву про відстрочку виконання рішення господарського суду Волинської області від 25.11.2015р. у справі №903/1082/15 до 01.10.2016р. підтримав, просить її задовольнити.

Також, заявником 28.03.2016 року подано клопотання в якому вказано , що ОСОБА_1 управлінням водного господарства приймаються заходи щодо сплати коштів на виконання рішень господарського суду Волинської області у справах де стягувачем є ТзОВ «Гідротех-Плюс», в тому числі у справі №903/1082/15-1 було сплачено 38 601 грн. На виконання рішення у справі №903/1082/15 зобов’язується сплатити кошти в найкоротший термін з моменту їх поступлення на рахунки та покращення матеріального становища.

Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області 28.03.2016 року подало пояснення, в якому вказує, що заява ТзОВ «Гідротех-Плюс» про стягнення коштів з ОСОБА_1 МУВГ залишена без виконання, а наказ господарського суду Волинської області від 10.12.2013 року №903/1082/15-1 повернуто стягувачу в зв’язку з оскарженням рішення до апеляційної інстанції.

Представник стягувача в судове засідання не зявився, пояснень по суті поданої заяви не надав.

Розглянувши заяву Боржника про відстрочку виконання рішення до 01.10.2016 року, суд дійшов висновку про її часткове задоволення з врахуванням наступного.

Як слідує з матеріалів справи рішенням господарського суду Волинської області від 25.11.2015р. у справі №903/1082/15, стягнуто з ОСОБА_1 міськрайонного управління водного господарства 48 252,00 грн. – основної заборгованості, 35 427,16 грн. – інфляційних втрат, 2 649,24 грн. – 3% річних та 1 259,42 грн. – витрат по сплаті судового збору.

На виконання зазначеного рішення видано наказ №903/1082/15-1 від 10.12.2015р., який було пред'явлено стягувачем для примусового виконання. Згідно пояснення Казначейської служби заява ТзОВ «Гідротех-Плюс» про стягнення коштів з ОСОБА_1 МУВГ залишена без виконання, а наказ господарського суду Волинської області від 10.12.2015 року №903/1082/15-1 повернуто, оскільки рішення про стягнення коштів не набрало законної сили, через подачу апеляційної скарги ОСОБА_1 МУВГ на рішення господарського суду Волинської області №903/1082/15.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.02.2016 року скаргу ОСОБА_1 міжрайонного управління водного господарства залишено без задоволення, рішення суду без змін. Доказів повторного пред’явлення наказу до виконання не подано.

Відповідно до статті 45 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України.

В силу статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим кодексом та Законом України "Про виконавче провадження".

Частиною 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарському суду надано право при наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим, за заявою сторони надавати відстрочку або розстрочку виконання рішення у виняткових випадках.

Відповідно до п. п. 7.1.1, 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 26.12.2003 р. "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" визначено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Тобто, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але також необхідно враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Отже, вирішуючи питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансований стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, які б свідчили про можливість надання відповідачу відстрочки виконання судового рішення.

Також, при оцінці виняткових обставин суд має враховувати дотримання балансу інтересів як боржника, так і кредитора при одночасному врахуванні вимоги закону про обов'язковість виконання судового рішення (ст. 115 ГПК України).

По суті вищенаведеної норми, при відстрочці виконання судового рішення йдеться про перенесення строку його виконання з однієї дати, що встановлено законом чи судом, на іншу.

При аналізі підстав надання відстрочки слід виходити з доведення неможливості здійснення передбаченої судовим рішенням дії, зокрема, вчинення платежу. Необхідно також доводити неможливість вчинення такого платежу на певну дату.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути виняткові обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, а також необхідно враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Тобто, питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватись господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін і господарські суди повинні досліджувати та оцінювати як доводи позивача так і заперечення відповідача, а також дотримуватися розумно встановленого строку відстрочки.

З матеріалів долучених до заяви вбачається, що на ОСОБА_1 МУВГ склалась складна економічна ситуація, на рахунку відсутні кошти для погашення заборгованості, також Управління не є головним розпорядником коштів. Згідно договору підряду розпорядником коштів є ОСОБА_3 агропромислового розвитку Волинської ОДА і оплата робіт за умовами договору передбачалась після поступлення бюджетних коштів.

З наданих заявником матеріалів вбачається, що ним приймаються заходи щодо добровільного погашення боргу по рішеннях господарського суду.

Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що наведені заявником обставини є винятковими, які дають підстави для часткового задоволення заяви ОСОБА_1 міжрайонного управління водного господарства про відстрочку виконання рішення господарського суду Волинської області від 25.11.2015 року до 01.07.2016р.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 115, 121 ГПК України, господарський суд, -

ухвалив:

1. Заяву ОСОБА_1 міжрайонного управління водного господарства про відстрочку виконання рішення господарського суду Волинської області від 25.11.2015р. у справі №903/1082/15 до 01.10.2016р.– задоволити частково.

2. Відстрочити виконання рішення господарського суду Волинської області від 25.11.2015 року у справі №903/1082/15 до 01 липня 2016 року.

          Суддя                                                                                 С. В. Костюк