номер провадження справи 30/20/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

28.03.2016 Справа № 908/538/16

за позовом: Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення “Укрспецекспорт” (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 36)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Топаз” (69071, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, 84)

про стягнення 53 141 277,77 грн.,

Суддя Кагітіна Л.П.

За участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача – ОСОБА_1, довіреність №Д-062/2014 від 28.02.2014 р.; ОСОБА_2, довіреність №Д-098/2014

від відповідача – не з’явився;

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області звернулась Державна компанія з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення “Укрспецекспорт” з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства “Топаз” грошових коштів у сумі, еквівалентній 1 977 169,00 дол. США, що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим Національним банком України, становить 53 141 277,77 грн. Разом із позовною заявою від позивача надійшла заява (вих. № USE-13.3-1780 від 18.02.2016 р.) про забезпечення позову в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України шляхом накладення арешту в межах ціни позову на грошові кошти та майно боржника, які належать ПАТ “Топаз”.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.02.2016 р. порушено провадження у справі № 908/538/16, присвоєно справі номер провадження №30/20/16, розгляд якої призначено на 28.03.2016 р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об’єктивного розгляду і вирішення справи по суті.

В судовому засіданні за клопотанням представників позивача, розгляд заяви здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги та вимоги заяви про забезпечення позову підтримали в повному обсязі, надали додаткові доводи в їх обґрунтування. На виконання ухвали суду від 25.02.2016 р. надали витребувані документи та додаткові письмові доповнення до заяви про забезпечення позову.

За доводами позивача, протягом тривалого часу відповідач не погашає заборгованість перед позивачем. При цьому вказав, що відповідач є боржником за кредитними договорами на значні суми боргу та нарахованих штрафних санкцій за рішеннями господарського суду Запорізької області №908/4328/15 від 18.09.2015 р., № 908/4441/15 від 19.10.2015 р., №908/4248/15 від 05.10.2015 р. Станом на даний час щодо відповідача відкрито 92 виконавчих проваджень. Наявність значної кількості позовів, поданих до ПАТ «Топаз», судових рішень, виконавчих проваджень, загальна сума яких обчислюється мільйонами гривень, надає позивачу обґрунтовані підстави вважати, що виконання рішення за зазначеним позовом для позивача буде утруднене чи взагалі виявиться неможливим. За наявною у позивача інформацією станом на сьогодні спірне майно (комплекс радіоелектронної обстановки «кольчуга КЕ» у складі 4-х станцій «Кольчуга», 8 автомобілів КрАЗ та груповий ЗІП у кількості 15 шт.) перебуває у власності відповідача за адресою: вул. Магістральна, 84, м. Запоріжжя.

Відповідач представника у судове засідання не направив, письмового відзиву на позов не надав, вимоги ухвали суду від 25.02.2016р. не виконав. Про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку.

На адресу суду повернулося поштове повідомлення про вручення 09.03.2016 р. повноважному представнику відповідача ухвали суду від 26.02.2016 р. про порушення провадження у справі.

Згідно зі ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні, зокрема, у зв’язку із нез’явленням у судове засідання представника відповідача та неподанням витребуваних доказів.

Зважаючи на нез’явлення у судове засідання представника відповідача та ненадання ним витребуваних судом документів, з метою всебічного, повного та об’єктивного встановлення всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає за доцільне розгляд справи відкласти. Зобов`язати сторони виконати вимоги суду, викладені у даній ухвалі.

Відповідно до ст. 4-5 ГПК України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. № 01-08/140, матеріали справ, звернення господарських судів і учасників судового процесу та інша інформація, яка надходить до Вищого господарського суду України, свідчать, що в діяльності деяких сторін, третіх осіб у справах набула поширення практика зловживання своїми процесуальними правами. Зокрема, мають місце нез'явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин, подання необґрунтованих клопотань про вчинення судом процесуальних дій, подання зустрічних позовів без дотримання вимог Господарського процесуального кодексу України, одночасного оскарження судових рішень в апеляційному і в касаційному порядку, подання апеляційних та касаційних скарг на судові акти, які не можуть бути оскаржені, тощо. Подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судому продовж розумного строку.

Водночас, згідно з частиною третьою статті 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

В разі нез'явлення представника відповідача за викликом господарського суду та ненадання витребуваних судом документів, останній має право відкласти розгляд справи, розглянути спір за наявними у справі матеріалами, а також вжити заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК України або статтею 90 ГПК України

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними у справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документі не надані.

Враховуючи вище наведене, суд вважає необхідним попередити відповідача, що у разі невиконання вимог суду, викладених в даній ухвалі, суд скористується своїм правом щодо стягнення в доход Державного бюджету України згідно з п. 5 ст. 83 ГПК України з відповідача штрафу за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону. Також, у разі нез’явлення у судове засідання його представника, справу буде розглянуто за наявними матеріалами без участі представника відповідача у судовому засіданні.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд визнав її такою, що не підлягає задоволенню в силу наступного.

В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову позивач посилається на листи відповідача, з яких вбачається, що протягом декількох останніх років у ПАТ “Топаз” виникли фінансові труднощі, що унеможливлює сплату ним грошових коштів за енергоресурси. За доводам позивача, відповідач із метою отримання певних кредитів намагається передати майнові права третім особам. Також вказує, що згідно з судовими рішеннями ПАТ “Топаз” є боржником за кредитними договорами на значні суми основного боргу та нарахованих штрафних санкцій. Заборгованість боржника є значною (2500000,00 доларів США) та має тенденцію до постійного зростання, грошове зобов’язання порушене з 09.12.2015 р. Заявник вважає, що невжиття заходів до забезпечення позову до розгляду спору по суті може призвести до того, що в разі задоволення позовних вимог відновлення прав позивача буде потребувати додаткових зусиль, тобто виконання рішення суду може бути ускладнено чи унеможливлено. Враховуючи великий розмір заборгованості, є обґрунтовані підстави вважати, що суми грошових коштів може бути недостатньо на банківських рахунка боржника або грошові кошти можуть бути використані боржником на інші потреби, тому є необхідність у накладенні арешту на грошові кошти та майно боржника.

В наданих суду додаткових поясненнях позивач просить вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке належить ПуАТ «Топаз» (згідно наведеного переліку). Відзначає, що протягом тривалого часу відповідач не погашає заборгованість перед позивачем. При цьому, відповідач є боржником за кредитними договорами на значні суми боргу та нарахованих штрафних санкцій за рішеннями господарського суду Запорізької області №908/4328/15 від 18.09.2015р., № 908/4441/15 від 19.10.2015 р., №908/4248/15 від 05.10.2015 р. Станом на даний час щодо відповідача відкрито 92 виконавчих проваджень. Наявність значної кількості позовів, поданих до ПАТ «Топаз», судових рішень, виконавчих проваджень, загальна сума яких обчислюється мільйонами гривень, надає позивачу обґрунтовані підстави вважати, що виконання рішення за зазначеним позовом для позивача буде утруднене чи взагалі виявиться неможливим. За наявною у позивача інформацією станом на сьогодні спірне майно (комплекс радіоелектронної обстановки «кольчуга КЕ» у складі 4-х станцій «Кольчуга», 8 автомобілів КрАЗ та груповий ЗІП у кількості 15 шт.) перебуває у власності відповідача за адресою: вул. Магістральна, 84, м. Запоріжжя. В обґрунтування своїх доводів позивач також посилається на договір зберігання № 07-212-14 від 30.04.2014 р., укладений між Державним підприємством "Антонов" та ПАТ "Топаз". Вказує, що зі змісту листа ПАТ "Топаз" №01-94/15 від 17.06.2015, адресованого ДП "Антонов" вбачається, що у зв'язку із складною ситуацією в м. Донецьку з метою забезпечення збереження комплексів "Кольчуга" в червні 2014 року на склад ДП "Антонов" на аеродромі Київ-Антонов-2 згідно з договором зберігання були поміщені 8 од. КрАЗів комплексу "Кольчуга". Одночасно у даному листі ПАТ "Топаз" зазначено, що зважаючи на необхідність проведення 06.07.2015 р. демонстрації інозамовнику комплексу "Кольчуга" на полігоні НВК "Іскра", м. Запоріжжя, ПАТ "Топаз" прийнято рішення про переміщення комплексу "Кольчуга" у м. Запоріжжя. Згідно з ОСОБА_2 прийому-передачі на відвантаження від 09.07.2015 р. ДП "Антонов" передало, а ПАТ "Топаз" прийняло техніку, яка перебувала на складі АТП ДП "Антонов" на підставі договору зберігання, а саме: комплекс контролю радіоелектронної обстановки "Кольчуга КЕ" у складі 4-х станцій "Кольчуга", 8 автомобілів КрАЗ та груповий ЗІП у кількості 15 шт. У той же час, як вбачається з листів ПАТ "Топаз" №01-94/15 від 17.06.2015, №01-206/15 від 22.06.2015, №226 від 11.09.2015, адресованих ДП "Антонов" (копії листів додаються), у зв'язку із скрутним фінансовим становищем ПАТ "Топаз" не має можливості розрахуватись з ДП "Антонов" за надані останнім послуги за договором зберігання.

Статтею 66 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За змістом ст. 67 ГПК України, позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним видом заходів до забезпечення позову і предметом відповідної позовної вимоги. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення. При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу для забезпечення позову. У разі відсутності доказів в підтвердження викладених обставин та обґрунтування, що невжиття таких заходів утруднить чи зробить неможливим виконання рішення, господарський суд відхиляє таку заяву як необґрунтовану та не підтверджену належними докази.

Обґрунтовуючи заяву, позивач, зокрема, зазначає, що на підприємстві відповідача виникли фінансові труднощі, що вбачається з його листів. До заяви позивач додав копії листів відповідача від 11.11.2010 р., 11.05.2011 р., 13.10.2011 р., 23.11.2011 р., 26.10.2011 р., 15.03.2013 р. Тобто, дані листи стосуються періоду господарської діяльності відповідача, яка передує укладенню та виконанню відповідачем угоди від 07.12.2015 р., яка покладена позивачем у підставу позову. Крім того, як вбачається з листа відповідача від 15.03.2013 р., існує великий попит на продукцію його виробництва з боку інших держав.

Отже, у заяві про забезпечення позову позивачем не наведено (не конкретизовано) які саме дії вчиняються відповідачем на цей час із метою, зокрема, використання грошових коштів боржника на інші потреби, не надано доказів у підтвердження даних обставин. Наявність судових рішень щодо стягнення з відповідача грошових коштів не може бути належним доказом на підтвердження можливості ухилення відповідача від виконання судового рішення.

Крім того суд зазначає, що у доповненнях до заяви про забезпечення позову позивач просить накласти арешт на майно боржника та наводить перелік вантажних автомобілів, при цьому посилаючись на надані копії документів: договору № 07-201-14 від 30.04.2014 р., додаткової угоди № 1 від 22.10.2014 р. до договору № 07-212-14 (з додатками), довіреність № 110/885 від 22.06.2015 р. на отримання техніки, акта приймання-передачі на відвантаження від 09.07.2015 р., листа № 01-94/15 від 17.06.2015 р., листа № 01-102/15 від 18.06.2015 р., листа 01-206/15 від 22.06.2015 р. Проте, надані позивачем докази не можуть бути беззаперечним доказом того, що власником наведеного у заяві майна на даний час є саме відповідач, оскільки відповідні докази відсутні.

Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості заяви позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів до забезпечення позову, ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, адекватності вимог позивача про забезпечення позову, з урахуванням збалансованості інтересів сторін, суд дійшов до висновку про об'єктивну відсутність підстав для забезпечення позову.

За таких обставин, суд вважає доводи позивача щодо забезпечення позову не достатніми для їх задоволення.

Керуючись ст. ст. 66-67, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення “Укрспецекспорт” про вжиття заходів до забезпечення позову залишити без задоволення.

2. Розгляд справи № 908/538/16 відкласти на 20.04.2016 р. о /об/ 11 год. 30 хв., в судовому засіданні, яке відбудеться в приміщенні господарського суду Запорізької області за адресою: м. Запоріжжя, вул. Тюленіна, 21/ Шаумяна, 4, корпус 1, кабінет № 309.

3. Зобов`язати сторони надати та виконати наступні дії:

Позивача – з урахуванням судового засідання надати додаткові пояснення та докази в обґрунтування заявлених позовних вимог; довідку заборгованості відповідача станом на час розгляду справи; надати витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо відповідача на момент розгляду справи.

Відповідача – виконати вимоги ухвали суду від 25.02.2016 р., а саме: надати нормативно та документально обґрунтований письмовий відзив на позовну заяву, документи в обґрунтування відзиву, докази направлення відзиву позивачу; документальні докази повернення позивачу грошових коштів (платіжні документи, доручення, прибуткові касові ордери, банківські виписки, виписки з рахунків, довідки руху коштів по рахунках тощо); провести звірку взаємних розрахунків з позивачем на час розгляду справи в суді, двосторонній акт звірки надати в судове засідання; в разі незгоди з розрахунками позивача, надати контр розрахунок, з визначенням підстав нарахування; листування з позивачем по суті спору (з доказами надсилання та/або вручення).

Письмові пояснення та належним чином завірені копії витребуваних документів надати до суду до 18.04.2016 року

Явку в судове засідання представників сторін визнати обов'язковою.

Копію даної ухвали направити сторонам у справі.

Повторно, попередити сторони, що у разі невиконання вимог суду, викладених в вищезазначеній ухвалі, суд має право згідно з п. 5 ст. 83 ГПК України, стягнути в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

Суддя Л.П. Кагітіна