Справа № 2а-232/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2011 р. ,

Сихівський районний суд м. Львова

в складі: головуючого - судді Мички Б.Р.

при секретарі Диді М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УПФ у Галицькому районі м.Львова про перерахунок підвищення до пенсії дітям війни, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова, просить зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу „Дітям війни” за періоди 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. та з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що він, відповідно до ст.1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, являється дитиною війни. Згідно із статтею 6 цього ж Закону йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак в 2009, 2010 р.р. така допомога виплачувалась не в повному обсязі.

Позивач в судове засідання не з’явився, подав заяву про можливість розгляду справи у його відсутності. Позов підтримує, просить такий задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов заперечила, пояснила, що ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачає підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком, дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, проте законодавством не визначено поняття "мінімальна пенсія за віком" як розрахункової величини для такого підвищення. Таке твердження у ст.28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності достатнього страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, але застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених даним законом. Іншого нормативного акту на виконання норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не було прийнято, не визначено за який рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку і яким чином обчислювати його розмір. З початку 2010 р. і по даний час у Державному бюджету України не було передбачено коштів на виплату підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, тому таке виплачувалось згідно постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 року. Просить в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, народився 02 листопада 1939 року та згідно ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є дитиною війни, що підтверджується пенсійним посвідченням, та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, тому ухвалою судді від 31 січня 2011 року позовні вимоги поза межами строку звернення до адміністративного суду з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року по 24.07.2010 року - залишені без розгляду.

Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком визначається згідно ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Законами України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України " дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було обмежено.

Однак, Рішеннями Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема положення п.12 ст.71, ст.111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та пп.2 п.41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України ", якими обмежується дія ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Відтак, з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішень визнані неконституційними положення згаданих законів втратили чинність і з цього часу (з 9 липня 2007 р. та 22 травня 2008 р.) відновлено дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Після Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року, у 2009-2010р. до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" жодних змін не вносилось, а відтак діє норма, згідно якої дітям війни виплачується підвищення в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

          З матеріалів справи вбачається, що підвищення до пенсії позивачу, як дитині війни, в розмірі встановленому ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а саме 30% мінімальної пенсії за віком у 2010 р. не проводилось.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача про недопустимість застосування мінімального розміру пенсії за віком відповідно до ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та нарахування такого відповідно до постанови КМУ №530 від 28.05.2008 р., враховуючи відсутність встановленого законом іншого мінімального розміру пенсії за віком та пріоритетність законів над підзаконними актами. Крім цього, відсутність бюдженого фінансування на виплату, передбаченого Законом України "Про соціальний захист дітей війни" підвищення до пенсії, не може бути поставлено у залежність від бюджетних асигнувань.

Таким чином, суд вважає доведеним, що позивач, як дитина війни, має право на виплату підвищення до пенсії в розмірі 30% пенсії за віком з 25 липня 2010 року по 31 грудня 2010 року на підставі положень ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з врахуванням виплачених сум.

На підставі ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", рішень Конституційного Суду України від 09.07.2007р. №6-рп/2007 та від 22.05.2008р. №10-рп/2008, та керуючись ст.ст. 2, 6, 11, 17, 18, 70, 71, 86, 94, 99, 158-162 КАС України, с у д , -

п о с т а н о в и в :

Позов задоволити.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м.Львова з 25.07.2010 року по 31.12.2010 року нарахувати і виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як дитині війни, в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з врахуванням абз. 1 ч. 1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та виплачених сум.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Головуючий :

Рішення є оригіналом, виготовлено у одному примірнику і зберігається у справі № 2а-232/11 р.