У х в а л а

іменем україни

30 березня 2016 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

Кафідової О.В., Висоцької В.С., Колодійчука В.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про виселення, за касаційною скаргою ОСОБА_9 на рішення апеляційного суду Луганської області від 14 грудня 2015 року та касаційною скаргою ОСОБА_10 на ухвалу апеляційного суду Луганської області від 02 грудня 2015 року, ухвалу апеляційного суду Луганської області від 14 грудня 2015 року та рішення апеляційного суду Луганської області від 14 грудня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду із указаним позовом, у якому просив виселити ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 із належної йому на праві спільної часткової власності квартири ¹ АДРЕСА_1.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що він та ОСОБА_9 є співвласниками вищевказаної квартири. Проте без його згоди, 01 вересня 2014 року між ОСОБА_10, з дозволу ОСОБА_9, та ОСОБА_5 було укладено договір найму зазначеної квартири, на підставі якого, остання разом із своєю матір'ю - ОСОБА_6 та двома малолітніми синами: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, вселилась у вищевказану квартиру.

Посилаючись на те, що ОСОБА_10, яка не є власником зазначеної квартири, не мала права на укладання вищевказаного договору найму, у зв'язку із чим відповідачі незаконно проживають у його квартирі, чим порушують його право власності та право користування нею.

Враховуючи наведене, просив позов задовольнити.

Заочним рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 01 квітня 2015 року позов задоволено.

Виселено ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, з квартири АДРЕСА_1.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 02 грудня 2015 року у прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_10 відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 14 грудня 2015 року заяву ОСОБА_10 про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_9 повернуто заявнику.

Рішенням апеляційного суду Луганської області від 14 грудня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_9 задоволено. Заочне рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 01 квітня 2015 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_9, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить виключити з мотивувальної частини рішення суду апеляційної інстанції посилання на підставу відмови у задоволенні позову, а саме не залучення її до участі у справі, як другого співвласника спірної квартири, в решті рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_10, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у прийнятті апеляційної скарги та відмову у приєднанні до апеляційної скарги ОСОБА_9, а також виключити з мотивувальної частини рішення суду апеляційної інстанції посилання на підставу відмови у задоволенні позову, а саме не залучення ОСОБА_9 до участі у справі, як другого співвласника спірної квартири, в решті рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_4, як власник Ѕ частини вищевказаної квартири, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження належним йому майном, оскільки зазначений договір найму було укладено особою, яка не мала на це право та за згодою лише одного співвласника спірної квартири.

Відмовляючи ОСОБА_10 у прийнятті апеляційної скарги на вищевказане рішення міського суду, суд апеляційної інстанції правильно виходив з того, що оскаржуваним рішенням міського суду питань щодо прав та обов'язків останньої не вирішувалось.

Повертаючи ОСОБА_11 заяву про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_9, суд апеляційної інстанції, керуючись ч. ч. 1, 2 ст. 299 ЦПК України, дійшов обґрунтованого висновку про те, що заяву про приєднання до апеляційної скарги може бути подано до початку розгляду справу в апеляційному суді, при цьому особою, яка брала участь у справі або якщо суд вирішив питання про її права та обов'язки.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд правильно виходив з того, що не залучивши другого співвласника вищевказаної квартири - ОСОБА_9, суд першої інстанції порушив вимоги ч. 4 ст. 10 ЦПК України, а оскільки на стадії апеляційного перегляду справи суд апеляційної інстанції позбавлений такої процесуальної можливості, є підстави для відмови у задоволенні позову.

Разом з тим, у касаційній скарзі ОСОБА_9 просить лише виключити із мотивувальної частини оскаржуваного рішення, як підставу відмови у задоволенні позову, не залучення її в якості співвідповідача, а в решті рішення суду апеляційної інстанції, яким відмовлено ОСОБА_4 у задоволенні його позовних вимог, залишити без змін.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційних скарг цих висновків не спростовують.

Враховуючи наведене та керуючись положеннями ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційні скарги і залишити судові рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційні скарги ОСОБА_9 та ОСОБА_10 відхилити.

Ухвалу апеляційного суду Луганської області від 02 грудня 2015 року, ухвалу апеляційного суду Луганської області від 14 грудня 2015 року та рішення апеляційного суду Луганської області від 14 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О.В. Кафідова

В.С. Висоцька

В.М. Колодійчук