КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2016 р. Справа№ 6/521

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Сухового В.Г.

Жук Г.А.

при секретарі судового засідання Євдокимові В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз»

на ухвалу Господарського суду м. Києва від 18.01.2016

у справі № 6/521 (суддя Ковтун С.А.)

на бездіяльність відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві,

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта»,

до 1) Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»,

2) Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»,

про зобов'язання не чинити перешкоди у розпорядженні майном,

за участю представників сторін:

від позивача: Мануілова Я.І - представник (дов. № 10-889 від 08.12.15);

від відповідача 1: 1) Бєлячкова О.В. - представник (дов. № 2-217 від 18.09.15);

2) Василенко А.О. - представник (дов. № 2-254 від 12.11.15);

від відповідача 2: 1) Федорова Т.В. - представник (дов. № 14-101 від 07.09.15);

2) Громніцький Ю.П. - представник (дов. № 14-132 від 13.05.14);

від ДВС: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.01.2011 позов Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» задоволено повністю. Зобов'язано Дочірню компанію «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» не чинити перешкод Відкритому акціонерному товариству «Укрнафта» у здійсненні його права власності на природний газ загальним обсягом 2061805,134 тис.куб.м., у тому числі, у його відборі з підземних сховищ газу та його реалізації промисловим споживачам - виробникам азотних мінеральних добрив, який зберігається в підземних сховищах газу Дочірньої компанії «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України». Зобов'язано Дочірню компанію «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» виконати заявку відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» від 25.10.2010 №6ПГ-12/554а шляхом здійснення відбору природного газу з підземних сховищ газу та передачі його ВАТ «Укрнафта» з оформленням актів приймання-передачі загальним обсягом 2 061 805,134 тис.куб.м. Зобов'язано ПАТ «НАК «Нафтогаз України» включити до балансу надходження та розподілу природного газу по Україні відповідного періоду обсяги газу, визначені заявкою ВАТ «Укрнафта» від 25.10.2010 №6ПГ-12/554а.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2011 у справі №6/521 апеляційні скарги Дочірньої компанії «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» та Публічного акціонерного товариства «НАК «Нафтогаз України» задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2010 скасовано та прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.05.2014 у справі №6/521 постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2011 скасовано. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2011 залишено без змін.

27.05.2014 Господарським судом міста Києва видано накази про примусове виконання рішення суду від 20.01.2011 у справі №6/521.

10.12.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла скарга Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» від 09.12.2015 на бездіяльність Відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві, яка полягає у ненаданні відповідей на заяву ПАТ «Укртрансгаз» від 05.08.2014 вих. №6965/6, клопотання від 13.10.2015 вих. №13090/6 та запит від 04.11.2015 вих. №14037/6. Одночасно в заяві боржник просив зобов'язати орган примусового виконання рішення надати відповіді на клопотання від 13.10.2015 вих. №13090/6 та запит від 04.11.2015 вих. №14037/6.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2016 скаргу ПАТ «Укртрансгаз» на бездіяльність Відділу Державної виконавчої служби було відхилено.

Не погоджуючись із рішенням суду, Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.01.2016 у справі №6/521 та прийняти нову ухвалу, якою скаргу на бездіяльність ВДВС задовольнити у повному обсязі.

Підстави звернення з апеляційною скаргою скаржником обґрунтовані тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали було порушено та неправильно застосовано норми процесуального права, що є підставою для її скасування.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.02.2016 апеляційна скарга прийнята до провадження судовою колегією у складі: головуючого судді - Мальченко А.О., суддів Агрикової О.В., Жук Г.А., розгляд справи призначено на 09.03.2016.

У зв'язку з перебуванням судді Агрикової О.В. у відпустці, протоколом про автоматичну зміну складу колегії суддів справа № 6/521 передана для розгляду судовій колегії у складі: головуючий суддя Мальченко А.О., судді Жук Г.А., Суховий В.Г. та ухвалою від 09.03.2016 апеляційна скарга прийнята вказаною колегією суддів до провадження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.03.2016 було продовжено строк розгляду апеляційної скарги та відкладено розгляд справи на 21.03.2016 у зв'язку із задоволенням відповідного клопотання позивача.

Позивач скористався правом, наданим статтею 96 Господарського процесуального кодексу України, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні 21.03.2016 представники скаржника та відповідача 2 підтримали вимоги апеляційної скарги в повному обсязі, просили її задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечив, вважає ухвалу законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржувану ухвалу без змін.

Відділ Державної виконавчої служби свого уповноваженого представника у судове засідання не направив, хоча про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення даній особі поштового відправлення.

Вислухавши думку представників сторін щодо можливості розгляду апеляційної скарги без участі представника Відділу ДВС, судова колегія, порадившись на місці, ухвалила здійснити розгляд апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами та за відсутності зазначеного учасника судового процесу.

21.03.2016 в судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду. Окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду, зокрема, про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби.

Згідно зі статтею 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Місцевим господарським судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що постановою державного виконавця Диких О.О. Відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві від 29.07.2014 було відкрито виконавче провадження №44213473 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 27.05.2014 у справі №6/521 про зобов'язання ПАТ «Укртрансгаз» та ПАТ «НАК «Нафтогаз України» не чинити перешкод ПАТ «Укрнафта» у здійсненні його права власності на природний газ загальним обсягом 2 061 805,134 тис.куб.м. та встановлено строк для самостійного виконання рішення суду - до 05.08.2014 включно.

05.08.2014 скаржник звернувся до Відділу ДВС Печерського РУЮ у м. Києві з заявою вих. №6965/6 про роз'яснення виконання судового рішення, в якій зазначив про існування поважних причин, що ускладнюють виконання наказу Господарського суду міста Києва від 27.05.2014 у справі № 6/521. В даній заяві ПАТ «Укртрансгаз» відповідно до вимог статті 89 Господарського процесуального кодексу України та статей 34, 38, 39 Закону України «Про виконавче провадження» просило орган примусового виконання рішень звернутись до Господарського суду міста Києва із заявою про роз'яснення виконання судового рішення від 20.01.2011 у справі № 6/521.

Факт отримання даної заяви 05.08.2014 за вх. № 10725 підтверджується штампом вхідної кореспонденції ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві. Проте, ПАТ «Укртрансгаз» не отримано відповіді ВДВС щодо розгляду вказаної заяви.

Судом першої інстанції встановлено, що 30.09.2015 на адресу ПАТ «Укртрансгаз» надійшла вимога державного виконавця від 24.09.2015 № 57/3 про виконання наказу Господарського суду міста Києва від 27.05.2014 у справі № 6/521.

З метою виконання вказаної вимоги щодо інформування про виконання судового рішення, ПАТ «Укртрансгаз» звернулося до органу виконання рішень з клопотанням від 13.10.2015 за вих. № 13090/6, в якому повторно повідомило про наявність причин, які ускладнюють та, відповідно, свідчать про нерозуміння того, яким чином виконувати рішення суду, у зв'язку з чим ПАТ «Укртрансгаз» просило надати роз'яснення з цього приводу.

Не отримавши на це ніякої відповіді, ПАТ «Укртрансгаз» звернулося до ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві із запитом від 04.11.2015 за вих. № 14037/6 щодо результатів розгляду клопотання, отримання якого підтверджується штампом вхідної кореспонденції ВДВС.

ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві відповіді на клопотання ПАТ «Укртрансгаз» від 13.10.2015 та запит від 04.11.2015 не надав, у зв'язку з чим останній звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність вказаного органу.

Відповідно до частини 1 статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Скарга відповідача 1 на бездіяльність державного виконавця обґрунтована тим, що останнім під час виконання судового рішення було порушено вимоги статті 40 Конституції України та статей 19, 20 Закону України «Про звернення громадян».

Заперечуючи проти задоволення скарги, ПАТ «Укрнафта» зазначило, що залишення державним виконавцем без розгляду чи відповідного реагування заяви ПАТ «Укртрансгаз» від 05.08.2014 № 6965/6 та клопотань ПАТ «Укртрансгаз» від 13.10.2015 не призвело до порушення права ПАТ «Укртрансгаз» як сторони виконавчого провадження на своєчасне отримання інформації в питанні про виконання рішення суду з огляду на те, що по своїй суті і заява, і клопотання зводяться до роз'яснення рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2011, яке має право надати виключно суд.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення скарги на бездіяльність Відділу Державної виконавчої служби, находить його обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, з огляду на наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у Законі України «Про виконавче провадження», що спрямовані на примусове виконання рішень судів, які проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених Законом України «Про виконавче провадження», іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Стадія виконання рішення господарського суду, що набрало законної сили та обов'язкове для виконання, регулюється нормами ГПК України та спеціальним Законом України «Про виконавче провадження». При цьому, вказані процесуальні правовідносини не регулюються Законом України «Про інформацію», Законом України «Про звернення громадян» та іншими законодавчими актами щодо доступу до інформації, що прийняті в розвиток конституційного права особи на звернення (стаття 40 Конституції України).

Статтями 5, 7, 11 Закону України «Про виконавче провадження» на державного виконавця покладений обов'язок розглядати заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання. Проте, в Законі не зазначено про необхідність надання письмової відповіді на вказані звернення.

Звернення до суду із заявою про роз'яснення відповідного рішення суду є правом, яким у рівній мірі Законом України «Про виконавче провадження» наділені як сторона виконавчого провадження, так і державний виконавець (пункт 8 частини 3 статті 11, стаття 34 вказаного Закону). Дані норми кореспондуються з порядком роз'яснення рішення, визначеним статтею 89 ГПК України.

Отже, звернення до суду із заявою про роз'яснення рішення - це право державного виконавця, здійснення якого обумовлено виключно суб'єктивним розумінням державним виконавцем рішення, а не його сприйняттям учасниками виконавчого провадження чи їхніми діями.

Закон України «Про виконавче провадження» не покладає на державного виконавця обов'язок роз'яснювати мотиви, за яких він не вбачає підстав для реалізації свого права на звернення до суду із заявою про роз'яснення рішення.

Виходячи зі змісту статті 12 Закону України «Про виконавче провадження», реалізація учасником виконавчого провадження права на отримання інформації здійснюється шляхом надання йому права ознайомлюватися з матеріалами справи виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії тощо.

Враховуючи викладене, ПАТ «Укртрансгаз» не підтверджено порушення державним виконавцем права на отримання інформації щодо виконання судового рішення у справі № 6/521.

Згідно статей 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються судом письмовими та речовими доказами, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

На переконання колегії суддів, місцевий господарський суд, належним чином дослідивши матеріали справи, дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення скарги на бездіяльність Відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвала господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на апелянта.

Керуючись статтями 43, 33-34, 49, 99, 101 - 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.01.2016 у справі №6/521 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського міста Києва від 18.01.2016 у справі №6/521 залишити без змін.

3. Матеріали справи №6/521 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді В.Г. Суховий

Г.А. Жук